WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан мінерального та імунного дисбалансу при різних клінічних формах негоспітальних пневмоній у дітей (автореферат) - Реферат

Стан мінерального та імунного дисбалансу при різних клінічних формах негоспітальних пневмоній у дітей (автореферат) - Реферат

Аналіз отриманих результатів дослідження імунологічного статусу показав, що у хворих на пневмонію в гострий період на фоні збільшеної загальної кількості лейкоцитів (p<0,001) відмічалися: достовірне зменшення абсолютної кількості лімфоцитів периферійної крові (р<0,001), зменшення відносної кількості Т–лімфоцитів, значне (р<0,001) зменшення концентрації Т–хелперів, достовірне зниження цитотоксичних лімфоцитів та натуральних кілерів (р<0,001) і підвищений вміст СD 22+-лімфоцитів (р<0,001). Гуморальна ланка імунітету реагувала достовірним збільшенням рівня імуноглобулінів М, G та А (р<0,001). Фагоцитарна ланка характеризувалася зниженням фагоцитарного числа (ФЧ) і фагоцитарного індексу (ФІ) (р<0,001). Показник ЦІК достовірно збільшувався. Спостерігалося виражене пригнічення продукції клітин, відповідальних за реалізацію клітинної імунної відповіді: - CD-3+-, CD-4+-, CD-8+-, CD-16+ - лімфоцитів. Виявлений достовірний середній кореляційний зв'язок між тяжкістю перебігу і вираженістю порушень імунологічного статусу в дітей з НП (r = 0,64 p<0,01).

Вираженість порушень імунного статусу в гострий період захворювання залежала від тяжкості перебігу пневмонії і не залежала від віку. В період стабільного покращання стану у дітей усіх вікових груп, незалежно від характеру перебігу захворювання, спостерігалася достовірна (р<0,001) модуляція показників Т- і В- клітинного імунітету, проте повної нормалізації не відбувалося.

Показники фагоцитарної активності нейтрофілів зменшувалися в обох вікових групах. У періоді реконвалесценції показники фагоцитозу в обох вікових групах мали тенденцію до нормалізації (р<0,001). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) достовірно збільшувався в гострий період захворювання у всіх вікових групах незалежно від ступеня тяжкості перебігу (р<0,001). Після лікування спостерігалося достовірне зниження рівня ЦІК.

Проведений аналіз імунологічних показників у дітей з НП виявив основні тенденції порушень імунологічного статусу. Загалом, виявлені порушення імунологічного статусу у дітей у гострому періоді перебігу НП характеризувались активацією гуморальної ланки імунітету, значним пригніченням клітинної ланки та фагоцитозу і мали певну залежність від гостроти запального процесу, тяжкості перебігу захворювання. У мірі затихання запального процесу і зменшення клінічних проявів пневмонії практично всі досліджені нами імунологічні показники мали тенденцію до нормалізації, однак повної нормалізації показників імунного статусу не відбувалося.

Аналіз отриманих даних з визначення цитокінів показав, що у дітей з НП в гострий період хвороби відмічався високий рівень обох інтерлейкінів у сироватці крові (p<0,001). Рівень продукції цитокінів залежав від характеру перебігу захворювання. Більш виражена продукція цитокінів відмічалась у дітей з тяжким перебігом, концентрація яких була достовірно вищою порівняно з їх рівнем у сироватці крові у дітей з середньотяжким перебігом (p<0,001). Знайдений прямий корелятивний зв'язок між тяжкістю стану і рівнем ІЛ-8 (r=0,64, p<0,001), ІЛ-4 (r=0,43, p<0,05). У період реконвалесценції хвороби рівень ІЛ-8 знижувався в 2,1 раза, але залишався достовірно високим стосовно до показників здорових дітей (p<0,001). Рівень ІЛ-4 також знижувався, однак темпи його зниження були значно нижчими – всього на 17%, концентрація якого в період реконвалесценції становила 54,6710,626 пг/мл.

У наших дослідженнях співвідношення ІЛ-8/ІЛ-4 у гострий період становить у середньому 2/1, у період реконвалесценції - приблизно 1/1, в той час як при тяжкому перебігу захворювання в період реконвалесценції такий коефіцієнт становить 1,3/1. Визначення такого коефіцієнта дозволяє коригувати тактику лікування, особливо в період реконвалесценції у дітей з ускладненим перебігом пневмоній, коли клінічні прояви загасають і виникає питання продовження антибіотикотерапії.

