WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лучні степи київського плато: флора, рослинність, популяції рідкісних видів та охорона (автореферат) - Реферат

Лучні степи київського плато: флора, рослинність, популяції рідкісних видів та охорона (автореферат) - Реферат

Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl.) Spreng. На Київському плато відомо 2 місцезнаходження виду: Київська обл., Миронівський р-н 1) окол. с. Козин, 2) окол. с. Шандра, урочище "Шандрівський ліс". Ділянку лучного степу в окол. с. Козин давно розорано і це місцезнаходження виду втрачено. Ми проаналізували стан та структуру популяції Bulbocodium versicolor в урочищі "Шандрівський ліс", яка приурочена тут до екотону між лучно-степовою та лісовою рослинністю. Її площа – 500 м2. У складі популяції близько 5000 різновікових особин, з яких більше 2000 – генеративні. Найбільша щільність особин саме в екотоні: максимальна – 32 особини на 1 м2 (з яких 12 – генеративні), середня щільність тут – 20-25 особин на 1 м2 (з яких 7-10 – генеративні). В лучно-степовому угрупованні на 1 м2 налічується 1-5 генеративних особин. Спектр онтогенетичних станів з двома максимумами – на ювенільних та молодих генеративних особинах, переважають генеративні особини (44,00%). Популяція стійка гомеостатична, нові генерації формуються переважно за рахунок насіннєвого розмноження.

Crocus reticulatus Steven ex Adams На Київському плато відмічено 6 місцезнаходжень виду. З них 5, ймовірно, втрачені: 2 наводились більше 135 років тому, ще 2 – більше 75 років тому, 1 – більше 55 років назад і не підтверджені. Нами виявлено 1нове місцезнаходження (Київська обл., Миронівський р-н, окол. с. Центральне), де проаналізовано стан та структуру популяції виду. Площа популяції – близько 8 га. Максимальна щільність – 32 особини на 1 м2 (з яких 19 – генеративні). Щільність 12 і більше особин на 1 м2 (з яких 7 і більше – генеративні), відмічена на площі 2 га Щільність 4 особин на 1 м2 (з яких 2-3 – генеративні) відмічена ще на 2-х га. На решті території щільність низька – 0,1 особин на 1 м2. В популяції – більше 300 000 різновікових особин. Спектр онтогенетичних станів з двома максимумами – на ювенільних та молодих генеративних особинах, переважають генеративні особини (59,38%). Популяція стійка гомеостатична, Crocus reticulatus розмножується насінням та вегетативно.

Fritillaria ruthenica Wikstr. На Київському плато відмічено 7 місцезнаходжень виду. З них 4, ймовірно, втрачені: 1 наводилось більше 135 років тому, 3 – більше 75 років назад і не підтверджені. Сучасний стан популяції у 1 місцезнаходженні, де вид зростає у лучно-степових угрупованнях, описано в літературі. Нами проаналізовано стан та структуру популяцій виду в 2 локалітетах: у 1 виявленому нами та у 1 відомому раніше. Ці популяції приурочені до екотонів між лучно-степовою та лісовою рослинністю і мають низьку чисельність та щільність особин (середня щільність – 0,75 та 0,48 особин на 1 м2). Спектри онтогенетичних станів правосторонні, переважають генеративні особини. Популяції гомеостатичні, формування нових генерацій відбувається за рахунок насіннєвого та вегетативного розмноження.

Stipa capillata L. На Київському плато відмічено 51 місцезнаходження виду.З них 11, ймовірно, втрачені: 2 наводились більше 125 років тому, 5 – більше 75 років, 4 – більше 55 років назад і не підтверджені. Нами проаналізовано стан та структуру популяцій Stipacapillata в 7 локалітетах: у 6 відомих та у 1 виявленому нами. Популяції Stipa capillata трапляються в регіоні від мало чисельних до чисельних. Найвищі показники щільності відмічені в угрупованнях формації Stipetacapillatae (у середньому 11-14 особин на 1 м2). Середній діаметр дернин зрілих генеративних особин – 10-11 см. У проаналізованих нами популяціях наявні особини всіх вікових станів. У спектрах онтогенетичних станів максимуми припадають на генеративні особини. Популяції гомеостатичні, нові генерації формуються за рахунок насіннєвого розмноження.

