WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

З метою дослідження провідних механізмів формування та перебігу АД поглибленому вивченню підлягали школярі та дошкільнята з тривалим перебігом захворювання. На момент поступлення стан дітей з АД був оцінений як середньотяжкий в 27 випадках (79,41 %) та як тяжкий у 7 дітей (20,59 %) з поширеними формами АД. Згідно шкали SCORAD процес легкого ступеня реєструвався у 15 пацієнтів (44,11 %), середньотяжкого у 12 (35,30 %) та тяжкого – у 7 хворих (20,59 %). У структурі супутньої патології обстежених дітей найбільший відсоток склали захворювання гепатобіліарної системи (79,41 %), дещо рідше діагностувалися хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (55,88 %), синдром подразненого кишківника (58,82 %), серцево-судинна патологія (32,35 %), вегето-судинні дисфункції, бронхіальна астма (11,76 %), рівномірно часто (8,82 %) зустрічалися диспанкреатизм, алергічний кон'юнктивіт та патологія сечовидільної системи. Викликало занепокоєння поєднання АД та ортопедичної патології (35,29 %) і наявності стоматологічних захворювань, що були представлені наявністю каріозних змін (20,58 %). У зв'язку з цим вивчався стан кальцій-фосфорного обміну у спостережуваних дітей. Привернуло до себе увагу зниження кальцію ((2,09 0,13) ммоль/л, р< 0,05) в сироватці крові обстежених дітей. Вивчення мінерального обміну у дітей з АД обумовлене наявністю дестабілізації обміну мінеральних речовин. Основна функція фосфору пов'язана з ростом та підтриманням цілісності кісткової тканини. При проведенні дослідження достовірних змін рівня неорганічного фосфору виявлено не було, а його значення мали лише тенденцію до зниження і склали (1,49 0,14) ммоль/л. Це істотно не відрізнялося від фізіологічного (p > 0,05). Однак необхідного для рівноваги співвідношення показників кальцію та неорганічного фосфору 2 / 1 не спостерігалося. Процеси остеосинтезу у кістковій тканині тісно пов'язані з активністю метаболізму сполучної тканини та їх метаболітів – грубоволокнистих білків, що разом із мінеральними тканинами формують щільність кісткової тканини. При клініко-лабораторному обстеженні було встановлено, що вміст ОП в сироватці крові обстежених дітей фактично в 2 рази перевищував норму та становив (43,88  2,13) мкмоль/л, що вказувало на значну дезорганізацію сполучно-тканинного обміну при загостренні АД. Показовим було те, що вищі показники ОП (59,66  2,11) мкмоль/л (р<0,001) відповідали тяжкому загостренню процесу (63-103 бали за шкалою SCORAD), який погано піддавався терапії. Напротивагу цьому, у дітей з легкими та середньотяжкими формами АД в періоді неповної ремісії та загострення рівень оксипроліну склав (42,83  8,54) мкмоль/л, (р<0,001), що також значно відрізняється від нормальних показників, проте дещо нижчий в порівнянні з показниками при тяжкому загостренні. Таким чином, визначення ОП крові може слугувати параклінічним критерієм оцінки тяжкості атопічного дерматиту, що узгоджується із шкалою SCORAD. Зміни на шкірі провокували процеси, які відбувалися у сполучній тканині (що лабораторно підтвердилося підвищеним рівнем Рм Ат (26,39  1,17) ум. од. (р 0,05). Отримані дані були показами до проведення двохфотонної рентгенівської денситометрії з метою діагностики остеопенічного синдрому та вивчення можливих шляхів його корекції. Обстеження було проведено 21 пацієнту в зв'язку з віковими обмеженнями. Результати денситометричного обстеження показали, що у 13 пацієнтів, що склало 61,90% досліджуваних, були виявлені патологічні зміни щільності кісткової тканини, які розподілилися наступним чином: остеопороз – в 4 випадках (19,04 %), у 3 дітей було діагностовано остеосклероз (14,28 %), остеопенії І, ІІ та ІІІ ступенів – відповідно по 2 випадки (9,52 %), що склало в загальному 28,57 %. Лише у 38,10 % обстежених діагностувалася нормальна щільність кісткової тканини. Привернув увагу до себе той факт, що свідчив про певну залежність змін МЩКТ від тяжкого алергічного процесу. У дітей з тривалим перебігом АД, в котрих АД поєднувався із бронхіальною астмою, зустрічалися тяжкі порушення – остеопороз, остеопенія ІІІ ступеня. Було проведено також імунологічне дослідження, яке дозволило встановити, що для обстежених дітей з АД характерне достовірне зменшення як відносної (47,66 0,50) %, так і абсолютної кількості CD3 (1,35 0,09 Ч 10 9 л –1) в периферичній крові. Достовірне зниження абсолютної та відносної кількості CD3 в крові обстежених дітей супроводжувалося субнормальним вмістом хелперної популяції та істотним зниженням супресорної активності лімфоцитів: вміст CD4 становив (33,30 0,38) % (р>0,05), що в абсолютних числах дорівнювало 1,00 Ч 10 9 л -1 у порівнянні фізіологічними показниками (р < 0,05). Виявлено також достовірне зниження CD8 (11,90 0,27) % (р < 0,001), що в абсолютному значенні становило 0,33 Ч 10 9 л -1. У ході проведення аналізу отриманих імунологічних показників виявлено значення натуральних кілерів (CD 16), що мали тенденцію до зниження (10,83 0,22) %, (р < 0,05). Виявлені зміни вимагали проведення коригуючої терапії. На фоні базисної терапії антигістамінними препаратами для лікування остеопенічного синдрому було запропоновано прийом кальцеміну школярам по 1 таблетці двічі на день, дошкільнятам по 1 таблетці на добу протягом місяця з наступною перервою в 1 місяць (двохкратним курсом). У ході комплексного лікування в якості емолієнта місцево призначався 5 % лінімент циклоферону двічі на день протягом 5-7 днів.

