WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патологічна анатомія вегетативної нервової системи серця при ішемічній хворобі серця (автореферат) - Реферат

Патологічна анатомія вегетативної нервової системи серця при ішемічній хворобі серця (автореферат) - Реферат

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 54 наукові праці: у спеціалізованих виданнях, що затверджені ВАК України для публікації результатів дисертаційних робіт – 23, з них 17 без співавторів; у збірниках матеріалів наукових конференцій – 30, отримано 1 патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація, викладена на 282 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій і списку літературних джерел, який містить 452 назви, у тому числі 214 україно- і російськомовних, 238 – на інших мовах. Робота ілюстрована 26-а таблицями, 59-а малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети й розв'язання завдань даної роботи нами вивчений архівний матеріал патологоанатомічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, Харківської міської лікарні швидкої й невідкладної медичної допомоги ім. А.І. Мєщанінова, Інституту терапії АМН України м. Харкова за 1999-2004 рр. Вивчено 481 протокол померлих із діагнозом "гострий інфаркт міокарда", 49 протоколів померлих з основним патологоанатомічним діагнозом "атеросклеротична хвороба серця", 98 протоколів із діагнозом "перенесений у минулому інфаркт міокарда".

Морфологічне дослідження проведено на 122 серцях хворих померлих від проявів ГІМ (при гістологічному вивченні мікропрепаратів у 99 випадках у міокарді виявлені зміни, які відповідають некротичній стадії інфаркту міокарда, у 23 випадках – стадії регенерації), 21 серці з основним патологоанатомічним діагнозом "атеросклеротична хвороба серця", 33 серцях із діагнозом "перенесений у минулому інфаркт міокарда". У групу порівняння ввійшло 20 сердець осіб, загиблих від черепно-мозкової травми.

Вивчаючи коронарні артерії, аналізували такі параметри: ступінь стенозу основних гілок коронарних артерій у проксимальному, середньому й дистальному сегментах, частоту ускладнених атеросклеротичних уражень судинної стінки, зокрема, тромбозу коронарних артерій, тип коронарного кровопостачання серця.

Для виявлення ступеня стенозу використовували найбільш розповсюджену методику визначення ступеня звуження просвіту артерії шляхом візуальної оцінки бляшки на поперечних зрізах усіх сегментів гілок коронарних артерій за допомогою аналогових таблиць Г.Г. Автанділова. Використовували таку загальноприйняту градацію: 1-й ступінь — стеноз до 50% площі просвіту, 2-й — до 75%, 3-й — більш 75%, 4-й — до 90%, 5-й — повна атеросклеротична оклюзія чи тромб, який обтурує просвіт; потім ступінь стенозу документувався гістологічним дослідженням поперечних зрізів коронарних артерій, забарвлених методом ван Гізона.

Для виключення впливу неврахованих екстракардіальних патологічних станів був поставлений і проведений експеримент на 40 молодих статевозрілих самцях кролів породи шиншила масою 2-2,5 кг. Експериментальна частина роботи проведена на базі лабораторії хроноендокринології Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (завідувач лабораторії Л.О. Бондаренко).

Після визначення показників вихідного стану у тварин моделювали стан функціонального гіпопінеалізму. З цією метою їх утримували в умовах тривалого цілодобового освітлення: удень — звичайне сонячне світло, уночі — електричне освітлення з використанням ламп розжарювання потужністю 100 Вт.

Піддослідні кролі були розподілені на 4 групи:

I – інтактні (ІК);

II – кролі, які одержували холестерин (ХД);

III – кролі, яких утримували в умовах постійного цілодобового освітлення (ЦО);

IV – кролі, яких утримували в умовах постійного цілодобового освітлення, вони додатково одержували холестерин (ЦО+ХД).

В експериментах використовували кристалічний холестерин у дозі 200 мг/кг маси тіла per os за схемою: 5 днів — уведення холестерину, 2 дні — відпочинок.

Забір крові робили з крайової вени вуха через 1 і 5 місяців після початку експерименту. Вміст адреналіну й норадреналіну в тканині міокарда й сироватці крові визначали флюорометричним тріоксіїндольним методом на спектрофлюориметрі 3-ЕФ методом Ейлера у модифікації Матліної у відділі біохімії ЦНДЛ Харківського державного медичного університету (зав. відділом Т.В.Горбач). Забій контрольних і піддослідних тварин проводили відповідно до умов евтаназії, зазначених у методичних рекомендаціях МОЗ України.

У випадку дослідження аутопсійного матеріалу забір виконувався не пізніше 6 годин після смерті хворого. У випадку дослідження експериментального матеріалу забір проводився безпосередньо після умертвіння тварини.

Матеріал фіксували залежно від подальшого використання: для рутинних методів забарвлювання у нейтральному 10% формаліні. Частину тканин фіксували протягом 24 годин у 4% розчині параформальдегіду (Fluka) на фосфатному буфері. У випадку проведення експериментальних досліджень тканини поміщали в розчин параформальдегіду на 2 хвилини після декапітації тварини. Ущільнення тканин, фіксованих у формаліні, досягалося проводкою через спирти зростаючої концентрації, целоїдин, хлороформ і заливанням у парафін.

Морфологічну структуру сердець після забарвлювання парафінових зрізів вивчали за допомогою традиційних гістологічних і гістохімічних методик: забарвлювання гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, методами Вейгерта, Лі. Для виявлення нервової тканини використовували методи забарвлювання Більшовського-Гросса, Ніссля, Гоморі (у модифікації Кьоле), гліоксиловий метод. Рибонуклеїнова кислота (РНК) визначалася реакцією Браше з контролем розчином кристалічної рибонуклеази при температурі 37°С протягом 2-х годин. Ставилася PAS-реакція для виявлення глікозаміногліканів.

Loading...

 
 

Цікаве