WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

Виявлено, що наявність алелі С в генотипі рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу у мешканців м. Вінниці та Вінницької області є одним із спадкових чинників, що асоціюється із захворюваністю на ГХ.

Встановлено, що носії алелі С мають більш значні структурні зміни в серці у вигляді збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (іММЛШ). Наявність вираженої (іММЛШ≥170 г/м2 ) та ексцентричної гіпертрофії ЛШ пов'язано лише із генотипами АС та СС.

Виявлено, що у всіх носіїв алелі С частіше виникають порушення судинорухової функції ендотелію у вигляді вазоконстрикторної реакції.

Уперше показано, що у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда, концентрація ВНП вища порівняно з особами, у яких діагностовано неускладнений перебіг гіпертонічної хвороби та тими, які перенесли мозковий інсульт. В цілому, плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду зростала у носіїв генотипів АС та СС. Доведено зв'язок рівня пептиду із виразністю структурної та функціональної перебудови міокарда.

Практичне значення і впровадження одержаних результатів.

Обґрунтовано доцільність визначення структурної організації гена АТ1Р у здорових чоловіків з метою прогнозування в них можливого розвитку в майбутньому ГХ.

Запропоновано межовий рівень В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові як допоміжний критерій для діагностики вираженого ступеня гіпертрофії лівого шлуночка (іММЛШ≥170 г/м2), а також для уточнення її характеру при умові збереження систолічної функції серця (ФВ >45 %).

Результати дослідження впроваджено у клінічну практику у Вінницькому обласному клінічному диспансері радіаційного захисту населення МОЗ України, Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері, в Хмельницькій обласній лікарні, та використовуються у навчальному процесі на кафедрі терапії медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України, на кафедрі внутрішніх хвороб Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто обґрунтовано актуальність представленого дослідження, сформульовано мету та основні завдання, проведено аналіз літератури за темою дисертації, здійснено підбір хворих та проведено їх клінічне обстеження. У більшості осіб автором особисто виконано ультразвукове дослідження серця з використанням допплер-ехокардіографії, самостійно виконано тест Целемаєра-Соренсена. Генотипування АТ1Р для всіх учасників дослідження проводилося спільно з Центральною науково-дослідною лабораторією Української державної стоматологічної академії, м. Полтава (зав. лабораторією – д.мед.н., професор Кайдашев І.П.). Визначення рівня В-натрійуретичного пептиду здійснювалось спільно з науковою лабораторією Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів, м. Вінниця (зав. лабораторією – к.мед.н., Заічко Н.В.). Статистична обробка даних проводилась з урахуванням розробок лабораторії математичних методів Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ (зав. лабораторією –д.б.н., Антомонов М.Ю.). Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих даних, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та впроваджено результати дослідження у практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи були представлені у матеріалах ІІ Міжвузівської наукової конференції студентів та молодих учених та ХІ Університетської науково-практичної конференції молодих учених та фахівців. Результати роботи доповідалися на ХІ Університетській науково-практичній конференції молодих учених та фахівців, на ІІ Міжвузівській науковій конференції студентів та молодих учених та на ІХ міжнародній науково-практичній конференції „Артеріальна гіпертензія та ІХС: досягнення та перспективи". Апробація дисертації відбулася на об'єднаному засіданні кафедри терапії медичного факультету №2, кафедр факультетської терапії, поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України (протокол №7 від 12.05.2006 року) та на засіданні апробаційної ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України „Загальні питання внутрішніх хвороб" (протокол № 94 від 24.11.2006 року).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 5 статей у зареєстрованих ВАКом України виданнях, 3 тези доповідей у матеріалах наукових конгресів та конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 30 таблицями, 2 рисунками. Складається із вступу, 5 розділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який включає кирилицею – 59 джерел, латиницею – 153 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика обстежених осіб та основні методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було обстежено 214 чоловіків, мешканців м. Вінниці та Вінницької області, у віці 40-60 років (середній вік 45,940,52). З них 103 практично здорових склали контрольну групу, 52 хворих ГХ ІІ стадії–першу групу, 25 пацієнтів ГХ ІІІ стадії з післяінфарктним кардіосклерозом увійшли до другої групи, 34 хворих ГХ ІІІ з мозковим ішемічним інсультом в анамнезі склали третю. Всі пацієнти знаходились на обстеженні або лікуванні в терапевтичному та неврологічному відділеннях Вінницького обласного диспансеру радіаційного захисту населення або спостерігалися амбулаторно у період з 2003 по 2006 рік.

