WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патоморфологія сполучної тканини печінки та її роль в патогенезі і морфогенезі хронічного вірусного гепатиту В і хронічного алкогольного гепатиту (авт - Реферат

Патоморфологія сполучної тканини печінки та її роль в патогенезі і морфогенезі хронічного вірусного гепатиту В і хронічного алкогольного гепатиту (авт - Реферат

При морфометричному дослідженні печінки визначали індекс гістологічної активності запального процесу в печінковій тканині за (R.G.Knodel et.al., 1981), критеріями якого були ступінь запальної інфільтрації портальних трактів та характер некрозу гепатоцитів (вираженість перипортального та інтралобулярного некрозів).

Визначали також гістологічний індекс склерозу для оцінки прогресування хронічного гепатиту з розвитком цирозу за (Desmet et al., 1994). Методика ОЧГ (оранжевий – червоний – голубий), що відповідає назвам основних барвників (оранжевий Ж, кислотний червоний 2С і водний голубий) дає різне забарвлення фібрина в залежності від його "віку" ("молодий" – оранжевий, "зрілий" – червоний, "старий" – голубий), а також забарвлює сполучну тканину в синій колір (Зербино Д.Д. и соавт., 1989).

Для виявлення клітин Іто, що містять ліпідні включення, шматочки печінки після фіксації в 10% забуференому формаліні (16-24 години) поміщали в 1% розчин ОsО4 і 5% біхромата калія (у рівних співвідношеннях) на 6 годин при кімнатній температурі промивали в проточній воді (2 години), зневоднювали в спиртах і ацетоні. Потім матеріал заливали в парафін і виготовляли зрізи на звичайному роторному мікротомі (Логинов А.С. и соавт., 1985).

Для електронномікроскопічного дослідження шматочки печінки фіксували в розчині 1,6% розчині глютарового альдегіду на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4) на 1,5 години при постійному перемішуванні при температурі +40С. Потім шматочки промивали в 0,1 М фосфатному (рН 7,4) на протязі 18-20 годин при температурі +40С і фіксували в 2% розчині тетроксиду осмію (ОsО4) на протязі 1,5 годин. Потім шматочки зневоднювали в серії спиртів зростаючої концентрації (30˚, 50˚, 70˚, 80˚, 96˚, 100˚) по 10 хв. з триразовою зміною кожної порції, інкубували в окису пропілену (1година), витримували в суміші епона і окису пропілену (співвідношення 1:1) протягом 1,5 годин, після чого утримували в суміші епонів при температурі +370С протягом 2-х годин. Шматочки розміщували в поліетиленові капсули, що були заповнені свіжою порцією суміші епонів, і полімеризували при 600С протягом 24 годин. Виготовлення суміші епонів з вихідних компонентів, а також введення каталізатора полімеризації ДМР-30 проводилась по Лафту. Напівтонкі (1мкм) і ультра тонкі (50нм) зрізи виготовляли на ультрамікротомі "LKB-8800 НІ" (Швеція) з використанням скляних ножів. Напівтонкі зрізи монтували на предметних скельцях і забарвлювали в суміші, що містить рівні частини 1% розчину метиленового синього і 1% розчину бури з подальшою світловою мікроскопією. Після вибору ділянки прицільно виточувалась "піраміда". Для покращення якості зображення проводили подвійне контрастування тканини ураніл ацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом. Вивчення ультраструктури клітин печінки проведено в електронному мікроскопі "ПEM-125К" при прискорюючій напрузі 60-80кВ з подальшим фотографуванням на ядерні і діапозитивні пластинки при збільшенні від 1000 до 40000. На електронограмах враховували ряд морфологічних критеріїв: розміри і форма (округла, веретеноподібна, трикутна, наявність відростків), структуру ядра, ядерця.

За допомогою морфометричного дослідження визначали показники складових компонентів тканини печінки – об'ємний вміст (%) гепатоцитів, сполучної тканини і клітинного інфільтрату при хронічному алкогольному, хронічному вірусному гепатитах у порівнянні з контрольною групою. Для цього використовували 25-точечну сітку (Автандилов Г.Г., 1991, 2002), зображення якої проектувалось на профіль гістологічного зрізу, що відповідало одному полю зору. Визначали об'ємну щільність клітин Іто – підраховували кількість цих клітин на 1000 гепатоцитів в групах з хронічним вірусним В, хронічним алкогольним гепатитом і в контрольній групі. Статистичні розрахунки проводили за формулами, загальноприйнятими в кількісній морфології з отриманням показника об'ємного вмісту досліджуваного компоненту (М m, %). Варіаційно-статистичну обробку одержаних морфометричних результатів та вірогідність розбіжностей між результатами показників різних груп визначали за допомогою t-критерія Стьюдента. Віддмінності вважались статистично достовірними при рівні надійності 0,05 і вище. Обробка отриманих результатів проведена з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel-2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Комплексна оцінка морфологічних змін в тканині печінки у хворих на хронічний вірусний гепатит В. При гістологічному дослідженні тканини печінки у хворих на хронічний гепатит В відмічається порушення балочної будови, різке повнокрів'я і виражений поліморфізм гепатоцитів. Переважає гідропічна і балонна дистрофія гепатоцитів. Поряд з дистрофічними змінами гепатоцитів виявляються вогнища некрозів, розповсюдженість і локалізація яких залежить від ступеня активності процесу.

