WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

- забезпечення раціонального грудного вигодовування новонароджених та адекватного харчового раціону матері-годувальниці з вилученням харчових алергенів та наступною їх елімінацією;

- гіпоалергенний догляд за шкірою з урахуванням морфофункціональних особливостей шкірних покривів новонародженого;

- призначення сорбентів (ентеросгель, карболонг, карбосфер) у вікових дозах протягом 5 днів з метою усунення ознак метаболічної інтоксикації та корекції виявлених лабораторних змін.

На наступному етапі проводилося динамічне спостереження за групами новонароджених з метою виявлення реалізації АД та алергічних захворювань шкіри, яке виявило окрім клінічно властивих їм маркерів, тенденцію до більшої частоти раннього змішаного та штучного вигодовування. При проведенні аналізу захворюваності дітей І групи вдалося встановити, що зміни на шкірі протягом першого року проявилися у 42 дітей, що становило 77,77 % малят, з яких у 29 – у вигляді АД різної тяжкості (69,04 %) та у 13 дітей (30,95 %) у вигляді стійкого гнейсу та попрілостей при доброму гігієнічному догляді. Напротивагу цьому, у спостережуваних ІІ групи зміни на шкірі відмічалися у 18 дітей (34,61 %), причому як АД тільки у 15 випадках спостережень, що склало 28,84 % випадків.

При подальшому розгляді проблеми було з'ясовано, що в І групі зміни на шкірі спостерігалися вже на першому місяці життя у 8 дітей, що становило 19,05 % та на другому у 6 малят (14,29 %). Зважаючи на те, що в переважній кількості вони знаходилися на грудному вигодовуванні без використання добавок в раціоні, більшість матерів не могли вказати причину появи змін, то ймовірно, що цей період був необхідний для реалізації пренатальної сенсибілізації, передумовою якої був імуносупресивний ефект саме цитомегаловірусної інфекції. Появу атопічних змін в певній мірі провокувало застосування косметичних засобів по догляду за шкірою немовлят. Появу змін на третьому місяці батьки відмічали у 7 дітей, що склало 16,67 %; вони з'явилися при першому зіткненні з новими алергенами. Цей факт бентежить саме тому, що провокуючим фактором в ряді випадків було введення до раціону фруктових соків. У другої частини малят поява патологічних змін, зважаючи на незрілість тонкого та товстого кишківника, була спровокована великим антигенним навантаженням за умови переводу на штучне вигодовування, в тому числі і з використанням неадаптованих сумішей. На четвертому місяці у однієї дитини І групи реалізувалися висипання після проведення профілактичного щеплення. На п'ятому місяці життя у 5 малят відмічалися прояви як харчової гіперчутливості, так і АД, що у відсотковому відображення становило 11,90 % та співпало з введенням до раціону страв прикорму. На шостому місяці життя зміни шкірних покривів відмічалися у двох дітей (4,77 %), причому в одному випадку мати пов'язувала це з погрішностями у своїй дієті. Це ще раз підтверджує теорію про те, що формуванню АД та харчової алергії сприяє вживання матерями високосенсибілізивних продуктів під час годування грудьми. З сьомого місяця відмічалося незначне збільшення частки атопічних висипань (7,14 %), що були пов'язані з дефектами гігієнічного догляду. З восьмого місяця відмічалася тенденція до зменшення частоти випадків появи шкірних змін відносно їх віку, проте найвагоміший відсоток реєструвався протягом перших трьох місяців (50,01 %). Вивчаючи залежність особливостей маніфестації АД від виявлених перинатальних впливів, привернув увагу зв'язок із перенесеною матір'ю цитомегаловірусною інфекцією і те, що вже на першому місяці життя з'являлися зміни на шкірі. Ілюстрацією високого рівня сенсибілізації немовлят І групи і була динаміка та час появи атопії. Привертає до себе увагу і той факт, що у більшості дітей відмічалися порушення функціонування шлунково-кишкового тракту, а саме – у 9 пацієнтів, що склало 21,42 %, відмічалася схильність до закрепів; у 4 (9,52 %) – тенденція до почащення випорожнень калу.

Спостереження в динаміці за новонародженими ІІ групи встановило, що на першому місяці життя в жодного немовляти не відмічалося атопічних змін. На другому – лише у однієї дитини, що склало 5,55 % спостережень та було пов'язано її з переводом на штучне вигодовування. Найвищий відсоток маніфестації реєструвався на третьому та п'ятому місяцях, що було пов'язано з введенням фізіологічних добавок та прикорму.

