WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій (автореферат) - Реферат

Показано біологічне значення поєднання в будові травної системи птахів як анцестральних, так і просунутих ознак; обґрунтовано висновок, що на сукупності цих ознак ґрунтується адаптивна пластичність травної системи птахів та еволюційна і екологічна пластичність більшості представників класу Aves.

Результати досліджень щодо формування ферментативного апарату в ембріонів птахів з різним типом розвитку в пренатальному періоді онтогенезу можуть бути використані у птахівництві для розробки стратегій живлення сільськогосподарської птиці на ранньому етапі постнатального періоду онтогенезу.

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедри зоології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди і на біологічних факультетах класичних і педагогічних університетів (дані досліджень увійшли в три навчальні посібники й підручник).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто сформульовано робочі гіпотези, обґрунтовано наукову концепцію, яка покладена в основу дисертаційної роботи і виконано весь комплекс досліджень по всіх розділах роботи. Це, зокрема, отримання морфометричних даних та їх опрацювання, виготовлення серійних зрізів, гістологічних препаратів, визначення активності ферментів, збір погадок, статистична та комп'ютерна обробка, фотографування, аналіз, узагальнення й інтерпретація даних. Одержані наукові результати, що виносяться на захист, є особистим досягненням здобувача. У тій частині, що стосується науково-практичної новизни, висвітлено дані, отримані автором. У роботах, опублікованих у співавторстві, фактичний матеріал, основні положення та висновки належать дисертантові.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації постійно обговорювалися на засіданнях кафедри зоології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; на засіданні кафедри анатомії і гістології Харківської державної зооветеринарної академії; на науковому семінарі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (2007). Основні положення дисертаційної роботи та її результати доповідалися і обговорювалися на конференціях різного рівня: на V-й конференції орнітологів країн СНД "Экология и распространение врановых птиц России и сопредельных государств" (Ставрополь, 1999); III-й конференции по хищным птицам Восточной Европы и Северной Азии (Ставрополь, 1999); Всеукраїнській конференції з проблем зооінженерії та ветеринарної медицини (Харків, 1999); XI-й Міжнародній орнітологічній конференції "Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии" (Казань, 2001); ІІІ-й Українській конференції з птахівництва за міжнародною участю (Борки, 2001); Всеукраїнській конференції з проблем зооінженерії та ветеринарної медицини (Харків, 2003); науково – практичній конференції морфологів "Роль імунної, ендокринної та нервової систем у процесах морфогенезу та регенерації" (Запоріжжя, 2003); Всеукраїнській науковій конференції "Сучасні проблеми зоологічної науки. Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження проф. О.Б. Кістяківського" (Київ, 2004); V-й Українській конференції з птахівництва за міжнародною участю (Алушта, 2004); ХІІ-й Міжнародній орнітологічній конференції "Орнитологические исследования в Северной Евразии" (Ставрополь, 2006); Міжнародній науковій конференції "Актуальні питання сучасної морфології", присвяченій 135-річчю заснування кафедри анатомії та 100-річчю заснування кафедри гістології ХДЗВА (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 47 наукових праць, з яких 22 праці у фахових виданнях ВАК України, 9 робіт надруковано одноосібно, 13 – в співавторстві. Матеріали досліджень використані під час написання підручника, трьох посібників.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел, що включає 570 бібліографічних найменувань. Матеріали роботи викладено на 323 сторінках тексту комп'ютерного набору (260 сторінок основної частини). Дисертацію ілюстровано 97 рисунками, 12 таблицями. Бібліографічні посилання літературних джерел містяться на 48 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді наукових літературних джерел із досліджуваної проблеми проаналізовано матеріали, що стосуються анатомо-гістологічної будови травної системи птахів, травних залоз і активності ферментів, екологічних аспектів живлення і кормової поведінки птахів.

