WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регуляторний вплив деяких вітамінів та антиагрегантів на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин при гострому - Реферат

Регуляторний вплив деяких вітамінів та антиагрегантів на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин при гострому - Реферат

Дослідження тромбоцитоактивних властивостей компонентів тканин головного мозку тварин проводили згідно методики визначення антиагрегаційної активності, описаної для стінки судин людини [Балуда В.П. и соавт., 1995]. Для цього у тварин брали 9 мг тканин головного мозку, інкубували 10 хв у 1,5 мл тромбоцитарної донорської плазми при 22єС, після чого реєстрували АДФ – індуковану агрегацію тромбоцитів.

У наступних серіях досліджень на щурах та котах моделювали порушення мозкового кровообігу гострого характеру з правого та лівого боку. Експериментальна модель ішемії головного мозку найбільіше відповідає оклюзії сонної або середньої мозкової артерії, що найчастіше зустрічаються у клініці нервових хвороб. Цю модель, використовуючи методику, описану Біленко М.В. (1989) та модифіковану Литвиненко Н.В. (1994), відтворювали шляхом перев'язування загальної сонної артерії тварин праворуч або ліворуч на 15 хв в умовах гексеналового наркозу. Після закінчення експериментів (на 13–ту добу) у всіх тварин забирали кров та тканини головного мозку, у яких визначали показники гемостазу та фібринолізу. У тканинах головного мозку визначали концентрацію вторинних продуктів ПОЛ: ТБК (тіобарбітурова кислота) – активні продукти, до та після 1,5 годинної інкубації та приріст малонового диальдегіду (МДА) за цей час, а також активність антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази (СОД) та каталази [Кайдашев І.П. та співавт., 1996].

У четвертій серії досліджень щурів було розділено на 4 рівні групи, по 10 тварин у кожній з яких: 1 – тварини, що отримували звичайний корм, 2 – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р), упродовж 12 діб, 3 – звичайний корм протягом 12 діб та тиклід на 13-ту добу, 4 – вітамінний комплекс А, Е, С, Р, упродовж 12 діб, та тиклід на 13-ту добу. Доза препаратів була така сама як і у попередніх дослідах. Після чого проводили гостре неповне порушення мозкового кровообігу [Литвиненко Н.В., 1994].

На безпорідних котах було проведено дві серії досліджень тромбоцитоактивних, антиоксидантних та гемостатичних властивостей півкуль головного мозку: 1– інтактні тварини, 2 – тварини з гострим неповним порушеням мозкового кровообігу [Литвиненко Н.В., 1994]. Жодних препаратів коти не отримували.

Після закінчення експериментів у тварин забирали кров та тканини головного мозку, у яких визначали показники ПОЛ, АОС, судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу та фібринолізу: рівень ТБК-активних продуктів (рівень МДА за його реакцією з ТБК ), активність СОД, каталази, кут, висоту, час та сумарний індекс агрегації тромбоцитів (СІАТ), час згортання крові, час рекальцифікації, тромбіновий час, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), концентрацію фібриногену, час фібринолізу, природний лізис згортку, щільність згортку. Дослідження проводили за методиками, викладеними в "Посібнику з експериментальних клінічних досліджень в біології та медицині" за редакцією І.П. Кайдашева (1996). З метою попередження систематичних похибок та отримання достовірних результатів використовували сліпий, або замаскований, метод (blinding, or masking) [Флетчер Р. и соавт., 1998].

Результати дослідження оброблені за допомогою методів математичної стстистики на персональному комп'ютері IBM за спеціальними програмами [Лапач С.Н. и соавт., 2001]. Вірогідними вважалися відмінності між показниками при р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Були проведені дослідження, в яких вивчали вплив гомогенатів тканин півкуль головного мозку інтактних щурів на деякі показники агрегації тромбоцитів (табл.1).

Таблиця 1

Вплив гомогенатів тканин півкуль головного мозку інтактних щурів на деякі показники агрегації тромбоцитів (Мm), n=10

Показники, що вивчались

Інтактні щури

Права

Ліва

Кут агрегації (град)

21, 180, 44

14,910,71*

Висота агрегації (мм)

28,200,41

21,110,38*

Час агрегації (хв)

17,120,71

12,110,60*

СІАТ (%)

38,712,10

30,101,85*

Примітка: * - p < 0,05 вірогідність відхилень між показниками правої та лівої півкуль.