Stipa pennata L. На Київському плато – 21 місцезнаходження виду. З них12, ймовірно, втрачені: 1 наводилось більше 140 років тому, 1 – більше 100 років,4 – більше 75 років, 5 – більше 55 років назад, 1 – знищено у ХХ ст. Нами проаналізовано стан та структуру популяцій виду в 3 локалітетах: у 1 відомому та у 2 виявлених нами. У регіоні популяції Stipapennata трапляються від мало чисельних до чисельних і займають площі від 0,1 га до кількох гектарів. Найвищі показники щільності – в угрупованнях формації Stipeta pennatae (у середньому 7-9 особинна 1 м2). Середній діаметр дернин зрілих генеративних особин – 10-12 см. У проаналізованих нами популяціях наявні особини всіх вікових станів. У спектрах онтогенетичних станів максимуми припадають на зрілі (середньовікові) генеративні особини. Це є особливістю популяцій Stipa pennata в умовах лучних степів (Ценопопуляции ..., 1976). Досліджені нами популяції гомеостатичні, нові генерації формуються за рахунок насіннєвого розмноження.

Проаналізовані нами популяції зазначених 7 видів за спектрами онтогенетчних станів близькі до популяцій цих видів в інших частинах їх ареалів.

Охорона флори та рослинності

лучних степів Київського плато in situ

Рідкісні види флори лучних степів Київського плато. До списку рідкісних включено 88 видів (16,06% загальної кількості видів) флори лучних степів Київського плато. З них 1 вид (Astragalusdasyanthus) внесений до Світового Червоного списку, 3 види – до Європейського Червоного списку, 1 вид (Pulsatilla grandis Wender.) – до додатку І Бернської конвенції, 1 вид (Adonis vernalis L.) – до додатку ІІ CITES, 9 видів – до Червоної книги України (1996), 6 видів – до переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території м. Києва та його зеленої зони. 62 види – гранично ареальні, з них 57 – на північній межі ареалу в Україні,3 – на північно-західній, по 1 виду – на західній та східній межі ареалу. Нами запропоновано включити до списків рідкісних видів рослин та взяти під охорону в Київській та Черкаській областях по 56 видів.

Рідкісні види розподілено на категорії рідкісності. До категорії 0 віднесено 26 видів, які, ймовірно, зникли з території Київського плато, з них 13 наводились більше 100 років тому, ще у ХІХ ст., та 13 видів – 50-75 років тому. Зникнення 19 рідкісних видів, які знаходились на Київському плато на північній межі ареалу, призвело не лише до їх втрати у природних фітоценозах регіону, а й до скорочення ареалів цих видів в Україні. До категорії І (зникаючі) віднесено 38 видів, з них7 – відомі з одного місцезнаходження, 9 – з двох, отже перебувають на межі зникнення. До категорії ІІ (вразливі) віднесено 13 видів, до категорії ІІІ (рідкісні) –5 видів, до категорії ІV – 6 видів. Для 68 рідкісних видів виявлені регресивні зміни хорології, тобто зменшення кількості їх місцезнаходжень у регіоні за останні50-100 років, основною причиною цього є антропогенний вплив. Нами виявлено68 нових місцезнаходжень 36 рідкісних видів.

Рідкісні рослинні угруповання лучних степів Київського плато. На Київському плато на лучно-степових ділянках трапляються рідкісні для України (Зеленая ..., 1987) рослинні угруповання формацій Stipetacapillatae, Stipetapennatae, Caricetahumilis, Amygdaleta nanae. Наведено їх характеристики та відомості про поширення в регіоні. Нами виявлено 3 нові місцезнаходження 3 рідкісних рослинних угруповань.

Природно-заповідні території Київського плато, на яких охороняється флора та рослинність лучних степів. У регіоні лучні степи охороняються у Канівському природному заповіднику, Дендрологічному парку "Олександрія", 6 ботанічних та 2 ландшафтних заказниках, 2 регіональних ландшафтних парках, 3 ботанічних пам'ятках природи, 12 заповідних урочищах. У підрозділі наведено характеристики лучно-степових ділянок, які знаходяться на цих природно-заповідних територіях. Найцікавішою у флористичному та фітоценотичному відношеннях є ділянка лучного степу в ботанічному заказнику місцевого значення "Тулинецькі перереліски" (Київська обл., Миронівський р-н, окол. с. Тулинці) площею 88 га. Нами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на основі яких, проектується перевести цей заказник в ранг ботанічного заказника загальнодержавного значення, описано флористичний склад та фітоценотичні особливості лучно-степових угруповань. Нами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на основі яких створено ботанічну пам'ятку природи "Омелькова гора" (Київська обл., Васильківський р-н, окол. с. Велика Солтанівка) площею 3 га.

Loading...

 
 

Цікаве