WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

Хайдар Нажетт Хайдар

УДК: 616.006.04-033.2-074 + 615.373

Комплексна діагностика пухлини у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу

14.01.07 – онкологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Дудніченко Олександр Сергійович,

Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри онкології та дитячої онкології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Лукач Ервін Венцелович,

Інститут отоларингології АМН України ім. проф. О.С. Коломійченка,

завідувач відділу онкопатології ЛОР-органів

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Мельник Микола Миколайович,

Інститут онкології АМН України, керівник групи імуногістохімії та електронної мікроскопії відділу патологічної анатомії

Захист дисертації відбудеться 26 вересня 2007 р. о __13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, м.Київ, вул. Ломоносова 33/43)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43)

Автореферат розісланий 25.08.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук С.О. Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Метастази анонімної злоякісної пухлини (АЗП) – поняття, що включає в себе випадки онкологічних захворювань, які проявляються метастатичними пухлинами, при яких первинне вогнище неможливо виявити ні на підставі попередньо проведеного клінічного аналізу, ні при подальшому інструментально-лабораторному дообстеженні хворого. Ці пухлини характеризуються значною гетерогенністю, агресивним метастатичним потенціалом і превалюванням семіотики метастазів над симптоматикою первинного вогнища (Baron-Hay S.E. et al., 2002).

Злоякісні пухлини в 10-15% випадків проявляються метастазами, з яких 3-5% складають метастази анонімної пухлини (Burris H.A. et al., 2000; Harper C.S. et al., 1990). За даними Jerusalem J. et al., 2006, метастази з первинного невиявленого вогнища складають 2-3% від всіх злоякісних новоутворень.

Головну роль при діагностиці метастазів АЗП відіграє гістологічний метод (гематоксилін-еозин) для встановлення їх морфологічної будови (гістотипу), ступеня диференціювання. При цьому гістологічний діагноз є вкрай важливим для таких хворих, оскільки морфологічні особливості будови метастазів можуть у випадках високодиференційованих пухлин вказати на анатомічну локалізацію первинного вогнища, проте у випадках метастазів низькодиференційованих і недиференційованих пухлин це є неможливим (Baron P.L. et al., 1990; Varadhachary G.R. et al., 2004).

Проблема пошуку первинного вогнища у хворих з метастазами АЗП значною мірою пов'язана з біологічними властивостями пухлини: малими розмірами, нетиповими шляхами метастазування, частковою чи повною втратою тканинного диференціювання (анаплазія). Доведено, що при встановленні місця первинної локалізації пухлини (прижиттєво або при аутопсії), пухлинний процес, як правило, виявляється в органі, не характерному для його первинного розповсюдження, оскільки метастазування пухлин даної категорії хворих відбувається вже при мінімальних розмірах первинної пухлини шляхом, який не відповідає характерним закономірностям дисемінації злоякісного процесу при відомій первинній локалізації (Khansur T. et al., 1997).

Сучасний арсенал діагностичних засобів включає клініко-інструментальні дослідження: магнітна резонансна томографія (МРТ), комп'ютерна томографія (КТ), ультразвукове дослідження (УЗД), позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Найбільш інформативним з вищезгаданих є ПЕТ-дослідження, що дозволяє виявити уражені пухлиною тканини шляхом введення в організм радіоактивної глюкози, яку найбільше поглинають пухлинні клітини, проте навіть цей метод не в змозі виявити в окремих випадках АЗП із-за її невеликих розмірів (Aassar O.S. et al., 1999; Jungehulsing M. et al., 2000).

Тривале обстеження, втрата часу на малоінформативну діагностику, відсутність можливості визначити гістотип (органоприналежність) метастазів анонімної пухлини знижують ефективність лікування і виживання даних хворих. Це обґрунтовує необхідність розробки нової концепції діагностики і лікування хворих із метастазами АЗП.