При вивченні гістологічних препататів визначається відсутність гепатоцитів в зонах, які прилягають до портальних трактів і заміщення лімфоїдно-клітинним інфільтратом ділянок де раніше були некротизовані гепатоцити. В цьому інфільтраті спостерігаються замуровані окремі гепатоцити або їх невеликі групи. При ультраструктурному дослідженні виявляються адгезивні контакти лімфоцитів з гепатоцитами. В результаті такого контакту в гепатоцитах виявляється порушення цілісності цитоплазматичної мембрани гепатоцита, вакуолізація цитоплазми, деструкція мітохондрій. У вогнищах дистрофічних змін печінки зустрічаються прямі морфологічні маркери вірусного гепатиту В. При світлооптичному дослідженні тканини печінки окремі гепатоцити збільшені в розмірах з блідоеозинофільною дрібнозернистою цитоплазмою, яка відокремлена від оболонки клітини світлим обідком і нагадує матове скло. При цьому ядра зберігають звичайні тинкторіальні властивості і структуру, але нерідко займають ексцентричне положення. Такі гепатоцити визначають як "матово-скловидні", в їх цитоплазмі наявний HВsAg. Окремі гепатоцити містять просвітлені ядра, в яких хроматин розташовується на периферії, а центральна частина ядра представлена дрібногранулярними еозинофільними включеннями – так звані "пісочні ядра", такі гепатоцити є морфологічним маркером HВcAg. В стінці синусоїдів між ендотеліальними клітинами спостерігаються поодинокі гіпертрофовані зірчасті ретикулоендотеліоцити або клітини Купфера, які мають великі розміри, неправильну форму, чисельні псевдоподії, що направлені в просвіт синусоїда. При електронномікроскопічному дослідженні біоптатів печінки в клітинах Купфера виявляються морфологічні ознаки їх високої функціональної активності. В периендотеліальному просторі виявляються ліпоцити (клітини Іто), які мають довгі відростки, що глибоко проникають в міжгепатоцитні простори. Електронномікроскопічно клітини Іто знаходяться в стані підвищеної функціональної активності.

Синусоїди в центральних та середніх відділах часточок нерівномірно розширені. Перисинусоїдні простори (простори Діссе) значно розширені, в них спостерігається збільшення кількості колагенових волокон, розвивається "капіляризація" синусоїдів, формування суцільної базальної мембрани. Спостерігається розростання сполучної тканини в портальних трактах та в паренхімі часточок на місці некротизованих гепатоцитів. На місці східчастих некрозів з'являються пучки колагенових волокон, які відходять від портальних трактів всередину часточки – перипортальний фіброз. На місці мостовидних некрозів з'являються сполучнотканинні септи, які з'єднують портальні тракти між собою або з центральними венами, але архітектоника часточок при цьому не порушується. В розширених міжклітинних просторах спостерігається велика кількість різноспрямованих пучків колагенових волокон. Електронномікроскопічно в портальних трактах виявляються функціонально активні фібробласти веретеноподібної форми із світлим ядром.

На основі морфологічних змін при хронічному гепатиті В визначали індекс гістологічної активності (ІГА) запального процесу в печінковій тканині. З 35 випадків у 7-ми хворих (20 %) спостерігалась висока активність – (ІГА 13-18 балів); у 20-ти випадках (57,14 %) – помірна активність (ІГА 9-12 балів); в 6-ти випадках (17,14 %) – низька активність ( ІГА 4-8 балів), і у 2-ох випадках (5,71 %) – мінімальна активність (ІГА 1-3 бала). Вивчення трьох зон печінкової часточки виявило переважання дистрофічних і некротичних змін в периферичних відділах часточки. При визначенні ступеня склерозу в печінці хворих на хронічний вірусний гепатит В було встановлено, що склероз відсутній (ГІС-0) у 2-ох хворих ( 5,71 %); незначний склероз (ГІС-1) у 10-ти хворих (28,57 %); помірний склероз (ГІС-2) у 13 хворих (37,14 %); виражений склероз (ГІС-3) у 8-ми хворих (22,85 %) і цироз у 2-х хворих (5,71 %).

Loading...

 
 

Цікаве