WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко – фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації (автореферат) - Реферат

Клініко – фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації (автореферат) - Реферат

1) "пристрій для реабілітації верхніх кінцівок" (АС на винахід №37775 від 15.05.2001р.); 2) "пристрій для реабілітації нижніх кінцівок" (посвідчення на рац.пропозицію №5 від 9.06.2003р.)

Практичне значення. У результаті проведеного клініко-нейрофізіологічного дослідження визначені прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності у хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Встановлено, що використання методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії в комплексному лікуванні хворих на півкульовий ішемічний інсульт з руховими порушеннями сприяє більш повному та швидкому відновленню неврологічного дефіциту в групі дослідження порівняно з контрольною групою хворих. В зв'язку із зручною конструкцією розроблених нами реабілітаційних пристроїв, вони можуть бути широко застосовані в практиці неврологічних стаціонарів, поліклінік та вдома. Їх використання дозволяє хворому особисто приймати участь у відновленні втрачених рухових функцій, що сприятиме покращенню загальної рухової активності, якості життя та медико-соціальній адаптації після інсульту.

Основні результати дослідження впроваджені в лікувально-діагностичний процес неврологічних відділень Кам'янець-Подільської міської лікарні Хмельницької області, Івано-Франківської міської клінічної лікарні, Хотинської центральної районної лікарні Чернівецької області.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Автором роботи особисто сформульовані мета і визначені завдання дослідження, проведено літературний пошук і узагальнення його результатів, а також клініко-неврологічне обстеження хворих та осіб, включених в контрольну групу, виконані інструментальні дослідження. Самостійно проводилося призначення і контроль ефективності терапії методом гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії, обробка й аналіз результатів дослідження, оформлення висновків, наукової новизни та практичного значення. Ілюстрації та таблиці, використані у роботі, виконані автором. Особисто автором відібрані дані, що лягли в основу публікацій, та в співавторстві розроблені реабілітаційні пристрої для верхніх кінцівок (АС на винахід №37775 від 15.05.2001р) та нижніх (посвідчення на рац. пропозицію №5 від 9.06.2003р).

Апробація роботи. Основні фрагменти дисертації докладені та обговорені на обласній конференції і засіданні Хмельницького обласного товариства неврологів і психіатрів (1998, 1999); на науково-практичній конференції неврологів, психіатрів і наркологів м.Кам'янець-Подільського (2000); на пленарному засіданні І Національного Конгресу неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 1997); на науково-практичних конференціях неврологів (Яремче, 2000; Тернопіль, 2001; Івано-Франківськ, 2002); на пленарних засіданнях науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України "Реабілітація хворих психо-неврологічного профілю" (Чернівці, 1999) та "Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології" (Одеса, 2006).

Апробація дисертації проведена на апробаційній раді із спеціальностей "Нервові хвороби та психіатрія" Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з них 6 – в журналах і збірниках, затверджених переліком ВАК України (з них одна самостійна).

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури та чотирьох розділів власних досліджень (у тому числі – опис матеріалу і методів дослідження, результати власних спостережень, а також аналіз і узагальнення результатів), заключення, висновків. Робота містить 48 таблиць, ілюстрована 23 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 205 літературних джерела, з них 97 – кирилицею та 108 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами було обстежено 200 хворих з півкульовим ішемічним інсультом в гострому періоді захворювання, в неврологічному відділенні міської лікарні №2 м.Кам'янця-Подільського Хмельницької області за період з 1997 по 2004 роки. Залежно від патогенезу, локалізації осередку ураження та його розмірів (Ringelstein et al., 1990), мозкові інсульти були розподілені на територіальні (тотальні або великовогнищеві - 90 хворих) та малі кортикальні (обмежені дрібновогнищеві - 110 хворих). Результати обстеження порівнювались з показниками у хворих контрольної групи, які отримували традиційну фармакотерапію, що і хворі основної групи, але без використання комплементарних методик.

Усім хворим проводилося клініко-неврологічне обстеження та загальноклінічні методи обстеження. Аналіз клінічних проявів показав, що у хворих при поступленні разом з ураженням пірамідного шляху найбільш частими симтомами були: головний біль, запаморочення, порушення чутливості в уражених кінцівках (79,5%), афатичні розлади (16,5%), вегетативні та невротичні порушення (13%).

