WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз та узагальнення основних наукових досліджень, патентних розробок, що виконані вітчизняними та зарубіжними фахівцями з даної тематики. Проведено відбір новонароджених та дітей з атопічним дерматитом для поглибленого обстеження та запропоновано розширений комплекс лабораторно-інструментальних обстежень. Обгрунтовано прогностичну цінність результатів комплексного обстеження дітей. Висновки та практичні рекомендації сформульовано за безпосередньої участі наукового керівника. Самостійно проведено математичний аналіз отриманих даних із позицій біостатистики та клінічної епідеміології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на конгресі педіатрів України "Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2003), XLVII підсумковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській практичній конференції "Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей та підлітків на сучасному етапі розвитку людини" (Полтава, 2004), Всеукраїнській практичній конференції "Актуальні питання реабілітації дітей та підлітків" (Одеса, 2005), IХ міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2005), підсумкових ХLVІІІ та ХLІХ науково-практичних конференціях Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського "Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (Тернопіль, 2005, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону" (Луганськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей" (Тернопіль, 2005), конференції "Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї" (Чернівці, 2005), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії – сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей" (Київ, 2006).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, з них 3 статті - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 12 - у матеріалах з'їздів, конгресів, конференцій, 1 деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках машинопису (основний обсяг становить 150 сторінок). Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису напрямків, контингенту та методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, списку використаних джерел літератури (загальна кількість 339, з них – 207 кирилицею, 132 латиницею) та додатків. Робота ілюстрована 39 таблицями та 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилося 106 новонароджених та 34 дитини дошкільного та шкільного віку з АД.

Для визначення Ig E застосовували метод з використанням анти-Ig E сироватки [В.В. Желтвай, В.М. Чекотило, 1978] в реакції споживання комплементу. Визначення рівнів кріоглобулінів у сироватці крові проводилось при температурі 4 С та 37 С для з'ясування особливостей їх змін у новонароджених групи ризику. Програма імунологічних досліджень проводилась з метою всебічного аналізу закономірностей формування атопії у новонароджених і включала вивчення показників клітинного та гуморального імунітету. Клітинний імунітет характеризувала відносна кількість популяцій та субпопуляцій лімфоцитів: показника CD3+ (функціональний маркер Т-лімфоцитів), CD4+ (субпопуляція Т-лімфоцитів-хелперів та індукторів), CD8+ (субпопуляції цитотоксичних та супресорних Т-лімфоцитів), CD16+ (природні кілери), CD72+ (В-лімфоцити), які визначалися в реакції непрямої імунофлюорисценції на полі-L-лізині [модифікація М. Мента, 1983], з використанням панелей моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференціальних агентів, представлених "Сорбент ЛТД", що розроблені в Інституті Імунології Міністерства ОЗ Російської Федерації. Стан гуморального імунітету визначали шляхом виявлення рівня імуноглобулінів класів A, M, G у крові за методом радіальної імунодифузії [Mancini, 1965]. З метою вивчення глибини запальних змін при атопічному процесі визначали рівень церулоплазміну крові [Равін, 1969]. Інтенсивність обмінних процесів у сполучній тканині оцінювали за вмістом оксипроліну [Слуцкий, 1960] та румалонових антитіл в крові [Бененсон и соавт., 1992]. Дітям від матерів з діагностованою під час вагітності цитомегаловірусною інфекцією проводилося тестування методом ензимного імуноаналізу [ELISA] для кількісного визначення антитіл Ig M та Ig G до цитомегаловірусу в сироватці крові [Кат № ІА - 202].

Для клінічної характеристики хворих користувалися шкалою атопічного дерматиту SCORAD (Scoring of atopic dermatitis). Діагноз встановлений у відповідності до наказу МОЗ України № 767 від 27.12.2005, додаток №5 "Протокол діагностики та лікування дітей з атопічним дерматитом", а також загально відомих критеріїв АД [ Hanifin, Raika, 1980].

