WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нокардіоподібні актинобактерії – деструктори моторних олив (автореферат) - Реферат

Нокардіоподібні актинобактерії – деструктори моторних олив (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Основні експериментальні дані були одержані здобувачем особисто: відібрані проби забрудненого нафтопродуктами ґрунту, виділені та ідентифіковані свіжоізольовані штами, досліджена чутливість нокардіоподібних актинобактерій до різних марок мінеральних моторних олив, пакетів присадок, індивідуальних функціональних присадок та окремих їх компонентів, визначений вплив факторів зовнішнього середовища на ріст вивчених штамів. У активних штамів-деструкторів олив досліджені гідрофобно-гідрофільні властивості клітинної поверхні та емульгуюча активність. Проведена статистична обробка даних.

Планування головних напрямків роботи, формулювання основних положень дисертації та підготовка до друку наукових статей проведено під керівництвом наукового керівника дисертаційної роботи акад. НАНУ В.С.Підгорського. Таксономічні дослідження та скринінг активних деструкторів моторних олив проведено за участі с.н.с., к.б.н. Т.М.Ногіної, визначення деструктивної активності нокардіоподібних актинобактерій щодо олив здійснено спільно з к.б.н. С.Л.Куберською, дослідження здатності штамів актинобактерій до синтезу поверхнево-активних речовин проведені на базі Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії НАНУ під керівництвом с.н.с., к.х.н. О.В.Карпенко, які є співавторами відповідних публікацій.

Автор роботи висловлює глибоку вдячність с.н.с. Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості „МАСМА" С.С. Шамкіній за консультації щодо характеристик моторних олив та присадок.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень та положення дисертації доповідались та обговорювались на 69-й науковій конференція молодих вчених, аспірантів і студентів Національного університету харчових технологій (Київ, 2003), конкурсах експериментальних робіт молодих дослідників ІМВ НАНУ (Київ, 2003, 2004, 2005, 2006); ІІ науково-технічній конференції "Нові технології та обладнання по переробці промислових та побутових відходів і їх медико-екологічне забезпечення" (Східниця, 2003), Х з'їзді Товариства мікробіологів України (Одеса, 2004); практичній конференції "Природничі науки на межі століть" (Ніжин, 2004), Щорічній науковій конференції "Дні науки НаУКМА" (Київ 2005), 11-й Міжнародній конференції "Проблемы биодеструкции техногенных загрязнителей окружающей среды" (Саратов, 2005), ІІ-й Міжнародній науковій конференції молодих вчених "Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності" (Чернівці, 2005), Першій, другій та третій міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів "Молодь і поступ біології" (Львів, 2005, 2006, 2007), 10-й Міжнародній Пущинській школі-конференції молодих вчених "Биология – наука ХХІ века" (Пущино, 2006), Міжнародній науковій конференції "Мікробні біотехнології" (Одеса, 2006) та The young scientists and students international scientific conference "Modern problems of microbiology and biotechnology" (Odesa, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, із них 5 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури (2 розділи), 4 розділів експериментальних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел, який включає 225 найменувань (з яких 103 – іноземні) та додатку. Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 45 рисунками і 18 таблицями.

Огляд літератури

Огляд літератури представлений двома розділами, кожний з яких поділяється на два підрозділи. В першому розділі узагальнено літературні дані щодо таксономічної структури нокардіоподібних актинобактерій, які належать до родів Gordonia, Dietzia і Rhodococcus класу Actinobacteria, їх розповсюдження та роль у природі. В другому розділі наведена інформація про здатність цих мікроорганізмів до деструкції вуглеводнів нафти та нафтопродуктів, включаючи мінеральні оливи. В окремих підпунктах узагальнені літературні дані про характеристику і властивості мінеральних моторних олив, а також перспективи використання нокардіоподібних актинобактерій в біотехнологіях очищення навколишнього середовища від цих мастильних матеріалів.

Матеріали та методи досліджень

Об'єктами досліджень були 21 свіжоізольовані штами актинобактерій, виділені з ґрунту на території м.Чернігова та смт. Пуща-Водиця в місцях локальних забруднень мастильними матеріалами і з активного мулу міських очисних споруд м. Києва (смт. Бортничі). В роботі досліджувались, також, 161 колекційні штами нокардіоподібних актинобактерій, що належать до видів D.maris, G.rubrіpertincta, R.erythropolis, R.fascians, R.longus, R.opacus та R.ruber, які підтримуються в Українській колекції мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України.