Катамнестичне спостереження тривало від 6 місяців до 1,5 років. Аналіз змін складових індексу SCORAD констатував односпрямоване зниження всіх ознак АД у 93,54 % пацієнтів різного віку. Сприятлива динаміка їх під час та після проведення терапії відображалася у зменшенні вираженості об'єктивних ознак (набряку, гіперемії, висипу, кірочок), зниженням інтенсивності свербежу, порушень сну та проявлялася в значному зниженні індексу SCORAD. Зовнішня терапія була ефективною у всіх пацієнтів. У кінці першого тижня лікування виразність свербежу зменшилась у 2,0 – 2,5 рази. Через 3 тижні терапії слабкий свербіж відзначено лише у 16,12 % дітей. Покращився і загальний стан пацієнтів: діти стали більш спокійними, відновився сон. Клінічне покращення після завершення курсу терапії було відмічено у 96,77 % пацієнтів. Привертає увагу той факт, що покращення клінічного перебігу проявляється і зниженням частоти повторних загострень, які, в свою чергу, відображаються зменшенням потреби у повторній госпіталізації. 67,64 % дітей потребували спостереження лише в амбулаторних умовах. У ході катамнестичного спостереження за дітьми, що хворіють на АД, ефективність модифікованої схеми лікування відстежувалася за динамікою досліджуваних під час загострення показників гомеостазу. Власне, викликав зацікавленість стан обміну сполучнотканинних елементів в період ремісії захворювання під впливом проведеної терапії. У групі обстежених дітей відзначається істотне (р  0,001) зниження рівня ОП (18,75 1,03) ммоль/л в крові в порівнянні із вихідними даними. Співставлення динаміки рівня оксипроліну в крові з'ясувало, що процес нормалізації притаманний дітям в періоді ремісії, адже вміст його знизився на 42,73 % у порівнянні із вихідними даними. Після проведеної терапії досягнуто й достовірного зниження рівнів РмАт (p  0,001), при порівнянні яких виявлено зниження на 48,20 %. Визначення вмісту церулоплазміну в крові дітей з АД в періоді ремісії показало, що вказаний гострофазовий білок запалення знижується саме в цьому періоді, зокрема на 64,72 % і становить 245,95 21,35 мг/л.


 
 

Цікаве

Загрузка...