WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів (автореферат) - Реферат

Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів (автореферат) - Реферат

У віддаленому періоді захворювання пацієнтів здебільшого турбували головний біль (45,5 %), що за своїми характеристиками відповідав головному болю напруження та судинному головному болю, а також порушення сну (28,6 %), що проявлялися пізнім засинанням, раннім пробудженням і неспокійним сном. Більшість пацієнтів не мали порушень соціальної адаптації або мали незначні порушення (відносна кількість пацієнтів із 0-2 балами за Оксфордською шкалою соціальної дезадаптації становила 73,6 %).

При вивченні показників якості життя у зв'язку з тим, що в Україні не проводилося популяційних досліджень, для порівняння нами були використані дані, отримані Міжнаціональним центром з дослідження якості життя при обстеженні 2114 мешканців Санкт-Петербурга. Середні значення показників залежної від здоров'я якості життя у групі обстежених хворих порівняно з показниками у загальній популяції наведені на рис. 1.

Рис. 1. Середні значення показників залежної від здоров'я якості життя за даними опитувальника SF- 36 у групі хворих з аневризматичними інтракраніальними крововиливами (n=79) у віддаленому періоді захворювання порівняно з показниками у загальній популяції (n=2114).

Порівняння показників залежної від здоров'я якості життя у загальній популяції та у хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи у віддаленому періоді захворювання виявило зниження за всіма субшкалами опитувальника. При цьому найбільш істотне зниження показників було відзначено у сферах рольового фізичного та рольового емоційного функціонування.

Окрім оцінки залежної від здоров'я якості життя у всій групі хворих з аневризматичними САК у віддаленому періоді захворювання, проведене вивчення показників життя у підгрупі пацієнтів, що мали I ступінь відповідно до GOS (рис. 2).

Рис. 2. Середні значення показників залежної від здоров'я якості життя за даними опитувальника SF- 36 у підгрупі хворих з аневризматичними інтракраніальними крововиливами, що мали I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання (n=55) у порівнянні з показниками в загальній популяції (n=2114).

Порівняння показників залежної від здоров'я якості життя у загальній популяції та у хворих з аневризматичними інтракраніальними крововиливами, які мали I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання, виявило зниження показників залежної від здоров'я якості життя за всіма субшкалами опитувальника. Найбільше зниження (більш ніж удвічі) відзначене у сфері рольового фізичного й рольового емоційного функціонування.

Двадцять вісім пацієнтів мали нуль балів за шкалою рольового фізичного функціонування, що становило 50,9 % загальної кількості хворих у цій групі. Двадцять три пацієнти мали нуль балів за шкалою рольового емоційного функціонування, що дорівнювало 54,5 % загальної кількості хворих у цій групі. Загальна кількість балів за шкалою рольового фізичного функціонування — 44,1 % від показників у загальній популяції, рольового емоційного функціонування — 40,2 %.

О

Підгрупа хворих, що мали II і III ступені відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання (n=24)

Загальна популяція

(n=2114)

кремо проаналізовані показники залежної від здоров'я якості життя у підгрупі пацієнтів, що мали II і III ступені відповідно до GOS (рис. 3).

Рис. 3. Середні значення показників залежної від здоров'я якості життя за даними опитувальника SF-36 у підгрупі хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи, що мали ІІ і ІІІ ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання (n=24), порівняно з показниками в загальній популяції (n=2114).

У пацієнтів, що мали ІІ і ІІІ ступені відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання, були значно знижені показники залежної від здоров'я якості життя у сфері фізичного, рольового фізичного і рольового емоційного функціонування. На відміну від підгрупи пацієнтів, що не мали неврологічних розладів у віддаленому періоді захворювання, більш ніж удвічі знижені показники залежної від здоров'я якості життя у сфері фізичного функціонування, що зумовлене наявністю у хворих неврологічної симптоматики. Порівняно з пацієнтами, що мали I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання, у пацієнтів з наявністю неврологічної симптоматики відзначалося також більш істотне зниження показників якості життя за всіма субшкалами опитувальника SF-36. Найбільш істотне зниження було відзначене у сфері рольового емоційного функціонування (у 6 разів) і рольового фізичного функціонування (у 2,8 разу).

Проведене дослідження емоційного стану хворих виявило, що в більшої частини обстежених спостерігалися тривожні та депресивні розлади. Серед обстежених пацієнтів нормальні показники мали тільки 26 пацієнтів, тобто 32,9 % загальної кількості хворих. У 53 (67,1 %) пацієнтів відзначалися тривожні або депресивні розлади різного ступеня тяжкості. Клінічно виражена тривога спостерігалась у 26 (32,9 %) пацієнтів, клінічно виражена депресія — у 20 (25,3 %). У підгрупі хворих, що мали I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання, тривожні та/або депресивні розлади були виявлені у 33 (60 %) пацієнтів. Коморбідні тривожно-депресивні розлади спостерігалися у 26 (32,9 %) пацієнтів загальної групи й у 11 (20 %) хворих, що мали I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання.

