WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу (автореферат) - Реферат

Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу (автореферат) - Реферат

У західному - забезпечення медичних закладів за рахунок державних закупівель високовартіснї медичної апаратури для надання спеціалізованої високотехнологічної допомоги при найбільш поширених хворобах.

У північних областях - суттєве зміцнення матеріально-технічної бази первинної медико-санітарної допомоги та підвищення рівня заробітної плати медичних працівників, насамперед у сільській місцевості.

Промисловий східний регіон турбують екологічні проблеми території, стан питної води і продуктів харчування, формування здорового способу життя та відповідальність самого населення за втрату здоров'я.

Центральна частина областей пріоритетними вбачає зміщення акцентів до покращання ресурсів первинної медико-санітарної допомоги, а також істотного впливу на існуючу екологічну ситуацію.

Південний регіон наголошує на проблемах імунопрофілактики, охорони материнства і дитинства та фінансового забезпечення гарантованого у відповідності до стандартів рівня і обсягів медичної допомоги.

Отже, загальнодержавні заходи мають передбачатися на всій території України й гарантувати її населенню:

  • законодавчу відповідальність про збереження здоров'я і попередження його втрати внаслідок незадовільних умов проживання та праці, а також безумовну компенсацію з боку винних за нанесену шкоду;

  • законодавчу зацікавленість у формуванні здорового способу життя, народження генетично здорового покоління і збереження здоров'я, збільшення народжуваності та подовження середньої тривалості очікуваного життя;

  • законодавчим забезпеченням фінансування гарантованого рівня необхідної медичної допомоги та адекватної оплати праці працівників охорони здоров'я, а також оснащення необхідним обладнанням і лікарськими засобами, які забезпечать застосування сучасних медичних технологій.

Це має бути основою ефективності будь-яких програм та Державної політики збереження і покращання здоров'я, без впровадження якої неможлива та недоцільна розробка цільових програм стосовно окремих проблем.

Таким чином, підсумовуючи результати соціологічного дослідження серед керівників органів і закладів охорони здоров'я України регіонального і державного рівня (300), можна дійти таких висновків стосовно оптимізації розробки та моделі більш ефективного впровадження Державних цільових програм:

  • внаслідок надмірної кількості прийнятих Державних цільових програм (45) і їх рівня заходів (більше 10) ресурсне забезпечення виявилось вкрай недостатнім, у результаті чого низька ефективність впровадження не забезпечила досягнення мети їх розробки, спрямованої на покращання рівня здоров'я населення, хоча як інструмент подальшого розвитку системи вони однозначно підтримуються;

  • перешкодами адекватному впровадженню цільових програм вважаються недосконала законодавча база збереження і покращання здоров'я (21,9%), обмежене фінансування їх заходів (60,3%) та недостатня комплексна взаємодія із різними галузями (19,8%), а також наявність специфічних особливостей регіонів (70,8%), які не були враховані при розробці, що зумовило їх ефективність лише на 56-86%;

  • розробку Державних цільових програм та забезпечення їх упровадження слід здійснювати з урахуваннямсоціально-економічних і екологічних чинників, а також ресурсної бази медико-профілактичних закладів України.

Обов'язкове врахування всіх цих факторів значно покращить обґрунтованість Концепції розробки Державних цільових програм та оптимізує модель їх впровадження, що сприятиме зміцненню здоров'я і продовженню середньої очікуваної тривалості якісного життя громадян України.

Елементи запропонованої моделі були використані при розробці програм щодо збереження здоров'я дітей та жінок репродуктивного віку, впровадження яких призвело до позитивної динаміки інтегральних показників здоров'я, що свідчить про дієвість зазначеної моделі (рис.4, 5).

Рис. 4 Динаміка рівня материнської смертності (на 100 тис. народжених живими)

Рис. 5. Динаміка рівня малюкової смертності (на 1000 народжених живими)

Саме така модель знайшла своє впровадження при розробці Державної цільової програми "Запобігання і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 рр." № 761 від 31 травня 2006 року, атакож на етапі реалізації заходів зазначеної програми.

