WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Попередження та лікування уповільненої консолідації переломів кісток гомілки (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Попередження та лікування уповільненої консолідації переломів кісток гомілки (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Друга серія досліджень була проведена на 48 білих щурах самках лінії вістар у віці 1,5 місяця середньою масою 100 г. 8 щурів служили контролем. У решті 40 щурів відтворювала преднізолоновий остеопороз. Групи по 8 щурів одержували перорально з першого дня введення преднізолону один з остеотропних препаратів: цитрат кальцію (30 мг/кг), вітамін D3 (20 мЕ/кг), сульфат цинку (1 мг/кг) або препарат соєвих ізофлавонів "ЕКСО" (300 мг/кг). Через 30 днів щурів поміщали в метаболічні клітки і збирали добову сечу (після 2 днів адаптації). У сечі визначали концентрацію кальцію за Г.П. Колбом, В.С. Камышниковым і розраховували добову екскрецію в мікромолі елемента. Після цього щурів виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом шляхом тотального кровопускання з серця і виділяли стегнові кістки. Після сушки визначали мінеральну щільність кістки гравіметричним методом. Кореляційний аналіз виконували відповідно до вказівок програми "Statistica".

Експериментальні дослідження показали, що при зниженні мінеральної щільності кістки, що викликається оваріоектомією і карієсогенним раціоном, має місце підвищення екскреції кальцію з сечею. При оваріоектомії виділення кальцію зростає в 3,5 разу, а при карієсогенном раціоні – в 4,2 разу.

Рис. 1. Екскреція кальція із сечею у експериментальних груп тварин (І – інтактні щури (контроль); ІІ – щури після двобічної оваріоектомії; ІІІ – оваріоектомія + "Остеовіт"; ІV – карієсогенний раціон; V – карієсогенний раціон + "Остеовіт").

Ці дані свідчать про різке пригнічення здатності кісткової тканини до кальцифікації в умовах модельованої патології, що пов'язано з естрогенною (в результаті оваріоектомії) і аліментарною (при моделюванні карієсу) недостатністю. Введення в харчовий раціон цитрату кальцію, комплексу мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно активних речовин (ізофлавонів) знижує екскрецію кальцію, підвищує активність лужної фосфатази кістки, що забезпечує збереження щільності кісткової тканини.

За віком пацієнти референтної і контрольної груп розподілялися таким чином: у віці 18-30 років було 24,3%, 31-40 років – 16,9%, 41-50 років – 26,1% і старше 50 років – 32,7%.

Найбільш часто (у 54,6% постраждалих) перелом кісток гомілки відбувся унаслідокдорожньо-транспортних подій, на другому місці були побутові травми (23,6%), на третьому – виробничі (14,1%) і на четвертому – спортивні (7,7%).

Поперечні і косі переломи зустрічалися в групах майже однаково часто (24,3 і 22,2%), більш ніж в половині випадків (53,5%) були діагностовані гвинтоподібні переломи.

Згідно класифікації АТ, ушкодження кісток гомілки типу А було у 89 хворих (31,3 %), типу В1 – у 40 (14 %), типу В2 – у 75 (26,4), типу В3 – у 42 (14,8 %) і типу С – у 38 (13,4 %).

Серед досліджуваних хворих чинники ризику порушення репаративного остеогенезу були відсутні у 68 постраждалих (23,9 %), "віковий чинник" (старше 50 років) мав місце у 93 хворих (32,7 %). Чинник наявних несприятливих екологічних умов праці і побуту був відзначений у 138 пацієнтів (48,6 %), остеопороз – у 50 (17,6 %), порушення метаболізму – у 29 (10,2 %) і поєднання двох і більш чинників – у 94 хворих (33,1 %).

Зниження кіркового індексу великогомілкової кістки до 39% і нижче трактували як стан остеопорозу або остеопенії, було відзначено у 17,4 % хворих, у тому числі в контрольній групі у 13,3 % і в референтній – у 25 %. Паралельне вимірювання метакарпального індексу у хворих референтної групи дозволило зареєструвати стан остеопорозу або остеопенії всього у 12,5 % випадків. Це дає підставу припускати, що сегмент гомілки більш "чутливо" реагує на порушення процесів обміну в кістковій тканині і саме кірковий індекс слід використовувати для оцінки структурно-функціонального стану кістки і прогнозування процесу регенерації.

Сповільнене зрощення відламків ми відзначили у 22 хворих, незрощення мало місце у 5 хворих, що в цілому (27 хворих) склало 9,5% по відношенню до всіх спостережуваних. Серед цих пацієнтів зниження кіркового індексу нижче 39% відмічено у 29,6% випадків, що вище в порівнянні з цим же показником у всієї групи спостережуваних хворих. На підставі цього факту можна припускати кореляційну залежність між величиною кіркового індексу і рівнем інтенсивності репаративних процесів кістки у разі її ушкодження.

