WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лучні степи київського плато: флора, рослинність, популяції рідкісних видів та охорона (автореферат) - Реферат

Лучні степи київського плато: флора, рослинність, популяції рідкісних видів та охорона (автореферат) - Реферат

Проектовані природно-заповідні території Київського плато, для охорони флори та рослинності лучних степів. Проаналізувавши стан охорони флори та рослинності лучних степів Київського плато in situ встановлено, що залишились цінні у флористичному та фітоценотичному відношеннях ділянки, які не охороняються, рідкісні види Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatus, Amygdalus nana L. охороною in situ не забезпечені взагалі тощо.Для вирішення цих питаньнами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на снові яких, проектується створення у Київській обл. 3 ботанічних заказників ("Миронівський", "Астрагал" та "Шандрівський ліс" у Миронівському р-ні) та 1 пам'ятки природи ("Городище Городок" у Обухівському р-ні) загальною площею 65 га. Для проектованих природно-заповідних територій нами описано флористичний склад та фітоценотичні особливості лучно-степових угруповань, вказані рідкісні види росли. Дані пропонується використовувати при моніторингу рослинного покриву.

Наукові основи охорони флористичного різноманіття

лучних степів на Київському плато ex situ

Підсумки інтродукції рослин у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці "Степи України" за більш ніж 50-річний період. Рослинний покрив ділянки "Степи України", яка була закладена ще в 1949 р., це штучно створений лучно-степовий фітоценоз площею 2,5 га. На сьогоднішній день флора ділянки "Степи України" налічує 238 видів судинних рослин, які належать до 143 родів, 40 родин, 1 відділу. З них 221 – види флори лучних степів Київського плато (40,32% цієї флори) і 17 видів – інтродуценти, які на Київському плато знаходяться за межами своїх ареалів. Штучно створений фітоценоз представлений переважно угрупованнями формацій Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae, Bromopsideta inermis, які за своєю будовою та видовим складом близькі до аналогічних угруповань лучних степів Київського плато На ділянці – 27 рідкісних видів, з них 10 занесені до Червоної книги України.

У підрозділі розглянуто також шляхи фітоценотичного контролю адвентивного агресивного виду Solidago сanadensis L., який місцями спонтанно поширюється по краях ділянки. Найефективнішим методом контролю чисельності Solidago canadensis є його ручне видалення з травостою під час бутонізації виду, скошування травостою разом із Solidago canadensis є менш ефективним, проте більш доцільним при використанні на великих площах. Статистичний аналіз ценотичних відносини видів на ділянці показав, що перезволоження в комплексі з мезофітами (ценотичний фактор) негативно впливає на лучно-степову рослинність. На ділянці доцільно підтримувати ксерофітний режим шляхом мозаїчних скошувань плям з домінуванням мезофітів, у тому числі Solidago canadensis, у засушливий період –у середині літа.

Успішне моделювання лучно-степового рослинного покриву залежить від всебічного вивчення природних лучно-степових ділянок і потребує заходів підтримки, наведених вище. Успішний досвід вирощування на ділянці видів флори лучних степів свідчить, що це ефективний захід охорони флористичного різноманіття лучних степів ex situ.

Інтродукційні популяції рідкісних видів флори лучних степів на Київському плато. Проаналізовано 12 інтродукційних популяцій 10 видів (з яких 6 – рідкісні види флори лучних степів Київського плато: Adonisvernalis, Clematisintegrifolia L., Pulsatilla pratensis, Amygdalusnana, Iris hungarica Waldst. & Kit., Stipa capillata; 4 види на Київському плато знаходяться за межами своїх ареалів,а зростають у степах в інших регіонах України: Paeonia tenuifolia L., Galatella dracunculoides (Lam.) Nees., Ornithogalum fimbriatum Willd., Scillasiberica Haw.). З 12 популяцій 10 знаходяться у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці "Степи України", 2 – у Канівському природному заповіднику. Проаналізовані нами інтродукційні популяції 10 видів є стійкими гомеостатичними і за своєю структурою подібні до природних популяцій, що свідчить про ефективність їх охорони ex situ.

ВИСНОВКИ

Проведено комплексний аналіз лучних степів Київського плато: встановлено поширення лучно-степових ділянок у регіоні, доповнено та узагальнено відомості про їх рослинний покрив, проаналізовано сучасний стан та структуру популяцій 7 видів, занесених до Червоної книги України, складено список рідкісних видів та проаналізовано їх сучасне географічне поширення в регіоні, розроблено наукові обґрунтування на створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, обґрунтовано ефективність охорони флористичного різноманіття та популяцій рідкісних видів рослин лучних степів на Київському плато ex situ.

  1. Лучні степи Київського плато нині являють собою невеличкі острівці лучно-степової рослинності по схилах балок, ярів, пагорбів, курганів, городищ, на узліссях. На сьогоднішній день в регіоні нараховується 70 лучно-степових ділянок загальною площею близько 5 000 га. Не збереглись 10 ділянок, які згадувались в літературі до 1935 року, основна причина їх зникнення – антропогенний фактор.

  2. Флора лучних степів Київського плато налічує 548 видів судинних рослин, що належать до 272 родів, 57 родин, 4 відділів. Ймовірно, зникло 26 видів, які наводились для лучних степів регіону 50-100 років тому. Десять провідних родин флори лучних степів Київського плато містять 70,08% загальної кількості видів(384 види). За кількістю видів переважають родини Asteraceae (89 видів, 16,24%), Poaceae (55 видів, 10,04%), Fabaceae (45 видів, 8,21%), Rosaceae (37 видів, 6,75%), Caryophyllaceae (33 види, 6,02%), Lamiaceae (31 вид, 5,66%).

