WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

М'язовий шлунок являє собою порожнистий орган, у якому створюються оптимальні умови для механічної обробки корму та хімічної – травними ферментами шлункового соку. Слизова оболонка стінки м'язового шлунка досліджених птахів вистелена одношаровим призматичним залозистим епітелієм, впинання якого у власну пластинку слизової оболонки утворюють прості трубчасті залози з оксифільним секретом у просвіті. За нашими даними у переважної більшості птахів ці залози є простими нерозгалуженими трубчастими. Їх секреторні відділи розташовані щільно і паралельно один до одного, пронизуючи майже всю товщину власної пластинки слизової оболонки, вивідні протоки відкриваються на поверхню слизової оболонки м'язового шлунка.

У птахів у формуванні кутикули, яка вистилає внутрішню поверхню стінки м'язового шлунка, беруть участь як залозисті клітини поверхневого епітелію, так і секреторні клітини трубчастих залоз. У всіх досліджених птахів кутикула посмугована, оскільки секреція здійснюється дискретно, в результаті чого в кутикулі помітні горизонтальні темні і світлі смуги. У птахів, які живляться відносно м'якою їжею (м'ясоїдні, іхтіофаги), формується відносно тонкий шар кутикули із секрету клітин поверхневого епітелію. Кутикула у птахів, що живляться гризунами, наприклад, сова вухата AsiootusL., інкрустована волосками шерсті, які укріплюють її й надають їй міцності. У зерноїдних птахів кутикула за структурою представлена переважно еозинофільними вертикальними стовпчиками, що створює високий ступінь шорсткості поверхні кутикули і сприяє ефективному перетравленню міцних оболонок зерна. У комахоїдних птахів, особливо в тих, котрі живляться комахами з жалячим апаратом, було виявлено своєрідну "демаркаційну" зону, яка утворена сполучною тканиною власної пластинки слизової оболонки і розмежовує дві генерації залоз – поверхневу і глибоку. На нашу думку, поверхневий шар власної пластинки слизової оболонки містить залози, які підлягають відторгненню разом із кутикулою. У глибокому шарі власної пластинки слизової оболонки секреторні клітини залоз перебувають у стадії активної проліферації.

М'язова оболонка стінки м'язового шлунка у всіх досліджених птахів добре розвинена і утворена гладкою м'язовою тканиною. У середній частині стінки м'язового шлунка м'язова оболонка двошарова: внутрішній шар – коловий, а зовнішній – представлений пучками, які мають прямокутну й трикутну форму з косим розташуванням міоцитів.

Кишечник. Активна поверхня слизової оболонки стінки кишечнику у птахів збільшується за рахунок складної архітектоніки рельєфу слизової оболонки та загальнокишкових залоз – крипт. Крипти, які утворилися шляхом інвагінації поверхневого епітелію у власну пластинку слизової оболонки і вперше з'являються в стінці кишечнику в основі ворсинок чи пластинок в представників класу Aves. У криптах стінки кишечнику птахів різних трофічних спеціалізацій виявлено ентероцити, які містять позитивно забарвлені гранули (метод забарвлення амідо-чорним В), що вказує на їх білкову природу. Про наявність секреторної функції в клітинах крипт свідчить також альвеолярне розширення донної частини крипт, де сконцентровані секреторні гранули. В епітелії крипт спостерігаються окремі облямовані ентероцити, значна кількість бокалоподібних клітин і фігури мітозу в камбіальних клітинах (джерело регенерації епітелію). Крипти в стінці кишечнику птахів відзначаються великою мінливістю – за розмірами, кількістю і довжиною, щільністю розташування, що обумовлено типом живлення. Найбільша товщина криптального шару відзначена у м'ясоїдних і комахоїдних птахів у краніальному відділі стінки кишечнику. У птахів різних трофічних спеціалізацій у стінці кишечнику між криптами виявлено міоцити. Поширення зазначених вище структур по всій довжині стінки кишечнику свідчить, що процеси травлення і всмоктування відбуваються вздовж всього кишечнику і це можна розглядати як компенсаторний фактор відносно короткого кишечнику.

М'язова пластинка слизової оболонки стінки тонкого кишечнику утворена поздовжньо орієнтованими міоцитами, її розвиток корелює із типом живлення птахів. В усіх видів досліджених птахів підслизова основа слизової оболонки по всій довжині кишечнику слабко виражена. У зв'язку з цим у стінці кишечнику птахів м'язова оболонка набуває вигляду тришарової за рахунок відсутності чіткого розмежування м'язової пластинки й м'язової оболонки.