Аналіз стану короткочасної та довгострокової слухової пам'яті не виявив її істотного зниження — середня кількість безпосередньо відтворених слів становила 7,0 (стандартне відхилення — 1,5); максимальна кількість безпосередньо відтворених слів у середньому становила 8,4 (стандартне відхилення — 1,5); середня кількість відстрочено відтворених слів становила 6,9 (стандартне відхилення — 2,4). Дослідження концентрації уваги виявило її зниження у більшості хворих: дуже низький рівень концентрації уваги спостерігався у 29 (41,4 %) осіб, низький — у 19 (27,2 %), середній — у 22 (31,4 %). Дуже низький рівень переключення уваги спостерігався у 1 (1,6 %) хворого, низький рівень мали 13 (21 %) пацієнтів, середній — 43 (69,3 %), високий — 5 (8,1 %). Аналітичність індуктивного мислення виявилася дуже низькою у 31 (41,3 %) пацієнта, низькою — у 14 (18,7 %), середньою — у 24 (32,0 %) і високою — у 6 (8 %).

Показники вегетативного тонусу, визначені за допомогою таблиці "24 стигми", мали такі значення: ейтонія спостерігалась у 42 (50,6 %) випадках, симпатикотонія — у 26 (31,3 %), ваготонія — у 15 (18,1 %). Показники вегетативного тонусу у серцево-судинній системі за результатами об-числення індексу Кердо виявилися такими: ейтонія спостерігалась у 15 (18,1 %) випадках, симпатикотонія у 21 (25,3 %) випадках, парасимпатикотонія — у 47 (56,6 %). Знижена вегетативна реактивність відзначалась у 9 (10,8 %) пацієнтів, підвищена — у 2 (2,4 %), нормальна — у 69 (83,2 %), збочена — у 3 (3,6 %) хворих. Нормальне вегетативне забезпечення діяльності спостерігалось у 55 (79,7 %) хворих, недостатнє — у 3 (4,3 %), надмірне — у 11 (16,0 %). Таким чином, аналізуючи отримані дані щодо стану вегетативної нервової системи, можна зробити висновок, що у більшості пацієнтів був порушений вегетативний тонус у серцево-судинній системі з перевагою парасимпатикотонії.

Для оцінки водно-електролітного обміну в усіх хворих цілеспрямовано з'ясовувався стан відчуття спраги й визначалася наявність клінічних ознак дегідратації. Характерною рисою було порушення відчуття спраги, яке спостерігалось у 19 (24,1 %) пацієнтів і проявлялося його значним зниженням, хронологічно пов'язаним з аневризматичним інтракраніальним крововиливом. Кількість уживаної рідини становила у середньому близько 1,5 л. Прийом рідини мав переважно "ритуальний" характер, що грунтувався на усталених звичках, тим же часом спонтанного вживання рідини, у тому числі при високій температурі навколишнього середовища, не спостерігалося. Втім, клінічних ознак дегідратації в обстежених хворих не було виявлено. За рівнем натрію у сироватці крові визначалася гіподипсична гіпернатріємія у 94 % хворих цієї групи.

Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів

Для визначення причин, що призводять до інвалідизації, розглянули 31 предиктор, до яких включили, зокрема, такі фактори: вік, стать хворих, ступінь тяжкості згідно з класифікацією Hunt — Hess, наявність судомних нападів і втрати свідомості у дебюті захворювання, клініко-анатомічна форма крововиливу, локалізація аневризми, стан пацієнта при виписуванні зі стаціонару тощо. Проведено дискримінантний аналіз, внаслідок якого дістали дискримінантне рівняння:

F1 = -3,33 - 0,72 • X1 + 1,88 • X2 + 2,05 • X3, (1)

де X1 — локалізація аневризми в ділянці ПМА — ПСА; X2 — наявність епілептичних нападів у дебюті захворювання; X3 — стан пацієнта при виписуванні зі стаціонару.

Наявність першого й другого факторів позначалася цифрою 1, їхня відсутність — цифрою 0, стан пацієнта при виписуванні зі стаціонару позначався цифрою 1 за умов відсутності неврологічної симптоматики; наявність помірних неврологічних розладів позначалася цифрою 2; тяжких — цифрою 3; вегетативний стан — цифрою 4. Якщо значення функції F1 <0, то пацієнтів зараховували до першої групи, представники якої не мали ознак інвалідності, при значеннях Fl>0 —до другої, у представників якої спостерігалися ознаки інвалідності. Отримане рівняння є статистично значущим (P<0,001), загальний відсоток коректно класифікованих випадків становить 95,5. Як випливає з наведеного вище рівняння, основну роль у наявності ознак інвалідності у віддаленому періоді захворювання має стан пацієнта при виписуванні зі стаціонару. Другим значущим фактором є наявність епілептичних нападів у дебюті захворювання. Локалізація аневризми у ділянці ПМА — ПСА сприяє кращому результату лікування.

Прогнозувати показники залежної від здоров'я якості життя виявилося неможливим внаслідок статистично незначущих висновків. Виявлений незначний взаємозв'язок тільки між показниками якості життя за субшкалою фізичного функціонування та віком пацієнтів, у решті випадків він був відсутній (коефіцієнт Спірмена для субшкали фізичного функціонування дорівнює 0,2017, P=0,0309).

Loading...

 
 

Цікаве