WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

4.3. Порівняльний аналіз мікобіоти фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся та прилеглих територій. Для виявлення особливостей мікобіоти фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся було проведене порівняння систематичної структури мікроміцетів цього регіону з такою ж складовою мікобіоти Західного та Білоруського Полісся, лісів Лівобережного Лісостепу України у середній течії р. Ворскла, а також "Лісу на Ворсклі" – ділянки російського заповідника "Бєлогорьє", розташованої на південно-західному схилі Середньоруської височини (рис 1). Порівняльний аналіз, проведений з використанням коефіцієнта рангової кореляції Кендела (τ), засвідчив, що найбільшу подібність фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся виявляють до цієї групи грибів Білоруського Полісся, рівень зв'яз-ку між якими досить високий (τ = 0,75). Очевидно, на формування якісного складу фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся передусім впливають значний рівень вологості й переважання на його території соснових і дубово-соснових лісів та пов'язаних з ними бореальних видів рослин-живителів, що і визначає високий рівень його подібності до мікобіоти Білоруського Полісся. Разом з тим, наявність лісо-степових ландшафтів та близькість відрогів Середньоруської височини, завдяки яким у районі досліджень поширені нетипові для Полісся широколистяні ліси та неморальні

Рис. 1. Дендрит подібності структури провід-них за кількістю видів родин фітотрофних мі-кроміцетів порівнюваних територій: 1 – Новго-род-Сіверське Полісся, 2 – Західне Полісся, 3 – Білоруське Полісся, 4 – ліси середньої течії р. Ворскла, 5 – заповідник "Ліс на Ворсклі"

види рослин-живителів, зумовлює значно більшу подібність таксоно-мічної структури фітотрофних мікро-міцетів Новгород-Сіверського (рі-вень зв'язку з плеядою лісостепових територій дорівнює 0,50), ніж Білоруського Полісся (рівень зв'язку τ = 0,43), до такої мікроміцетів лісостепових територій.

РОЗДІЛ 5. аналіз розподілу видового складу фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся за Еколого-трофічними групами

За трофічною приуроченістю фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського По-лісся належать до сапротрофів (208 видів), біотрофів (125) та гемібіотрофів (98) і роз-поділяються між еколого-трофічними групами облігатних паразитів рослин (124), кси-лофільних сапротрофів (103), філофільних гемібіотрофів (75), гербофільних сапротро-фів (49), копрофільних сапротрофів (26), ксилофільних гемібіотрофів (23), підстилко-вих сапротрофів (20) та мікотрофів (1). Специфічною ознакою еколого-трофічної структури виявлених у районі досліджень мікроміцетів є переважання грибів-сапротро-фів. Цьому сприяє щорічне накопичення у фітоценозах регіону рослинних залишків у вигляді опалого листя, хвої, гілок, гнилої деревини тощо, а також велика кількість опадів, яка забезпечує високу вологість цих субстратів. Значна кількість видів облігат-них паразитів та філофільних гемібіотрофів обумовлена насамперед наявністю відпо-відних видів рослин-господарів. Крім того, зростаюча синанторопізація природних рослинних угруповань Новгород-Сіверського Полісся та антропогенне навантаження на них (витоптування, викошування, загазованість повітря тощо) значно полегшують розповсюдження грибів-паразитів у природних та штучних фітоценозах регіону. Особливу та своєрідну екологічну групу мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся представляють копрофільні сапротрофи, які розвиваються на екскрементах травоїдних тварин: корови, коня, зайця та козулі. На копромах цих тварин у регіоні виявлено 26 видів мікроміцетів. Аналіз можливої приуроченості копротрофних мікроміцетів до екскрементів певної тварини показав, що видова різноманітність грибів є найвищою на екскрементах корови (14 видів), які характеризуються і найбільшою кількістю знахідок копротрофів. Це, імовірно, пояснюється тим, що копроми корів містять найбільшу кількість вологи, яка зберігається у них тривалий час, що в повній мірі дозволяє реалізувати потенціал спорового інокулюму в копромі. Значною кількістю видів характеризуються також копроми коня (11 видів). Висока чисельність видів грибів на екскрементах названих тварин обумовлена тим, що останні звичайно випасаються на постійних пасовиськах і це призводить до збільшення концентрації спор копротрофних грибів у ґрунті та на рослинах. Дослідження сукцесії копротрофних аскоміцетів на екскрементах корів в умовах вологої камери показало, що одними з перших з'явля-ються плодові тіла пірено- та локулоаскоміцетів з родів Podospora, Schizothecium, Sordaria та Sporormiella, які більшу частину періоду інкубування копроми роз-виваються одночасно з дискоміцетами. Розвиток дискоміцетів починається на 3–7 добу після початку інкубування з появи плодових тіл Lasiobolus ciliatus (Schmidt ex Pers.) Boud та Ascobolus imersus Pers. per Pers. та продовжується 6–12 днів.

