WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко – фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації (автореферат) - Реферат

Клініко – фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації (автореферат) - Реферат

Після проведення відновного лікування із використанням ГБО, ГРТ та РП у 37 хворих основної групи з малим кортикальним ішемічним інсультом, які мали помірно виражені рухові порушення відмічалось достовірне збільшення м'язевої сили уражених верхніх кінцівок до 4,20,097 балів (в контрольній групі – до 3,50,098 балів, р<0,05); нижніх – до 4,10,098 балів (в контрольній групі – до 3,70,102 балів, р<0,05) зі збільшенням об'єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці хворих за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі, які мали 2,70,17 балів (в контрольній групі– 4,10,12 балів), за шкалою Ренкіна - 1,90,14 балів (в контрольній групі - 2,60,21 балів).

У 26 хворих з малим кортикальним МІ, які мали виражені рухові порушення (основна група) відмічалось достовірне збільшення м'язевої сили уражених верхніх кінцівок до 3,30,103 балів (в контрольній групі – до 2,80,108 балів, р<0,05); нижніх – до 3,20,103 балів (в контрольній групі – до 2,70,102 балів, р<0,05) зі збільшенням об'єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці хворих за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі, які мали 5,60,53 балів (в контрольній групі - 7,80,66 балів), за шкалою Ренкіна - 2,90,3 балів (в контрольній групі - 3,40,22 балів) (рис.1).

°

хворі з вираженими руховими розладами

хворі з помірними руховими розладами

Рис.1. Динаміка відновлення м'язевої сили (в балах) та функціонального стану

хворих з малим кортикальним ішемічним інсультом (n=110).

За даними ТК ДГ на 18-21 день захворювання в більшості хворих спостерігались компенсований і субкомпенсований типи кровообігу. В основній групі хворих з помірними руховими порушеннями (37 спостережень) на боці вогнища ішемії визначалось: достовірне збільшення AV в системі СМА порівняно з контрольною групою до 36,30,11 і 39,40,1 см/с (в контрольній групі – до 33,40,11 і 37,10,11 см/с, p<0,05). У 26 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями спостерігалось достовірне збільшення AV в системі СМА до 38,00,11 см/с (p<0,05) (в контрольній групі - до 35,61,13 см/с) при зменшенні АІ до 12,00,2 і 10,80,2 (в контрольній групі - до 13,20,2 і 11,60,1).

За даними електротермометрії при виписці у 37 хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення, спостерігалось зменшення асиметрії tє шкіри уражених кінцівок до 1,6-2,1° (в контрольній групі до 1,8-2,2°) порівняно з показниками неуражених кінцівок. Аналогічна картина відмічалась і у хворих з вираженими руховими порушеннями.

За даними капіляроскопії на 18-21 день від початку захворювання у хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення (37 спостережень) на уражених кінцівках спостерігалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 15,00,082 (в контрольній групі – до 12,90,102, р<0,05). У 70,3% хворих спостерігався безперевний кровотік (в контрольній групі – у 44,4%). У 26 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями на уражених кінцівках відмічалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 12,00,999 (в контрольній групі – до 10,00,103, р<0,05). В капілярах спостерігався переважно безперервний сповільнений кровотік (57,7%, в контрольній групі – 47,8%).

За даними РВГ у 37 хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення на уражених верхніх кінцівках спостерігались ознаки зниження судинного тонусу з достовірним збільшенням RI до 1,810,032, p<0,05 (в контрольній групі – до 1,690,013, р<0,01). На реовазограмах уражених нижніх кінцівок. відмічалось достовірне збільшення RI до 1,50,052 (в контрольній групі – до 1,40,036, р<0,05). Аналогічна картина відмічалась і у хворих з вираженими руховими порушеннями.

За даними ЕМГ на 18-21 день захворювання у хворих з малим кортикальним ішемічним інсультом спостерігалось достовірно значиме підвищення електроактивності м'язів уражених при максимальному скороченні. У 37 хворих з помірними руховими розладами виникали більш високі, ніж при поступленні, потенціали: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок – 140,00,101 мкВ (в контрольній групі - 135,50,098 мкВ, р<0,05); в литковому м'язі – 108,60,101 мкВ (в контрольній групі – 105,90,092 мкВ, р<0,05). У хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями також спостерігалось достовірне збільшення біоактивності м'язів, але в меншому ступені, ніж в попередній групі.

