WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат) - Реферат

національна академія наук україни

інститут ботаніки ім. м.г. холодного

голубцова

Юлія Іванівна

УДК 582.282 (477.51/52)

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся

03.00.21 – мікологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор біологічних наук, професор

Лауреат державних премій України в галузі науки і техніки,

заслужений діяч науки і техніки України

Дудка Ірина Олександрівна,

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

завідувач відділу мікології

доктор біологічних наук, професор

Коваль Елеонора Захарівна,

Національний науково-дослідний реставраційний центр

України, лабораторія біодеструкції,

провідний науковий співробітник

доктор біологічних наук, професор

Сухомлин Марина Миколаївна,

Донецький національний університет,

професор кафедри фізіології рослин

Національний аграрний університет,

кафедра фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, м. Київ

Захист відбудеться 11 червня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 при Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01601, Київ, вул. Терещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01025, Київ, вул. Велика Житомирська, 28.

Автореферат розісланий 3 травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. біол. наук Виноградова О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Найважливішими проблемами сучасного світу на тлі загрози виснаження неоновлюваних ресурсів, забруднення довкілля і руйнування природних угруповань актуальними стають проблеми охорони природи та збереження видової різноманітності. Усвідомлення світовою громадськістю небезпеки подальшої втрати біорізноманітності проявилося у схваленні Конференцією ООН із довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) Конвенції про біорізноманітність, яка у 1995 р. набула чин-ності для України. Першим етапом у реалізації цієї конвенції є критична інвентаризація видового складу компонентів біоти та створення кадастрів, максимально репрезента-тивних щодо представників окремих груп організмів. Гриби належать до тих організ-мів, відомості про різноманітність яких і в Україні, і в світі, є вкрай недостатніми. Між тим їх роль в енергетичному балансі біосфери надзвичайно важлива та незамінна. Гри-би, як невід'ємна складова гетеротрофного блоку будь-якої екосистеми, беруть ак-тивну участь у підтримці її стабільності, реалізації механізмів саморегуляції, здійсненні процесів деструкції відмерлих організмів та кругообігу речовин. Отже, комплексне уяв-лення про функціонування екосистем неможливе без урахування структури та ролі гри-бів різних екологічних груп, зокрема фітотрофних. Фітотрофні мікроміцети, консортив-но пов'язані з живими рослинами або мертвою органічною речовиною рослинного по-ходження, функціонально спеціалізовані до утилізації продуктів автотрофного метабо-лізму. Паразитні види мікроміцетів, з одного боку, залежать від своїх живителів, а, з іншого, самі, і іноді досить помітно, впливають на них, пригнічуючи процеси фото-синтезу, викликаючи захворювання цінних сільськогосподарських, декоративних та лісових культур, знижуючи насіннєву продуктивність тощо. Сапротрофні види мікромі-цетів шляхом мінералізації рослинних залишків беруть активну участь у процесах ґрунтоутворення. Отже, фітотрофні мікроміцети за своєю різноманітністю та значен-ням у природі й житті людини є перспективним об'єктом дослідження.

Висока фітоценотична та флористична різноманітність певної території є однією з передумов для розвитку репрезентативного видового складу фітотрофних мікроміцетів. Тому для всебічного вивчення останніх було обрано різноманітну за природними умовами та рослинністю, багату флористично та мало обстежену з мікологічної точки зору фізико-географічну область України – Новгород-Сіверське Полісся.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України протягом 2003–2006 рр. як частина розділу ІІ "Флористичне вивчення грибів заповідників та національних природних парків Лівобережжя України" теми відділу №329 "Критико-систематичне та флористичне вивчення грибів Лівобережної України".

