WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

Висновки

  1. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся представлені 421 видом зі 163 родів 59 родин 22 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи анаморфних грибів. Серед них 350 видів (83,1%) є новими для території досліджень, 102 (24,2 %) – для Українського Полісся, 42 (10 %) – для України. Вперше в Україні виявлені представники чотирьох родів – Ceratosphaeria, Choanatiara, Dennisiodiscus та Trichodelitschia, а Arachnopeziza araneosa вперше наводиться для Європи.

  2. У видовому складі фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся пере-важають представники порядків Uredinales (65 видів), Helotiales (64), Sphaeropsidales (61) та Erysiphales (50), які разом складають 57% загальної їх кількості, виявленої у регіоні. Провідними за кількістю видів родинами є Sphaerioidaceae (61), Erysiphaceae (50), Pucciniaceae (47), Helotiaceae (24), Dermateaceae (21), Mycosphaerellaceae (17) та Dematiaceae (16), до яких належать 56,1% всіх виявлених у районі досліджень видів. Найбільшими є роди Puccinia (34), Septoria (17), Mycosphaerella (15), Hymenoscyphus (14), Mollisia і Microsphaera (по 13), Phoma (12), Uromyces та Erysiphe (по 11), Sphaerotheca, Melampsora, Golovinomyces та Diplodia (по 9), які об'єднують 41,8% видів фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся.

  3. За таксономічною структурою фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся найбільш подібні до цієї складової мікобіоти Білоруського Полісся. Водночас між ними існують суттєві відміни. Наявність лісостепових ландшафтів та близькість відрогів Середньоруської височини, завдяки яким у районі досліджень поширені нетипові для Полісся широколистяні ліси та неморальні види рослин-живителів, наближують таксономічну структуру фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся до такої мікроміцетів лісостепових територій.

  4. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся належать до трофічних груп сапротрофів (208 видів), біотрофів (125) та гемібіотрофів (98). Вони розподіляються між еколого-трофічними групами облігатних паразитів рослин (124), ксилофільних сапротрофів (103), філофільних гемібіотрофів (75), гербофільних сапротрофів (49), копротрофів (26), ксилофільних гемібіотрофів (23), підстилкових сапротрофів (20) та мікотрофів (1). Специфічною ознакою еколого-трофічної структури виявлених у районі досліджень мікроміцетів є переважання грибів-сапротрофів. Їх висока різноманітність зумовлена значним рівнем вологості та наявністю великої кількості органічних субстратів рослинного походження у фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся.

  5. Своєрідною екологічною групою мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся є копрофільні сапротрофи, виявлені на екскрементах травоїдних тварин. Найбільша кількість видів мікроміцетів характерна для копром корів, що, очевидно, обумовлено наявністю у цьому субстраті значної кількості спор грибів-копротрофів та його здатністю тривалий час зберігати високий рівень вологості. При дослідженні сукцесійних змін копротрофних аскоміцетів на екскрементах корови методом вологої камери одними з перших з'являються плодові тіла пірено- та локулоаскоміцетів з родів Podospora, Schizothecium, Sordaria та Sporormiella; розвиток дискоміцетів починається на 3–7 добу після початку інкубування з появи плодових тіл Lasiobolusciliatus та Ascobolusimersus.

  6. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся консортивно пов'язані з 224 видами судинних рослин із 152 родів 55 родин. Найчастіше живителями фітотрофних мікроміцетів виступають представники найбільших в Українському Поліссі родин, на яких зареєстровано і найбільшу кількість видів грибів: Rosaceae (38 видів мікроміцетів), Fabaceae (33), Asteraceae (30), Poaceae (29) та Cyperaceae (13). Найчастіше фітотрофні мікроміцети у районі досліджень утворюють консортивні зв'язки з деревними та чагарниковими породами, а саме з домінантами та субдомінантами лісових фітоценозів: Quercus robur (32 види), Pinus sylvestris (21), Betula pendula (17), Corylus avellana (14), Alnus glutinosa та Populus tremula (по 12 видів). З них P. sylvestris є найбільш специфічним субстратом для фітотрофних мікроміцетів, оскільки видовий склад останніх цієї породи практично не перекрива-ється з таким інших порід.

  7. З 28 видами адвентивних рослин Новгород-Сіверського Полісся пов'язаний 51 вид грибів-консортів. Рослини цієї групи в районі досліджень інтенсивно уражуються фітопатогенними мікроміцетами з порядків Erysiphales, Sphaeropsidales та Uredinales. На Axyris amaranthoides, нещодавно вперше зареєстрованому у складі адвентивної флори України, виявлено Passalora dubia, для якої ця судинна рослина є новим живителем.