У 27 хворих основної групи з територіальним інсультом, які мали помірні рухові порушення, на 18-21 день захворювання м'язева сила уражених верхніх кінцівок достовірно збільшилась до 3,7 0,095 балів (в контрольній групі – до 3,10,096 балів, р<0,05); нижніх – до 4,20,101 балів (в контрольній групі – до 3,40,096 балів, р<0,05) зі збільшенням об'єму активних рухів. При оцінці за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі порівняно з контрольною, які мали 4,00,22 балів (в контрольній групі - 6,50,25 балів); за шкалою Ренкіна - 2,70,25 балів (в контрольній групі - 3,10,03 балів). У 22 хворих з вираженими руховими порушеннями м'язева сила уражених верхніх кінцівок достовірно збільшилась до 2,90,104 балів (в контрольній групі – до 2,10,105 балів, р<0,05); нижніх – до 3,00,095 балів (в контрольній групі – до 2,40,096 балів, р<0,05) зі збільшенням об'єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі порівняно з контрольною, які мали 7,40,57 балів (в контрольній групі – 11,30,95 балів); за шкалою Ренкіна – 3,60,22 балів (в контрольній групі – 4,10,21 балів) (рис.2).

хворі з помірними руховими розладами хворі з вираженими руховими розладами

Рис.2. Динаміка відновлення м'язевої сили (в балах) та функціонального стану хворих з територіальним ішемічним інсультом (n=90).

За даними ТК ДГ ВСА і СМА після проведеного комплексного лікування з використанням ГБО, ГРТ та РП у хворих на територіальний МІ основної групи частіше визначались субкомпенсований і компенсований типи церебрального кровообігу: у хворих з помірними руховими порушеннями – 77,7%, з вираженими – 60%. У хворих контрольної групи зберігався переважно декомпенсований тип кровообігу (60%). В основній групі хворих з помірними руховими порушеннями при інсонації ВСА спостерігалось достовірне збільшення AV до 35,70,1 і 38,90,11 см/с (в контрольній групі – до 33,20,1 і 35,00,18 см/с, p<0,05). AI зменшився до 16,30,2 і 13,80,1 (в контрольній групі – до 17,80,4 і 15,40,7). У 22 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями AV достовірно збільшився до 33,40,11 і 37,30,11 см/с, p<0,05 (в контрольній групі – до 26,50,35 і 34,00,11 см/с, р<0,05), АІ зменшився до 16,91,4 і 14,01,1 (в контрольній групі – до 18,01,1 і 15,81,4).

За даними електротермометрії при виписці у 27 хворих основної групи з територіальним МІ, які мали помірні рухові порушення, спостерігалось зменшення асиметрії tє шкіри уражених кінцівок до 1,7-2,3° (в контрольній групі до 1,8-2,4°); у 22 хворих з вираженими руховими порушеннями до 2,5-3,0° (в контрольній групі до 2,6-3,2°) порівняно з неураженими кінцівками.

За даними капіляроскопії на 18-21 день від початку захворювання у хворих з територіальним МІ відмічалось зменшення ознак капіляроскопічної асиметрії. При помірних рухових порушеннях (27 спостережень, основна група) спостерігалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 14,30,101 (в контрольній групі – до 12,50,742, р<0,05). В більшості хворих прослідковувався безперервний сповільнений кровотік (55,6%, в контрольній групі – 33,3%). У хворих з вираженими руховими порушеннями відмічались менш помітні позитивні зміни, зберігались звивчастість, виражене звуження та стаз з переривчастим кровотоком (54,5% в основній групі, 80% в контрольній).

За даними РВГ верхніх кінцівок на 18-21 захворювання у 27 хворих основної групи з територіальним МІ, які мали помірно виражені рухові порушення, відмічались ознаки зниження судинного тонусу. На уражених верхніх кінцівках відмічалось достовірне збільшення RI до 1,60,061 (в контрольній групі – до 1,390,061, р<0,05), на уражених нижніх кінцівках до 1,30,033 (в контрольні – до 1,190,062, р<0,05). У хворих з вираженими руховими порушеннями спостерігалась незначна позитивна динаміка.

За даними ЕМГ у 27 хворих на територіальний МІ основної групи з помірними руховими порушеннями після проведення відновного лікування максимальне за силою скорочення м'язів уражених кінцівок викликало достовірне збільшення електроактивності: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок до 129,80,101 мкВ (в контрольній групі – 117,80,104 мкВ, р<0,05); в литковому м'язі – 105,30,098 мкВ (в контрольній групі – 101,40,103 мкВ, р<0,05). В пацієнтів з вираженими руховими порушеннями відмічалась незначна позитивна динаміка.

У хворих на ішемічний інсульт в гострому періоді зміни показників церебрального кровообігу (AV, реографічного індексу) корелювали зі змінами параметрів периферичної гемодинаміки, а також біоактивністю м'язів кінцівок та тяжкістю рухових розладів. Так, збільшення AV ВСА, AV СМА корелювало з відновленням м'язевої сили (r=0,29, r=0,23, відповідно) та посиленням реґіонарного кровообігу – збільшенням кількості капілярних петель (r=0,2, r=0,26), реовазографічним індексом (r=0,37, r=0,33), а також біоелектричною активністю м'язів уражених кінцівок при максимальному скороченні (r=0,33, r=0,28).

Loading...

 
 

Цікаве