WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпе - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Гефтер Юлія Олександрівна

УДК: 616.132.2 – 008.64 – 071: 575.191:577.17

Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та в-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті імені М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Жебель Вадим Миколайович, Вінницький національний медичний університет

імені М.І. Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри терапії медичного факультету №2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук,

Висоцька Жанна Миронівна,

Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска" АМН України,провідний науковий співробітник відділу некоронарогенних уражень міокарда (м. Київ);

доктор медичних наук, професор

Приходько Вікторія Юріївна,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра терапії і геріатрії (м. Київ).

Провідна установа:

Державна установа „Інститут терапії імені Л.Т. Малої" АМН України (м. Харків).

Захист дисертації відбудеться 07.06.2007 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.08. при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, 34.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ,

вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 06.05.2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент Мальчевська Т.Й.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) за розповсюдженням, наслідками з боку серцево-судинної системи і ризику розвитку ускладнень очолює список найбільш значних медичних та соціальних проблем. Згідно з результатами офіційної статистики станом на 2005 рік в Україні в структурі поширення хвороб системи кровообігу перше місце посідає гіпертонічна хвороба (45,8 %), друге – ішемічна хвороба серця (33,7 %), третє – цереброваскулярна патологія (13,3 %) (Коваленко В.М. та ін., 2006).

Більшість учених вважають, що патогенетичну основу ГХ складає певна молекулярна організація цілого ряду генів, продукти експресії яких беруть участь у регуляції артеріального тиску. Останнім часом найбільшу увагу привертає до себе структурний стан генів ренін-ангіотензін-альдостеронової системи (РААС), що претендують на роль генетичних маркерів ГХ, зокрема, ген рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу (АТ1Р), який визначає швидкість експресії рецепторів до ангіотензину ІІ (АТ ІІ) та їх якісні властивості: реакцію ендотелію судин до ангіотензину ІІ, а отже і виразність його впливу на міокард (Амосова Е.Н., 1999; Чистяков Д.А. и соавт., 2000). На сьогодні встановлений зв'язок поліморфізму гена рецептора АТ ІІ 1-го типу (заміна аденіну (А) на цитозин (С) в 1166 позиції) з виникненням ГХ серед населення Австралії (Wang W.Y.et al., 1997), Франції (Tiret L. et al., 1994, Bonnardeaux A. et al., 1994), а також серед мешканців Москви (Чистяков Д.А. и соавт., 2000), Санкт-Петербурга (Бойцов С.А. и соавт., 2003), Полтави (Кайдешев И.П., 2004). Однак, у італійській популяції такого зв'язку не знайдено (Саstellano M. et al., 1996). Цілу низку досліджень присвячено зв'язку поліморфізму генів РААС з підвищеним ризиком розвитку гіпертрофії лівого шлуночка та інфаркту міокарда. Зокрема, він знайдений серед населення Норвегії (Hamon H. et al., 1997), Данії (Osterop A.P. et al., 1998), Японії (Takami S. et.al., 1998; Ishanov А. et al., 1998). Донині в доступній нам літературі даних щодо асоціації генотипу АТ1Р з виникненням мозкового інсульту не знайдено.

Найбільш універсальною контррегулюючою системою щодо РААС вважається система натрійуретичних пептидів (НП). Ця дія відбувається шляхом блокади компонентів РААС, що призводить до стимулювання натрійурезу та вазодилятації. НП мають також антифібротичну дію і тому є локальними факторами антиремоделювання серця (De Mello W.C., 1998). Найбільше уваги привертає до себе В-натрійуретичний пептид (ВНП), оскільки його вміст в міокарді шлуночків перевищує такий у м'язі передсердь в 1000 разів і він є стабільним у лабораторних умовах. ВНП вважається чутливим та специфічним індикатором гострих та хронічних порушень функції лівого шлуночка (Omland Т. et al., 2002; Nakamura M. et al., 2002; Stacey J. et al., 2002). Показано зв'язок плазматичної концентрації ВНП із станом систолічної (McDonagh T.A. et al., 1998) та діастолічної функції серця (Groenning B.A. et al., 2001; Lubien E. et al., 2002). У хворих на ГХ концентрація ВНП в плазмі крові в залежності від розвитку найбільш поширених ускладнень, таких як інфаркт міокарда та мозковий інсульт, практично не вивчалися, хоча зазначалося її збільшення при есенціальній гіпертензії (Старжинська О.Л., 2005).

ВНП, поряд з іншими нейрогуморальними факторами, реалізує свою дію на рівні мембран ендотелію клітин, де розташовані рецептори до АТ ІІ 1-го типу, від активності яких залежить реалізація ефектів РААС. На сьогодні відсутні вказівки діагностичної цінності варіантів успадкування гена АТ1Р, показників ВНП у плазмі крові та стану ендотеліальної функції як можливих предикторів ГХ та розвитку на її тлі судинних катастроф.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової наукової теми кафедри терапії медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України "Вивчення клініко-антропометричних, інструментально-лабораторних особливостей та можливостей їх корекції у хворих терапевтичною патологією та постраждалих від Чорнобильської катастрофи" (державний реєстраційний номер 0102U000841, 2001-2006 роки). Автор є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження – оцінити клініко-діагностичне та патогенетичне значення успадкування окремих генотипівАТ1Р, плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду та функції ендотелію судин у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

Завдання дослідження:

1. Вивчити поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу (АТ1Р) у чоловіків 40-60 років мешканців м. Вінниці та Вінницької області хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

2. Оцінити зміни концентрації В-натрійуретичного пептиду (ВНП) у чоловіків віком від 40 до 60 років хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

3. Проаналізувати стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та можливий вплив змін відповідних показників на плазмовий рівень В-натрійуретичного пептиду в залежності від успадкування генотипів АТ1Р.

4. Вивчити функцію ендотелію судин у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену інфарктом міокарда та мозковим інсультом в залежності від генотипів АТ1Р.

Обєкт дослідження: спадкові та нейрогуморальні фактори у виникненні ускладнень ГХ – інфаркту міокарда та мозкового інсульту.

Предмет дослідження: структурна організація гена АТ1Р, рівень В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, судинорухова функція ендотелію.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, метод імуноферментного аналізу для визначення рівня В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові, полімеразна ланцюгова реакція для встановлення генотипів АТ1Р; ультразвукове дослідження серця з допплер-ехокардіографією для визначення структурно-функціональних параметрів серця; ультразвукове дослідження плечової артерії для визначення судинорухової функції ендотелію за методикою Целемаєра-Соренсена; математичні методи для статистичної обробки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення поліморфізму генотипу АТ1Р, рівня В-натрійуретичного пептиду та пов'язаних з ними структурно-функціональних змін міокарда та судинорухової функції ендотелію у чоловіків хворих на ГХ, які перенесли інфаркт міокарда або мозковий інсульт.

Loading...

 
 

Цікаве