WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів (автореферат) - Реферат

Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів (автореферат) - Реферат

Результати дослідження впроваджені у практику роботи низки лікувально-діагностичних закладів Одеси (університетська клініка ОДМУ, 10 МКЛ, медичний центр "СПАС"). Опублікований інформаційний лист № 159.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю виконана здобувачем. Особисто проведено патентно-інформаційний пошук, огляд та аналіз літературних джерел, відібрані й опановані сучасні методики дослідження та аналізу даних. Під керівництвом д. мед. н. Сона А. С. розроблені мета і задачі дослідження, обговорено результати й висновки.

Автором самостійно проведено неврологічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих нейропсихологічних і лабораторних даних. Виконана статистична обробка одержаних результатів, оформлені таблиці, діаграми, зроблені висновки.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були викладені на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (14-16 жовтня 2004, Одеса); 13-му Всесвітньому конгресі нейрохірургів (19-24 червня 2005, Марракеш); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (18-19 жовтня 2005, Одеса); міжнародній конференції "Современные вопросы и новые технологии лечения в неврологии и нейрохирургии" (13-14 жовтня 2005, Одеса); IV з'їзді нейрохірургів Росії (18-22 червня 2006, Москва).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, із них 4 статті у фахових журналах і збірниках, 1 патент України, 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях і з'їздах, 1 інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел, що містить 192 найменування, з них 42 кирилицею, 150 латиницею. Загальний обсяг дисертації — 145 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел займає 20 сторінок. Робота ілюстрована 46 таблицями і 16 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали дослідження. Вивчено віддалені наслідки аневризматичних інтракраніальних крововиливів у 89 хворих, яким було виконано кліпування розірваних інтракраніальних артеріальних аневризм каротидного басейну. Всі хворі були прооперовані у клініці нейрохірургії і неврології Одеського державного медичного університету за період з 1996 по 2006 рр. Середній вік пацієнтів на момент маніфестації захворювання становив 47 років (від 19 до 72 років). Найчастіше аневризматичні інтракраніальні крововиливи спостерігались у віковому діапазоні від 30 до 59 років, при цьому серед хворих переважали жінки — 46 (51,7 %), пацієнтів чоловічої статі було 43 (48,3 %). Розподіл хворих за локалізацією аневризм і ступенем тяжкості за класифікацією Hunt-Hess наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл хворих за локалізацією аневризм і ступенем тяжкості за класифікацією Hunt — Hess

Локалізація

Ступінь тяжкості за класифікацією Hunt — Hess

Усього

I

II

III

IV

V

ВСА

5

8

4

17

СМА

4

4

11

1

1

21

ПМА—ПСА

5

24

19

1

2

51

Усього

14

36

34

2

3

89

Комп'ютерно-томографічне дослідження головного мозку було виконано 86 хворим, у 3 випадках КТ-дослідження не проводилося, а діагностика САК була здійснена за результатами лікворологічного дослідження. Наявність артеріальної аневризми встановлено за допомогою ангіографічного дослідження та інтраопераційно в усіх хворих. Перший ступінь розповсюдження крововиливу за результатами комп'ютерно-томографічного дослідження головного мозку відповідно до класифікації C. Fіsher мали 7 (8,1 %) пацієнтів, ІІ ступінь — 26 (30,2 %), ІІІ ступінь — 11 (12,8 %), IV cтупінь — 42 (48,9 %).

Першу клініко-анатомічну форму крововиливу (згідно з класифікацією В. В. Лебедєва і співавт. ) мали 47 (52,8 %) хворих, другу — 14 (15,7 %), третю — 19 (21,4 %), четверту — 9 (10,1 %).

Паренхіматозний крововилив спостерігався у 23 (25,8 %) випадках, внутрішньошлуночковий — у 27 (30,3 %). У середньому нейрохірургічне втручання було виконано на 16-ту добу від початку захворювання, раннє хірургічне втручання здійснено 15 (16,9 %) хворим. Аневризми розміром до 3 мм мали 6 (6,7 %) пацієнтів, від 4 до 9 мм — 72 (80,9 %), від 10 до 20 мм — 11 (12,4 %).

Мішкоподібні артеріальні аневризми виявлено у 87 осіб, фузиформні — у 2 хворих. Кліпування артеріальних аневризм проведено 79 пацієнтам, трепінг — 10 хворим. Інтраопераційний розрив спостерігався у 23 (25,8 %) випадках, тимчасове кліпування проводилося у 27 (30,3 %). Під час виписування зі стаціонару 45 (50,6 %) пацієнтів не мали неврологічної симптоматики, у 21 (23,6 %) відзначалися помірні неврологічні порушення, у 22 (24,7 %) — тяжкі, вегетативний стан спостерігався в одному випадку (1,1 %).

