WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок (автореферат) - Реферат

Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок (автореферат) - Реферат

Аналізом показників відтворення у фермерському господарстві за 2004-2005 економічний рік встановлено, що поголів'я свиноматок у 4-и рази (208 гол.) було меншим, ніж у спецгоспі (820 гол.). Показники оновлення основного маточного стада практично залишалися ідентичними – 48,6% та 49,2%, але показник використання свиноматок (інтенсивність) у фермерському господарстві складав 2,4, а у спецгоспі – тільки 1,6. Показники перегулу молодих свинок – 20,1% у фермерському господарстві та 36,45% – у спецгоспі.

При тривалості підсисного періоду у фермерському господарстві протягом 21 доби і 45 діб у спецгоспі, проміжок часу між опоросами становив 156 діб і 170 діб відповідно. При загальних показниках опоросів за рік 69,8% і 62,8%, кількість опоросів на одну свиноматку у фермерському господарстві становить 2,34, а у спецгоспі знаходиться в межах 1,8.

Кількість живих поросят при народженні у гнізді для молодих свиноматок складала 9,7 гол у фермерському господарстві і 9,8 гол. у спецгоспі, а у основних свиноматок 11,6 гол та 11,2 гол., відповідно. Загальна ж кількість живих поросят при народженні у гнізді у фермерському господарстві складала 24,04, а у спецгоспі – 19,54, тобто на 4,5 була нижчою.

Загальна кількість відлучених поросят у господарствах за календарний рік складала 4814 гол. у фермерському господарстві і 12498 гол. у спецгоспі, тобто була майже у 2,6 раза більшою, ніж у фермерському господарстві.

Ритмічність проявлення статевого циклу, морфологічні показники

яєчників неплідних свиноматок та біохімічні і гормональні показники

сироватки крові

Дослідження, проведені в умовах спецгоспу у 2005 році на 1597 основних свиноматках і 400 ремонтних свинках.

Впродовж календарного року статеву циклічність проявило 25 % свинок у 7-ми місячному віці, 50 % – у 8-ми місячному віці.

У зимову пору року 24 % проявили статевий цикл у 7-ми місячному віці, 48 % – у 8-ми місячному віці, 64 % – у 9-ти місячному віці та 56 % – у 10-ти місячному віці. Навесні аналогічні показники мали такий вигляд – 28 %, 52 %; 72% та 64 %, відповідно. Влітку зазначені показники у віковому аспекті були найнижчими – 20 %; 44 %; 60 %; 48 % відповідно, а восени – 28 %; 56 %; 76 % та 52 % відповідно.

Основні свиноматки після 1-го опоросу впродовж календарного року після відлучення поросят у 61,9% випадку проявляли статеву циклічність до 10 доби, 17,9% самок – з 11-ї до 25-ї доби, 11,3% – з 26-ї до 30-ї доби, а 8,9% свиноматок у строки, які перевищують 30 діб.

Свиноматки з 2-м опоросом після відлучення поросят на протязі календарного року проявляли статевий цикл у 68,1% – до 10-ї доби, 15,4% – до 25-ї доби, 7,5% – до 30-ї доби і 9% – після 30-ї доби. Аналогічна картина спостерігалася і у свиноматок з 3-м, 4-м, 5-м і 6-м опоросами, з незначними коливаннями окремих показників.

Морфометричні показники яєчників ремонтних свинок на 7-му добу після прояву статевого циклу та без прояву статевого циклу у різновікових самок (9-ти та 10-місячні свинки по 10 голів у групі – всього 40 тварин) після проведеного діагностичного забою характеризувалися різними параметрами. Так, у свинок 9-ти місячного віку на 7-му добу після прояву статевого циклу розміри яєчників коливалися у межах: лівого – від 2,8 до 3,6 см (3,160,13), а правого – від 2,5 до 3,6 см (2,950,12). Кількість третичних фолікулів у лівому яєчнику знаходилася у межах 3-6 (4,60,3), а в правому – 2-7 (4,60,52). У свинок 10-місячного віку розміри яєчників знаходилися у межах: лівого – 2,3-3,6 см (3,080,13); правого – 2,4-3,3 см (2,830,09). Кількість третичних фолікулів була: у лівому яєчнику – 3-5 (3,70,21) і у правому – 2-5 (3,00,3).

Яєчники свинок 9-місячного віку з анафродизією на 7-му добу наступного місяця мали розміри: лівого – 1,8-3,6 см (2,660,23); правого – 1,9-3,8 см (2,550,22). Кількість третичних фолікулів склали: лівого – 0-5 (3,110,26) і правого – 0-6 (4,110,63) см.

