WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби (автореферат) - Реферат

Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби (автореферат) - Реферат

Особливості біологічного розвитку збудників сифункулятозів та бовікольозу. Дослідження проводено взимку, навесні, влітку та восени з метою встановлення інтенсивності розмноження вошей та волосоїдів за співвідношенням їх стадій розвитку (імаго, яйце, личинка).

Паразитування обох паразитичних комах не залежало від пори року: найбільш чисельною була стадія яйця, середня кількість яєць за рік у вошей − 94,7 екз.(39,9%), а у волосоїдів − 102,8 екз.(39,3%). Стадія личинки у вошей була менш чисельною по відношенню за імаго (середня кількість за рік личинок − 68,7 екз., 28,9%, імаго – 74,1 екз., що складало 31,2%), у волосоїдів стадія личинки була більш чисельною за імаго і менш – за стадію яйця не залежно від пори року, середня кількість личинок за рік − 83,8 екз. (32%), імаго – 75,3 екз., що склало 28,7%.

В усі пори року статеве співвідношення у вошей і волосоїдів не змінювалось, тобто кількість самців даних видів постійних ектопаразитів у середньому була в 4 рази меншою, ніж самок.

Ефективність випробуваних інсектицидів при ектопаразитозах великої рогатої худоби. Випробування ефективності інсектицидів invitro.При дослідженніефективності інсектицидної дії дослідних препаратів на вошей і волосоїдів: авертіну, Байофлай Пур-ону, бутоксу, ектоміну та неостомозану встановили, що всі вони діють згубно на даних комах. В умовах застосування in vitro ці препарати впливають на комах з різною швидкістю та ефективністю, при цьому дані препарати діяли не тільки в тих концентраціях, які відомі в нормативних документах щодо їх застосування, але й з урахуванням їх мінімальних розведень. Найбільш токсичними для комах in vitro були такі препарати, як Байофлай Пур-он у розведенні 1 : 10, який спричиняв повну загибель ектопаразитів вже на 20 хвилину, потім неостомазан − за 2 год. і 2 год. 30 хв., далі бутокс і авертін, що викликали повну загибель протягом 12 годин.

Випробування ефективності інсектицидів in vivo.З метою встановлення ефективності інсектицидів при сифункулятозно-бовікольозній інвазії великої рогатої худоби у порівняльному аспекті були досліджені: Байофлай Пур-он, бровермектин-1%, бутокс, ектомін та неостомазан. Ці дослідження були проведені на молодняку 3-10 міс. віку у листопаді 2004р. Після застосування інсектицидів протягом 7 діб вели спостереження за загальним клінічним станом тварин, характером прийому корму й води, актом дефекації й сечовипускання. Враховували строки загибелі вошей і волосоїдів, наявність живих комах через 7 діб.

Байофлай Пур-ону наносили на шкіру тварин вздовж хребта. Після нанесення його занепокоєння тварин також не відмічалося. Вже через годину спостерігали активну загибель комах, а через 3 години після нанесення живих вошей та волосоїдів не виявлено. Таким чином можна зробити висновок, що препарат − Байофлай Пур-он ефективний при сифункулятозах та бовікольозі великої рогатої худоби, зручний у застосуванні, причому його можна використовувати як у теплу, так і холодну пору року.

Бровермектин-1% для ін'єкцій у рекомендованій виробником дозі (1мл / 50 кг м.т.) виявив 100% інсектицидну дію відносно обох видів постійних ектопаразитів через 36 годин. Він зручний для індивідуального застосування і не викликав занепокоєння тварин.

При визначенні ефективності 2-х концентрацій бутоксу (0,0025 і 0,005%) витрата на кожну тварину склала по 1 л розчину, встановлено, що одноразова обробка в обох випадках виявилася високоефективною (ЕЕ=100%) уже на 4-й годині після обробки. Розведення в меншій концентрації емульсії (0,0025%) цілком задовольняє своєю ефективністю в боротьбі з вошами й волосоїдами.

Після обприскування телят розчинами 0,01% і 0,005% розчинами ектоміну з витратою на одну тварину 0,5-0,6 л. у деяких тварин спостерігалося помітне занепокоєння у вигляді розмахування хвостом, частим переступанням кінцівками, згинанням спини, спробами лизати боки й поперек. Ці ознаки були більш виражені при застосуванні 0,01 % емульсії ектоміну. Даний препарат виявився достатньо ефективним при використанні застосуванні в обох концентраціях. За нашою думкою, доцільноВважаємо за доцільне проводити дворазову обробку при використанні 0,005 % концентрації препарату.

