WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби (автореферат) - Реферат

Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 15 друкованих працях, в тому числі: у 12 статтях (5 одноосібно), що опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, одна – в методичних рекомендаціях та 3 − в матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту, включає вступ, огляд літератури й вибір напрямків досліджень, матеріали й методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів та їх аналіз, висновки та список використаних джерел і додатки. Роботу ілюструють 34 таблиці, 16 рисунків. Список літературних джерел включає 230 найменувань, у тому числі 131 іноземних.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконувалась у період з 2001 по 2006 роки на кафедрах паразитоценології й зоогігієни та вірусології, патанатомії й ветеринарно-санітарної експертизи Сумського НАУ, в 4-х господарствах: ТОВ "Україна" с. Токарі Сумського району, СЗАТ "Іскра" с. Басівка Сумського району, молочно-товарній фермі агрофірми ЗАТ "Ржавчик" Першотравневого району, Харківської області, молочно-товарній фермі агрофірми "Скіф" Слов'янського району, Донецької області, в обласній лабораторії державної ветеринарної медицини м. Суми та науково-виробничій фірмі „Бровафарма", м. Бровари. Для визначення епізоотичної ситуації було обстежено ще ряд господарств вищеназваних областей.

Епізоотологічні дослідження включали вивчення джерел збудників сифункулятозів та бовікольозу, значення окремих факторів передачі паразитів, екстенсивність та інтенсивність інвазування тварин, дослідження сезонності захворюваності великої рогатої худоби на сифункулятози та бовікольоз. Загальна кількість тварин, використаних при епізоотологічному обстеженні − 3093 гол.

Під час вивчення морфології зібраних комах їх витримували добу у чашці Петрі на фільтрувальному папері, потім волосоїдів і вошей поміщали у 70° етиловий спирт. Видову приналежність вошей встановлювали за визначником Бей-Бієнка (1970).

Екстенсивність інвазії (ЕІ) визначали шляхом клініко-паразитологічного обстеження тварин у названих вище господарствах. Інтенсивність інвазії (ІІ) визначали в 10 інвазованих тварин тих же господарств шляхом підрахування кількості паразитів на ділянках: голови, вух, верхньої й середньої частин шиї, плечей, боків, спини, ліктьових складок, лопаток, підгруддя, кінцівок, вим'я, паху, колінної склади, стегон, крупу, черева, прианальної заглибини, кореня хвоста на площі 100 смІ (10х10 см). З цією метою ми виготовили чотирикутну рамку, розділену тонкою проволокою на 25 квадратиків (2х2 смІ). Під час обліку, щоб паразити не переповзали з наміченої ділянки, шкіру із зовнішнього боку чотирикутника, який впритул прикладали до тіла, змащували вазеліновою олією. Вошей і волосоїдів та збирали у чашку Петрі, краї якої змащували вазеліновою олією, очним пінцетом або вичісували гребінцем із щільним розташуванням зубців. Підраховували кількість паразитів на поверхні розлінованого білого паперу.

Визначення впливу температури та товщини шкіри тіла тварин на екстенсивність та інтенсивність інвазій проведено шляхом вимірювання температури шкіри електротепломіром ТПЭМ-1 та товщини шкіри кутиметром у кожній з 18-ти ділянок тіла тварин, зазначених вище.

Сезонну і вікову динаміки захворюваності, що спричиняються вошами й волосоїдами, вивчали в ТОВ "Україна", на МТФ агрофірми "Скіф". З цією метою відібрали й помітили додатковими вушними бирками по 10 телят 5-6 міс. та 7-10 міс. віку молодняку з кожного господарства. На цих тваринах щомісячно протягом року проводили підрахування інтенсивності інвазій постійними ектопаразитами − вошами і волосоїдами.

Співвідношення вошей виду Н. eurysternus на різних стадіях розвитку вивчали шляхом їх збору з 10 корів у ТОВ "Україна" з наступною мікроскопічною диференціацією стадій розвитку (імаго, яйце, личинка) та підрахуванням кожної стадії окремо. На такому ж поголів'ї і таким же чином установлювали ентомограму B. bovis. Паралельно імаго диференціювали за статтю – установлювали співвідношення самців та самок.

