WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Живлення бджолоїдки MeropsapiasterL. вивчалося за погадками. Усього визначено видовий склад комах і їх залишків у 125 погадках, які були зібрані в колоніях, розташованих на північному заході Ставропольського краю (РФ). Живлення комахоїдних птахів зелених насаджень м. Харкова було вивчено за вмістом 70 шлунків 27 видів птахів.

Методи дослідження. Морфологічні методи. Дослідження анатомічної будови травної системи птахів проводилося на свіжому, замороженому або фіксованому в 6 – 8% розчині нейтрального формаліну. Макроморфологічні дослідження, окрім препарування, включали вивчення морфометричних показників усіх органів травної системи; дослідження макро- та мікрорельєфу внутрішньої поверхні слизової оболонки стінки травної трубки всіх відділів травного тракту. Морфометрію відділів травного тракту проводили за допомогою штангенциркуля ГОСТ 166-89 і лінійки ГОСТ 17485-72. Біометричну обробку отриманого матеріалу проводили за методикою Л.В. Давлетової (1986), Є.М. Замосковського (1989). Отримані результати обробляли статистично за допомогою персонального комп'ютера з використанням програм Exel і Statis SF.

Макрорельєф внутрішньої поверхні стінки стравоходу, шлунка і кишечнику досліджувався на фіксованих препаратах з використанням стереоскопічного мікроскопа МБС-10. Під час фотографування користувалися цифровим фотоапаратом "Samsung".

Гістологічну частину дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик, викладених у керівництвах з гістологічної техніки (Лилли 1969; Меркулов, 1969; Кононский, 1976; Саркисов, Петров, 1986). Загальна гістологічна будова стінки травного тракту вивчалася на поперечних та поздовжніх зрізах, зроблених у різних його ділянках. Морфометрію оболонок стінки травного тракту досліджували з використанням окуляр-мікрометра АМ-9-2.

Гістохімічні методи дослідження застосовували для виявлення ряду біологічно активних речовин і їх локалізації: 1) секрецію полісахаридобілків у складі секретів бокалоподібних клітин і клітин поверхневого епітелію залозистого шлунка, які продукують слиз (метод фарбування PAS-реакція); 2) локалізацію хлоридів у складі секреторних відділів складних залоз залозистого шлунка (метод фарбування конго червоним); 3) для з'ясування походження секрету трубчастих залоз залозистого шлунка (дані про характер цього секрету і його біологічне значення в літературі відсутні), а також для диференціації тканинних структур стінки травної трубки (м'язових і сполучнотканинних елементів) було використано метод фарбування фуксин-анілін-блау-оранжем за Маллорі.

Матеріал для ілюстрацій фотографували на кольорову плівку на мікроскопі "Jenamed" фірми "Carl Zeіss" (Німеччина) фотоапаратом "Canon Power Shot G5"(США).

Біохімічні методи. Дослідження активності ферментів травної системи птахів проводилися на базі лабораторії фізіології і біохімії птахів Інституту птахівництва УААН (Борки, Харківської області).

Протеолітичну активність ферментів визначали спектрофотометрично (Балаян, Левицький, 1982). Активність ферментів виражали в мкг тирозину на 1 г дослідженої тканини за хвилину.

Активність б- та г-амілази визначали фотометрично (Уголев, 1969). Активність амілаз виражали в мг розщепленого крохмалю на 1 г тканиниза хвилину.

Ліполітичну активність визначали методом об'ємного титрування, що заснований на гідролізі жирів і зміщенні рН у кисле середовище (Петрова, Казацкая, Селезнева, 1977). Активність ліпази виражали в мкМ гідролізованого трибутирину на 1 г тканини за хвилину.

Статистичну обробку матеріалу проводили з використанням t-критерію Стьюдента (Лакін, 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ембріогенез травної системи птахів на прикладі перепілки японської CoturnixjaponicaL.Для вивчення становлення ферментативного апарату в пренатальному періоді онтогенезу досліджено ембріогенез травної системи на гістологічному рівні і сконцентровано увагу на питаннях функціональної зрілості секреторного апарату та переключенні ембріонівна внутрішньокишкове травлення. Тому для вирішення зазначених вищепитань проведено дослідження щодо становлення травної системи і ферментативного апарату в пренатальному та ранньому постнатальному періодах онтогенезу на прикладі перепілки японської CoturnixjaponicaL.