Проведений корелятивний аналіз рівня цинку в сироватці крові з показниками імунного статусу в гострий період у дітей з НП виявив позитивний зв'язок рівня цинку і показників експресії CD-4 лімфоцитів (r=0,387, р<0,05), CD-8 лімфоцитів (r=0,372, р<0,05), натуральних кілерів (r=0,505, р<0,01) та CD-22 лімфоцитів (r=0,321, р<0,05). Достовірно значуща корелятивна залежність рівня цинку була виявлена з рівнем IgA - (r=-0,272, р<0,05).

Виявлена досить висока корелятивна залежність між рівнем цинку та фагоцитарним індексом (ФІ) (r=0,644, р<0,001), а також знайдена негативна середня залежність рівня цинку з рівнем продукції ІЛ-8 (r=0,-331, р<0,01). Низький вміст цинку в сироватці крові може бути пусковим фактором для ініціації імунної відповіді.

Знайдена пряма залежність рівня міді і лейкоцитів у крові (r=0,551, р<0,01), IgA (r=0,392, р<0,01), IgМ (r=0,395, р<0,01). Більш значуща залежність рівня міді була виявлена з IgG (r=0,551, р<0,001). З показниками фагоцитозу виявлена протилежна залежність – зі збільшенням рівня міді зменшувався показник ФЧ (r=-0,626, р<0,001). Встановлений середній корелятивний взаємозв'язок між рівнем міді й ІЛ-4 (r=0,426, р<0,01) та позитивний взаємозв'язок рівня міді і рівня продукції ІЛ-8 (r=0,329, р<0,05).

Наявність позитивного зв'язку середньої сили рівня заліза та ІЛ-4 (r=0,421, р<0,01) може бути свідченням пригнічення синтезу протизапальних цитокінів у гострому періоді запального процесу при дефіциті заліза.

Хром мав слабкий позитивний зв'язок з рівнем IgM, середній зв'язок - з рівнем ІЛ-4 та значно сильніший зв'язок з ФІ.

З метою корекції виявлених порушень мікроелементного складу та імунного гомеостазу при НП у дітей, а також з метою оптимізації терапії нами проведено лікування 49 дітей з пневмоніями препаратом цинку „Цинктерал". Препарат призначали хворим дітям в перші 3 доби захворювання по 1 таблетці 2-3 рази на добу за 1 годину до або після приймання їжі. Критерієм включення до групи дослідження були низькі показники рівня цинку в сироватці крові у дітей на початку хвороби. Основні завдання дослідження полягали у визначенні впливу цинктералу на основні клінічні прояви НП у дітей, МЕ та на імунний статус. У дітей, що отримували цинктерал, значно раніше спостерігалися зменшення кашлю, болі в грудній клітці під час акту дихання, відставання ураженої частини грудної клітки в акті дихання, втягування міжреберних проміжків в акті дихання над ділянкою ураження, фізикальні зміни у грудній клітці нормалізувалися достовірно раніше порівняно з дітьми, які не отримували цинктерал. Крім того, застосування даного препарату значно скоротило середню тривалість антибіотикотерапії й довело його гарну переносимість у дітей усіх вікових категорій.

При вивченні впливу цинктералу на мікроелементний стан та імунний статус у дітей з НП виявлено модулюючий ефект препарату на розвиток запального процесу при пневмоніях – цинктерал опосередковано, шляхом ліквідації цинк-дефіцитного стану, активізує роботу всіх ланок імунної системи.

Таким чином, вивчення ефективності застосування мікроелементного препарату на прикладі "цинктералу" при пневмоніях у дітей показало його високу ефективність, а отримані у ході дослідження дані обґрунтовують необхідність включення його до складу комплексної терапії НП у дітей, що безумовно є патогенетично обґрунтованими.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – підвищення ефективності лікування дітей з негоспітальними пневмоніями шляхом включення препарату з вмістом цинку на прикладі "цинктералу" до комплексу лікувальних заходів на підставі вивчення клінічних, імунологічних та біоелементних особливостей у хворих дітей.

1. Негоспітальні пневмонії серед дітей шкільного віку частіше спостерігались у віці 6-12 років. Основними етіологічними збудниками негоспітальних пневмоній були: пневмокок (38,6%), гемофільна паличка (25,4%), мікоплазми (9,1%), золотистий стафілокок (6,1%). Клінічні прояви захворювання виявлялися у вигляді катарального (84,5%), гіпертермічного (57,2%), інтоксикаційного синдромів (57,2%) та синдрому дихальної недостатності (48,4%).

Loading...

 
 

Цікаве