М'язова оболонка по всій довжині стінки кишечнику утворена двома шарами: зовнішнім – поздовжнім і внутрішнім – коловим. У всіх досліджених видів птахів коловий шар за товщиною значно переважає поздовжній. Співвідношення товщини поздовжнього і колового шарів складає: у м'ясоїдних – 1:7,5; у комахоїдних – 1:3,5; у птахів з всеїдним типом живлення – 1:10,0; у рослиноїдних – 1:4,0; у зерноїдних – 1:7,0. Ми вважаємо, що саме зазначене вище співвідношення товщини шарів м'язової оболонки обумовлює активні перистальтичні і антиперистальтичні скорочення стінки кишечнику.

У досліджених птахів з різним типом живлення стінка прямої кишки утворює складки, в які глибоко заходить м'язова пластинка слизової оболонки. Порівняно з тонким кишечником у товстому кишечнику підслизова основа слизової оболонки розділяє м'язову пластинку слизової оболонки і м'язову оболонку. Товщина м'язової оболонки стінки прямої кишки у всіх досліджених птахів помітно збільшується переважно за рахунок колового і меншою мірою поздовжнього шарів. При цьому в більшості досліджених птахів (окрім м'ясоїдних і комахоїдних) між міоцитами м'язової оболонки виявлено значні прошарки пухкої сполучної тканини, що є свідченням здатності прямої кишки до збільшення її об'єму – розтягування.

У птахів на межі між тонким кишечником і прямою кишкою розташовані сліпі кишки або їх рудименти. Особливості гістологічної будови стінки сліпої кишки птахів різної трофічної спеціалізації, у першу чергу, обумовлені її функціональним значенням. Установлені особливості гістологічної будови стінки сліпої кишки птахів різних трофічних груп значною мірою зумовлені наявністю у власній пластинці слизової оболонки скупчень лімфоїдної тканини, що вказує на функціональну причетність її до системи органів імунного захисту травного тракту. Сліпі кишки у птахів із зерноїдним і всеїдним типами живлення та іхтіофагів представлені лімфо-епітеліальними комплексами. Особливий інтерес становлять сліпі кишки у сови вухатої AsiootusL., що складають до 17% від загальної довжини кишечнику. Гістологічна будова стінки сліпої кишки цих птахів дозволяє стверджувати, що в цьому відділі кишечнику інтенсивно відбуваються процеси всмоктування (наявність великої кількості щільно розташованих ворсинок). У сови вухатої стінка сліпої кишки тонка, що зумовлено незначним розвитком лімфоїдних утворень, асоційованих з її слизовою оболонкою.

Лімфоїдні утворення травного тракту птахів різних трофічних груп. У травний тракт птахів постійно з кормом потрапляють антигени різного походження. Результати наших досліджень показали певний взаємозв'язок між особливостями трофічної спеціалізації птахів і ступенем розвитку лімфоїдних елементів у стінці травного тракту. У досліджених птахів виявлена загальна закономірність локалізації лімфоїдних утворень у стінці травного тракту – найбільша їх кількість сконцентрована в місцях переходу із одного відділу травного тракту в інший. Особливо велика кількість лімфоїдних утворень сконцентрована на межі між стравоходом і залозистим шлунком, тонким кишечником і прямою кишкою.

Відсутність глоткових мигдаликів у птахів (їжа не затримується в ротовій порожнині) компенсується розвитком лімфоїдних структур у стінці стравоходу, включаючи і стравохідний мигдалик у ділянці переходу із стравоходу в залозистий шлунок. Лімфоїдний мигдалик суттєво відрізняється за відносними розмірами у комахоїдних птахів, які ловлять комах у польоті від тих, які збирають комах з ґрунту, листя. Особливо великі відносні розміри лімфоїдний мигдалик має у рослиноїдних і зерноїдних птахів, корм яких постійно інфікований антигенами. У птахів, які живляться комахами з жалячим апаратом, лімфоїдні структури локалізовані переважно в підслизовій основі слизової оболонки і представлені переважно переваскулярними скопиченнями лімфоцитів.

У досліджених птахів стінки залозистого і м'язового шлунків помірно інфільтровані лімфоцитами. У власній пластинці слизової оболонки стінки залозистого шлунка зустрічаються поодинокі лімфоїдні вузлики овальної або округлої форми, які розташовані навколо вивідних протоків складних залоз. Великі лімфоїдні утворення, у власній пластинці слизової оболонки представлені нодулярними скупченнями лімфоїдної тканини і сконцентровані у зоні переходу залозистого шлунка у м'язовий. Морфофункціональний зв'язок секреторних відділів залоз з підепітеліальними лімфоїдними вузликами забезпечує утворення лімфо-епітеліальних комплексів. Функціонально такі комплекси утворюють захисний бар'єр за рахунок здатності слизу виносити й утримувати на поверхні слизових оболонок секреторні імуноглобуліни.

Loading...

 
 

Цікаве