WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гнійному сальпінгоофориті у жінок фертильного віку (автореферат) - Реферат

Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гнійному сальпінгоофориті у жінок фертильного віку (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено науково обґрунтований метод лікування хронічних гнійних запальних захворювань придатків матки. Визначено вірогідні критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг захворювання та вибрати тактику оперативного або консервативного лікування. Доведено ефективність реабілітаційних заходів з використанням нестероїдних і стероїдних препаратів, а також їх комбінації в післяопераційному періоді у хворих з хронічним гнійним сальпінгоофоритом з урахуванням адренореактивності організму. Уточнені особливості клінічного перебігу сальпінгоофориту на сучасному етапі, а також вплив індивідуальної реактивності організму на прогноз захворювання та репродуктивне здоров'я жінок. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів, які проводяться у жінок в післяопераційному періоді на підставі використання показників сенситивності рецепторів та продукції кортизолу, впровадження якого в практику охорони здоров'я сприяло зниженню частоти післяопераційних ускладнень, скороченню післяопераційного перебування в стаціонарі, повному видужанню жінок.

Результати дослідження впроваджені та використовуються в клінічній практиці гінекологічних відділень Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні, НДІ медичних проблем сім'ї. Результати наукових і практичних досліджень за матеріалами дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства, гінекології та перинатології ФІПО і акушерства та гінекології № 1 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз даних літературних джерел і патентної документації за проблемою запальних захворювань придатків матки та адренореактивності організму. В процесі виконання дисертації автором самостійно були сформовані групи хворих з урахуванням їхньої адренореактивності організму, зібраний анамнез, проведено гінекологічне обстеження та клінічне спостереження за пацієнтками, участь в проведенні та самостійне виконання оперативного лікування, збір і підготовка матеріалу для лабораторних досліджень, значна частина лабораторних досліджень проводилася за особистою участю дисертанта. Особисто автором зроблена первинна обробка медичної документації, інтерпретація та статистичний аналіз отриманих результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, розроблений науково обґрунтований алгоритм ведення пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом, а також забезпечено його впровадження в медичну практику.

Апробація результатів дисертації. Матеріали за темою дисертації представлено на науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України "Сучасні лікувально-діагностичні технології в акушерській, перинатальній та гінекологічній практиці. Перинатальні інфекції" (Одеса, 2007), на засіданнях Донецької обласної громадської асоціації акушерів-гінекологів "Здоров'я сім'ї" (Донецьк, 2005–2007), на обласних науково-практичних конференціях (Донецьк, 2005–2007) та на об'єднаному засіданні вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї і кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ (Донецьк, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукових роботи у часописах, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 131 сторінці друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 87 українсько- та російськомовних і 87 іноземних робіт. Дисертація ілюстрована 23 таблицями та 9 рисунками.

Основний зміст РоБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Робота виконувалася на протязі 2004–2007 років на кафедрах акушерства, гінекології та перинатологии ФІПО і акушерства та гінекології № 1 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач була розроблена програма дослідження, яка містила чотири етапи.

На 1 му етапі було обстежено 187 жінок репродуктивного віку з хронічним гнійним сальпінгоофоритом і 30 здорових жінок того ж віку. Виходячи з нашої наукової концепції, на підставі чутливості до ГК Р і рівня кортизолу жінки були поділені на чотири групи. В 1 шу групу були включені 13 пацієнток зі значеннями сенситивності ГК Р і рівня кортизолу, які не відрізнялися від контрольної групи, 2 гу групу склали 68 хворих з низькою сенситивністю ГК Р і високим рівнем кортизолу, 3 ю — 70 жінок з високою сенситивністю ГК Р і низьким рівнем кортизолу, 4 ту — 36 пацієнток зі зниженими сенситивністю ГК Р і вмістом кортизолу.

На 2 му етапі всім пацієнткам з хронічним гнійним сальпінгоофоритом, згідно з наказом МОЗ України № 582 від 15.12.2003 р., на протязі трьох днів проведено традиційне консервативне лікування (ТКЛ) і оцінено його ефективність в групах залежно від сенситивності ГК Р і рівня кортизолу.