Вивчення ефективності інсектицидів in vitro проводили після збору вошей і волосоїдів з тварин ТОВ "Україна" з подальшими дослідами в умовах лабораторії кафедри паразитоценології та зоогігієни. Життєздатність паразитичних комах в умовах лабораторії визначали при кімнатній температурі (+18-20° С) та в ультратермостаті при температурі +27° С. Паразитів розміщували у чашки Петрі з фільтрувальним папером. У процесі досліду підтримували оптимальну вологість, періодично зволожуючи водою фільтрувальний папір. Порівняльну ефективність інсектицидних препаратів різної концентрації in vitro вивчали в тих же умовах шляхом нанесення їх по 5-10 крапель на фільтрувальний папір. Потім у чашки вносили по 10 волосоїдів та вошей. Ефективність дії інсектицидів визначали кожної години протягом доби і довше.

Вивчення порівняльної ефективності інсектицидів in vivo у порівняльному аспекті проведено на СЗАТ "Іскра". Для цього з молодняку 3-10 міс. віку, який був спонтанно інвазований збудниками сифункулятозів та бовікольозу було сформовано 11 дослідних та одну контрольну групи (n=5).

З лікувальною метою застосовували: Байофлай Пур-он, бровермектин, бутокс, ектомін та неостомазан.

1. Байофлай Пур-он – готова лікарська форма виробництва компанії Баєр АГ, Німеччина. Це масляниста рідина, що містить 1% діючої речовини − цифлутріну. Препарат застосовували нанесенням безпосередньо на шкіру вподовж лінії хребта від холки до кореня хвоста з розрахунку 10 смі на тварину.

2. Бровермектин-1% − препарат виробництва НВФ "Бровафарма", Україна. 1смі його містить 10 мг івермектину. Застосовували одноразово у вигляді підшкірної ін'єкції з розрахунку 1 смі /50 кг м.т.

3. Бутокс-50 – препарат виробництва Інтервет Інтернейшел ГмбХ, Німеччина. Це прозора рідина, що містить 5% дельтаметрину. Застосовували водні емульсії 0,005% та 0,0025% концентраціях. Їх наносили шляхом обприскування шкіряного покриву тіла всього тварин по 3 л робочого розчину на тварину. Лікувальну обробку повторювали через 7 діб.

4. Ектомін 100 КЕ – препарат виробництва компанії Новартіс Продукт А.Г, Швейцарія. Це концентрат-емульсія, що містить 10% циперметрину. З нього готували 0,01% та 0,005% водні емульсії ектоміну. Ними обприскували корів з розрахунку 2-4 л на тварину. Повторну обробку проводили також через 7 діб.

5. Неостомазана концентрат – препарат виробництва Сева Санте Анімаль, Франція. Це рідина, що містить дві діючі фотостабільні речовини із групи піретроїдів: трансміксу – 5% і тетраметрину – 0,5%. Випробували його водні емульсії у розведеннях 1:400, 1:600, 1:800 та 1:1000. Обробки повторили через 7 діб.

У виробничих дослідах задіяно 1060 голів великої рогатої худоби, з яких 479 – корови, 178 – телиці, 403 – молодняк 3-10 міс. віку. Виробничі випробування проводили в листопаді-грудні 2004 р. на молочно-товарній фермі агрофірми „Скіф". У дослідах було задіяно 426 тварин, куди включено: 189 корів, 60 нетелів і телиць парувального віку, 177 гол. молодняку 3-10 міс. У три дослідні групи були включені по 110 голів великої рогатої худоби: у кожній корів − 50, нетелів і телиць парувального віку – 20 гол., молодняку 7-10 міс. – 40 гол. Крім дослідних були сформовані три контрольні групи, до яких було включено по 13 корів та 19 гол. молодняку 3-10 міс. Мета − визначення терміну захисної дії застосованих інсектицидів.Тварин контрольних груп не обробляли препаратами, але помістили поряд із тваринами дослідних груп. Лікування тварин проводили після ранкової годівлі та доїння корів. Опісля протягом 3-х наступних діб піддослідні тварини знаходилися під клінічним контролем. У подальшому через кожні 3 доби протягом 45 діб обстежували тварин для встановлення початку їх реінвазії ектопаразитами.

Вивчення ефективності бровермектина-грануляту проведено на 30 телятах, з яких було сформовано 5 груп (n=6). Усі тварини були спонтанно інвазовані вошами і волосоїдами. Метою досліду було відтитрування мінімально ефективної дози бровермектина-грануляту і зіставлення її з ін'єкційною формою. Бровермектина-гранулят − препарат виробництва НВФ "Бровафарма", Україна. 1 г його містить: івермектина − 3,5 мг та токоферола ацетата − 20 мг. Задавали внутрішньо, дворазово з інтервалом 7 діб, у дозах: 9 г/50 кг, 11,25г/50 кг, 13,5 г/50 кг маси тварини. Цей дослід було проведено за наступною схемою:

Loading...

 
 

Цікаве