WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

7.2. Мікроміцети водно-болотних фітоценозів. У водно-болотних фітоценозах регіону виявлено 97 видів мікроміцетів. Найбільшу кількість видів грибів зібрано на евтрофних болотах (51 вид) та у прибережно-чагарникових заростях та високотрав'ях (41). Сфагнові мезо- та оліготрофні болота виявилися менш багатими на мікроміцети; тут зібрано 30 видів грибів. Неодноразово реєструвалися Cytospora ambiens (Nitschke) Sacc., Melampsora epitea (Kunze et J. C. Schmidt) Thm., Melampsora salicina Lv., Puccinia caricina, P. phragmitis (Schumach.) Krn., Scutelliniascutellata (L.) Lambotte.Виявлено певну закономірність у розподілі екологічних груп мікроміцетів на різних типах боліт. У прибережно-чагарникових заростях та на евтрофних болотах регіону домінують ксилотрофи, а на мезо- та оліготрофних болотах – герботрофи. На сфагно-вих болотах, які деградують внаслідок проведених осушувально-меліоративних робіт, кількість ксилотрофних видів мікроміцетів збільшується, що пояснюється зростанням участі у рослинному покриві даних боліт деревних та чагарникових рослин, які до цьо-го тут не були представлені або траплялись в обмеженій кількості. У водно-болотних фітоценозах мікроміцети здебільшого поселяються на рослинах із родин Poaceae, Cyperaceae та Salicaceae. За реакцією на режим зволоження серед зібраних у даних фітоценозах сапротрофних аскоміцетів виділена група грибів-гігрофілів, куди віднесено види, які пристосовані виключно до існування в екотопах з підвищеною вологістю. Це види дискоміцетів Ascocoryne cylichnium (Tul.) Korf, A. sarcoides (Jacq.) J.W. Groves et D.E. Wilson, Mollisia arundinacea (DC.) W. Phillips, M. cornea, Tapesia hydrophila (P. Karst.) Rehm, Hymenoscyphus pileatus, H. vernus, Ombrophila violaceae Fr., Scutellinia scutellata та S. setosa (Nees) Kuntze. Їх аскоми в Новгород-Сіверському Поліссі розви-ваються на повністю занурених або напівзанурених у воду субстратах.

7.3. Мікроміцети лучних фітоценозів. На луках Новгород-Сіверського Полісся зареєстровано 91 вид фітотрофних мікроміцетів. Багаторазово виявлялися Coleosporium tussilaginis (Pers.) Lv., Erysiphe convolvuli DC., E. trifolii Grev., Golovinomycessordidus (Junell.) Heluta, Leptospora rubella (Pers.) Rabenh., Phragmidium potentillae (Pers.) P. Karst., Puccinia hieracii (Rhl.) H. Mart., Puccinia coronata Corda. У лучних фітоце-нозах субстратом для розвитку мікроміцетів переважно є рослини з родин Asteraceae, Poaceae та Fabaceae. В результаті занесення рудеральних видів рослин у лучні угрупо-вання багато видів фітотрофних мікроміцетів часто трапляються на луках на тих же видах рослин-живителів, що і в рудеральних ценозах.

7.4. Мікроміцети антропогенно трансформованих фітоценозів. В антропоген-них екотопах Новгород-Сіверського Полісся виявлено 93 види мікроміцетів, серед яких 49 видів зібрано в угрупованнях культурних рослин, 43 – у рудеральних фітоценозах, 24 – у лісонасадженнях. Порівняно часто трапляються Blumeria graminis (DС.) Speer, Erysiphe trifolii,Golovinomyces cichoraceorum (DC.) Heluta, G.sordidus, Passalora dubia, Puccinia graminis Pers.У даних фітоценозах гриби переважно зібрані на рослинах з родин Asteraceae, Rosaceae, Fabaceae та Poaceae.

7.5. Порівняльний аналіз видових комплексів фітотрофних мікроміцетів основних фітоценозів Новгород-Сіверського Полісся. Порівняння таксономічної структури фітотрофних мікроміцетів основних рослинних угруповань показало, що найбільш різноманітним спектром порядків характеризуються лісові фітоценози, в яких чисельно переважають порядки Helotiales, Erysiphales, Uredinales та Sphaeropsidales, значною є кількість видів порядків Mycosphaerellales, Pleosporales та Xylariales. У вод-но-болотних ценозах чисельно домінують види порядків Helotiales та Uredinales; досить високою кількістю видів представлений порядок Pezizales. Із підвищенням антропоген-ного тиску на фітоценози у формуванні мікобіоти останніх збільшується роль порядків Erysiphales, Hyphomycetales та Uredinales, які кількісно переважають в антропогенно трансформованих та лучних угрупованнях регіону. Участь порядку Sphaeropsidales досить вагома в усіх фітоценозах; частка видів цього порядку у таксономічних спект-рах грибів основних типів рослинності регіону є майже однаковою. Це, ймовірно, по-в'язане з сумарним видовим багатством порядку та широкою субстратною приуро-ченістю його представників, яка забезпечує їм можливість колонізувати різні типи рослинних субстратів. За еколого-трофічною структурою найбільш різноманітним є склад фітотрофних мікроміцетів лісових рослинних угруповань, у яких виявлені всі представлені в Новгород-Сіверському Поліссі еколого-трофічні групи мікроміцетів. У лісових фітоценозах кількісно переважають ксилофільні сапротрофи; майже виключно у лісах відмічені види підстилкових сапротрофів. Значний рівень вологості, наявність великої кількості рослинних залишків сприяють домінуванню грибів-сапротрофів і у водно-болотних ценозах. В антропогенно трансформованих біотопах переважають облігатні паразити рослин та філофільні гемібіотрофи, що обумовлено широким спектром рослин-господарів, які нерідко додатково ослаблені дією антропогенних чинників. На луках району досліджень значного поширення набувають гриби-біотрофи, значною є кількість копротрофних мікроміцетів.