Методи дослідження. Проводилося загальне неврологічне обстеження, а також застосовувались інші додаткові методики. Ступінь тяжкості стану пацієнта оцінювали відповідно до класифікації W. Hunt і R. Hess. Ступінь розповсюдження субарахноїдального крововиливу визначали за даними комп'ютерно-томографічного дослідження головного мозку згідно з класифікацією С. Fіsher et al. Дослідження проводилося на апаратах "SOMATOM" фірми "SІEMENS". Клініко-анатомічна форма САК визначалася відповідно до класифікації Лебедєва В. В. і співавторів. Для визначення результатів лікування у віддаленому періоді захворювання використовувалася GOS. Для оцінки соціальної дезадаптації послуговувалиcь Оксфордською шкалою соціальної дезадаптації. Якість життя пацієнтів, що залежить від здоров'я, оцінювали за короткою версією опитувальника здоров'я (MOS 36-іtem Short-Form Health Survey, або MOS SF-36; автор — Ware J. E., 1992). Нами використана російськомовна версія опитувальника, створена дослідниками Міжнаціонального центру з дослідження якості життя (Санкт-Петербург, 1998).

Для виявлення наявності й ступеня виразності тривожних і депресивних розладів у пацієнтів використовувалася російськомовна версія Госпітальної шкали тривоги і депресії (Hospіtal Anxіety and Depressіon Scale, або HADS), розробленої Zіgmond A. і Snaіth R. (1983).

Для оцінки стану слухової пам'яті використовували пробу на запам'ятовування 10 слів.

Для дослідження рівня концентрації уваги застосовувався тест П'єрона — Рузера. Рівень переключення уваги визначали за модифікованою Горбовим Ф. Д. цифровою таблицею Шульте.

Рівень аналітичності індуктивного мислення визначався за допомогою варіанта VI субтесту шкали Р. Амтхауера.

Оцінка стану вегетативної нервової системи у пацієнтів полягала у визначенні вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності. Вегетативний тонус вивчали за допомогою таблиці "24 стигми", створеної на кафедрі нейрохірургії і неврології Одеського державного медичного університету. Стан вегетативного тонусу у серцево-судинній системі оцінювався за індексом Кердо. Для визначення вегетативної реактивності використовували окосерцевий рефлекс Даньїні — Ашнера. Для дослідження стану вегетативного забезпечення діяльності була застосована ортокліностатична проба.

Дослідження рівня натрію сироватки крові у хворих проводилося в багатопрофільній діагностичній лабораторії, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 28 (ліцензія МОЗ України серія АА № 782228 від 12.05.2004. Атестат акредитації № РО-882/2004 від 30.04.2004).

Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою статистичних програм Stadіa 6.3 і Statgraphics Plus 5.0.

Результати власних досліджень та їх обговорення. У результаті проведеної роботи отримані дані щодо лікування 89 пацієнтів у період після 6 міс від початку захворювання й оперативного лікування з цього приводу. З 89 пацієнтів четверо (4,5 %) померли у віддаленому періоді захворювання внаслідок різних причин. Смерть настала у середньому через 38 міс (від 13 до 71 міс) від початку захворювання. Середній вік пацієнтів на той момент становив 48,3 року (від 40 до 58 років). Серед померлих пацієнтів було троє чоловіків і одна жінка. Найчастішою причиною летального кінця була кардіоваскулярна патологія (інфаркт міокарда у двох випадках і розрив аневризми аорти — в одному). З-поміж пацієнтів, які вижили, не мали неврологічних симптомів 55 (65,5 %) хворих, помірна інвалідизація відзначалась у 16 (18,8 %) осіб, тяжка — у 14 (16,5 %). Епілептичні напади трапилися в одного пацієнта (1,2 %), синдром Хакіма — Адамса розвинувся в одного хворого (1,2 %), повторних крововиливів не спостерігалося. Із 21 пацієнта, що мали помірно виражений неврологічний дефіцит при виписуванні, у віддаленому періоді захворювання у 11 (52,4 %) відзначалася повна відсутність патологічної неврологічної симптоматики. Зменшення проявів неврологічного дефіциту з переходом від тяжкого до помірного у віддаленому періоді захворювання спостерігалось у 7 (31,8 %) пацієнтів. В одному випадку (4,5 %) відзначався повний регрес патологічної симптоматики у віддаленому періоді захворювання у пацієнта, що мав виражену неврологічну симптоматику при виписуванні.

Loading...

 
 

Цікаве