В дослідах встановлено, що тканини лівої та правої півкуль головного мозку інтактних щурів по-різному впливають на показники агрегації тромбоцитів. Так, вони суттєво відрізнялись під дією гомогенатів правої та лівої півкуль головного мозку. Як видно з табл. 1, всі показники агрегації тромбоцитів (кут, висота, час, СІАТ) під впливом гомогенатів лівої півкулі були меншими, у порівнянні з такими правої (p<0,05).

Можна вважати, що така реакція залежала від реакцій ПОЛ у півкулях головного мозку. Саме у тканинах лівих півкуль активність СОД достовірно більша (2,220,23 ум.од. (p<0,05)), ніж у правій півкулі (1,260,15 ум.од.). Адже добре відомо, що чим вища активність антиоксидантних ферментів у тканинах, тим менш активний у них процес агрегації тромбоцитів [Лобань-Череда Г.А., 1992].

Гомогенати тканин лівої півкулі головного мозку володіють більш сильними прокоагулянтними властивостями, про це свідчить різниця тромбінового часу, а саме на 5,070,92 с (р<0,001) вона більша ліворуч.

Фібринолітичні властивості також були більш виражені у гомогенатів тканин лівої півкулі, так як час лізису фібринового згустку був менший на 27,0 8,56 хв (р < 0,009) ліворуч, ніж праворуч.

Такий асиметричний розподіл речовин, що впливають на гемостаз, у півкулях мозку щурів не міг не відобразитись на його показниках у крові, що відтікає від тієї та іншої половин мозку. Проте вияснити цю залежність на таких дрібних лабораторних тваринах, як щури, не було можливим. Все це спонукало нас повторити частину досліджень на більших тваринах з метою отримання у них крові, що відтікає від півкуль головного мозку справа та зліва.

Такими доступними тваринами для цих досліджень виявились коти.

Як видно з табл. 2, у крові, що отримана з правої яремної вени, виявлено більш високий рівень показників, що характеризують агрегацію тромбоцитів, ніж із лівої. Це означає, що ліва півкуля головного мозку звільняє у кров менше речовин, що сприяють агрегації тромбоцитів, порівняно з правою.

Таблиця 2

Показники агрегації тромбоцитів у крові, що отримана з яремних вен інтактних котів (Mm), n=10

Показники, що вивчались

Права вена

Ліва вена

Кут агрегації (град)

34,02,6

11,51,7*

Висота агрегації (мм)

4,20,6

2,20,4*

Час агрегації (хв)

10,00,4

12,20,3*

СІАТ (%)

47,24,3

24,24,1*

Примітка: * - р < 0,05 між правою та лівою яремними венами.

Для того, щоб впевнитись у тому, що різниця показників агрегації тромбоцитів та коагуляційного гемостазу в крові з яремних вен пов'язана саме з різницею тромбоцитоактивних та гемостатичних властивостей правої та лівої півкуль головного мозку, ми провели додаткові дослідження, в яких окрім визначення показників, що вивчались, у крові з яремних вен (що несе речовини, які впливають на гемостаз, від півкуль мозку) ми паралельно оцінювали їх і у сонних артеріях.

Встановлено, що в крові з правої та лівої загальних сонних артерій показники агрегації тромбоцитів вірогідно не відрізнялись між собою, в той час як у яремних венах вони досить різні (див. табл.2).

Таким чином, асиметрії гемостазу, які виявлені нами між правою та лівою яремними венами у котів, зумовлені місцевими факторами гемокоагуляції та фібринолізу, якими кров, що проходить через головний мозок в лівій та правій півкулях, збагачується. Тобто, кров, яка відтікає від головного мозку, має більші коагуляційні властивості, ніж та, що притікає до нього. Такі зміни згортання крові ми пов'язуємо саме зі збагаченням її тромбопластичними компонентами мозкового походження.

Якщо це дійсно так, то при порушенні кровообігу у півкулях мозку (з того чи іншого боку) прокоагулянти, а також речовини, що впливають на агрегацію тромбоцитів, повинні в більшій кількості надходити до кровотоку, змінюючи згортання крові у ньому.

Loading...

 
 

Цікаве