Рис. 3. Граф відношень включення і подібності фітотрофних мікроміцетів основних рослинних угруповань Новгород-Сіверського Полісся (δ ≥15%): 1 – соснові ліси; 2 – дубово-соснові ліси; 3 – кленово-липово-дубові та липово-дубові ліси; 4 – дубові ліси; 5 – вільхові ліси; 6 – бере-зові ліси; 7 – прибережні чагарникові зарості та високотрав'я; 8 – луки; 9 – евтрофні болота; 10 – мезо- та оліготрофні болота; 11 – лісона-садження; 12 – рудеральні фітоценози; 13 – культурні фітоценози

Рис. 4. Дендрит флористичної спільності видо-вого складу фітотрофних мікроміцетів основ-них рослинних угруповань. Нумерація фіто-ценозів, що порівнюються (1–13), відповідає рис. 3.

На основі аналізу мір включення (рис. 3) та розрахунку коефіцієнта видової по-дібності Жаккара (рис.4), встановлено, що за видовим складом фітотрофних мікромі-цетів найбільш подібними є лісові та водно-болотні ценози, що пояснюється схожістю характерних для даних ценозів спектрів судинних рослин (зокрема, деревних та чагар-никових порід) та подібними локальними умовами середовища (високим рівнем вологості). Найбільш своєрідними є видові комплекси мікроміцетів антропогенно трансформованих біотопів та лук, які знаходяться в умовах максимальної ксерофітності та інсоляції, високого антропогенного навантаження та не мають спільних видів жи-вильних рослин. Серед лісових ценозів найбільшою подібністю фітотрофних мікромі-цетів характеризуються соснові та дубово-соснові ліси, найбільш своєрідними є фіто-трофні мікроміцети вільшаників, що пов'язано з властивими вільховим лісам умовами підвищеної вологості та специфічним складом судинних рослин, як субстратів для розвитку мікроміцетів.

РОЗДІЛ 8. видова різноманітність фітотрофних мікроміцетів національних природних парків Новгород-сіверського полісся

У національних природних парках Новгород-Сіверського Полісся виявлено 255 видів мікроміцетів: у "Деснянсько-Старогутському" – 174 види, з яких 21 вид є новим для мікобіоти України; у "Мезинському" – 134 види, шість з яких є новими в Україні. У таксономічній структурі фітотрофних мікроміцетів Мезинського парку найчисельніши-ми є представники порядків Uredinales (32 види), Erysiphales (20) та Sphaeropsidales (15). У Деснянсько-Старогутському парку кількісно домінують види порядків Helotiales (43 види), Uredinales (24), Erysiphales (17) та Pleosporales (16). В екологічній структурі фі-тотрофних мікроміцетів останнього парку переважають сапротрофи (104 види), зокрема ксилофільні гриби (51), значною кількістю видів представлені біотрофи (45 видів). У фітоценозах Мезинського парку домінують паразитні види, особливо гриби-біотрофи (54 види); значними є частки філофільних гемібіотрофів (26) та ксилофільних сапротро-фів (25). Різниця у таксономічній та екологічній структурах фітотрофних мікроміцетів досліджених національних природних парків зумовлена особливостями їх природних умов та різним ступенем антропогенного навантаження на екосистеми парків. Фітоце-нози нинішньої території національного природного парку "Деснянсько-Старогут-ський" уже вісім років, як знаходяться під охороною і протягом цього періоду практич-но не піддаються інтенсивному антропогенному впливу, тоді як національний природ-ний парк "Мезинський" є новоствореним і на його території під час наших досліджень охоронний режим ще не був введений. Крім того, поширення у Деснянсько-Старогут-ському парку соснових лісів зеленомохових та чорницевих, із характерним для них во-логішим мікрокліматом і, відповідно, великою кількістю достатньо зволожених рослин-них залишків, сприяє поширенню видів-сапротрофів порядку Helotiales. Для фітотроф-них мікроміцетів в обстежених парках не дотримується принцип репрезентативності, який передбачає повноту відображення у природоохоронних об'єктах біоти регіону в цілому. Так, Деснянсько-Старогутський парк репрезентує 41,3% видового складу фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся, а Мезинський – 31,8%.

Loading...

 
 

Цікаве