WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри (автореферат) - Реферат

Особливості психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри (автореферат) - Реферат

Рис.2. Варіанти виявлених інтра- та міжособистісних ставлень жінок дітородного віку при ПІШ

Помітні порушення були нами встановлені з використанням карти для виявлення змін функції вегетативної нервової системи (Вейн А.М., 1981) у вихідному загальному вегетативному тонусі, вегетативній реактивності та вегетативному забезпеченні діяльності. У більшості жінок із ПІШ переважала тонізованість симпатичного відділу, лише у деяких – парасимпатичного. При цьому стані тотальної пара- або симпатикотонії не спостерігалося, а були наявні змішані за тонізацією розлади із перевагою функціональної активності того чи іншого відділів. Частіше ці порушення мали перманентний характер, в інших випадках спостерігалися симпатоадреналові, вагоінсулярні або комбіновані за тонізацією пароксизмальні зрушення. Таким чином, ПС жінок дітородного віку при ПІШ супроводжувалися змінами вегетативної нервової системи. Кількість жінок, у яких після проведення лікування зникали вегето-судинні дистонічні розлади, свідчить про те, що відхилення у вегетативній нервовій системі беруть участь у патогенетичних механізмах порушень ПС при ПІШ і вони є зворотними. Цей висновок відповідає даним серії праць відомого науковця російської дерматологічної школи Полотебнова А.Г.

Визначення біологічного віку у обстежених осіб виявило, що у жінок із ПІШ він значно відрізнявся від значень у контрольній групі, що свідчить про наявність у осіб зазначеної категорії прискореного старіння. При порівнянні результатів із показниками біологічного віку виявлена їх залежність від ступеня старіння організму: біологічний вік у контрольній групі 35,310,7 бала, в основній 45,252,06; 47,62,37 та 41,52 2,01 бала відповідно.

У четвертому розділі – "Система комплексної діагностики, профілактики та корекції порушень психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри" - виділено фактори, що призводять до розвитку психічних порушень жінок із ПІШ та які є показанням до проведення профілактичних заходів: конституційно-типологічні – низька преморбідна резистентність особистості до стресу: виражені акцентуації характеру, конституційно зумовлені інфантильні та психопатологічні риси, а також пов'язані з ними негармонійні типи ставлень до хвороби; психосоціальні – ситуації хвороби, що загрожують окремим, важливим для індивіда сторонам життя, ситуації соціальної й емоційної депривації; страх втрати життєвих позицій у родині, на роботі, у суспільстві тощо; можливе зниження соціального статусу у зв'язку з погіршенням зовнішнього вигляду та власне соматогенні – алергійні, судинні, інтоксикаційні порушення гомеостазу, властиві ПІШ; біль, що супроводжує етапи лікування дерматологічного захворювання; виражені вегето-судинні розлади; наявність зовнішнього дефекту, особливо вираженого на початкових етапах проведення його корекції; порушення гомеостазу, що виникли в результаті психічного або фізичного перенапруження, зумовлених наявністю хвороби та ситуацією лікування.

Диференційні профілактичні комплекси були сформовані залежно від варіантів взаємовпливу етіологічних і патогенетичних факторів, що виявляються в кожному конкретному випадку. Лікувально-профілактичний комплекс включав психологічну та психотерапевтичну допомогу хворим; психологічну та психотерапевтичну роботу із членами їхнього мікрооточення; оптимізацію факторів лікувального середовища; застосування методів рефлексо- та фізіотерапії.

Для корекції ПС жінок із ПІШ використовували засоби, спрямовані на психологічну й психотерапевтичну допомогу хворим; проведена психологічна та психотерапевтична робота зі членами їхнього мікрооточення; оптимізація факторів лікувального середовища.

Психологічна допомога була спрямована на вивчення соціальної ситуації, її руйнацію в умовах, пов'язаних із погіршенням зовнішності, та на формування нової структури психічної діяльності. Обстеження проводилося з метою визначення динаміки рольової структури особистості й широти її зв'язків із зовнішнім світом.

Вивчено динаміку внутрішньої позиції особи стосовно змін обставин життя, що відображає основні структури особистості: поява адекватних компенсаторних і пристосувальних новоутворів або формування патологічного емоційного реагування, що може призвести до патологічного розвитку особистості.

Комплексна терапія, в рамках основного й підтримуючого курсів, була спрямована на руйнування патологічного комплексу за типом "замкненого кола" і полягала в раціональному поєднанні способів лікування, використовуваних у дермато-косметологічних клініках, із психотерапевтичними й фізичними методами лікувального впливу з метою корекції психопатологічних синдромів, патологічних особистісних змін, внутрішньої картини хвороби, соціального режиму й міжособистісних ставлень у значимому оточенні. Застосовувалася інтегративна психотерапія, що включала психодинамічну роботу, методики екзистенціально-гуманістичної й позитивної психотерапії. Акцент робився на роботу з "моделлю хвороби", вироблення "гармонійного" ставлення до неї. Як фонова психотерапевтична допомога використовувалися сугестивні методи, аутотренінг, релаксаційні методики й інші методи, що поліпшують адаптивні механізми особистості. Вони сприяли усуненню напруженості, зменшенню тривоги, нормалізації сну.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове практичне розв'язання наукової проблеми, яка стосується специфічності клінічних проявів, параклінічних ознак і динаміки ПС у жінок дітородного віку при ПІШ.

