WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування (автореферат) - Реферат

Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ХАЛЕД А. М. АБУГАЗЛЕ

УДК: 616.33-002.44+616.34-002+616.33+616-07-08:615

Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з helicobacterpylori: клініка, діагностика, лікування

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

медичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кляритська Ірина Львівна, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча кафедри терапії та сімейної медицини ФУЛ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пасієшвілі Людмила Михайлівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедри загальної практики та сімейної медицини;

доктор медичних наук, професор Крутіков Сергій Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

Провідна установа: ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України", відділ захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту, м. Харків.

Захист відбудеться 26.10.2007 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м.Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 25.09. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованоївченої ради Смуглов Є.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Поряд з успіхами в лікуванні Нр-асоційованої патології гастродуоденальної області, окремої уваги заслуговують ерозивно-виразкові ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), не пов'язані з хелікобактерною інфекцією (Фадєєнко Г.Д., 2003). Так, за даними Juhasz A. (2001р.), відсоток Нр-негативних виразок у 1995 р. складав 13 %, а Нр-позитивних – 87 %. У 2000 р. це співвідношення склало 33% і 67% відповідно, тобто кількість Нр-негативних виразок зросла приблизно в 3 рази. Причому в структурі Нр-негативних виразок найчастіше зустрічаються виразки індуковані прийомом лікарських засобів.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є найбільш призначуваними в світі препаратами завдяки їх анальгетичному протизапальному і жарознижуючому ефектам. За даними ВОЗ, близько 20 % населення нашої планети регулярно приймають НПЗП (Вікторов А.П., 2003). Світовий об'єм продажу цих лікарських засобів в 2001 році склав 1,6 млрд доларів США, а за прогнозами на 2008 рік досягне 4 млрд. доларів США (Maiden L. et al., 2005). Проте, згідно з аналізом, проведеним Комітетом з контролю за лікарськими препаратами (FDA), щорічно ураження ШКТ, пов'язане з прийомом НПЗП, є причиною 100 000 – 200 000 госпіталізацій і 10 000 – 20 000 летальних випадків (MacDonald T.M. et al., 2003). Оскільки НПЗП є найбільш використовуваним класом лікарських засобів, то НПЗП-гастропатія набула значення не тільки медичної, але і соціальної проблеми. Згідно з результатами проведених досліджень, виразки шлунка або ДПК виявляються у 10–15 % пацієнтів, що регулярно приймають НПЗП, а шлунково-кишкові кровотечі або перфорації можуть розвиватися в 1–1,5 % випадків, при прийомі цих засобів протягом року. За результатами контрольованих досліджень SCUR, ASTRONAUT, OMNIUM і недавнього дослідження профілактичного ефекту мізопростолу та лансопразолу, частота рецидивів НПЗП-індукованих виразок і множинних ерозій у хворих, за період спостереження 3-6 місяців, склала від 16 до 49 %. По суті, НПЗП-гастропатії у пацієнтів, вимушених продовжувати прийом НПЗП, стає формою виразкової хвороби. Рецидивуючий характер НПЗП-гастропатії визначає необхідність профілактики даної патології протягом всього періоду прийому НПЗП незалежно від його тривалості. Селективні інгібітори ЦОГ-2 не вирішили проблему НПЗП-гастропатії, оскільки не є абсолютно безпечними в плані розвитку ускладнень з боку ШКТ. Мізопростол ефективний, проте незручність застосування (4 рази на день по 200 мкг), а також велика кількість побічних ефектів обмежуює використання цього препарату. Крім того, в Україні цей препаратне зареєстрований. Сукральфат розглядався як можливий засіб для профілактики НПЗП-гастропатії (Miglioli M. et al., 2006). Проте, ніша сукральфату, як гастропротектору, в європейських країнах була зайнята ефективнішим мізопростолом. Ефективність омепразолу для профілактики НПЗП-гастропатії підтверджена двома європейськими рандомізованими клінічними дослідженнями – 6-місячним OPPULENT і 3-місячним SCUR. Доведеною слід вважати ефективність проведення антихелікобактерної терапії перед початком прийому НПЗП, однак, це не забезпечує більшої частоти загоєння НПЗП-індукованих виразок, ніж монотерапія інгібітором протонної помпи (ІПП). Використання антихелікобактерної терапії у пацієнтів з серйозними ускладненнями з боку ШКТ може зменшити подальший ризик рецидивів при продовженні прийому НПЗП, проте за ефективністю вона поступається профілактичному прийому ІПП (Vergara M. et al., 2005; Papatheodoridi G. et al., 2006).