Як субстрат для культивування актинобактерій використовували базову мінеральну оливу (БМО) марки НС 22/130 та універсальні мінеральні моторні оливи (ММО) класу 15W-40 торгових марок "Азмол-Супер", "Havoline Рremium", "Esso Uniflo", "Luxoil Super" і "Titan Truck SHPD". В роботі досліджувались наступні марки пакетів присадок (ПП) до моторних олив: Hitec 9227, Hitec 2854, Infenium 1272, Infenium 2281, Infenium 3354 і Infenium 5265 та основні типи індивідуальних функціональних присадок (ІФП) марок Hitec 611, С-150 Нафтан, Детерсол-140, Komad-302 (мийно-деспергувальні), Hitec 623, Плексол, Полібутен (в'язкісно-депресорні), Liqui Moly (антифрикційна) та Multadit OB (протизношувальна).

Виділення штамів-деструкторів моторних олив проводили методом накопичувальних культур або прямим висівом на агаризоване мінеральне середовище Мюнца (г/л): KNO3 – 1,0; MgSO4 – 0,1; KH2PO4 – 0,14; NaCl – 1,0 [Звягинцев, 1991] в яке додавали 1,0 % (об. частка) гексадекану.

Первинний скринінг штамів, що засвоюють моторні оливи, проводили за результатами вимірювання оптичної густини (ОГ) культуральної рідини після росту культур при температурі 28°С при перемішуванні (n=240 об/хв) впродовж 5 діб на середовищі Мюнца, в яке додавали 0,1 % (об. частка) суміші (1:1:1) мінеральної ("Азмол-Супер"), частково синтетичної ("Liqui Moly") та синтетичної ("Лукой Синтетик") моторних олив. Інокулятом слугувала водна суспензія дводобових бактеріальних культур (титр клітин 108 кл/мл), вирощуваних на агаризованому поживному середовищі №53 [Catalogue of strains DSMZ, 1989]. Для подальших досліджень відбирали штами, ОГ яких перевищувала 0,6 одиниць при початковому її значенні 0,05.

Ідентифікацію культур проводили за визначниками Bergey's [Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, 1986, 1989] та монографією О.А.Нестеренко та ін. [1985]. Культурально-морфологічні та фізіолого-біохімічні ознаки нокардіоподібних бактерій, визначення ізомерів діамінопімелінової кислоти, моноцукридного складу гідролізатів клітин, наявності та типу міколових кислот вивчали загальноприйнятими методами [Герхардт, 1983; Лабинская, 1972; Звягинцев, 1991]. Отримання та визначення амінокислотного складу пептидоглікану клітинних стінокпроводили за описаним раніше [Ногина и др., 1989] модифікованим методом K.N.Schleifer і O.Kandler [1972].

Чутливість штамів до різних концентрацій ММО та їх компонентів визначали методом дифузії в агар з використанням лунок [Егоров, 1986; Аржаков и др., 2004]. В лунки діаметром 8 мм вносили розчинені в базовій мінеральній оливі ММО, ПП та ІФП у концентраціях (г/мл): 1,0; 0,8, 0,6; 0,4; 0,2, 0,1; 0,08; 0,05; 0,04; 0,02; 0,01; 0,008; 0,004; 0,0008 та 0,0004. Водний розчин фенолу використовували в концентраціях (мг/мл) – 10, 25, 50, а розчинену в гексадекані молекулярну сірку в концентраціях (мг/мл) – 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 та 4,0 [Комарова и др., 2003]. Показником чутливості бактерій до зазначених речовин слугувала наявність чи відсутність зони затримки росту культур навколо лунок в агарі. Для порівняння ступеня антимікробної дії досліджуваних речовин використовували такий показник як мінімальна пригнічуюча концентрація (МПК), що відповідала останній концентрації речовини, після якої не утворювались зони затримки росту культур. Чутливість штамів до іонів важких металів вивчали на агаризованому середовищі Мюнца, в яке додавали розчини солей: ZnSO4, Pb(NO3)2, CuSO4, FeSO4 та Al(NO3)3 у концентраціях (мг/л): 2, 5, 10, 100, 200, 500 та 1000 [Richards et al., 2002].

Loading...

 
 

Цікаве