  1. Внаслідок того, що ПІШ є однією з найбільш часто виникаючих морфофункціональних порушень шкіри у жінок дітородного віку, яке супроводжується косметичними дефектами того або іншого ступеня важкості, а сам перебіг захворювання має значний психосоціальний резонанс, вивчення та деталізація особливостей ПС при ПІШ є актуальною проблемою й при комплексному підході дає змогу значно підвищити якість лікування таких хворих. Цілісний підхід до пацієнтів із ПІШ з їхньою індивідуальною своєрідністю особливо необхідний на сучасному етапі, коли прогресує все більш вузька спеціалізація, диференціація та технізація медицини, реально погрожуючи її "дегуманізації".

  2. Вперше обґрунтована необхідність психологічної допомоги жінкам із ПІШ. Завданням медичного психолога у дерматологічній клініці є психічна підтримка особистості як складова частина комплексу лікувальних заходів, спрямованих на подолання хвороби. Допомога повинна базуватися не тільки на об'єктивній оцінці патологічних змін органів і систем, а й на глибокому розумінні суб'єктивного внутрішнього світу хворого: його переживань, які зумовлені втратою або обмеженням працездатності, частковим відривом від суспільства, косметичними чи будь-якими іншими дефектами, що виникли внаслідок захворювання.

  3. Підтверджено, що біологічний вік жінок з ПІШ є більшим, ніж календарний, що супроводжується зниженням функціональних можливостей організму.

  4. Визначено характер та особливості змін ПС жінок дітородного віку при ПІШ. У них переважають: тривожне напруження, зміни іпохондричного характеру та астенія й неврастенізація – 87,8, 67 і 54,44% відповідно. Інші зміни ПС зустрічаються рідше: депресія або субдепресія – 45,56%, обсесії – 41,1%, афективне мислення – 32,22%, психалгії – 20%. Результати дослідження показали, що особливості ПС пацієнтів із ПІШ залежать від важкості та темпу розвитку захворювання; уявлення про це захворювання самого хворого; характеру лікування та психотерапевтичних обставин; особистості хворого; ставлення до його хвороби родичів і співробітників, тобто соціального резонансу на це захворювання.

  5. Визначено роль та особливості особистісної акцентуації у жінок із ПІШ. Найчастіше спостерігалася виражена особистісна акцентуація за такими типами: демонстративно-збудливий (34,44% пацієнток), екзальтовано-застрягаючий (30%), циклотимно-гіпертимно-дистимічний (20%) та тривожно-педантичний (15,56%). При порівнянні загальних середніх показників особистісної акцентуації у контрольних групах із основними різниця склала: щодо демонстративно-збудливого типу - 3,8 бала; щодо циклотимно-гіпертимно-дистимічного - 1,5 бала; щодо тривожно-педантичного - 3,2 та екзальтовано-застрягаючого - 2,0 бали відповідно. Це вказує на загострення акцентуйованих рис у жінок із ПІШ у процесі становлення у них психопатологічної симптоматики у порівнянні із жінками без проявів ПІШ. Зіставлення цих результатів у чотирьох обстежених групах свідчить про відсутність акцентуацій особистості, що розвиваються під час конкретних соматичних захворювань. Однак наявність зазначених особистісних рис варто вважати одним з факторів, що призводить до виникнення психопатологічної симптоматики та є показанням для профілактики психічних розладів таких хворих.

  6. Встановлено, що на переживання тимчасового посилення косметичного дефекту у зв'язку з індивідуальним підбором терапії впливають ті або інші відхилення у функціонуванні вегетативної нервової системи (26,67%), причому у більшості хворих після лікування соматичного захворювання вони зникають. Це свідчить про вплив вегето-судинних дистонічних розладів у патогенетичних механізмах розвитку особливостей психічних змін при ПІШ.

  7. Виокремлено основні варіанти конфліктів у ставленні жінок до ПІШ та ставлень до самих себе та оточення. Так, за допомогою ЛОБІ високі показники реагування виявлені за неврастенічним, тривожним, сенситивним, обсесивно-фобічним та егоцентричним типами (в основній групі 3,30,3; 3,30,2; 3,00,2; 3,20,2; 2,9 0,2 бала), кожний з яких має специфічний вплив на лікування та прогноз основного захворювання.

  8. Удосконалено схеми комплексної діагностики, профілактики та корекції психічних станів у жінок із ПІШ з урахуванням специфіки реагування на лікування. Встановлено, що існує низка факторів, які призводять до розвитку психічних порушень таких пацієнток і які є показанням до проведення профілактичних заходів. Основні з них – конституційно-типологічні, психосоціальні та соматогенні.

  9. Ефективна профілактика психічних розладів у жінок із ПІШ можлива за умови раннього виявлення та усунення факторів, що призводять до них, і механізмів, що їх запускають (профілактичні курси терапії з метою попередження рецидивів як соматичної патології, так і психічних порушень, дезактуалізацію несприятливих значимих моментів і переорієнтацію особистості на позитивні відносини з метою попередження психопатологічного розвитку).

  10. Умовою результативності застосованих в дослідженні методів корекції ПС є: врахування варіантів взаємовпливу етіологічних та патогенетичних факторів; поетапність; психологічна та психотерапевтична робота із членами мікрооточення хворих та оптимізація факторів лікувального середовища. Обстеження проводиться з метою визначення динаміки рольової структури особистості та її зв'язків із зовнішнім світом.

  11. Формулювання психологічного діагнозу повинно включати: головний і супровідний психічні синдроми, рівень компенсації, тип внутрішньої картини хвороби (гармонічний, тривожний, іпохондричний, меланхолічний, апатичний, неврастенічний, сенситивний тощо) і адаптивні ресурси особистості (оптимальний, дисгармонійний, низький або інверсний).

Loading...

 
 

Цікаве