  3. У біоморфологному спектрі флори лучних степів Київського плато переважають трав'янисті полікарпіки (60,04%), за типом надземних пагонів – напіврозеткові (50,18%) та безрозеткові (41,97%), за типом підземних пагонів – кореневищні рослини (35,04%). Відсоток рослин з каудексами (28,10%) – менший, ніж у спектрах степових флор. За класифікацією біологічних типів К. Раункієра переважають гемікріптофіти (277 видів), значний відсоток терофітів (16,42%) пояснюється антропогенним впливом і ксерофітністю умов.

  4. У флорі лучних степів Київського плато переважають види степового флороценотипу (51,64%). Значний відсоток маргантального ценоелементу (16,06%) пояснюється розташуванням регіону в північній частині Лісостепу, а також тим, що лучно-степові угруповання тут часто трапляються на узліссях. Значний відсоток видів синантропного флороценотипу (14,96%) свідчить про антропогенну трансформацію флори.

  5. У географічній структурі флори лучних степів Київського плато більшість видів належать до Євразійського (30,84%) та Європейського (30,29%) типів геоелементів. Група адвентивних рослин – на третьому місці (12,23%), що вказує на значний антропогенний вплив.

  6. Лучно-степова рослинність Київського плато представлена 8 формаціями та 65 асоціаціями. Найбільш поширені угруповання формацій Festuceta valesiacae та Poeta angustifoliae. Угруповання формацій Calamagrostideta epigeioris та Bromopsideta inermis трапляються спорадично, переважно у резерватних фітоценозах та на перелогах. Угруповання формації Botriochloeta ischaemi представлені спорадично, в регіоні вони поширились відносно недавно у зв'язку з активністю Botriochloa ischaemum у відношенні захоплення нових територій. Угруповання формації Stipeta capillatae мало поширені, угруповання формацій Stipeta pennatae та Cariceta humilis трапляються дуже рідко у зв'язку з чутливістю до антропогенного тиску, однак, у минулому ці угруповання були більш поширені в регіоні. Помірний випас для лучно-степових угруповань відіграє позитивну роль і є необхідним, його відсутність призводить до мезофітизації фітоценозів.

  7. Аналіз сучасного стану та структури популяцій 7 видів, занесених до Червоної книги України, показав, що всі досліджені нами популяції гомеостатичні. Популяції Pulsatilla pratensis, Astragalus dasyanthus та Fritillaria ruthenica мають низьку чисельність та щільність особин, спектри онтогенетичних станів правосторонні, переважають генеративні особини. Популяції Bulbocodium versicolor та Crocus reticulatus характеризуються високою чисельністю та щільністю особин, спектри онтогенетичних станів з двома максимумами – на ювенільних та генеративних особинах. Популяції Stipa capillata та Stipa pennata трапляються від мало чисельних до чисельних, у популяціях наявні особини всіх вікових станів, у спектрах онтогенетичних станів максимуми припадають на генеративні особини. Проаналізовані нами популяції зазначених 7 видів за спектрами онтогенетчних станів близькі до популяцій цих видів в інших частинах їх ареалів.

  8. До списку рідкісних включено 88 видів (16,06% загальної кількості видів)флори лучних степів Київського плато. З них по 1 виду внесено до Світового Червоного списку, додатків Бернської конвенції та CITES, 3 види – до Європейського Червоного списку, 9 видів – до Червоної книги України, 6 видів підлягають особливій охороні на території м. Києва та його зеленої зони. 62 види – гранично ареальні, з них 57 – на північній межі ареалу в Україні, 3 – на північно-західній, по 1 виду – на західній та східній межі ареалу. З території Київського плато, ймовірно, зникло 26 рідкісних видів, зникнення 19 з них, які знаходились на північній межі ареалу, призвело не лише до їх втрати у природних фітоценозах регіону, а й до скорочення ареалів цих видів в Україні. До категорії зникаючих віднесено 38 видів, до категорії вразливих – 13 видів. Для 68 рідкісних видів виявлені регресивні зміни хорології за останні 50-100 років, основною причиною цього є антропогенний вплив.

  9. З метою збереження на Київському плато осередків лучно-степової рослинності з рідкісними видами нами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на основі яких: створено ботанічну пам'ятку природи "Омелькова гора", проектується створення 3 ботанічних заказників та 1 пам'ятки природи, проектується переведення ботанічного заказника місцевого значення "Тулинецькі переліски" в ранг ботанічного заказника загальнодержавного значення. Для проектованих природно-заповідних територій нами описано флористичний склад та фітоценотичні особливості лучно-степових угруповань, ці дані пропонується використовувати при моніторингу рослинного покриву.

  10. Успішний досвід вирощування у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці "Степи України" у складі штучно створеного лучно-степового фітоценозу 238 видів, з яких 221 – види флори лучних степів Київського плато (40,32% цієї флори) і 17 видів – інтродуценти, які в регіоні знаходяться за межами своїх ареалів, свідчить, що це ефективний захід охорони флористичного різноманіття лучних степів ex situ.

  11. Проаналізовані нами інтродукційні популяції 10 видів (з яких 6 – рідкісні види флори лучних степів Київського плато: Adonis vernalis, Clematis integrifolia, Pulsatilla pratensis, Amygdalus nana, Iris hungarica, Stipa capillata, 4 види на Київському плато знаходяться за межами своїх ареалів, а зростають у степах в інших регіонах України: Paeonia tenuifolia, Galatella dracunculoides, Ornithogalum fimbriatum, Scilla siberica) є стійкими гомеостатичними і за своєю структурою подібні до природних популяцій, що свідчить про ефективність їх охорони ex situ.

Loading...

 
 

Цікаве