Для оцінки стану рухової системи, крім звичайного клініко-неврологічного обстеження, визначався тонус м'язів за 5-бальною шкалою (Демиденко Т.Д., 1967), м'язева сила за 5-бальною шкалою (Демиденко Т.Д., 1976) та динамометрією, а також об'єм активних рухів кінцівок (за методом Демиденко Т.Д., 1976). При цьому знижененя м'язевої сили в кінцівках від 3 до 4 балів відповідало помірному парезу, від 0 до 2 балів – вираженому. При малому кортикальному ішемічному інсульті помірні рухові порушення відмічались у 61 хворих, виражені – у 49; при територіальному ішемічному інсульті, відповідно, у 48 та 42. Детальне дослідження порушення більш складних рухових функцій та рівня інвалідизації проводилось за допомогою міжнародних клінічних шкал оцінки неврологічного дефіциту NIH-NINDS (Goldstem I.B., Bertels C., Davis J.N., 1989) та Rankin (Rankin J.,1957). За бальною оцінкою функціонального стану і ступенем тяжкості неврологічного дефіциту хворі були розділені на 2 групи: 1 група – з помірно вираженими неврологічними розладами (помірним геміпарезом, оцінкою за шкалою NIH-NINDS до 13 балів); 2 група – з вираженими неврологічними порушеннями (вираженим геміпарезом; більше 13 балів за шкалою NIH-NINDS).

Дослідження стану мозкової гемодинаміки оцінювали методом реоенцефалографії (РЕГ) і транскраніальної допплерографії (ТК ДГ). Аналіз реоенцефалограми проводили з використанням і оцінкою тимчасових і амплітудних значень різних відділів РЕГ за методикою Ронкина М.А., Иванова Л.Б. (1997). ТК ДГ проводили на приладі LOGIQ 400 MD (виробництва фірми "General Electric", CША) з датчиками частотою 2 і 8 MHz. Вимірювання параметрів здійснювалось в режимі freez-екрану і включало автоматичне визначення пікової систолічної швидкості, середньої лінійної швидкості кровотоку, індексу пульсації, систоло-діастолічного коефіцієнту та індексу асиметрії. Швидкісні характеристики кровообігу оцінювали в см/с. Отримані результати порівнювали з показниками у здорових (групою, яка складалась з 30 чоловік без вогнищевої неврологічної симптоматики, віком від 35 до 64 років).

Стан периферичного кровообігу досліджувався за допомогою електротермометрії, капіляроскопії та реовазографії. Електротермо-метрія шкіри кінцівок проводилась за допомогою електротермометра ЭТУ-М. Капіляроскопія проводилось за допомогою капіляроскопа М-70А з постійним освітлювачем і використанням збільшення в 70 разів за методикою Лущик У.Б. (2006). Отримані результати порівнювались з показниками капіляро-скопічної картини у здорових. Реовазографічне дослідження (РВГ) проводилось за допомогою реографа Р4-02 за методикою Матвейкова Г.П., Пшоник С.С. (1976). Реєстрацію проводили за допомогою багатоканального електрокардіографа ЕЛКАР-4. Отримані результати порівнювали з показниками реовазограм у здорових.

Біоелектричну активність м'язів кінцівок оцінювали методом електроміографії (ЕМГ) за допомогою 2-х-канального електроміографа "Medicor" (Угорщина) за методикою Бадаляна Л.О., Скворцова И.А.(1986). Реєстрація біопотенціалів м'язів кінцівок проводилась з використанням фотозаписуючого пристрою МФ-1-1. Отримані результати порівнювали з показниками ЕМГ у здорових.

112 хворим (основна група) застосовували в гострому періоді мозкового інсульту (МІ) разом з традиційною фармакотерапією, лікувальною фізкультурою та масажем метод гіпербаричної оксигенації (ГБО), голкорефлексотерапію (ГРТ) та механотерапію – сконструйовані нами реабілітаційні пристрої (РП). 88 хворих (контрольна група) отримували аналогічну фармакотерапію, що і хворі основної групи, ЛФК та масаж, але без використання ГБО, ГРТ та РП.

ГБО проводилась в 1-й тиждень захворювання (на 3-7 день, 1 раз на добу, 5-6 сеансів на курс тривалістю 30-40 хвилин при тиску 02 1,5 ата) з використанням барокамери БЛКС-3-01 за методикою Цуканова А.Н. (1995) в комплексі з традиційною медикаментозною терапією. ГРТ проводили за допомогою апарату "Елап-1"(з 10 дня захворювання) з використанням струму позитивної полярності силою 25-75 мкА, напругою 6-8 В. Курс лікування складався з 10-12 сеансів тривалістю 20-30 хвилин за гальмівним методом. Використовувались корпоральні та аурикулярні точки. Механотерапію проводили за допомогою використання розроблених нами спеціальних реабілітаційних пристроїв (РП) щоденно (до 3-х разів на день), поступово збільшуючи час навантажень на кінцівку від 2 до 10 хвилин:

Loading...

 
 

Цікаве