WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нокардіоподібні актинобактерії – деструктори моторних олив (автореферат) - Реферат

Нокардіоподібні актинобактерії – деструктори моторних олив (автореферат) - Реферат

В усіх подальших дослідах штами вирощували в умовах як описано для первинного скринінгу.

Для вивчення поверхнево-активних властивостей клітин та визначення ліпідів штами вирощували на середовищі Гудвіна (г/л): K2HPO4 – 2,0; KH2PO4 – 2,0; MgSO4 х 7H2O – 0,5; NaNO3 – 3,0 ; цитрат Na – 1,0; дріжджовий екстракт – 1,0 [Донец и др., 1970], в яке вносили 1 % (об. частка) гексадекану. Інокулят готували так само як описано для скринінгу штамів. Дослідження змін гідрофобності клітинної поверхні проводили за методом Rosenberg et al. [1980]. Емульгуючу активність визначали за індексом емульгування (Е24) методом Купера у модифікації Турковської та ін. [2002]. Поверхневий натяг (ПН) досліджували за методом Вільгельмі з використанням платинової пластинки [Абрамзон и др., 1988].

Вміст загальних ліпідів визначали ваговим методом після їх екстрагування сумішшю Фолча з культуральної рідини, попередньо видаливши з неї гексаном залишки гексадекану. Якісний склад ліпідів вивчали методом тонкошарової хроматографії у системі розчинників: хлороформ-метанол-вода (85:15:1). Ліпіди ідентифікували після проявлення пластинок 5 %-ним спиртовим розчином фосфорномолібденової кислоти і анісовим альдегідом із застосовуванням маркерного аналізу.

Визначення деструктивної активності штамів щодо олив проводили після їх росту на середовищі Мюнца з 1,0 % (об. частка) базової або 0,1 % (об. частка) мінеральної моторної оливи. Як інокулятвикористовували культури з експоненційної фази росту (28 - 36 год), вирощені на середовищі Гудвіна. Кількість залишкових вуглеводнів у культуральній рідині визначали гравіметричним методом [Лурье, 1971] після їх екстракції хлороформом. Фракційний склад вуглеводневих компонентів БМО вивчали методом рідинної хроматографії з використанням гранульованого силікагелю марки КСГК (завод "РИАП", м. Київ). Фракціонування вуглеводнів проводили розчинниками у такій послідовності: гексан, гексан – бензол (1:1), бензол, хлороформ. Зміни у складі базової оливи після росту штамів актинобактерій визначали на хромато-масспектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Germany).

Процес очищення забруднених моторними оливами відходів пластмасових каністр досліджували на середовищі Мюнца за розробленою нами методикою. Інокулят готували так само як описано при визначенні деструктивної активності штамів. Єдиним джерелом вуглецю та енергії слугували вуглеводні моторних олив, що знаходились на поверхні внесених у середовище попередньо зважених 5,0 г пластинок з середнім розміром 1-2 х 3-4 см, які отримували шляхом подрібнення пластмасових каністр з-під моторних олив. Кількість вуглеводнів на цих пластинках до початку та в кінці дослідів визначали гравіметричним методом після їх екстракції хлороформом [Лурье, 1971]. Для підрахунку загальної початкової кількості вуглеводнів на дослідних пластинках (С0) за основу брали попередньо визначену нами середню розрахункову кількість вуглеводнів на 1,0 г пластинок (СП), яка дорівнювала 0,05540,003 г. Аналіз результатів процесу очищення пластинок від олив проводили за такими показниками: ефективність відмивання поверхні пластмаси (ЕВ), яку оцінювали шляхом порівняння вмісту вуглеводнів на забруднених і відмитих пластинках та ступенем деструкції олив (ЕД), змитих з пластинок у середовище в процесі культивування бактерій. Вказані показники визначали за формулами:

Показник процесу

Формула для розрахунку

Початкова кількість вуглеводнів на 5 г дослідних пластинок (С0), г

С0 = m х СП, г

Ефективність відмивання поверхні пластмасових пластинок (ЕВ), %

ЕВ=

С0 – С1

х 100

С0

Ступінь деструкції оливи (ЕД), змитої з пластинок у середовище культивування, %

ЕД=

С0 – (С1+ С2)

х 100

С0

Примітки: m – вага дослідних пластинок; С1 – залишкова кількість вуглеводнів на пластинках, г; С2 – залишкова кількість вуглеводнів в культуральній рідині, г

Статистична обробка одержаних результатів проводилиз використанням комп'ютерної програми Microsoft Office Excel 2003.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Засвоєння різних марок мінеральних моторних олив нокардіоподібними актинобактеріями та їх деструктивна активність. Із забрудненого мастильними матеріалами ґрунту і активного мулу міських очисних споруд виділено 21 штам бактерій, які за морфолого-культуральними та фізіолого-біохімічними ознаками відповідали характеристикам нокардіоподібних актинобактерій. Дослідження хемотаксономічних ознак показало, що діагностичною кислотою їх клітинних стінок є мезо-діамінопімелінова кислота (мезо-ДАПК). У моноцукридному складі гідролізатів клітин переважають арабіноза і галактоза, амінокислоти пептидоглікану містять мезо-ДАПК, аланін і глютамінову кислоту у співвідношенні 1:2:1, що відповідає прямопоперековозв'язаному типу пептидоглікана (варіація А1г), який притаманний нокардіоподібним актинобактеріям з IV типом клітинної стінки. Показано, що всі досліджені штами містять міколові кислоти, які відрізняються між собою за величиною Rf на хроматограмі.

За комплексом досліджених ознак ізольовані з ґрунту штами УКМ Ас-212, УКМ Ас-220, УКМ Ас-222, УКМ Ас-223, УКМ Ас-205 та УКМ Ас-586 віднесені до виду Dietzia maris, УКМ Ас-242 – до Rhodococcus fascians, а виділений з активного мулу штам АИ-1 – до Rhodococcus erythropolis (табл.1).

Первинний скринінг деструкторів моторних олив проведений серед свіжоізольованих (21 штам) та колекційних (161 штам) культур нокардіоподібних актинобактерій показав (рис.1), що найбільша кількість штамів, які засвоюють оливи як єдине джерело вуглецю та енергії, належала до видів D.maris (76,0 % від досліджених), R.erythropolis (52,0 %) та G.rubripertinctа (45,0 %).

Таблиця 1

Видова належність та основні диференцюючі ознаки ізольованих штамів

Ознаки

D. maris

R.fascians

R.erythro-

polis

УКМ Ас-212

УКМ Ас-220

УКМ Ас-222

УКМ Ас-223

УКМ Ас-205

УКМ Ас-586

УКМ

Ас-242

АИ- 1

Колір колоній на МПА

рожево-червоний

жовто-

гарячий

кремовий

Розмір клітин, мкм

0,5-2,0

3,0-6,0

3,0-6,0

Утворення кислоти з:

галактози

арабінози

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

Засвоєння Na солей кислот: цис-аконітової

-кетоглутарової

г-аміномасляної

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Наявність нітратредуктази

+

+

+

+

+

+

-

+

Ріст у середовищі з 10 % NaCl

-

-

-

-

-

-

+

-

Міколові кислоти (Rf)

3,8

4,1

3,9

Значно менша кількість деструкторів олив виявлена серед штамів R.opacus (17,0 %) та R.fascians (13,0 %). Жоден із представників видів R.longus і R.ruber не ріс на середовищі з моторними оливами.

Рис.1 Здатність досліджених штамів нокардіоподібних актинобактерій до засвоєння суміші (1:1:1) мінеральної, частково синтетичної та синтетичної олив

Loading...

 
 

Цікаве