Біохімічні дослідження крові і сечі були проведені у 81 хворого із закритими переломами гомілки, яким виконували накістковий остеосинтез. Вивчали рівень кальцію в сечі (табл.), загальний рівень білка в крові, а також протеолітичну активність сироватки крові. У 43 постраждалих мали місце чинники ризику порушення репаративного остеогенезу, а 54 пацієнти одержували в післяопераційному періоді комплекс препаратів кальцію, мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно активних речовин у вигляді харчової добавки "Остеовіт". Контроль склали 10 здорових людей.

Біохімічними дослідженнями встановлено, що у хворих з переломамигомілки маємісце підвищення рівня екскреції кальцію з сечею. Причому рівень екскреції кальцію ще більше зростає у хворих, якімають два і більш чинника ризику сповільненого зрощення (особливо за наявності остеопорозу). У цих же хворих також відзначали зниження рівня білка в сироватці крові.

Таблиця

Рівень кальцію в сироватці крові і рівень екскреції кальцію з сечею у здорових осіб і груп хворих з переломами гомілки

№ п/п

Група

Концентрація Са в сироватці, ммоль/л

Екскреція Са

з сечею,

ммоль/доб

1

Контроль, n=10

2,150,09

3,040,32

2

Хворі з переломами кісток гомілки, n=12

2,220,16

4,980,34

р<0,01*

3

Хворі з переломами кісток гомілки без чинників ризику + "Остеовіт", n=26

2,110,09

3,600,31

р>0,1*

р1<0,01**

4

Хворі з переломами кісток гомілки і чинниками ризику, n=15

2,010,10

6,830,42

р<0,01*

5

Хворі з переломами кісток гомілки і чинниками ризику + "Остеовіт", n=28

2,170,12

4,150,48

р>0,05*

р1<0,01**

Примітки: 1) * p – показник достовірності відмінностей з І групою;

2) ** p1 – показник достовірності відмінностей відповідно з ІІ і ІV групами.

У хворих референтної групи, які приймали комплекс препаратів кальцію, мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно активних речовин (ізофлавонів), визначалося зниження рівня кальцію в сечі, що дає підставу припускати про більш ефективну його асиміляцію кістковою тканиною.

Операції накісткового остеосинтезу виконували за загальноприйнятою методикою з використанням прямих пластин і пластин з обмеженим контактом, описаною Л.Н. Анкиным та Н.Л. Анкиным (2005). Кожний з відламків фіксували до пластини 4 гвинтами. У частини хворих з переломами гомілкових кісток на одному рівні виконували накістковий остеосинтез відламків малогомілкової кістки 1/3 трубчастою пластиною з латерального доступу.

Особливе значення в післяопераційному періоді надавали режиму функціонального навантаження кінцівки. Вже на 2-3 день після операції хворим дозволяли сідати на край ліжка, зігнувши по можливості кінцівку в колінному суглобі і розташувавши гомілки у вертикальному положенні з опорою на підлогу.

Важливою складовою частиною функціонального лікування є осьове навантаження кінцівки, спочатку дозоване, що поступово наростає, потім повне. Включення в післяопераційну реабілітацію раннього дозованого осьового навантаження, контрольованого за допомогою напільних терезів, є одним з чинників підвищення ефективності заглибного остеосинтезу переломів кісток гомілки. Навантаження здійснюється шляхом контрольованого натискання опорною підошвовою поверхнею стопи оперованої кінцівки на терези до появи больових відчуттів в зоні перелому. Цей тест є початковим стрес-навантаженням, що характеризує стабільність виконаного остеосинтезу, а в оптимальні терміни – консолідації перелому.

На 7-10 день хворому дозволяли ставати поряд з ліжком з двома милицями і повним навантаженням контралательної кінцівки. Під стопу оперованої кінцівки встановлювали напільні терези, на які пацієнт ставив стопу оперованої кінцівки і натискав, контролюючи силу натискання візуально. Максимальне стрес-навантаження при першому натисканні не повинно було перевищувати 10% ваги пацієнта. Ми вважаємо дуже важливим, щоб хворі самі контролювали навантаження і через 8-10 днів могли, не дивлячись на терези, визначити величину навантаження з точністю до 2-3% своєї ваги або 20-30% сили навантаження. Це було необхідно для переходу до ходьби з милицями із заданим навантаженням, що дозується. В початкових етапах навантаження здійснювалися під контролем лікаря або інструктора з лікувальної фізкультури. На підставі аналізу власних спостережень, клінічної і рентгенологічної оцінки остеосинтезу ми вважаємо, що остеосинтез можна вважати стабільним, коли хворий через 15-20 днів після операції при стрес-навантаженні 20% і більш його ваги не відчуває болю в ділянці перелому. Такий пацієнт може переходити до ходьби з милицями і дозованого (спочатку не більше 20% ваги) навантаження. Ходьбу дозволяють тільки після перевірки уміння хворого оцінити з вказаною вище точністю ступінь навантаження. Початковим є навантаження, що не перевищує 10% від ваги хворого. Хворим рекомендується щодня 3-4 рази на день через 3-4 години дозованої навантажувати кінцівку заданою вагою по 15-20 хвилин, чергуючи натискання протягом 1-2 хвилин і припинення навантаження на 30-40 секунд. Вправи проводять з участю і під контролем медичних працівників.

Loading...

 
 

Цікаве