WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування (автореферат) - Реферат

Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування (автореферат) - Реферат

Порівняльна оцінка терапевтичної ефективності досліджуваних схем лікування Нр-негативних виразок

Схема

Рубцювання виразок

через 2 тижні

через 4 тижні

Колоїдний субцитрат вісмуту

32,3 %

93,6 %

Колоїдний субцитрат вісмуту +ІПП

100 %

100 %

ІПП

76,2 %

95,2 %

    Кількість хворих з НПЗП-індукованими виразками шлунка і ДПК, у яких констатувалося повне загоєння виразкового дефекту через 2 тижні від початку монотерапії інгібітором протонної помпи, склала 76,2 % (16 осіб). Через 2 тижні від початку лікування спостерігалися ендоскопічні ознаки залишкових патологічних змін СОШ і СОДПК у вигляді вогнищевої гіперемії у 7 з 21 хворих (33,3%).

    При оцінці показників рН-метрії через 14 днів від початку лікування в тілі шлунка спостерігалося рН, яке коливалося від 1,5 од. до 3,7 од. і в середньому відповідало показникам, характерним для "слабкокислого" шлунка, різниця з показниками до лікування була статистично достовірною (р < 0,05). Результати оцінки кислотонейтралізуючої функції антрального відділу шлунка і олужнюючої функції ДПК суттєво змінювалися як за два тижні від початку монотерапії інгібітором протонної помпи, так і через 4 тижні (р < 0,05). При порівнянні цих даних з показниками, отриманими при монотерапії препаратом колоїдного субцитрату вісмуту, відзначається достовірно вища ефективність інгібітору протонної помпи (р < 0,05), яка, проте, поступається результатам, отриманим при комбінованому застосуванні цих двох препаратів.

    З метою оцінки профілактичної ефективності препарату колоїдного субцитрату вісмуту (Де-Нол) при НПЗП-гастропатіях (рис. 3), проводилося порівняння клінічної ефективності монотерапії Де-Нолом і монотерапії антисекреторним препаратом з групи інгібіторів протонної помпи (рабепразолом).

Рис. 3. Кількість пацієнтів із зареєстрованими протягом року

клініко-ендоскопічними рецидивами залежно від схеми лікування

    Віддалені результати вдалося проконтролювати у 126 осіб (83,9 %). Серед них було 52 з 57 пацієнтів (91,2%), які приймали колоїдний субцитрат вісмуту, 74 з 79 (93,7%), які лікувалися ІПП.

    У групі пацієнтів, які приймали колоїдний субцитрат вісмуту з метою профілактики, у 7 (13,5%) пацієнтів протягом року реєстрували клініко-ендоскопічні рецидиви, причому у 5 пацієнтів (71,4%) була зафіксована гіперемія СОШ, а у 2 пацієнтів - виразки ДПК. Середній діаметр виразкового дефекту склав 0,74 0,23 см. У групі пацієнтів, які приймали ІПП з метою профілактики, клініко-ендоскопічний рецидив зареєстрували у 9 пацієнтів (12,2 %), причому рецидив виразки шлунка зареєстрований у 3 (33,3%) хворих (середній діаметр 0,40,12 см), а у інших 6 (66,7 %) - ерозивні ураження СОШ і/або СОДПК. Результати застосування профілактичного лікування з використанням препарату колоїдного вісмуту субцитрату за ефективністю, а також тривалістю і стійкістю клініко-ендоскопічної ремісії протягом року, достовірно не відрізнялися від результатів отриманих в групі пацієнтів, які з метою профілактики приймали ІПП (р>0,05).

ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі обгрунтовано науковий підхід до підвищення ефективності лікування Нр-негативних виразок (НПЗП-індукованих виразок, що найбільш часто зустрічаються в структурі причин) шляхом створення та впровадження розробленого способу профілактики і комбінованої терапії, що володіє протективними властивостями і сприяє більш швидкому загоєнню виразок та ерозій.

    1. У структурі Нр-негативних виразок, в Кримському регіоні, найбільша частота припадає на НПЗП - індуковані виразки (81,4 %).

    2. Достовірним чинником ризику при НПЗП-індукованих виразках є наявність виразок у найближчих родичів за відсутності власного виразкового анамнезу (59,8 % проти 6,1 %, р < 0,05); а також поєднання двох і більше факторів ризику і не залежить від вибору НПЗП (72,4 % проти 24,5 %, р<0,05).