На 3 му етапі жінкам зі зміненою адренореактивністю організму (2, 3 і 4 а групи) проводилося оперативне лікування. В післяопераційному періоді ці групи пацієнток поділено на підгрупи А і Б. Пацієнткам підгруп А проводилося комплексне лікування з урахуванням сенситивності ГК Р і рівня кортизолу, пацієнткам підгруп Б проводилося загальноприйняте лікування відповідно до наказу МОЗ України № 582 від 15.12.2003 р.

На 4 му етапі проведена порівняльна оцінка ефективності запропонованого лікування та традиційної терапії у пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом. Віддалені результати ефективності запропонованих лікувально-діагностичних заходів для жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом оцінено через 1–2 роки.

Всім жінкам проводили загальноклінічне дослідження. Гінекологічний статус оцінювали на підставі комплексного обстеження жінок: пальпації живота, огляду зовнішніх статевих органів, бімануального дослідження. Визначали розмір та характер розташування матки, її рухливість і болісність. Вигляд слизової оболонки піхви та шийки матки визначали за допомогою огляду в дзеркалах, у разі необхідності — кольпоскопії. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу проводилося на апаратах "Siemens SL-1" і "Aloka-SSD 500".

Зміни адренореактивності клітинних рецепторів вивчали на підставі модулюючої дії ліганда b2 адренорецепторів ізопропілнорадреналіну (ізадрину) на аденазинтрифосфат-індуковану агрегацію тромбоцитів. Агрегацію та дезагрегацію тромбоцитів реєстрували модифікованим методом G. Born (1962) шляхом вимірювання оптичної щільності світлового потоку, що проходить через суспензію клітин, на спектрофотометрі СФ 46. Хемосенситивність глюкокортикоїдних рецепторів клітин досліджували на суспензії моноцитів (Е.Ф. Баринов та співавт., 1999).

Показники синдрому системної запальної реакції, клітинної ланки імунітету та ейкозаноїдів визначали у жінок під час надходження до стаціонару (до лікування), після ТКЛ і перед випискою зі стаціонару. В якості критеріїв синдрому системної запальної реакції досліджували наступні показники: гіпертермія; тахікардія; лейкоцитоз; лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ); продукція кортизолу в плазмі крові, яку визначали за допомогою імуноферментних наборів "Immunotech" (Чехія); рівень інтерлейкіну 4 (ІЛ 4) в плазмі крові, який досліджували за допомогою імуноферментних наборів "Amersham Pharmacia Biotech" (Англія), інтенсивність фарбування продукту ферментативної реакції кількісно оцінювали на ридері "PR2100 Sanofi Diagnostic Pasteur" (Франція). Оцінювали відносний вміст Т хелперів (CD4+) і Т-супресорів (СD8+) за допомогою комерційних наборів моноклональних антитіл фірми ORTHO Diagnostics systems (США). Вміст метаболітів арахідонової кислоти в плазмі крові визначали за рівнем ейкозаноїдів: простагландину Е2 (ПГЕ2) і лейкотрієну В4 (ЛТВ4). Після екстракції ейкозаноїдів на мікроколонах "Amprep-C8" (Англія) їх рівень в плазмі визначали радіоімунологічним методом з використанням стандартних комерційних наборів реактивів "Amerscham Farmacia Biotech UK Limited" (Англія) і кількісно оцінювали на ридері "PR2100 Sanofi diagnostic pasteur" (Франція).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері Pentium 4 за допомогою пакету прикладних програм Microsoft Excel for Windows XP із використанням основних статистичних методів. Достовірність розходжень середніх значень визначалися за допомогою обчислення критерію Стю'дента, точне обчислення значимості різниць часток (відсотків) здійснювали за методом ц кутового перетворення Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що у пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом спостерігається чотири типи адренореактивності організму, на підставі чого жінки були поділені на групи. Найменшою була кількість хворих — 13 осіб (1 а група), що склало 7,0 %, у яких сенситивність ГК Р і продукція кортизолу відповідали таким у здорових жінок (контрольна група). Відповідно у абсолютної більшості хворих — 174 (93,0 %) зареєстровано порушення адренореактивності організму, що супроводжувалося у 68 (36,4 %) — зниженою сенситивністю ГК Р і підвищеним рівнем кортизолу (2 а група); у 70 (37,4 %) — підвищеною сенситивністю ГК Р і зниженим вмістом кортизолу (3 я група); у 36 (19,3 %) — зниженими сенситивністю ГК Р і рівнем кортизолу (4 а група).

Loading...

 
 

Цікаве