Для встановлення ефективності різних концентрацій неостомазану з молодняку віком від 3 до 10 міс. сформували 4 дослідних (n=5) і одну контрольну групи. Першу дослідну групу тварин обробили неостомазаном у розведенні 1 : 400, другу − 1 : 600, третю − 1 : 800 і четверту – 1 : 1000. П'ята слугувала нелакованим контролем. У цілому при одноразовій обробці всі концентрації неостомазану виявилися ефективними (ЕЕ = 100 %). Разом з тим слід відзначити, що ні один із дослідних препаратів не виявив овоцидної дії.

Результати дослідження інсектицидів у виробничих умовах. Для дослідження було взято три препарати з різним способом застосування: Байофлай Пур-она (методом поливання шкіри вздовж хребта), бровермектин-1% (підшкірне введення) та неостомазан (водний розчин якого наносили обприскуванням) згідно з настановами. Метою досліду було встановлення ефективнішого препарату в залежності від способу використання у виробничих умовах. Лікування тварин проводили після ранкової годівлі та доїння корів. Протягом 3-х наступних діб за цими тваринами вели клінічні спостереження. Крім цього протягом 45 діб через кожні 3 доби обстежували тварин з метою встановлення початку їх реінвазії ектопаразитами. Поряд з цим із кожної дослідної групи були виділені 3 підгрупи в кількості 5 корів, від яких перед лікувальною обробкою та на 7 і 14 добу після неї відбирали проби крові для гематологічних та біохімічних досліджень. Від цих же корів протягом 7 діб відбирали проби молока, в яких визначали залишки діючої речовини кожного із застосованих інсектицидних препаратів.

Результати виробничих досліджень показали, що тварини всіх вікових груп добре перенесли обробку кожним із застосованих препаратів, без тих чи інших клінічно помітних відхилень від фізіологічних показників.

Бровермектин-1% вводили підшкірно з розрахунку 1 мл/50 кг м.т. одноразово в області передпліччя. Активна загибель вошей відмічена вже через 2 години після його введення. Чисельність волосоїдів зменшувалася повільніше, що обумовлено особливостями їх харчування. Разом з тим, наприкінці 2-ї доби після обробки як вошей, так і волосоїдів, живими не було виявлено. Інсектицидна ефективність препарату склала 100%.

Байофлай Пур-он був застосований на великій рогатій худобі всіх вікових груп, як і попередній препарат, в дозі та за способом введення згідно з настановою. Після лікувальної обробки тварин дослідної групи препаратом Байофлай Пур-он через три години було встановлено перші ознаки інсектицидного впливу препарату, а наприкінці першої доби всі ектопаразити як личинкові форми, так і імаго не мали ознак життєздатності. Це дає підставу стверджувати про 100% ефективність препарату Байофлай Пур-он. Дані проведеного дослідження засвідчують, що реінвазування тварин дослідних груп збудниками обох ентомозів активно розпочиналося після: обробки бровермектином-1% − між 27-30 добою, Байофлай Пур-оном − між 42-45-ю, в той же час як після обробки неостомазаном – між 18-21-ю.

Дослідження бровермектина-грануляту у виробничих умовах. Після застосування 3 дослідним групам телят суміші комбікорму з бровермектина-гранулятом в дозах: 9 г/50 кг, 11,25г/50 кг, 13,5 г/50 кг та ін'єкційної його форми тваринам 4-ї дослідної групи за зазначеною у настанові дозою, обстеженнями поверхні тіла тварин, які були проведені через 2, 6, 12, 24 і 48 годин, встановлено: мінімально ефективною дозою бровермектина-грануляту є 11,25 г/ 50 кг м.т. При цьому 100% інсектицидна ефективність його проявлялася відносно вошей у проміжку між 12 та 24-ю, а відносно волосоїдів – між 24 та 48-ю годинами після застосування. Це дещо повільніше, ніж при застосуванні його ін'єкційної форми, при застосуванні якої повний інсектицидний ефект відносно обох збудників спостерігався між 6 та 12-ю годинами після введення, що можна пояснити повільнішим накопиченням діючої речовини бровермектину в капілярній сітці шкіри тварини.

У другій частині досліджень, проведених з метою визначення терміну захисної (профілактичної) дії терапевтичної дози даного препарату (11,25 г/ 50 кг м.т.) в залежності від кратності згодовування лікувальної суміші, було встановлено наступне:

Loading...

 
 

Цікаве