Середній вік у представників контрольної групи становив 44,560,49 років. У пацієнтів першої групи − 45,520,74 роки, у другій групі складав 46,521,02 роки, у пацієнтів третьої − 46,701,06 роки.

У дослідження не включалися хворі з симптоматичним характером артеріальної гіпертензії, наявністю симптомів недостатності кровообігу вище І ФК та заздалегідь відомих аутоімунних, ендокринологічних, гематологічних, паранеопластичних захворювань, порушення функції печінки та нирок.

Усі пацієнти мали збережену систолічну функцію за даними ехокардіографії (ФВ>45 %). У пацієнтів першої та третьої груп клінічні симптоми серцевої недостатності були відсутні. У 6 (24%) хворих з післяінфарктним кардіосклерозом діагностовано І ФК СН за критеріями NYHA. Давність перенесеного інфаркту міокарда складала більш ніж півроку.

Визначення алелей поліморфної ділянки (А1166С) гена АТ1Рпроводилися за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на ампліфікаторі РНС-2 ("Techne", Великобританія). Продукти розщеплення розділяли за допомогою електрофорезу. Відомо, що алель С 1166 розщеплюється рестриктазою, утворюючи продукти розміром 114 та 238 п.н., алель А 1166 залишається не розщепленою. Наявність фрагменту довжиною 352 п.н. після обробки рестриктазою відповідало генотипу АА, двох фрагментів (114 та 238 п.н.) - генотипу СС, трьох (114, 238 та 352 п.н.) – гетерозиготі АС.

Для визначення концентрації В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові обстежуваних використовувався метод імуноферментного аналізу із застосуванням стандартного набору фірми "Peninsula laboratories Inc.", США. У якості стабілізаторів використовували ЕДТА (1мг/1мл крові) та апротинін (500 КОД на 1 мл крові). Зчитування результатів проводили при 450 нм (диференційний фільтр 620 нм) на автоматичному аналізаторі Multiskan EX primary EIAV 2.1-0.

Для визначення судинорухової функції ендотелію застосовувався метод запропонований Целемаєром-Соренсеном (Celermajer D.S. et al., 1992). Дослідження проводили на ехокардіографі "Sim 5000 Рlus", у режимі двомірного сканування. Діаметр плечової артерії вимірювали у В-режимі, швидкісні параметри оцінювали у допплер-режимі за допомогою судинного датчика (7,5 МГц). Вивчалися такі показники: діаметр артерії у спокої (Д сп., мм), швидкість кровоплину у спокої (Ш сп., м/с), діаметр при проведенні проби з реактивною гіперемією (Д пр., мм), швидкість при проведенні проби з реактивною гіперемією (Ш пр., м/с), відсоток ендотелійзалежної вазодилятації (% ЕЗВД), діаметр після прийому нітрогліцерину (Д нг., мм), швидкість після прийому нітрогліцерину (Ш нг., м/с), відсоток ендотелійнезалежної вазодилятації (% ЕНВД), індекс реактивності (ІР). Оцінку параметрів системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки проводили за допомогою УЗД серця. Вивчалися такі показники: кінцевий діастолічний розмір (КДР, см), кінцевий систолічний розмір (КСР, см), товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП, см) у кінці діастоли, товщина задньої стінки ЛШ (ТЗЛШ, см) у кінці діастоли, індекс кінцевого діастолічного обיєму ЛШ (КДІ, мл/м2), індекс кінцевого систолічного обיєму ЛШ (КСІ, мл/м2), ударний обיєм (УО, мл), ударний індекс (УІ, мл/м2), серцевий індекс (СІ, л/хв.м2), хвилинний об'єм кровоплину (ХОК, мл/хв.), фракція викиду ЛШ (ФВ, %), фракція передньо-заднього укорочення (S, %), відносна товщина стінок (ВТС), індекс маси міокарда лівого шлуночка (іММЛШ, г/м2). Стан діастолічної функції серця оцінювали за допомогою імпульсної допплер-ехокардіографії за такими параметрами: швидкість раннього діастолічного наповнення ЛШ (Е, м/с), швидкість пізнього діастолічного наповнення ЛШ (А, м/с), співвідношення швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Е/А,), час раннього діастолічного наповнення ЛШ (Те, мс), час пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Та, мс), час уповільнення раннього діастолічного наповнення ЛШ (Тdec, мс), час ізоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT, мс).

Loading...

 
 

Цікаве