WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Комплексна терапія забезпечила водночас досягнення клінічної ремісії, усунення дисімуноглобулінемії та достовірне підвищення всіх складових клітинного імунітету (р < 0,001). Зокрема, досягнуто значного зниження рівня Ig E, що свідчить про згасання алергічного процесу. Діагностоване істотне підвищення Ig A (1,70 0,35) г/л є необхідним для підтримання досягнутої ремісії. Нормалізація інших складових гуморальної ланки доводилась стабілізацією рівнів Ig M (2,50 0,17) г/л та Ig G (11,29 0,17) г/л, які визначали специфічність процесу. При лабораторному обстеженні встановлено достовірне підвищення СD3 у порівнянні з вихідними даними, проте нормалізації його не діагностовано. Виявлено тенденцію до підвищення рівня CD72 (8,16 0,31) % (р < 0,05), в той час як рівень CD16 збільшився у 2 рази (10,83 0,22) %, а показники CD4 та CD8 сягнули фізіологічних (35,3 0,38) % та (11,90 0,27) % відповідно. Рівень абсолютної кріоглобулінемії, незалежно від форми АД та схеми диференційованого лікування, достовірно знизився у всіх групах обстежених (p  0,001), що ще раз підтверджує чутливість цього діагностичного тесту.

Виявлена в процесі обстеження дестабілізація процесів мінералізації кісткової тканини у дітей з АД вимагала подальшого спостереження. Динамічному обстеженню підлягало 13 дітей зі зміненою мінеральною щільністю кісткової тканини, яким було проведено повторну денситометрію. Серед обстежених дітей виявлено 5 випадків нормалізації щільності кісткової тканини, що у відсотковому відображенні становило 38,46 %. Збільшилася частка дітей з остеопенією І ступеня (5 пацієнтів – 38,46 %) за рахунок відсутності остеопенії ІІІ ступеня та зменшення випадків остеопенії ІІ ступеня до 1 (7,69 %). У 2 дітей (15,38 %) виявлено підвищену щільність кісткової тканини. Простежувалася позитивна динаміка мінералізації, а саме істотно зменшилася частка остеопеній, а показники Z набули позитивного значення.

Таким чином, отримані результати довели ефективність проведених модифікованих схем лікування (призначення 5 % лініменту циклоферону). У процесі катамнестичного спостереження було доведено позитивний вплив кальцеміну на виявлені порушення мінеральної щільності кісткової тканини, а також зменшення частки та ступеня остеопенічного синдрому. Комплексне лікування забезпечило як досягнення клінічної ремісії (нормалізація індексу SCORAD), так і стабілізацію показників обміну сполучної тканини (оксипролін, РмАт), а також індикаторів глибини запальних зрушень – церулоплазміну та кріоглобулінів.

З урахуванням анамнестичних та клініко-лабораторних даних, що були отримані на основі спостереження за дітьми з АД, виникла необхідність у створенні прогностичного алгоритму для прогнозування атопічної патології у немовлят.

Було встановлено, що при формуванні груп ризику новонароджених по розвитку алергічних захворювань високочутливим фактором є наявність перенесеної матір'ю під час вагітності цитомегаловірусної інфекції (Se=80,00%), а при сумісному використанні таких результатів тесту, як підвищений рівень Ig E та кріоглобулінів в пуповинній крові новонароджених досягаються одночасно достатні чутливість та специфічність (Se=76,47 %, Sp=70,37 %). Аналіз таблиці полягає в оцінці насамперед ДК. При досягненні порогу з позитивним значенням виноситься рішення про наявність ризику розвитку АД, а при досягненні порогу з негативним знаком – висновок про відсутність такого ризику. За умови припущення діапазону помилок 1 типу, який складає 5 % (коли є ризик розвитку АД), замість цього припускається їх відсутність; сума балів становить не менше (+13). За припущеної кількості помилок ІІ типу приймається рішення про відсутність ризику розвитку АД, а сума балів (-13). При зменшенні діагностичного порогу з додатнім знаком зростає чутливість виявлення розвитку АД, а при його збільшенні – специфічність. Аналогічний зсув діагностичного порогу з від'ємним знаком призводить до збільшення чутливості або специфічності за гіпотези щодо відсутності такого ризику. За відсутності досягнення порогу з додатнім або від'ємним знаком рішення залишається не вирішеним. Робота з таблицею полягає в поступовому додаванні діагностичних коефіціентів до досягнення порогової суми: для дітей з високим ризиком розвитку АД (І група) вона складає (+) 13 балів, а сума (-) 13 цей діагноз виключає із вирогідністю помилки менше 5 %.

Таблиця 1

Прогностична таблиця ризику розвитку АД у новонароджених

Клініко-лабораторні

показники

Частота випадків, %

ДК

ІК

І група

ІІ група

Антенатальні впливи

- анамнез по атопії

64,81

34,61

+ 2,48

34,72

- виробничі шкідливості

30,00

25,00

+ 0,79

1,97

- соматична патологія

46,29

42,30

+ 0,26

0,29

- прийом ліків вагітною

65,00

53,84

+ 0,75

3,86

- цитомегаловірусна

інфекція у вагітної

94,44

5,76

+ 11,26

498,08

- обтяжений акушер-

кий анамнез

37,10

15 ,00

+ 3,93

43,42

Показники новонароджених (сироватка пуповинної крові)

ГіперIg- емія E

89,36

10,63

+ 9,25

364,12

Підвищений рівень ОП

89,79

10,20

+9,45

376,06

Підвищений рівень КГ

69,44

30,55

+ 3,57

69,41

Підвищений рівень ЦП

81,13

18,86

+ 6,34

197,17

Підвищений рівень РмАт

72,72

3,84

+ 1,27

43,73

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання - удосконалення заходів вторинної профілактики атопічних захворювань у дітей раннього віку шляхом цілеспрямованого відбору новонароджених у групи ризику, виділення найбільш інформативних методів лабораторної діагностики - маркерів атопії та запалення з метою доповнення профілактики виявлених порушень.

1. На формування атопії у дітей періоду новонародженості та протягом першого року життя суттєвий вплив здійснюють перинатальні (акушерська патологія у матері, зокрема хронічна форма цитомегаловірусної інфекції (Se=80,00 %); дестабілізація процесів обміну сполучної тканини підвищений рівень Ig E у новонародженого та постнатальні (короткочасне вигодовування грудним молоком 45,10 %, раннє введення в харчовий раціон нових страв (38,50 %) та перехід на штучне вигодовування (60,00 %)) чинники.

2. У новонароджених дітей із групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E ((299,09 28,01) МО) в пуповинній крові (р < 0,001), що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей маніфестувала ознаками атопічних захворювань.

3. Діагностований високий рівень Ig E (р < 0,001) в пуповинній крові супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини (активація синтезу оксипроліну (Se = 73,42 %), румалонових антитіл (Se = 63,24 %), вираженою активністю запалення (церулоплазмін – Se = 61,29 %) та дефіциту Ig A в крові (р < 0,05), що у 69,24 % дітей І групи доводилось клінікою атопічного дерматиту.

4. Провідними механізмами розвитку атопічного дерматиту у дітей першого року життя є дестабілізація природніх темпів становлення імунної системи та метаболізму сполучної тканини у плода внаслідок комплексу перинатальних факторів, дія яких посилюється за умови відсутності раціонального вигодовування та догляду за малюком в ранньому віці.

Loading...

 
 

Цікаве