WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок (автореферат) - Реферат

Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок (автореферат) - Реферат

В другій дослідній групі, де через 2-3 годин після відлучення поросят застосували тетравіт, а через 24 години вводили гормональний препарат суїгогнан, середній строк прояву охоти у групі склав 6,8 доби, а за 10 діб після введення суїгонану також усі 100% свиноматок проявили статевий цикл при 80% їх заплідненості від 1-го осіменіння. За опорос у цій групі було отримано 11,7 поросят при 76,6% збереженості приплоду на час відлучення.

Отримані результати з відтворення свиней у спецгоспі були дещо нижчими, ніж у фермерському господарству за виключенням показника збереженості приплоду при відлученні, як в обох дослідних, так і в контрольній групі.

У зимово-весняну пору в 1-й дослідній групі середній строк прояву охоти склав 5,4 доби, а у другій – 5,8 діб, в той час як у контрольній групі свиноматок цей показник був у межах 9 діб.

За 10 діб, як у 1-й, так і у 2-й дослідних групах проявили статевий цикл усі 100% свиноматок, але, якщо у 1-й дослідній групі запліднилося від першого осіменіння 80% тварин, то у 2-й дослідній групі – 70%, а в другий статевий цикл – 10% і 20%, відповідно, тоді як у контрольній групі свиноматок за 10 діб проявили охоту тільки 90% тварин при 44,4% заплідненості від першого та 33,3% від другого осіменіння.

За опорос у 1-й дослідній групі було отримано 12 поросят, у 2-й – 11,7, а у контрольній – тільки 7,7 поросят при їх збереженості при відлученні – 82,4%; 88,5% та 81,8%, відповідно.

Вплив інтергонану на біохімічний статус свиноматок характеризувався зростанням вмісту загального білка у крові за рахунок транспортних протеїнів, нормалізацією співвідношення г-глобулінів і ліпопротеїдних комплексів, тоді як ферментативна активність не зазнала суттєвих змін, а поєднане застосування тривітаміну і суігонану сприяло зростанню вмісту загального білка, альбумінів та глюкози, зменшенню в-ліпропротеїдів у крові. Комбіноване введення тетравіту і суігонану сприяє зростанню активності б-амілази, лужної фосфатази, аспарагінової та аланінової трансаміназ у крові. Введення ж інтергонану та дінолітика активувало протеїновий та ферментний метаболізм за рахунок посилення функціональної активності гепатоцитів.

Рівень естрадіолу через 24 години після другого введення інтергонану зріс у 1,6 раза, а прогестерону – у 1,3 раза, тоді як коефіцієнт П:Е співвідношення знизився у 1,1 раза, відповідно. Введення біологічно активних речовин свинкам парувального віку, у яких статевий цикл проявлявся один раз, сприяло зниженню рівня естрадіолу і прогестерону у крові тварин четвертої групи відносно контрольних тварин у 1,6 та 1,4 раза, відповідно. Поряд зі зниженням рівня естрадіолу та прогестерону у крові тварин четвертої групи відбувалося і зменшення коефіцієнт П:Е співвідношення у 1,4 рази.

Економічна ефективність методів інтенсифікації відтворної функції

у ремонтних і основних свиноматок

Економічна ефективність від застосування методів стимуляції та синхронізації статевого циклу, була достатньо високою у основних свиноматок, як у фермерському господарстві, так і у спецгоспі – від 438,7 до 30,4 грн. на 1 свиноматку за 1 опорос. Економічна ефективність застосування методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок виявилася негативною, що пояснюється значно більшими витратами на ветеринарні заходи, ніж вартість додатково отриманого приплоду.

Висновки

1. Інвестиційні програми європейських країн в аграрний сектор України, в тому числі і в галузь свинарства, передбачають впровадження новітніх технологій, які базуються на сучасних наукових досягненнях у вирішенні проблеми відтворення свиней та інтенсифікації розвитку свинарства і виробництва свинини шляхом забезпечення ритмічного отримання приплоду від кожної свиноматки протягом року та високої рентабельності спеціалізованих господарств.

У дисертаційній роботі представлено перевірені нові і модифіковані нами методи застосування біологічно активних речовин ремонтним свинкам і основним свиноматкам в умовах спецгоспів з виробництва свинини, що використовуються у фермерських господарствах Німеччини та економічно обґрунтовано й апробовано заходи профілактики неплідності свиноматок, які доцільно впроваджувати у свинарські господарства України.