Опрацювання значної кількості літературних джерел із різних аспектів організації травної системи птахів засвідчило відсутність системних, комплексних, фундаментальних досліджень із цієї проблеми. Дослідження травної системи диких видів птахів були сконцентровані, переважно, на вивченні окремих органів травної системи (Кордзая, 1961, 1966; Кордзая, Квинихидзе, 1969; Воронов, 1973, 1978, 1983; Аманова, 1975, 1977, 1978, 2002; Богатырь, 1983; Hіll, Terrell, 1985; Rіchardson, Wooller, 1988; Аманова, Нияздурдыева, 1989; Замосковский, 1989; Zevey, Duke, 1992; Pіersma, Koolhaas, Dekіnda, 1993; Kloss, Starck, 1994; Мамедова, 2002), на вивченні адаптацій травної системи до аридних умов існування (Аманова, 1978, 1982; Аманова, Мамедова, 1991) або вивченні травної системи окремих представників класу птахів (Потапов, 1974), що призвело до фрагментарності та мозаїчності у вивченні травної системи представників класу Aves у цілому. Певну частину досліджень проведено на сільськогосподарських птахах із постановкою специфічних завдань (Ледяева, 1959, 1961, 1962; Крыгин, 1962; Лежава, 1964; Батоев, 1973; Гагарина, 1974; Бобылев, Глотов, Батоев, 2002; Скаредова, Мельник и др., 2005; Колич, 2006; Хомич, Колич, 2006).

Практично не вивчено та не проаналізовано питання, пов'язані з процесами становлення ферментативного апарату травної системи в пренатальному і ранньому постнатальному періодах онтогенезу у птахів із різним типом розвитку, активності травних ферментів у диких видів птахів різних трофічних груп.

Аналіз літературних джерел щодо кормової поведінки птахів показав, що вона є ключовою адаптацією і впливає на всю життєдіяльність організму і допомагає птахам швидко пристосовуватися до різних змін навколишнього середовища (Мантейфель, 1980; Маловичко, 2000; Bourski, Forstmeier, 2000; Forstmeier, Bourski, Leisler, 2001; Резанов, 2001, 2003; Зорина, 2002; Скільський, Хлус, 2004; Бурский, Конторщиков, Батова, 2004; Бурский, Конторщиков, 2005; Аринина, Рахимов, 2006; Резанов А.Г., Резанов А.А., 2006; Зорина, Смирнова, 2006). Але в літературі відсутні дані про взаємозв'язок кормової поведінки з організацією травної системи птахів.

Усі зазначені вище проблеми і зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал дослідження. Матеріал для дослідження зібраний у спільних експедиційних виїздах з орнітологами Ставропольського і Ростовського державних університетів Російської Федерації в 1990 – 2002 роках, а також в експедиційних виїздах у Золочівський, Чугуївський, Зміївський і Зачепилівський райони Харківської області в 1994 – 2003 роках. Використовувалися також фондові матеріали Музею природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і зоологічного музею Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Проведено комплексні морфологічні дослідження щодо вивчення будови травної системи птахів у представників 74 видів птахів різних трофічних груп із 33 родин і 15 рядів: пірникозоподібні Podіcіpedіformes, пеліканоподібні Pelecaniformes, лелекоподібні Ciconiiformes, гусеподібні Anserіformes, соколоподібні Falconіformes, куроподібні Gallіformes, журавлеподібні Gruіformes, сивкоподібні Charadrіiformes, голубоподібні Columbіformes, совоподібні Strіgіformes, серпокрильцеподібні Apodіformes, дрімлюгоподібні Caprimulgiformes, ракшеподібні Coracіiformes, дятлоподібні Pіcіformes, горобцеподібні Passerіformes.

Усі маніпуляції з досліджуваними птахами проводилися відповідно до положення "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1986), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених І-м Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).

У процесі вивчення гістологічної та гістохімічної будови травної системи досліджених птахів було виготовлено понад 700 гістологічних препаратів.

Активність травних ферментів підшлункової залози і печінки була досліджена в 37 видів дорослих птахів різної трофічної спеціалізації.

Досліджено: ембріональний розвиток травної системи на ембріонах перепілки японської Сoturnіx japonicaL.; становлення ферментативного апарату травної системи в пренатальному і постнатальному періодах онтогенезу на ембріонах і молодняку сільськогосподарських птахів: курей породи род-айленд; качок української сірої породи; індиків білої широкогрудої породи; гусей великої сірої породи. Всього досліджено більше 1000 ембріонів і пташенят цих порід. Становлення ферментативного апарату травної системи в ранньому постнатальному періоді онтогенезу досліджено на пташенятах диких видів птахів з різним типом розвитку: 1) нагніздний – канюк звичайний ButeobuteoL., бугай BotaurusstellarisL.; 2) виводковий – крижень Anas phatyrhynchos L., перепілка японська Сoturnіx japonicaL.; 3) напіввиводковий – мартин звичайний Larus rіdіbundus L.

Loading...

 
 

Цікаве