На шостому місяці відзначалася тенденція до почащення атопічних проявів, що склало 3 випадки (16,67 %), причому більша частка дітей почала отримувати коров'яче молоко. Поряд із збільшенням віку спостережуваних відмічалося прогресування патологічних змін на шкірі, що пояснювалося алергізуючим впливом нових харчових продуктів та стимуляцією формування харчової алергії, та частіше реалізацію АД батьки пов'язували з вживанням таких продуктів, як жовток, риба цитрусові. Таким чином, в ІІ групі спостереження переважали випадки харчової сенсибілізації.

Подальше вивчення включало аналіз проведеного імунологічного та окремих показників біохімічного дослідження на шостому, девятому та дванадцятому місяцях життя. Імунологічні дослідження встановили, що в крові малят, незалежно від віку мала місце дисімуноглобулінемія, яка проявлялася у зниженні Ig A (p < 0,05) та характеризувалася нормальними значеннями Ig G та Ig M на фоні гіперпродукції Ig E. Проте на шостому місяці відмічено дефіцит Ig G, що дозволяє думати про пізній імунологічний старт (або транзиторну гіпогамаглобулінемію немовлят, що також відносять до малих аномалій). На третьому місяці реєструвався високий рівень Ig E (143,12 14,51) МО, який відображав вплив фонової сенсибілізації та з віком мав тенденцію до зниження (р <0,05). Було діагностовано збільшення частки циркулюючих імунних комплексів: на шостому місяці їх значення становило (189,43 21,30) ум. од., на девятому – (176,19 23,17) ум. од. та на дванадцятому їх значення залишались високими – (129,57 19,79) ум. од. (р< 0,001). Враховуючи вище наведені дані можна припустити, що окрім Ig E-залежних механізмів в розвитку АД у дітей, мають значення реакції імунокомплексного ураження окремих структур та компонентів шкіри. Виявлені порушення місцевого імунітету, насамперед дефіцит Ig A, який сприяє підвищенню всмоктування харчових алергенів та розвитку алергічних реакцій, на тлі гіпепродукції Ig E, а також пригнічення клітинного імунітету, були передумовою для подальшого розвитку захворювання. Так, серед дітей І групи в 65,4 % випадків відмічалося посилення змін на шкірі, в той час як в ІІ групі переважала тенденція до зменшення алергічних проявів. При вивченні клітинного імунітету було встановлено, що на всіх вікових етапах зниження абсолютної та відносної кількості CD 3 супроводжувалося тенденцією до порушення співвідношення CD4 та CD8 субпопуляцій лімфоцитів, яке зростало і становило 2,83. Субпопуляція натуральних кілерів мала тенденцію до зниження у всіх періодах (6 місяців (11,05 0,62) %, 9 місяців (12,15 0,21) %, 12 місяців (13,71 0,52) %), проте по віку істотно не відрізнялася (p > 0,05). Таким чином, до кінця першого року життя спостережуваних дітей зареєстровано достовірне (р < 0,001) підвищення всіх складових клітинного імунітету, що були знижені на шостому місяці. Проте у всіх дітей відмічалося кілька змінених показників, серед яких переважали підвищення вмісту Ig E, зниження секреторного Ig A та дисбаланс імунорегуляторних субпопуляцій. Ймовірно, виявлені порушення були наслідком не тільки протікання атопічного процесу, а й важливими моментами становлення та функціонального дозрівання імунної системи у новонароджених. При подальшому клініко-лабораторному обстеженні дітей було встановлено, що під час загострення мали місце зміни біохімічних показників. Так, рівень ОП на 6-му місяці становив (26,51 1,35) мкмоль/л, що достовірно було вище показників групи контролю (р <0,001). Вказані зміни свідчать про високу активність синтезу колагенових структур, демонструють дезорганізацію сполучнотканинних елементів та глибину алергічного процесу під час загострення АД та носять тенденцію до зниження в періоді ремісії. У дітей 9-ти та 12-ти місячного віку вказана активність згасає за рахунок частки випадків ремісії АД та відповідно становлять: (11,20 1,57) мкмоль/л та (8,90 0,29) мкмоль/л. Активований обмін сполучної тканини у дітей першого року на тлі АД та атопічних змін на шкірі доводиться і виявленими підвищеними рівнями РмАт (43,00 2,26) ум. од. (p > 0,05), який відзначається у шестимісячних дітей. Підсумовуючи викладене, можна зробити узагальнення про те, що внутрішньоутробна антигенна стимуляція може бути обумовлена інфекційними алергенами (цитомегаловірусна інфекція), що здатні проникати через плаценту та стимулювати утворення антитіл класу Ig E. В свою чергу, значне підвищення рівня Ig Е у новонароджених є стартом ранньої маніфестації атопічної патології з боку шкіри.

Loading...

 
 

Цікаве