Анатомія травного тракту птахів різної трофічної спеціалізації. Особливості анатомічної будови різних відділів травного тракту птахів наведено у стислих нарисах.

Головною особливістю макрорельєфу слизової оболонки стінки стравоходу птахів різних трофічних спеціалізацій є наявність складок. При цьому складки відзначаються досить широким морфологічним і топографічним різноманіттям. За результатами наших досліджень виділено такі основні типи складок: за структурою – суцільні, фрагментарні; за розташуванням – поздовжні, поперечні; за формою – ребристі, звиті, хвилеподібні, гіллясті, напливаючі, гофровані; за розмірами – високі, широкі, низькі. Наші дані свідчать про досить високу варіабельність складчастості слизової оболонки стінки стравоходу в представників різних трофічних груп. Установлено також, що у представників одного і того ж виду простежується досить висока внутрішньовидова мінливість у складчастості рельєфу. Суттєво впливовим чинником, який обумовлює складчастість і складність рельєфу слизової оболонки стінки стравоходу, є наявність чи відсутність вола.

Дослідження рельєфу слизової оболонки стінки стравоходу показали, що у птахів, незалежно від типу живлення, спостерігається відносно слабке зроговіння епітелію слизової оболонки стінки стравоходу. Очевидно, слабкий розвиток кутикули стінки стравоходу компенсується значним розвитком залозистого апарату, який виконує як функцію змочування їжі, так і механічного захисту. Встановлено залежність між ступенем розвитку залозистого апарату в стінці стравоходу і типом живлення. Живлення комахами з твердим хітиновим покривом або сухою і твердою рослинною їжею сприяло формуванню добре розвиненого залозистого апарату в слизовій оболонці стінки стравоходу.

Порівняльно-анатомічний аналіз будови шлунка птахів показав, що за ознакою камерності шлунки всіх досліджених птахів можна розділити на дві групи:

1. Птахи, для яких характерний анатомічно однокамерний шлунок:

а) шлунок залозистого типу з добре вираженим пілоричним міхуром: представники рядів лелекоподібних Ciconiiformes, пеліканоподібних Pelecaniformes. Макроморфологічні дослідження пілоричного міхура дозволили зробити висновки, що вхід і вихід з нього регулюються замикаючими слизово-м'язовими кільцевими складками, що сприяє порційному надходженню їжі і є пристосуванням для більш тривалої її затримки в шлунку (Харченко, Коц, 2000);

б) шлунок залозистого типу без пілоричного міхура: представники рядів соколоподібних Falconiformes, совоподібних Strigiformes. Дані наших досліджень показали, що група м'ясоїдних птахів дуже неоднорідна за анатомічною будовою шлунка.

2. Птахи, для яких характерний анатомічно виражений двокамерний шлунок: представники всіх інших досліджених рядів класу Aves.

Залозистий шлунок у птахів відносно малий і складає 0,1 – 0,5% від загальної маси тіла. Дослідження слизової оболонки стінки залозистого шлунка показали, що її характерною ознакою є складчастість і наявність отворів вивідних протоків залоз різного діаметра, які відкриваються в шлункові ямки.

М'язовий шлунок за розмірами і формою більш різноманітний порівняно із залозистим. Виявлено внутрішньовидові варіації форми м'язового шлунка найчастіше у птахів із всеїдним типом живлення. Порівняльний аналіз будови шлунків птахів різних трофічних груп дозволяє стверджувати, що розміри і форма м'язового шлунка залежать від трофічної спеціалізації. Особливістю будови м'язового шлунка птахів є наявність сліпих мішків, які функціонально забезпечують збільшення об'єму м'язового шлунка під час механічної обробки корму в замкненому його об'ємі за рахунок еластичності стінок.

Слизова оболонка стінки м'язового шлунка вкрита кутикулою, що має пошарову будову. Найбільш чітко пошаровість кутикули виявлена у птахів з рослиноїдним і всеїдним типами живлення. Спостерігається залежність між товщиною кутикулярного шару і типом живлення. Так, у птахів, що живляться рослинною їжею, багатою на клітковину, кутикула найбільш міцна, тверда і товста; серед комахоїдних таку кутикулу мають птахи, які живляться комахами з твердим хітиновим покривом або комахами з жалячим апаратом.

Кишечник. Аналіз даних з анатомії тонкого кишечнику досліджених нами птахів виявив різну його довжину, кількість петель та їх розташування.

Loading...

 
 

Цікаве