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є максимально повне вивчення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів наземних екосистем Новгород-Сіверського Полісся та встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

  1. здійснити тотальну інвентаризацію видового складу фітотрофних мікроміцетів досліджуваної території;

  2. виявити особливості таксономічної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся порівняно з такою грибів інших територій Полісся та Лісостепу;

  3. проаналізувати еколого-трофічну структуру фітотрофних мікроміцетів території досліджень;

  4. дослідити консортивні зв'язки фітотрофних мікроміцетів із судинними рослинами Новгород-Сіверського Полісся;

  5. встановити закономірності ценотичної приуроченості фітотрофних мікроміцетів до основних типів рослинності території досліджень;

  6. провести інвентаризацію видового складу фітотрофних мікроміцетів національних природних парків "Деснянсько-Старогутський" і "Мезинський" та підготувати інвентаризаційні списки з метою складання кадастрів грибів для названих природо-охоронних об'єктів;

  7. підготувати конспект фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся.

Об'єктом дослідження є фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся.

Предметом дослідження є видовий склад, таксономічна та екологічна структура фітотрофних мікроміцетів, консортивні зв'язки з рослинами-живителями та рослинни-ми субстратами, закономірності розподілу за фітоценозами, поширення в екосистемах природоохоронних об'єктів Новгород-Сіверського Полісся.

Методи дослідження. Методи польових досліджень, мікроскопічні методи дос-лідження морфологічної та анатомічної будови мікроміцетів, методи флористичного та екологічного аналізу, математичні методи порівняльної флористики.

Наукова новизна роботи. Вперше для Новгород-Сіверського Полісся представле-ний список фітотрофних мікроміцетів, який включає 421 вид зі 163 родів 59 родин і 22 порядків. 350 видів (83,1%) є новими для території досліджень, 102 види (24,2%) – для Українського Полісся і 42 види (10%) – для території України. Вперше в Україні виявлено представників чотирьох родів грибів: Dennisiodiscus Svrček, Trichodelitschia Munk, Ceratosphaeria Niessl та Choanatiara DiCosmo et Nag Raj, вперше в Європі – Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf. Подані нові відомості про коло рослин-живителів фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся, список яких включає 224 види із 55 родин. Анаморфний гриб Passalora dubia (Riess) U. Braunзареєстрований на новій живильній рослині Axyris amaranthoides L., яка нещодавно була вперше виявлена у складі адвентивної флори України. На рідкісних та зникаючих видах рослин зареєстровано сім видів грибів, серед них Uncinula adunca (Wallr.) Lv.та Cladosporium macrocarpum Preuss – на занесеному до Червоної книги України виді Salix myrtilloides L. Уперше в Україні проведене спеціальне вивчення копротрофних аскоміцетів на екскрементах травоїдних тварин, внаслідок чого на цьому субстраті виявлено 26 видів грибів, 12 з яких є новими для України. В умовах вологої камери досліджено процес формування сукцесії копротрофних аскоміцетів на екскрементах корови, у результаті чого з'ясовано, що ініціюють заселення цього субстрату пірено- та локулоаскоміцети з родів Podospora Ces., Schizothecium Corda, Sordaria Ces. et De Not. та Sporormiella Ellis et Everh.; на зміну їм приходять дискоміцети, розвиток яких починається на 3–7 добу з початку інкубування. Вперше в Україні проведено детальне дослідження фітотрофних мікроміцетів водно-болотних фітоценозів. Відзначено домінування у таксономічному спектрі грибів цих ценозів представників порядків Helotiales та Uredinales, а в еколого-трофічній структурі – сапротрофів. За реакцією на режим зволоження серед зібраних сапротрофних аскоміцетів виділено групу гігрофілів, куди віднесено види, пристосовані до існування в екотопах з підвищеною вологістю. Вперше охарактеризовано видову різноманітність фітотрофних мікроміцетів національних природних парків "Деснян-сько-Старогутський" та "Мезинський", в яких виявлено 255 видів мікроміцетів. Уперше отримані дані про склад фітотрофних мікроміцетів на територіях, рекомендо-ваних для створення нових природоохоронних об'єктів, зокрема ботанічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Болото Олине".

Loading...

 
 

Цікаве