Проаналізувавши стан поширеності серцево-судинної патології в Україні, рівень інвалідизації і смертності з цієї причини порівняно з іншими країнами Європи, а також врахувавши пропозиції управлінь охорони здоров'я державних адміністрацій та ресурсні можливості виконання, було розроблено конкретну програму дій. Обґрунтування заходів враховувало суттєві відмінності регіонів, їх кліматичні і екологічні особливості, соціально-економічну ситуацію щодо умов проживання населення, обставини їх праці та побуту, ресурсну базу медичних закладів, їх віддаленість від потужних медичних центрів.

Виходячи з наявних обставин, заплановано відповідне фінансування на закупівлю необхідного сучасного обладнання з метою створення регіональних центрів спеціалізованої кардіологічної і неврологічної медичної допомоги. Розроблено заходи на зміцнення матеріально-технічної бази первинної медико-санітарної ланки охорони здоров'я і її кадрового забезпечення з метою ранньої діагностики хвороб та ефективної профілактики. Враховуючи досвід інших країн із значно кращим станом здоров'я населення, зміщено акценти на виховання і формування здорового способу життя, покращання демографічної ситуації, збільшення народжуваності і подовження середньої тривалості очікуваного життя громадян.

Підготовлено та подано для прийняття проекти законів України і постанов Кабінету Міністрів України на реалізацію Державних цільових програм, зокрема: охорони психічного здоров'я, створення всеукраїнського центру серця, низки інших нормативно-правових та законодавчих документів.

Це дало можливість уже за короткий термін значно покращити раннє виявлення захворюваності і поширеності хвороб системи кровообігу, в першу чергу гіпертонічної хвороби (табл. 5), а також цілеспрямовано впливати на їх лікування та профілактику, а відповідно і на збереження трудових ресурсів держави і збільшення виробництва національного прибутку, а отже – на зростання економічного добробуту, покращання фінансування галузі охорони здоров'я з розрахунку на одного жителя майже до 100 у.о.

Матеріали дослідження були використані при підготовці постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 31.01.2007 р. щодо порядку та виконання Державних цільових програм для вирішення найбільш актуальних проблем здоров'я та оптимізації організації системи охорони здоров'я в цілому і медичної допомоги зокрема.

Ці та інші результати виконаного наукового дослідження стали підставою обґрунтування основних висновків роботи та рекомендацій Міністерству охорони здоров'я України і управлінням охорони здоров'я регіональних державних адміністрацій.

Таблиця 5

Поширеність, захворюваність, динаміка та структура хвороб

системи кровообігу серед населення працездатного віку (на 100 тис. нас.)

Назва

нозології

Поширеність

Питома вага (%)

Захворюваність

Питома вага (%)

2000

2005

2000

2005

2000

2005

2000

2005

Всі хвороби

124942,0

141042,4

100

100

61335,3

63174,1

100

100

Хвороби системи кровообігу

22198,9

30297,6

17,8

21,5

3926,6

4939,4

6,4

7,8

в т. ч.

Гіпертонічна хвороба

(усі форми)

11435,9

16240,7

51,5

53,6

1939,0

2038,8

49,4

41,2

ішемічна хвороба серця

5941,3

8280,5

26,8

27,3

910,1

1047,9

23,2

21,2

гострий інфаркт міокарда

53,2

57,9

0,2

0,2

52,8

57,9

1,3

1,2

цереброваскулярні хвороби

1731,0

2273,0

7,8

7,5

388,01

450,1

9,9

9,1

інсульти

114,9

114,5

0,5

0,4

91,6

95,1

2,3

1,9

ревматизм

(усі форми)

683,0

542,7

3,0

1,8

31,2

18,7

0,8

0,4

Loading...

 
 

Цікаве