  8. Найвища видова різноманітність фітотрофних мікроміцетів встановлена в доміну-ючих у регіоні лісових фітоценозах (232 види), серед яких провідними за видовим складом мікроміцетів є соснові (98), дубово-соснові (80) та дубові (74 види) ліси. Досить багатими на фітотрофні мікроміцети виявились також водно-болотні (97), лучні (91) та антропогенно трансформовані (93) угруповання. Отже, різноманітність фітотрофних мікроміцетів у фітоценозах району досліджень залежить насамперед від ступеня представленості останніх на території Новгород-Сіверського Полісся та рівня видового багатства рослин цих фітоценозів.

  9. У лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся переважають види фітотроф-них мікроміцетів порядків Helotiales, Erysiphales, Uredinales та Sphaeropsidales, у водно-болотних ценозах – Helotiales та Uredinales. З підвищенням антропогенного навантаження на фітоценози (витоптування, викошування, загазованість повітря тощо) у мікобіоті фітотрофних мікроміцетів збільшується кількість видів з порядків Erysiphales та Uredinales, які переважають в антропогенно трансформованих та луч-них угрупованнях Новгород-Сіверського Полісся. Участь порядку Sphaeropsidales у формуванні видового багатства фітотрофних мікроміцетів району досліджень досить вагома в усіх фітоценозах; частка видів цього порядку у таксономічних спектрах грибів основних типів рослинності Новгород-Сіверського Полісся є майже однако-вою. Ймовірно, це пов'язано з сумарним видовим багатством порядку та широкою субстратною приуроченістю його представників, яка забезпечує їм можливість коло-нізувати різні типи рослинних субстратів.

  10. Кожному з досліджених рослинних угруповань властиві оригінальні комплекси фі-тотрофних мікроміцетів, які формуються залежно від видового спектру судинних рослин та екологічних умов, притаманних кожному з ценозів. За видовим складом комплексів фітотрофних мікроміцетів найбільш подібними є лісові ценози та боло-та, найбільш своєрідними є видові комплекси мікроміцетів антропогенно трансфор-мованих біотопів та лук. Серед лісових ценозів найбільшою подібністю комплексів фітотрофних мікроміцетів характеризуються соснові та дубово-соснові ліси, най-більш своєрідними є комплекси фітотрофних мікроміцетів вільшаників.

  11. За еколого-трофічною структурою найбільш різноманітним є склад фітотрофних мікроміцетів лісових рослинних угруповань, у яких кількісно переважають ксило-фільні сапротрофи, консортивно пов'язані з домінантними та субдомінантними де-ревними породами та їх залишками. У водно-болотних ценозах значний рівень воло-гості та велика кількість рослинних залишків сприяють домінуванню грибів-сапро-трофів, причому у прибережно-водних заростях та на евтрофних болотах – з групи ксилотрофів, а на мезо- та оліготрофних болотах – герботрофів. В антропогенно трансформованих ценозах та на луках переважають облігатні паразити рослин та філофільні гемібіотрофи, що обумовлено широким спектром рослин-господарів, які нерідко додатково ослаблені дією антропогенних чинників. На луках району досліджень значного поширення набувають гриби-копротрофи, пов'язані з копро-мами свійських тварин.

  12. Фітотрофні мікроміцети національних природних парків "Деснянсько-Старогут-ський" та "Мезинський" представлені 255 видами зі 125 родів 55 родин 21 порядку, що складає 60,5% від загальної кількості видів фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся. На території Деснянсько-Старогутського парку виявлено 174 види фітотрофних мікроміцетів, у Мезинському – 134. Таксономічна структура наці-онального природного парку "Деснянсько-Старогутський" характеризується доміну-ванням порядків Helotiales, Uredinales, Erysiphales та Pleosporales, а серед еколого-трофічних груп грибів парку переважають мікроміцети із сапротрофним способом живлення. У національному природному парку "Мезинський" найчисельнішими є порядки Uredinales, Erysiphales та Sphaeropsidales, серед представників яких перева-жають біотрофи та гемібіотрофи. Різниця у таксономічній та екологічній структурах фітотрофних мікроміцетів досліджених парків зумовлена особливостями природних умов та різним ступенем антропогенного навантаження на екосистеми парків. Для фітотрофних мікроміцетів парків не витриманий принцип репрезентативності, який передбачає повноту відображення у природоохоронних об'єктах біоти регіону в цілому.

Loading...

 
 

Цікаве