WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу (автореферат) - Реферат

Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу (автореферат) - Реферат

9. Школа-семінар "Організаційно-нормативні питання служби швидкої та невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф" (2003 р.).

10. Науково-практична конференція "Проблеми сучасної медицини" (2004 р.).

11. "Особливості організації медичної допомоги при політравмі в умовах багато-профільної лікарні" (Всеукраїнська наукова школа-семінар "Актуальні питання невідкладних станів", 2004 р.).

12. Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії: перша всеукраїнська науково-практична конференція (Львів, 2004 р.).

13. ХХІ з'їзд хірургів України, 2005 р.

14. Установчий з'їзд лікарів швидкої і невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф "Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги 20 років (Київ, 2005 р.).

15. "Вплив внутрішньочеревного тиску на розвиток дихальної недостатності в ранньому післяопераційному періоді" (Науково-практична конференція "Сучасні проблеми хірургії ізольованої та поєднаної травми", 2005 р.).

16. "Досвід розбудови та функціонування служби екстреної медичної допомоги республіки Узбекистан" (V школа-семінар "Проблеми невідкладних станів", 2007 рік).

17. VІІІ Національний Конгрес кардіологів України (Київ, 2007 р.).

За час підготовки дисертації за її матеріалами опубліковано робіт:

– у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, – 21.

Схематичне відображення програми і методів дослідження показано загальноприйнятим рисунком 1, що наводиться.

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден Рис. 1. Програми, методи та обсяги дослідження, його завдання й етапи

Обсяг і структура роботи. Основний текст дисертаційної роботи викладений на 260 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел викладений на 34 сторінках і містить 334 позиції, з них 267 вітчизняних та країн СНД, 67 зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 60 таблицями і 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Зважаючи на незадовільний стан здоров'я населення України порівняно з іншими державами, що підтверджує протягом останніх 10 років зростання захворюваності на 10,6%, поширеності хвороб відповідно на 38,9%, смертності на 12,2%, збільшення первинної інвалідності за 5 років на 3,5%, зменшення середньої тривалості якісного життя громадян на 5 років порівняно з середньоєвропейським рівнем, а також зменшення чисельності населення – можна стверджувати загрозливу соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію у країні, що є проблемою її безпеки й розвитку.

Враховуючи вкрай обмежене фінансування галузі охорони здоров'я протягом багаторічної динаміки на фоні виразно недостатнього прожиткового рівня більшості населення, слід говорити про необхідність раціонального спрямування бюджетних коштів на вирішення найбільш актуальних проблем здоров'я, тобто розробки і впровадження Державних цільових програм, спрямованих на покращання рівня здоров'я в цілому та забезпечення належної медичної допомоги хворим.

Вирішення окремих проблемстану здоров'я визначає політику Міністерства охорони здоров'я України і держави в цілому, а також напрямок розробки та ефективного впровадження Державних цільових програм, ефективність якихдосягатиметься завдяки впровадженню сучасних наукових медичних технологій, оптимальному забезпеченню необхідними ресурсами та удосконаленню організації медичної допомоги.

Збереження й покращання здоров'я та подовження середньої тривалості очікуваного життя прямо пропорційно залежить також від народження й формування здорового покоління в безпечних екологічних умовах, мінімізації негативного впливу умов праці, низького та соціально-економічного рівня проживання громадян та комплексної профілактики негативного впливу різних чинників і рівня медичної допомоги.

Отже, визначена внаслідок системного аналізу стану здоров'я актуальна проблема потребує усунення всіх її негативних складових та обґрунтування шляхів подолання, врахування необхідних затрат і ресурсів та відпрацювання технологій реального комплексного впровадження, що буде основою Державної цільової програми покращання здоров'я нації, практичні результати якої будуть досягнуті згодом.