Впровадження імуногістохімічного дослідження (ІГХ) впродовж останніх десятиліть допомагає визначати імунофенотип недифференційованих злоякісних пухлин, встановлювати їх гістогенетичну та органну приналежність завдяки застосуванню широкого спектру моноклональних (МкАТ) та поліклональних антитіл (ПкАТ). Проте на сьогодні немає однозначно визначеного набору онкомаркерів для діагностики метастазів АЗП. Відсутній стандартний клініко-морфологічний алгоритм, який би базувався на ІГХ методі і був включений в нього, наряду з гістологічним методом.

Тому обрана тема дисертації присвячена визначенню нового клініко-морфологічного діагностичного алгоритму на основі ІГХ аналізу у хворих з метастазами АЗП з його використанням для поліпшення лікування такої категорії хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках запланованої НДР "Комплексна діагностика пухлин у хворих з невідомою первинною локалізацією із застосуванням імуногістохімічного методу" на кафедрі онкології і дитячої онкології ХМАПО (державний реєстраційний № 0105U002871).

Мета роботи – поліпшити діагностику і лікування хворих з метастазами АЗП на підставі ІГХ аналізу метастатичної пухлини.

Задачі дослідження:

  1. Вивчити діагностичні можливості гістологічного та імуногістохімічного дослідження метастатичної пухлини для оцінки її гісто- та фенотипу у хворих на АЗП.

  2. Оцінити можливості методів візуальної діагностики АЗП (КТ, МРТ, УЗД, рентгенографія, ПЕТ) залежно від локалізації метастазів.

  3. Визначити комплекс клініко-інструментальних методів обстеження хворих з метастазами АЗП залежно від її гісто- і фенотипу.

  4. Розробити клініко-морфологічний діагностичний алгоритм обстеження хворих з метастазами злоякісної пухлини з первинного невиявленого вогнища із залученням до нього ІГХ аналізу.

  5. Вивчити ефективність застосування клініко-морфологічного діагностичного алгоритму для морфологічної діагностики і призначення лікування хворим з метастазами АЗП.

Об'єкт дослідження – біоптати органів і тканин хворих з метастазами АЗП.

Предмет дослідження – гістологічна та імуногістохімічна діагностика пухлини у хворих з метастазами АЗП і їх лікування.

Методи дослідження – гістологічний (гематоксилін-еозин), імуногістохімічний (LSAB+) з використанням панелі 25 МкАТ і ПкАТ, статистичні (пакет програм Excel 2003).

Наукова новизна одержаних результатів. Визначена значимість ІГХ аналізу в комплексній морфологічній диференційній діагностиці метастазів у хворих з АЗП. Оптимізовано набір МкАТ і ПкАТ, що містить 5 і більше маркерів для визначення гістогенезу (фенотипу) метастазу АЗП.

Науково обґрунтований і розроблений клініко-морфологічний діагностичний алгоритм для пацієнтів з метастазами злоякісної пухлини з первинного невиявленого вогнища із залученням імуногістохімічних онкомаркерів для морфологічної верифікації АЗП і уточнення органної приналежності.

Уточнені і модифіковані схеми лікування (хіміотерапія, гормонотерапія) хворих з метастазами з первинного невиявленого вогнища на підставі результатів ІГХ аналізу як невід'ємної частини клініко-морфологічного діагностичного алгоритму.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений клініко-морфологічний діагностичний алгоритм для хворих з метастазами АЗП на основі ІГХ аналізу, який дозволяє проводити морфологічну диференційну діагностику з уточненням гістогенезу і органної приналежності пухлини. Використання запропонованого клініко-морфологічного діагностичного алгоритму дозволяє індивідуалізувати тактику лікування (хіміотерапія, гормонотерапія) хворих з метастазами АЗП і пролонгувати їх виживання. Створений клініко-морфологічний діагностичний алгоритм застосовується в Київській міській онкологічній лікарні, Харківському обласному клінічному онкологічному диспансері і Інституті медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України.

Loading...

 
 

Цікаве