2. Результати аналізу відтворення свиноматок різних вікових груп у спеціалізованих господарствах Сумщини підтвердили високу мінливість динаміки репродуктивного циклу, внаслідок чого отримують щорічно менше двох опоросів (1,6-1,7) та у середньому 10 поросят за опорос.

Заплідненість свиноматок впродож двох тижнів після відлучення поросят не перевищує 70% при тривалості підсисного періоду 40-45 днів. Неплідними після кожного опоросу залишилося понад 20% свиноматок, більшість яких вибувало із основного стада і потребує заміни за рахунок перевірюваних або разових, що не завжди вдається зробити своєчасно.

3. Аргументовано доведено, що основними причинами неплідності свиноматок є розлади циклічної функції яєчників, які викликають анафродизію або неповноцінність статевого циклу та акушерську патологію матки, яка спричинює ембріональну смертність та малоплідність свиноматок, що підтверджують результати вивчення морфологічної структури яєчників і тканин матки після забою неплідних тварин.

4. На підставі результатів порівняльної оцінки показників відтворювальної здатності свиноматок-первісток (разових) різного віку об'єктивно обґрунтовано доцільність першого осіменіння свинок у віці 10-12 міс. при масі тіла 120-130 кг, відповідній довжині тулуба та ритмічному повторенні статевого циклу (19-23 дн.) після настання статевої зрілості.

5. Розлади ендокринної регуляції метаболічних процесів в організмі неплідних свиноматок зумовлені переважно аліментарною гіпотрофією яєчників, що підтверджено вірогідною мінливістю метаболізму протеїнів, глюкози, ліпідів та окремих ферментів у сироватці крові неплідних тварин. Лише після відновлення циклічної функції яєчників у свиноматок з ознаками анафродизії метаболічні процеси організму за показниками сироватки крові поступово відновлювалися.

6. На підставі комплексного вивчення етіопатогенезу неплідності молодих свинок встановлено вірогідні коливання термінів настання статевої зрілості (6-8 міс.). Гальмування статевої циклічності (анафродизія) є наслідком відсутності реакції яєчників на гонадотропні гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, що засвідчує низький рівень естрогенів і прогестерону в крові тварин. Таким свинкам доцільно застосовувати стимулюючі гормональні препарати у низьких дозах.

7. Підбір стимулюючих гормональних та вітамінних препаратів, їх доз та способів застосування проводити на підставі даних загального клінічного обстеження тварин, морфологічного і біохімічного аналізу крові, макроморфологічної оцінки стану яєчників і матки після забою дослідних свинок, а також із врахуванням їх віку, маси тіла, кількості опоросів і плодючості основних свиноматок та повноцінності раціонів годівлі.

8. Застосування гормональних препаратів інтергонану, дінолітика, гонавету, регумату у різних дозах і співвідношенні, окремо та у поєднанні з тетравітом за розробленими схемами для кожної вікової групи свиноматок сприяло нормалізації циклічної функції яєчників у 89-100% молодих свинок з ознаками анафродизії та заплідненості 72-78% після першого осіменіння; заплідненість основних свиноматок впродовж першого місяця після відлучення поросят складала 70-80%.

Пропозиції ВИРОБНИЦТВУ

1. Для ефективного застосування біотехнологічних засобів інтенсифікації відтворної функції ремонтних свинок, з різним їх фізіологічним станом, і основних свиноматок, в умовах свинарських господарств України, незалежно від форм їх власності, чітко, цілеспрямовано і щоденно вести облік основних показників відтворення, враховуючи і аналізуючи умови утримання, годівлі та показники вікової ротації маточного поголів'я і особливостей прояву статевої циклічності в умовах кожного окремого свиногосподарства.

2. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок парувального віку, при досягненні фізіологічної зрілості, в умовах свинарських господарств України, з урахуванням їх економічної потужності застосовувати різні схеми введення біологічно активних препаратів (Методичні рекомендації по "Застосуванню біологічно активних речовин в регуляції функції розмноження свиней". – Суми, 2006. – 54 с.):

– після формування групи вводити інтергонан-6000, внутрішньом'язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) (1-й раз), на 21 добу, після введення інтергонану застосовувати аналог простагландину F-2б – дінолітик, втурішньом'язово, одноразово, у дозі 2 мл, а через 24 години – повторно інтергонан-6000, внутрішньом'язово, у дозі 3 мл (800 І.О.). Через 70-80 годин після другого введення інтергонану, одноразово, внутрішньом'язово, у дозі 2 мл вводити гонавет;

Loading...

 
 

Цікаве