Тільки у 1-ї свинки цієї групи в лівому яєчнику було виявлено 3 кісти, а в правому – 4, діаметр яких знаходився у межах 1,2-1,5 см, а їх колір і функціональний стан самки (анафродизія) дають можливість віднести їх до лютеїнових.

Розмір яєчників свинок 10-місячного віку без прояву статевого циклу на 7-му добу наступного місяця коливався у межах: лівого – 1,8-6,0 см (2,640,40); правого – 1,9-7,0 см (2,740,5). У лівому яєчнику кількість фолікулів коливалася у межах 0-4 (3,330,24), у правому 0-6 (3,660,47), а їх діаметр – 0,12-0,25 см (0,170,01) та 0,15-0,21 (0,180,006). В однієї свинки цієї групи, як в лівому, так і в правому яєчнику були виявлені лютеїнові кісти – 5 і 6, відповідно.

Морфометричні показники яєчників основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят і проявлення статевого циклу характеризувалися розміром яєчників у межах: лівого – 2,5-4,0 см (3,30,16); правого – 2,5-4,5 см (3,270,18). Кількість фолікулів: у лівому була 3-5 (4,00,26) і у правому – 3-5 (3,60,26).

У основних свиноматок з подальшою атрофією морфометричні показники яєчників на 7-му добу після відлучення поросят характеризувалися: розмірами лівого 4,5-6,3 см (5,160,22) і правого – 3,0-10,0 см (4,660,63); кількість третичних фолікулів у лівому – 2-4 (2,80,25), а у правому 2-5 (2,80,25).

У 4-х свиноматок цієї групи в лівих яєчниках було виявлено лютеїнові кісти, кількість яких коливалася від 2-х до 4-х (30,40). Окрім цього, у 3-х свиноматок (із цих 4-х) лютеїнові кісти були виявлені і в правих яєчниках з 3-5 (40,58).

Динаміка показників ліпідного, білкового, вуглевводного, ферментного і гормонального метаболізму у свиноматок з різним фізіологічним станом наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Біохімічні показники крові свиноматок за різного фізіологічного стану (n=10)

Біохімічні показники

Групи

І

ІІ

ІІІ

ІV

Загальний білок, (г/л)

89,52,44

80,81,71

90,752,59

79,51,94

Глюкоза, (ммоль/л)

4,580,43

4,860,52

4,230,26

4,510,35

Альбуміни, (г/л)

67,081,59

69,31,86

67,31,34

67,41,94

Холестерол, (ммоль/л)

3,130.12

3,690,25

2,990,17

3,40,22

в-ліпропротеїди, (г/л)

2,018,08

1,760,14

1,840,07

1,640,07

Серомукоїди, (ммоль/л)

1,860,1

2,150,11

1,750,08

1,660,08

Тимолова проба, (од.S-Н)

7,920,96

2,60,46

5,630,62

3,230,57

Холінестераза,

(мкмоль/(с  л))

77,332,74

49,192,46

74,933,26

50,82,70

-амілаза, (мг/(с  л))

46,874,53

85,563,09

52,53,85

93,52,0

Лужна фосфатаза,

(нмоль/(с  л)

721,7582,72

682,8652,52

833,3385,4

659,751,6

АлАТ, (мкмоль/год  мл)

2,590,11

1,850,16

2,210,11

1,760,1

АсАТ,

(мкмоль/год  мл)

1,730,17

1,820,12

1,792,44

1,350,13

Естрадіол, нмоль/л

0,880,23

1,390,27

1,450,38

1,060,29

Прогестерон, нмоль/л

54,4113,61

19,364,23

111,3910,55

14,683,69

Коефіцієнт П:Е співвідношення

104,8458,58

17,907,51

120,3043,44

14,982,66

Важливим слід вважати показник холінестерази. Це стосується як ремонтних свинок, так і основних свиноматок. Високі показники цього ферменту у групах, де статевий цикл протягом відповідних термінів був відсутній, вказує на те, що цей фермент здатний змінювати обмінні процеси в яєчниках і пригнічувати процеси фолікулогенезу та синтезу естрогенів.

У ремонтних і основних свиноматок, у яких статевий цикл не проявлявся, відбувався істотні розлади переважно ліпідного, глікопротеїдного та ферментативного метаболізму, а також гормонопоезу.

Loading...

 
 

Цікаве