Таким чином, актуальним питанням сучасної гастроентерології є вивчення частоти виникнення і структури причин, що призводять до ерозивно-виразкових змін слизової оболонки верхніх відділів ШКТ у пацієнтів з Нр-негативною виразкою, а також пошук і розробка нових шляхів профілактики і лікування НПЗП-гастропатій, як найбільш часто виникаючих при Нр-негативній пептичній виразці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри терапії та сімейної медицини ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського "Діагностика, лікування та профілактика захворювань органів травлення і сумісної патології з використанням медикаментозних і немедикаментозних засобів нетрадиційної медицини" (№ держ. реєстрації 0101U005652).

Мета дослідження. Дати наукове обгрунтування доцільності використання та оцінити клінічну ефективність застосування оригінальної комбінації цитопротекторів та антисекреторних препаратів при Нр-негативних виразках гастродуоденальної зони.

Задачі дослідження:

    1. Вивчити частоту і структуру можливих причин Нр-негативних виразок гастродуоденальної зони в Кримському регіоні.

    2. Провести стратифікацию чинників ризику розвитку медикаментозних виразок гастродуоденальної зони, включаючи залежність від селективності інгібіторів ЦОГ-2 при тривалому прийомі НПЗП.

    3. Дати порівняльну клініко-морфологічну характеристику НПЗП-гастропатій залежно від наявності Нр-інфекції.

    4. Обгрунтувати доцільність комплексного використання інгібітору протонної помпи і препарату колоїдного субцитрату вісмуту в лікуванні Нр-негативних виразок шлунка і ДПК та оцінити його клініко-ендоскопічну ефективність.

    5. Провести порівняльну оцінку клінічної ефективності застосування препарату колоїдного субцитрату вісмуту, а також комбінації інгібітору протонної помпи і препарату колоїдного субцитрату вісмуту для профілактики Нр-негативних виразок гастродуоденальної зони.

    Об'єкт дослідження. Цитопротекція у хворих з ерозивно-виразковими ураженнями слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, що не асоційовані з Helicobacter pylori.

    Предмет дослідження.Патогенетичне обгрунтування оригінальних способів профілактики і лікування Нр-негативних виразок.

    Методи дослідження.У роботі використані методи загальноклінічного обстеження хворих із захворюваннями гастродуоденальної зони, а також фіброезофагогастродуоденоскопія (ФГДС), рН-метрія, 13С-дихальний тест, швидкий уреазний тест, морфологічне дослідження слизової оболонки гастродуоденальної зони, статистичні методи.

    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доведено, що в структурі Нр-негативних виразок у Кримському регіоні більше 80 % займають НПЗП-індуковані виразки.

    Вперше проведена стратифікація чинників ризику розвитку Нр-негативних виразково-ерозивних уражень гастродуоденальної зони в Кримському регіоні і доведено, що найбільш істотним чинником ризику розвитку НПЗП-гастропатій є наявність виразок у найближчих родичів незалежно від вибору НПЗП і за відсутності власного виразкового анамнезу.

    Доведено, що хелікобактерна інфекція чинить істотний вплив на морфологічну структуру слизової оболонки гастродуоденальної зони і є обтяжуючим фактором структурної перебудови слизової оболонки при НПЗП-асоційованих гастропатіях.

    Дано наукове обгрунтування доцільності поєднаного використання інгібітору протонної помпи і препарату колоїдного субцитрату вісмуту для лікування хворих з Нр-негативними виразково-ерозивними ураженнями гастродуоденальної зони.

    Розроблений і впроваджений у клінічну практику метод профілактики Нр-негативних ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки з використанням препарату колоїдного субцитрату вісмуту.

Loading...

 
 

Цікаве