Аналізуючи прийняті Державні цільові програми за останні десятиріччя за своєю черговістю у вирішенні найбільш актуальних проблем здоров'я, доводиться звертати увагу на деяку непослідовність, що може говорити про ситуаційно-суб'єктивні умови їх розробок та затвердження. Не зменшуючи потреби в покращанні служби стоматологічної чи медицини катастроф, або окремого гематологічного чи неврологічного захворювання, абсолютно незаперечними слід визнати проблеми, що в цілому впливають на рівень здоров'я населення. Серед них, наприклад, існує проблема психічного здоров'я громадян. Незважаючи на світову актуальність, а також на негативну динаміку і складну ситуацію захворюваності та поширеності їх в Україні, на значну внаслідок цього інвалідизацію, на доведену вираженість хронічного стресу, до цього часу практично не розроблено і не прийнято конкретної цільової програми збереження й покращання психічного здоров'я нації. Більше того, ситуаційно-політично був прийнятий Закон України "Про психіатричну допомогу", але відсутня законодавча база охорони психічного здоров'я та комплексна міжвідомча загальнодержавна програма покращання його рівня й мінімізації негативного впливу на стан громадського здоров'я в цілому. Не впроваджена системна психологічна допомога, що стала би суттєвим напрямком профілактики хвороб.

Стан психічного здоров'я населення є надзвичайно значущим фактором в оцінці рівня здоров'я суспільства, разом з тим за останні роки спостерігається тенденція до його погіршення. Психогенії і фактори невротизації населення України фактично охоплюють усі прошарки популяції. Зміна структури захворюваності випереджає ріст психогенноневротичних і психосоматичних захворювань: за даними світових і вітчизняних досліджень, до 50-60 % пацієнтів загальносоматичної мережі мають недіагностовані невротичні і депресивні розлади. Інвалідизація з приводу психічних захворювань серед усіх первинних причин посідає третє місце.

За даними Центру медичної статистики МОЗ України, поширеність розладів психіки й поведінки складає 2470,0 на 100 тис. працездатного населення, що зумовлює негативні наслідки медичного, соціального, економічного і морального характеру, які потребують значних зусиль охорони здоров'я і суспільства в цілому для вирішення проблем цієї когорти людей.

За останні п'ять років в Україні відбулася оптимізація структури надання психологічної допомоги населенню, зокрема її мережі, системи підготовки кадрів, науково-методичного забезпечення. Найбільш розгалуженою вона є в Дніпропетровській, Донецькій і Харківській областях, АР Крим і місті Києві, на частку яких із усіх 25 областей України припадає 91 кабінет психотерапії, або 41,7% від загальної чисельності.

Важливими проблемами охорони здоров'я є алкоголізм і наркозалежність. Тягар гострих і хронічних захворювань, які виникають унаслідок вживання алкоголю і наркотиків, підтверджено даними ВООЗ. У деяких країнах Європи протягом останніх двох десятиріч суттєво зросла смертність від цирозу печінки як одного з наслідків хронічного алкоголізму. Вірогідні наукові дані переконливо доводять наявність зв'язку між вживанням алкоголю і виникненням високого кров'яного тиску, навіть якщо алкоголь вживається помірними дозами. В Україні поширення пияцтва й алкоголізму також негативно впливають на стан здоров'я взагалі, а тим самим і на продуктивність виробничих сил та економіку держави. Обтяжує суспільство наявність в Україні майже 550 тис. осіб із хронічним алкоголізмом і 13,8 тис. осіб з гострими психосоматичними алкогольними розладами. Розповсюджується наркоманія і токсикоманія, насамперед серед підростаючого покоління.

За оцінкою економістів США, втрати, пов'язані з психічними порушеннями стану здоров'я, досягають до 1000 доларів на 1 жителя в рік. В умовах соціально-економічної кризи в психологічному режимі людей створюється морально-ідеологічний вакуум, що сприяє поширенню ірраціоналізму та містицизму й може призвести до загрозливого зростання антисоціальних явищ та непередбачено катастрофічних наслідків.

У структурі смертності від травм та нещасних випадків, що посідають перше місце за причинами смерті працездатного населення України, самогубства за частотою на 100 тис. населення зрівнялися з частотою смертності від автокатастроф, а в сільській місцевості вони зустрічаються на 25 % частіше, ніж у міській. У 2000 р. зафіксовано 300 випадків на 1 млн. жителів, що втричі більше за показник, який в усьому світі вважається ознакою соціальної кризи в суспільстві.

Погіршення екологічної ситуації призводить до стійких порушень психічного стану. Про серйозність проблеми свідчить визнання Конгресом США необхідності проведення комплексних заходів за програмою "десятиріччя мозку", основними складовими напрямками яких є профілактика негативного впливу порушень з боку центральної нервової системи на розвиток серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, імунних, генетичних розладів.

Loading...

 
 

Цікаве