РОЗДІЛ 6. консортивні зв'язки фітотрофних мікроміцетів новгород-сіверського полісся з судинними рослинами

6.1. Загальна характеристика консортивних зв'язків фітотрофних мікромі-цетів Новгород-Сіверського Полісся. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся утворюють консортивні зв'язки з 224 видами судинних рослин зі 152 родів 55 родин. Найчастіше живителями фітотрофних мікроміцетів виступають представники найчисельніших в Українському Поліссі родин Asteraceae (30 видів рослин/30 видів мікроміцетів), Poaceae (24/29), Fabaceae (23/33), Rosaceae (22/38) та Cyperaceae (13/13), на яких зареєстровано і найбільшу кількість видів грибів. Це свідчить про те, що на те-риторії Новгород-Сіверського Полісся різноманітність фітотрофних мікроміцетів знач-ною мірою обумовлена видовим багатством родин рослин-живителів, з якими гриби консортивно пов'язані. На 28 видах адвентивних рослин регіону виявлено 51 вид мі-кроміцетів. Еколого-трофічний аналіз останніх показав, що адвентивні рослини досить сильно уражуються в районі досліджень біотрофними та гемібіотрофними мікроміце-тами з порядків Erysiphales, Sphaeropsidales та Uredinales. На нещодавно вперше заре-єстрованому у складі адвентивної флори України виді Axyris amaranthoides (Панченко, Мосякін, 2005), виявлено Passalora dubia, для якої ця рослина є новим живителем. На рідкісних та зникаючих видах рослин регіону зареєстровано сім видів мікроміцетів, серед яких Uncinula adunca та Cladosporium macrocarpum – на занесеному до Червоної книги України виді Salix myrtilloides.

6.2. Фітотрофні мікроміцети основних лісоутворюючих порід Новгород-Сіверського Полісся. Найчастіше фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся утворюють консортивні зв'язки з деревними та чагарниковими породами, що пов'язано з особливостями рослинного покриву району досліджень, на території якого

Рис. 2. Дендрит видової подібності комплексів фітотрофних мікроміцетів деревних порід регіону: AgAlnus glutinosa,BpBetula pendula, CaCorylus avellana,PsPinus sylvestris, PtPopulus tremula, QrQuercus robur

переважають лісові рослинні угруповання. Найвищою насиченістю мікоконсортами відзначаються домінанти та субдомінанти деревних ярусів: Quercus robur L.(32 види грибів), Pinus sylvestris L.(21), Betula pendula Roth (17), Corylus avellana L. (14), Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn.та Populus tremula L. (по 12 видів). Кластерний аналіз видового складу мікроміцетів основних лісоутворюючих порід, проведений за кое-фіцієнтом Жаккара (рис. 2), показав, що мікроміцети виявляють досить чітке розді-лення на дві групи – існуючі на хвойних і листяних породах. Найбільш своєрідним є мікокомплекс, що розвивається на сосні, видовий склад якого майже повністю не перекривається таким з інших порід.

РОЗДІЛ 7. аналіз розподілу фітотрофних мікроміцетів за фітоценозами новгород-сіверського полісся

Фітотрофні мікроміцети зареєстровані у складі лісових, водно-болотних і лучних фітоценозів, а також в антропогенно трансформованих рослинних угрупованнях.

7.1. Мікроміцети лісових фітоценозів. Улісових фітоценозах Новгород-Сівер-ського Полісся виявлено 232 види фітотрофних мікроміцетів. Найбагатшими за видо-вим складом мікроміцетів є соснові (98 видів мікроміцетів), дубово-соснові (80) та ду-бові (74) ліси. Значно менше мікроміцетів виявлено у кленово-липово-дубових і бе-резових (по 46 видів), а також вільхових (30 видів) лісах. Звичайними видами для сос-нових та дубово-соснових лісів виявились Bisporella citrina (Batsch) Korf et S.E.Carp., Lophodermium pinastri (Schrad.) Chevall., Microsphaera vanbruntiana W.R. Gerard, Mollisia cinerea (Batsch) P. Karst., M. ligni (Desm.) P. Karst., Nectria cinnabarina (Tode) Fr., Septoriatrientalis (Lasch) Sacc., Sphaeropsis sapinea (Fr.) Dyko et B. Sutton, Therrya pini (Alb. et Schwein.) Hhn. У дубових та кленово-липово-дубових лісах часто трапляються Coсcomyces coronatus (I.H. Schum.) Rehm, Colpoma quercinum (Fr.) Wallr., Microsphaera alphitoides Griff. et Maubl., Puccinia asarina Kunze. У складі березових лісів поширеними видами є Melampsora populnea (Pers.) P. Karst., Phyllactinia guttata (Wallr.: Fr.) Lv., Uncinula adunca (Wallr.) Lv., Uromyces laburni (DC.) G. H. Otth. У вільхових лісах звичайними виявились Cytospora stenospora Sacc., Microsphaera penicillata (Wallr.: Fr.) Lv., Puccinia caricina DC. Зібрані у лісових фітоценозах мікроміцети зареєстровані на 111 видах судинних рослин, переважно з родин Asteraceae, Betulaceae, Cyperaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Pinaceae, Poaceae, Rosaceae та Salicaceae.

Loading...

 
 

Цікаве