    3. При Нр-негативній пептичній виразці і поєднаній виразці (Нр-позитивна виразка та інший етіологічний чинник) існують відмінності в морфологічних критеріях стану слизової оболонки шлунка: при другому варіанті переважали виражені ознаки запалення, атрофії і кишкової метаплазії (інфільтрація власної пластинки СОШ нейтрофілами у 100% хворих, наявність крипт-абсцесів у 87,5 %, велика кількість лімфоїдних фолікулів з активними гермінативними центрами у 100 % хворих, атрофія шлункового епітелію у 62,5 % обстежених); при першому – мінімальні ознаки неспецифічного запалення.

    4. Ефективність терапії інгібітором протонної помпи нижче у хворих, не інфікованих Hp та з локалізацією НПВП-індукованого ураження в шлунку.

    5. Комбінована терапія (колоїдний субцитрат вісмуту та інгібітор протонної помпи) має вищу ефективність (рубцювання виразок та ерозій через 2 тижні – у 100 % пацієнтів) у порівнянні з групами монотерапії колоїдним субцитратом вісмуту (рубцювання виразок та ерозій через 2 тижні – у 32,3% пацієнтів, р<0,05) та інгібітором протонної помпи (рубцювання виразок і ерозій через 2 тижні – у 76,2 % пацієнтів, р0,05). Причому, при шлунковій локалізації ураження ефективна монотерапія колоїдним субцитратом вісмуту, а при поєднаному ураженні слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки - комбінована терапія колоїдним субцитратом вісмуту з ІПП.

    6. Профілактика Нр-негативних виразок на фоні прийому ульцерогенних препаратів колоїдним субцитратом вісмуту так само ефективна, як і інгібітором протонної помпи (86,5 % пацієнтів без виразок у групі з Де-Нолом порівняно з 87,8 % у групі з ІПП, р0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. У групі пацієнтів, яким показане тривале, більше 3 міс., лікування ульцерогенними препаратами, необхідно виділяти групи ризику і рекомендувати індивідуальний підхід до профілактики гастропатій.

    2. Для лікування Нр-негативних виразок високоефективна комбінована терапія: препарат колоїдного субцитрату вісмуту (Де-Нол) по 120 мг 4 рази на добу в комбінації з інгібітором протонної помпи (парієтом) по 20 мг 2 рази на добу до рубцювання виразок (тривалістю не менше чотирьох тижнів).

    3. Необхідний диференційований терапевтичний підхід при Нр-негативних ерозивно-виразкових ураженнях: при ураженні слизової оболонки шлунка перевагу має монотерапія препаратом колоїдного субцитрату вісмуту (Де-Нол по 120 мг 4 рази на добу), при ураженні слизової оболонки дванадцятипалої кишки – монотерапія інгібітором протонної помпи, а при гастродуоденальному ураженні – комбінація інгібітору протонної помпи з колоїдним субцитратом вісмуту (парієт по 20 мг 2 рази на добу і Де-Нол по 120 мг 4 рази на добу) тривалістю не менше чотирьох тижнів.

    4. При тривалому лікуванні ульцерогенними препаратами для профілактики ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони, разом з ІПП слід призначати препарати колоїдного субцитрату вісмуту (Де-Нол) по 120 мг 4 рази на добу під час всього терміну терапії ульцерогенними препаратами.

    СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Кляритская И.Л., Халед А.М. Абугазле, Вильцанюк И.А., Курченко М.Г. Helicobacter pylori-отрицательные язвы желудка и двенадцатиперстной кишки: распространенность, тактика ведения и лечения // Сучасна гастроентерологiя. – 2004. – № 6. – С. 33-36.

Особистий внесок здобувача полягає в проведені клініко-інструментального дослідження, аналізі та математичній обробці результатів, формулюванні висновків роботи та підготовці матеріалу до публікування.

  1. Кляритская И.Л., Крючкова О.Н., Халед Абу Газле, Вильцанюк И.А. Распространенность и способ предупреждения токсических воздействий нестероидных противовоспалительных препаратов // Крымский терапевтический журнал. – 2005. – № 2. – С. 127-132.

Loading...

 
 

Цікаве