WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

У зв'язку з тим, що є прямий зв'язок між структурою гена рецептора АТ ІІ 1-го типу та концентрацією В-натрійуретичного пептиду, нами розраховано його межовий рівень для орієнтовного визначення генотипу АТ1Р. У хворих на ГХ рівень В-натрійуретичного пептиду 57 пг/мл і вище дозволяє припустити наявність алелі С – у 85 % з точністю 81 %.

Таким чином, носійство генотипів АС та СС асоціюється із захворюваністю на гіпертонічну хворобу у чоловіків, мешканців Вінницької області. Аналогічний характер розподілу генотипів АТ1Р виявлено у осіб, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

Наявність однієї або двох алелей С у структурній організації гена АТ1Р у практично здорових чоловіків пов'язана зі значно більшими змінами з боку структури серця та судинорухової функції ендотелію. Дані генетичні особливості у хворих на ГХ набувають більш патологічного характеру у носіїв алелі С гена АТ1Р у вигляді формування вираженої та ексцентричної гіпертрофії ЛШ, зниження показника фракції викиду менш ніж 50 % та збільшення частоти виявлення вазоконстрикторних реакцій.

Плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу зростає при наявності діастолічної дисфункції, фракції викиду менш ніж 50 %, вираженого ступеня та ексцентричного характеру гіпертрофії ЛШ.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено узагальнення вперше отриманих даних для вирішення завдання сучасної кардіології – визначення місця поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу та рівня В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові в механізмах формування структурно-функціональних змін серця та судин у чоловіків, які перенесли судинні ускладнення ГХ, такі, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

1. Серед чоловіків віком від 40 до 60 років, мешканців м. Вінниці та Вінницької області хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. частіше, ніж серед практично здорових, виявляється алель С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Частота генотипу СС у хворих на ГХ в 4 рази переважає таку у практично здорових чоловіків (23 % проти 6 %), що дозволяє розглядати генотип СС як предиктор розвитку гіпертонічної хвороби. Характер розподілу генотипів АТ1Р у осіб, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт, збігається з таким у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу.

2. При успадкуванні алелі С у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, порівняно з генотипом АА, визначаються більші показники індексу маси міокарда лівого шлуночка. Виражена ступінь гіпертрофії та її ексцентричний характер встановлено лише у носіїв генотипів АС та СС.

3. У хворих на гіпертонічну хворобу більш часті порушення судинорухової функції ендотелію визначаються успадкуванням алелі С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Найбільш несприятливим з точки зору ймовірності розвитку вазоконстрикторної реакції є носійство генотипу СС: у хворих з СС генотипом частота виявлення вазоконстрикторної реакції значно вища (54 %), ніж у осіб з генотипом АС (15 % ), ч 2 =24,39 (р<0,001).

4. Рівень плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу визначається діастолічною дисфункцією міокарда та ексцентричним характером вираженої гіпертрофії лівого шлуночка (іММЛШ≥170 г/м2). У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, зменшення ФВ<50 % асоціюється із зростанням рівня ВНП у плазмі крові.

5. У хворих на ГХ з вазоконстрикторною реакцією судин у 77 % випадків виявлено виражений ступінь гіпертрофії ЛШ, що є суттєво більшим, ніж при її відсутності (16 %), ч 2 =33,10 (р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У молодих чоловіків з транзиторним підвищенням артеріального тиску доцільно визначати генотип рецепторів АТ ІІ 1-го типу для проведення (у випадку успадкування алелі С) первинних профілактичних заходів.

2. Плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду 57 пг/мл та вище у хворих на гіпертонічну хворобу дозволяє припустити наявність в генотипі АТ1Р алелі С з точністю 81 %, що необхідно для вживання більш активних заходів вторинної профілактики.

3. Рівень В-натрійуретичного пептиду 75 пг/мл та вище дозволяє припустити наявність вираженого ступеня гіпертрофії лівого шлуночка (іММЛШ≥170 г/м2), а рівень 93 пг/мл та вище – її ексцентричний характер (точність 77 %), що пропонується використовувати для розробки оптимальних схем антигіпертензивної терапії з впливом на гіпертрофію ЛШ.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О., Бланар О.Л., Погоріла І.В. Показники гемодинаміки та функції ендотелію у здорових осіб з різними генотипами гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу // Вісник ВНМУ. – 2005.– № 1(9). – С. 15-18. (Автором здійснено підбір обстежуваних, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження більшості практично здорових осіб, проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

2. Жебель В.М., Гефтер Ю.О., Старжинська О.Л., Бланар О.Л. Вікові особливості судинорухової функції ендотелію // Вісник морфології – 2004. –№2(10). – С. 379-381. (Автор самостійно провела відбір практично здорових чоловіків, самостійно провела дослідження судинорухової функції ендотелію усім практично здоровим особам, статистичну обробку, аналіз отриманих даних та узагальнення результатів, підготувала матеріали до публікації).

3. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Особливості продукції В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену інфарктом міокарда та мозковим інсультом // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – №1. – С. 31-33. (Автор провела відбір та обстеження пацієнтів для групи практично здорових осіб та хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу, провела статистичну обробку, аналіз фактичного матеріалу та узагальнення отриманих результатів, сформулювала висновки, підготувала матеріали до публікації).

4. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Стан міокарду у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від варіанту генотипу рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу та наявності судинних ускладнень // Галицький лікарський вісник. – 2006. – № 1(13). – С. 20-24. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, проведено загально-клінічне та інструментальне обстеження, виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

5. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Поліморфізм гена рецепторів 1-го типу до ангіотензину ІІ як фактор, що впливає на стан судинорухової функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу з перебігом різної важкості // Biomedical and biosocial anthropology. – 2005.– № 5.– С. 70-75. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, досліджено судинорухова функція ендотелію за методом Целемаєра-Соренсена; виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

6. Гефтер Ю.О. Рівень МНП у хворих на ГХ з різним станом діастолічної дисфункції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми терапії – від гіпотез до фактів" (10-11 листопада 2005 р.). – м. Вінниця. Вісник ВНМУ. – 2005.– №2(9). – С. 348-349.

7. Гефтер Ю.О. Особливості впливу паління на стан судинорухової функції ендотелію у практично здорових чоловіків // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених (2005 р.). − Вінниця: Вінницький національний мед. університет ім. М.І.Пирогова, 2005. – С. 68-69.

8. Гефтер Ю.О. Структурні показники міокарду у хворих на ГХ та ІМ в залежності від генотипу АТ1Р. – ХІ Університетська науково-практична конференція молодих вчених та фахівців. – Тези доповідей. – Вінниця. – 18. 05. 2005. – С. 19.

АНОТАЦІЯ

Гефтер Ю.О. Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Loading...

 
 

Цікаве