WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регуляторний вплив деяких вітамінів та антиагрегантів на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин при гострому - Реферат

Регуляторний вплив деяких вітамінів та антиагрегантів на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин при гострому - Реферат

Практична цінність роботи. Виявлені особливості розподілу фізіологічно активних речовин, які впливають на ПОЛ та показники гемостазу у тканинах півкуль головного мозку праворуч та ліворуч можуть бути причиною різної швидкості та ступеню виникнення патологічних процесів, що супроводжуються порушеннями гемостазу в них (наприклад, ішемічний чи геморрагічний інсульт).

Отримані результати щодо впливу комплексу вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) та антиагрегантів різного механізму дії (аспірину, індометацину та тикліду) на ПОЛ, тромбоцитоактивні та прокоагулянтні властивості тканин півкуль головного мозку, можуть бути враховані у практичній медицині при призначенні цих препаратів з метою профілактики та лікування порушень кровообігу в головному мозку.

Основні результати дослідження впроваджені до навчального процесу кафедр патологічної та нормальної фізіології, фармакології, нервових хвороб та психіатрії УМСА; кафедр патологічної та нормальної фізіології Харківського, Запорізького, Одеського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто проведений інформаційний пошук за допомогою бази даних "Меdline", сформульована мета та задачі наукової розробки, власноручно виконані всі експериментальні дослідження. Методи дослідження, використані в роботі, визначені автором. Проведений аналіз та узагальнення матеріалу, формулювання основних положень та висновків роботи. Вивчення показників стану ПОЛ та антиоксидантної системи (АОС) проведено за технічного сприяння ЦНДЛ УМСА (завідувач – д.мед.н., проф. І.П. Кайдашев). Написані всі розділи дисертації та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені на 3 Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1999), 4 Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2000), на науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора Я.П. Склярова "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" (Львів, 2001), міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 85-річниці ДДМА "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини" (Дніпропетровськ, 2001), ХVI З'їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002), на IV Міжнародному конгресі "Эниология XXI века" (Одеса, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини" (Донецьк, 2002), III Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених "Медицина-здоров'я-XXI сторіччя" (Дніпропетровськ, 2002), I Всеросійській науковій конференції "Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии" (Москва, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М.Сєченова (Одеса, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукових роботи: 1 монографія (у співавторстві), 11 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (4 – одноособово), 11 тез у матеріалах конференцій, симпозіумів та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Зміст роботи викладений на 129 сторінках комп'ютерного тексту, складається з переліку скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури з 178 робіт, серед яких 126 праць авторів України та країн СНД і 52 роботи зарубіжних авторів. Дисертація містить 28 таблиць та ілюстрована 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Відповідно до мети та поставлених завдань, нами були проведені експериментальні дослідження на 130 білих щурах обох статей лінії Wistar масою 180-220 г віком 2-2,5 міс та 20 безпорідних котах (самцях) масою 2-4,5 кг.

Дослідження проводились відповідно до вимог комісії УМСА з етичних питань та біоетики (протокол № 2 від 08.04.2002 р.).

