WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гнійному сальпінгоофориті у жінок фертильного віку (автореферат) - Реферат

Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гнійному сальпінгоофориті у жінок фертильного віку (автореферат) - Реферат

На підставі проведених досліджень розроблений алгоритм ведення пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом (рис. 2).

Оцінюючи віддалені результати серед хворих, у яких були збережені матка та придатки, ми встановили, що менструальний цикл нормалізувався у всіх жінок, відновилася працездатність, рецидиви були зареєстровані тільки у пацієнток, які отримали традиційне лікування (підгрупи Б) — 10 випадків, що склало 8,8–16,7 % в різних підгрупах (табл. 2). Відновлення репродуктивної функції відбулося практично в кожному 3 му випадку у жінок з нормальною адренореактивністю організму, які отримали консервативне лікування (30,8 %), і які отримали запропоноване комплексне післяопераційне лікування (підгрупи А) — 10 (30,3 %) серед 33 жінок зі збереженою маткою, а при традиційному лікуванні (підгрупи Б) — в 3,2 рази рідше (p<0,05) — 3 (9,4 %) із 32 жінок.

Отримані результати свідчать про те, що розроблений науково обґрунтований диференційний підхід до комплексного лікування жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом з урахуванням адренореактивності організму у порівнянні з традиційною терапією дозволив уникнути оперативного втручання в 7,0 % випадків, знизити випадки післяопераційних ускладнень в 7,5 рази, тривалість перебування на ліжку — в 1,5 рази. У випадках збереження матки та придатків при запропонованому підході вдалося уникнути рецидивів захворювання та відновити фертильність в 3,2 рази частіше, що свідчило про високу ефективність запропонованого алгоритму лікування та сприяло поліпшенню здоров'я і якості життя жінок як в медичному, так і в соціальному аспектах.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки.

Висновки

В дисертаційній роботі наведене нове рішення актуального завдання сучасної гінекології — обґрунтування та розробка диференційного підходу до лікування хронічних гнійних запальних захворювань геніталій у жінок фертильного віку з урахуванням адренореактивності організму, особливостей ендокринного, ейкозаноїдного та імунного статусів, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих.

  1. Встановлено чотири типи адренореактивності організму у жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом, що характеризуються в 7,0 % випадків нормальними сенситивністю ГК Р і вмістом кортизолу; в 36,4 % — зниженою сенситивністю ГК Р і підвищеним рівнем кортизолу; в 37,4 % — підвищеною сенситивністю ГК Р і зниженим вмістом кортизолу; в 19,3 % — зниженими сенситивністю ГК Р і рівнем кортизолу.

  2. Відзначено специфічні особливості перебігу хронічного гнійного сальпінгоофориту залежно від змін адренореактивності організму. У пацієнток з нормальними сенситивністю ГК Р і рівнем кортизолу тривалість захворювання була найменшою (2,60,7 роки), знижена сенситивність ГК Р і підвищений рівень кортизолу супроводжувались тривалими та рідкими (2,50,3 раз/рік) загостреннями на протязі (21,73,6 днів), підвищена сенситивність і знижений рівень кортизолу — нетривалими (8,81,3 днів) і частими (9,47,6 раз/рік) рецидивами, знижені сенситивність ГК Р і рівень кортизолу — найменшою тривалістю ремісії (26,73,7 днів).

  3. У пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом зниження сенситивності ГК Р і підвищення рівня кортизолу супроводжувалося падінням рівня ІЛ 4 в 3,2 рази (p<0,05) і підвищенням вмісту ПГЕ2 більше ніж у 8 разів. Підвищення чутливості ГК Р і зниження рівня кортизолу характеризувалося збільшенням вмісту ІЛ 4 в 3,2 рази, ПГЕ2 — в 1,6 рази і ЛТВ4 — в 28 разів; зменшення сенситивності ГК Р і рівня кортизолу — зростанням ІЛ 4 в 4,8 рази, ПГЕ2 — в 1,8 рази і ЛТВ4 — в 20 разів, що є несприятливою прогностичною ознакою перебігу запального процесу геніталій.

