WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

У всіх досліджених птахів стінка порожньої і клубової кишок помірно інфільтровані дифузно розташованими лімфоцитами й окремими лімфоїдними вузликами. Особливістю стінки тонкого кишечнику птахів є те, що різними лімфоїдними структурами інфільтровані всі шари стінки кишечнику.

За даними наших досліджень, у травному тракті птахів виявлено лімфоїдні імунокомпетентні структури, які за їх концентрацією і топографією можна згрупувати: 1) лімфоїдний мигдалик – у зоні переходу стравоходу в залозистий шлунок і у відгалуженнях сліпих кишок; 2) лімфо-епітеліальний комплекс; 3) лімфоїдні вузлики; 4) лімфоїдні бляшки; 5) вузлики й дифузно розташовані лімфоцити в слизовій, м'язовій і серозній оболонках; 6) лімфоцити, розташовані між епітеліоцитами.

Усе викладене вище дає можливість припустити, що в еволюційному аспекті імунна система птахів формувалася, можливо, у два етапи: спочатку кожна із систем органів тварин (можливо, і окремі органи) мали "власну" систему імунного захисту; на другому етапі, ймовірно, на базі цих "регіональних" систем шляхом рекрутування від них імунокомпетентних елементів, відбулося становлення загальної імунної системи організму. При цьому "регіональні" імунні системи, особливо в екзосоматичних органах і тканинах, не втратили свого значення, забезпечуючи їм подвійний захист.

Дослідження ферментативного апарату травної системи птахів. Становлення ферментативного апарату травної системи у пренатальному й ранньому постнатальному періодах онтогенезу птахів досліджувалося на ембріонах і молодняку сільськогосподарських птахів (кури породи род-айленд).

Визначення активності протеолітичних ферментів проводилося з 9-ї доби інкубації. На цей період найменшу протеолітичну активність в ембріонів курей виявлено у слизовій оболонці стінки шлунка. У стінці слизової оболонки тонкого кишечнику цих самих ембріонів протеолітична активність була вищою вдвічі порівняно зі шлунком. До 13-ї доби вона не змінювалася і на 14-у добу знову підвищилася удвічі. Починаючи з 18-ї доби інкубації і до моменту вилуплення відбувається поступове збільшення активності протеаз, що може свідчити про посилений синтез ферментів для створення запасу їх у підшлунковій залозі з подальшою транслокацією у дванадцятипалу кишку. Результати наших досліджень свідчать, що у дванадцятипалій кишці ембріонів курей, починаючи з 18-ї доби інкубації, протеолітична активність підвищується й збільшується у 2,5 рази на момент вилуплення (рис. 1).

р

тРис. 1 – Динаміка активності протеазв органах травної системи у ембріонів і добових пташенят

Результати досліджень щодо вивчення активності комплексу панкреатичних амілаз, показали, що активність б- і г-амілаз в органах травної системи ембріонів курей відмічена тільки на 15 добу інкубації і має свої характерні особливості (рис. 2). Зокрема, б-амілолітична активність у підшлунковій залозі була приблизно однаковою протягом майже всього періоду ембріогенезу. Підвищення активності відзначається тільки на18-у добу інкубації. Така ж тенденція спостерігається і у дванадцятипалій кишці, де активність б-амілази збільшується паралельно з амілолітичною активністю підшлункової залози. Можливо, з підвищенням ферментативної активності підшлункової залози починається інтенсивна евакуація ферменту у дванадцятипалу кишку. Ця закономірність спостерігається до моменту вилуплення.

Рис. 2 – Динаміка активності амілазив органах травної системи у ембріонів і добових пташенят

Активність ліполітичних ферментів травної системи в пренатальному періоді онтогенезу також має свої особливості. У підшлунковій залозі наростання ліполітичної активності у період ембріогенезу відбувається більш повільними темпами, ніж б-амілази і комплексу протеаз, що свідчить про відносну інертність панкреатичних клітин, які виробляють цей фермент.

У дванадцятипалій кишці ліполітична активність була незмінною протягом усього періоду інкубаційного розвитку, а на момент вилуплення вона різко підвищилася до 2,5 раз. Активна евакуація ліпази з підшлункової залози у дванадцятипалу кишку, на відміну від амілолітичних і протеолітичних ферментів, відбувається тільки на момент вилуплення. Ліполітична активність у тонкому кишечнику (порожньо-клубова кишка) виявлена лише на 12-у добу інкубації і залишалася майже незмінною. На момент вилуплення, зафіксовано її збільшення удвічі (рис. 3).

На основі зазначеного вище, очевидно, можна вважати закономірним підвищення активності б-амілази та протеази як в підшлунковій залозі, так і в дванадцятипалій кишці на 18 добу інкубації, а підвищення активності ліпази в цих органах удвічі тільки на момент вилуплення.