Було проведено 6 серій експериментів, з них 4 – на щурах та 2 – на котах. До першої серії увійшли дослідженя, виконані на щурах, контрольна група – інтактні тварини, та дослідні, які упродовж 12 діб отримували з кормом комплекс антиоксидантних вітамінів А, Е, С, Р. Використовували препарати: ретинолу ацетат, розчин олійний 3,44 % (ЗАТ "Київський вітамінний завод", Україна), б-токоферолу ацетат розчин олійний 10% (ЗАТ "Київський вітамінний завод", Україна), кислота аскорбінова 0,05 (ЗАТ "Київський вітамінний завод", Україна), "АСКОРУТИН" 0,1 (ЗАТ "Київський вітамінний завод", Україна), "Кислота ацетилсаліцилова" 0,5 (Дарниця, Україна), "Індометацин" 0,025 (Sopharma, Bulgaria), тиклід 0,25 (Sanofi, France) 0,001. Добову дозу вітамінів розраховували, згідно даних Дементьєвої І.А. (1998): для вітаміну А – 0,18 мг/100 г, Е – 0,15мг/100 г, С – 45 мг/100 г та Р – 20 мг/ 100 г маси відповідно (дози адекватні середнім терапевтичним: добуток добової потреби щурів у вітаміні, помножений на відношення добової терапевтичної дози для людини до його добової потреби). Такий прийом використовується, зокрема, при вивченні впливу вітамінів на гемостаз [Ральченко С.А., 1992]. У цих дозах комбінація вітамінів, що досліджується, не впливає на гемокоагуляцію здорових організмів, обмежуючи зсуви, що викликаються гіпертромбінемією [Шафер В.М.,1989]. Добову дозу вітамінів (А та Е – за допомогою мікропіпетки, а С і Р – у вигляді порошку) додавали до кашкоподібного раціону віварію, ретельно перемішуючи.

Використовували аспірин, індометацин та тиклід. Спільна риса всіх цих сполук – їхня найбільша вивченість та найбільш виражена (відносно інших агрегантів) специфічність впливу [Дементьева И.А., 1998].

Для дослідів застосовували дозу антиагрегантів, одноразове введення якої на 12-ту добу пригнічує агрегацію тромбоцитів приблизно на 50 % (LD 50 %), що залишає місце для прояву ефекту спільної дії вітамінів та антиагрегантів [Дементьева И.А.,1998]. Для аспірину ця доза склала 15,0 мг/100 г. Ефект аспірину був близьким до даних про вплив одноразового введення на агрегацію тромбоцитів у людини (дозування 280-320 мг/добу) [Балуда В.П. и соавт., 1995]. Індометацин використовували в дозі 6,0 мг/100 г на добу (гальмує агрегацію тромбоцитів на 49-50 %) [Дементьева И.А.,1998]. Тиклід вводили з розрахунку 1,0 мг/100 г одноразово (в дозуванні 75 мг на добу у людини). У такому дозуванні він гальмує агрегацію тромбоцитів на 50% [Баркаган З.С. и соавт., 2005, Грицай Н.Н., 1993]. Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) у відповідних дозах, вводили дослідним щурам у порошкоподібному вигляді, додаючи до кашкоподібного раціону віварію. Контрольні щури отримували звичайний корм без жодних домішок.

На 13-ту добу, під гексеналовим наркозом (100 мг/кг маси тіла), у тварин обох груп забирали кров (шприцем із порожнини серця з розрахунку 9:1 у 3,8 % розчині цитрату натрію) а також тканини головного мозку. Із отриманої крові готували плазму, багату на тромбоцити (шляхом центрифугування при 1500 об/хв, упродовж 10 хв) та бідну на тромбоцити плазму (3000 об/хв, упродовж 30 хв). Плазму використовували для оцінки її прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей. Останні визначали також і у тканинах головного мозку шляхом додавання їх гомогенатів у розведенні 1:100 у 0,9 % розчині хлориду натрію до безтромбоцитарної плазми цих самих тварин.

У другій серії 15 щурів розділили на 3 рівні підгрупи. Із них одна – інтактні тварини, які протягом 12-ти діб отримували звичайний корм віварію, друга – за 1 добу до евтаназії (на 12–ту добу) отримала аспірин, третя – індометацин (на 12–ту добу). На 13–ту добу, під гексеналовим наркозом у тварин всіх груп забирали для досліджень кров та тканини головного мозку так само, як і у попередній серії.

У третій серії, 20 щурів розділили на 4 рівні підгрупи. З них одна, упродовж 12–ти діб отримувала з кормом комплекс вітамінів (А, Е, С, Р), друга група – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та аспірин на 12–ту добу, третя – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та індометацин на 12–ту добу, четверта – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та тиклід на 12–ту добу. Кров та тканини головного мозку тварин отримували на 13– ту добу за тією самою методикою, що й у попередній серії експериментів.

Loading...

 
 

Цікаве