  4. Встановлено, що традиційне комплексне лікування, яке проведено в якості передопераційної підготовки, у пацієнток з нормальною сенситивністю ГК Р супроводжувалося відновленням лабораторних показників до контрольних значень, що стало підставою для продовження консервативної терапії та відмови від хірургічного втручання. Відсутність значущого клінічного ефекту, збереження ознак синдрому системної запальної реакції, значущого дисбалансу в продукції ПГЕ2 і ЛТВ4 у пацієнток із зміненою сенситивністю ГК Р, свідчило про підтримання хронічного запалення в стадії загострення, що припускало подальше хірургічне лікування та індивідуальну медикаментозну корекцію в післяопераційному періоді.

  5. Диференційне застосування глюкокортикоїдів і нестероїдних протизапальних препаратів в післяопераційному періоді у хворих з хронічним гнійним сальпінгоофоритом з урахуванням адренореактивності організму супроводжувалося достовірним зниженням ЛІІ, нормалізацією рівнів кортизолу, ІЛ 4 та ейкозаноїдів.

  6. Впровадження запропонованої індивідуальної комплексної терапії з урахуванням адренореактивності організму у жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом і зміненими сенситивністю ГК Р і рівнем кортизолу дозволило знизити частоту післяопераційних ускладнень в 7,5 рази, скоротити термін госпіталізації в 1,5 рази, досягти повного видужання жінок і уникнути рецидивів захворювання.

Практичні рекомендації

  1. З метою визначення тактики лікування у пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом необхідно визначати сенситивність ГК Р.

  2. Жінкам з нормальними значеннями сенситивності ГК Р і вмістом кортизолу рекомендована традиційна консервативна терапія.

  3. Пацієнткам із зміненою адренореактивністю організму після попередньої консервативної терапії та хірургічного втручання до комплексного лікування в післяопераційному періоді призначають:

    • при низькій сенситивності ГК Р і високому вмісті кортизолу — протизапальні нестероїдні препарати (диклофенак натрію по 1 таблетці 3 рази/ день на протязі 8–12 днів, через три місяці у випадках органозберігаючих операцій — повторний курс по 1 таблетці 1 раз/день на протязі 14 днів).

    • при високій сенситивності ГК Р і зниженому рівні кортизолу — дексаметазон (курс лікування 7 діб: 1 а доба після операції — 24 мг, з наступним зменшенням дози на 4 мг на добу до 4 мг, у випадках збереження матки та придатків — через три місяці повторний курс по 1/2 таблетки 1 раз/день на протязі 30 днів).

    • при знижених сенситивності ГК Р і вмісті кортизолу — протизапальні нестероїдні препарати (по 1 таблетці 2 рази/день на протязі 7 днів, у випадках органозберігаючих операцій — через три місяці повторний курс по 1 таблетці 2 рази/день на протязі 14 днів) і дексаметазон (1 і 2 а доба після операції по 8 мг, 3 я — 4 мг, у випадках органозберігаючих операцій — через три місяця повторний курс по 1/2 таблетки 1 раз/день на протязі 30 днів).

Список опублікованих праць за темою дисертації

  1. Ферси Ханен бент Хеди. Индивидуализация лечебного алгоритма при различной чувствительности стероидных рецепторов у пациенток с гнойными заболеваниями придатков матки // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2007. — Т. 12, № 1–2. — С. 52–57 (Виконала самостійно).

  2. Чайка В.К., Ферси Ханен бент Хеди. Эффективность консервативной терапии больных с гнойным воспалением придатков матки в зависимости от сенситивности глюкокортикоидных рецепторов // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2007. — С. 720–723 (Провела підбір, обстеження та лікування пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

  3. Чайка В.К., Ферси Ханен, Акимова И.К. Особенности течения хронического гнойного сальпингоофорита у женщин репродуктивного возраста в зависимости от адренореактивности организма // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2007. — Т. 12, № 3, 4. — С. 13–19 (Провела підбір та обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

  4. Чайка В.К., Ферси Ханен бент Хеди. Роль глюкокортикостероидных рецепторов в лечении хронических гнойных воспалительных заболеваний придатков матки // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2007. — Т. 8, № 3. — С. 478–479 (Провела підбір, обстеження та лікування пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

Loading...

 
 

Цікаве