Таким чином, результати наших досліджень показали, що становлення ферментативного апарату, який забезпечує порожнинне травлення, відбувається вже у пренатальному періоді онтогенезу. Активність більшості основних ферментів зростає на кінець пренатального періоду онтогенезу. Отже, травна система практично готова до травлення, починаючи з раннього постнатального періоду онтогенезу.

Рис. 3 – Динаміка активності ліпазив органах травної системи у ембріонів і добових пташенят

Дослідження ряду авторів (Karrer, 1968; Шешукова, 1984), які висловлюють думку про незрілість травної системи і її ферментативного апарату, що виявляється в неповному засвоєнні деяких поживних речовин у пташенят сільськогосподарських птахів, можна пояснити повільним розвитком підшлункової залози, панкреатичні ферменти якої починають активізуватися й евакуюватися у дванадцятипалу кишку лише в останні дні ембріогенезу, і на момент вилуплення вони ще не досягли найвищої активності як у підшлунковій залозі, так і в дванадцятипалій кишці.

Активність ферментів підшлункової залози в добових пташенят диких і сільськогосподарських птахів. Дослідження активності панкреатичних ферментів проводилися на пташенятах диких видів та сільськогосподарських птахів на момент вилуплення та на 7-у, 9-у і 15-у добу постнатального періоду онтогенезу. Високий рівень активності протеаз, відзначений у добових нагніздних пташенят (Buteobuteo,Botaurusstellaris), можна вважати адаптивним фізіологічним механізмом, функціонування якого спрямоване на більш повне розщеплення білків і надмолекулярних білкових агрегацій, кінцеві продукти яких (амінокислоти) інтенсивно використовуються організмом, що продовжує розвиватися. Найменша активність протеолітичних ферментів відзначена для пташенят напіввиводкового типу розвитку – LarusridibundusL. (рис. 4).

Активність б-амілази була найвищою в гусей, індиків і крижня Anasplatyrhynchos (виводковий тип розвитку), а найнижчі її показники відзначені у пташенят з нагніздним типом розвитку – Buteobuteo і Botaurusstellaris (рис. 5).

Ліполітична активність підшлункової залози в постнатальному періоді онтогенезу птахів з виводковим типом розвитку була вищою порівняно з нагніздними. Максимальна її активність зафіксована в добовому віці і на 15-у добу постнатального періоду онтогенезу. У пташенят добового віку з нагніздним типом розвитку ліполітична активність була нижчою порівняно з виводковими на 75%, а до 15-ї доби вона збільшилася втричі. Ліполітична активність підшлункової залози у птахів з напіввиводковим типом розвитку до 9-ї доби постнатального періоду онтогенезу підвищилася втричі (рис. 6).

Рис. 4 – Активність комплексу протеаз підшлункової залозидобових пташенят диких і сільськогосподарських птахів.

Рис. 5 – Активність амілази підшлункової залози добових пташенятдиких і сільськогосподарських птахів.

На нашу думку, висока ліполітична активність ферментів підшлункової залози у пташенят сільськогосподарських птахів і крижня (виводковий тип розвитку) пояснюється тим, що у птахів з цим типом розвитку в жовточному міхурі в достатній кількості міститься залишковий жовток, який використовується як запас жировмісних поживних речовин. На той випадок, коли пташенята диких птахів з виводковим типом розвитку декілька днів після вилуплення не знаходять корм, організм отримує необхідні поживні речовини за рахунок залишкового жовтка.

Рис. 6 –Активність ліпази підшлункової залози добових пташенятдиких і сільськогосподарських птахів.

Протягом раннього постнатального періоду онтогенезу (7, 9 і 15 доба після вилуплення) найбільша протеолітична активність ферментів підшлункової залози була зафіксована у птахів з нагніздним типом розвитку. У напіввиводкових порівняно з нагніздними протеолітична активність була нижчою в середньому на 31 %. Максимальна активність протеаз підшлункової залози у пташенят усіх досліджених видів птахів незалежно від типу розвитку зафіксована на 9-у добу постнатального періоду онтогенезу. Імовірно, в цей період у пташенят відбуваються важливі перебудови, що вимагають великих витрат білка. У нагніздних птахів ранній постнатальний період онтогенезу характеризується стрімким розвитком органів травної системи і високою активністю травних ферментів, особливо протеаз, що пов'язано з особливостями фізіологічних процесів в організмі пташенят, які ростуть і постійно отримують велику кількість корму. На момент вилуплення у пташенят нагніздного типу розвитку залишаються недорозвиненими такі життєво важливі органи, як нервова система, органи чуття, покриви (Денисова, 1958).

Loading...

 
 

Цікаве