Дітям з АД проводилося поглиблене обстеження, яке окрім загально- клінічного передбачало визначення кальцію, фосфору, а також лужної фосфатази, як біохімічного маркеру кісткового метаболізму, що характеризує інтенсивність обміну речовин у кістковій тканині. Зважаючи на важливість вивчення інтенсивності процесів мінералізації у дитячому віці, в роботі визначався ступінь мінеральної щільності кісткової тканини методом двохфотонної рентгенівської денситометрії за допомогою апарату "LUNAR DPX-A", під час проведення якої досліджувався поперековий відділ хребта на рівні L1-L4. Згідно методики, обстеженню підлягали діти віком старше 6 років. Дослідження проводилось двічі ─ до лікування та після використання модифікованих схем терапії виявлених порушень.

Групу контролю для новонароджених склало 21 немовля, що народилося від відносно здорових матерів. Групою контролю для дітей з АД послужило 20 відносно здорових дітей.

У групах спостереження особливу увагу звертали на перебіг вагітності та пологів матері, наявність під час вагітності діагностованої хронічної форми цитомегаловірусної інфекції, прийом медичних препаратів під час вагітності, час прикладання до грудей, а також умови праці та побуту жінок під час вагітності. За групами немовлят проводилось катамнестичне спостереження протягом першого року життя, яке включало реєстрацію маніфестних проявів атопії: харчову та медикаментозну алергію, появу гнейсу, попрілостей, клінічних ознак АД. Проводилось уточнення алергологічного анамнезу (обтяжена спадковість щодо алергії), наявність реакцій на продукти харчування, медикаментозні середники та профілактичні щеплення, дефекти догляду за шкірою та спектр засобів зовнішньої терапії, характер житлово-побутових умов, тощо. Окрім того поглиблене вивчення перебігу АД було проведено у 34 дітей шкільного та дошкільного віку. Дослідження розпочинали з детального збору скарг, анамнезу захворювання (тривалість, частота загострень, ймовірні провокуючі фактори, особливості перебігу, ефективність застосованих методів лікування) та життя (перенесені захворювання, характер вигодовування на першому році та впродовж життя, перенесені травми, а також наявність супутньої патології.

Роботу розглянуто комісією з біоетики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (витяг з протоколу № 10 від 18.04.2006). Порушень морально-етичних норм при проведенні дослідження виявлено не було.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведено пошук значущих факторів та маркерів ризику АД у новонароджених дітей.

Відносно рівня Ig E, що визначався в пуповинній крові, було проведено розподіл новонароджених на групи. І групу склало 54 немовлят з найвищими значеннями Ig E (299,09 28,01) МО, а ІІ групу склало 52 дітей з нормальним рівнем Ig E (17,21 1,44) МО. Привертав до себе увагу той факт, що інші лабораторні показники І групи істотно відрізнялися від значень групи порівняння. Маркер обміну сполучної тканини - оксипролін в І групі становив (37,92  2,66) мкмоль/л, а в ІІ – (28,37  1,31) мкмоль/л. Активація сполучнотканинного обміну доводилась високим рівнем РмАт – (19,97 1,44) ум. од., що вдвічі перевищувало показник ІІ групи – (8,48 0,84) ум.од. (р < 0,05). Зважаючи на фізико-біологічні характеристики церулоплазміну, він визначався в пуповинній крові немовлят та його рівні істотно не відрізнялися в обох групах, що в абсолютних значеннях склало (285,00 17,09) мг/л в першій групі проти (224,83 11,45) мг/л в другій (р < 0,05).

Значення КГ підтверджувало отримані дані та їх вміст в І групі ((83,59 12,19) ум. од.) також був вищим відносно ІІ групи ((54,00  6,61) ум. од.) (р < 0,05). Для встановлення причин такої переваги змін серед новонароджених І групи проводився аналіз перебігу вагітності у матерів обох груп. Як було з'ясовано, найбільший відсоток частотності серед груп порівняння носили такі фактори ризику, як ранні гестози вагітності, що з однаковою частотою зустрічалися як в І, так і в ІІ групах, проте пізні гестози переважали у вагітних І групи, що у відсотковому перерахунку становило 29,92 % проти 3,84 % випадків, що зустрічалися в ІІ групі. Професійні шкідливості зустрічалися з однаковою частотою – 30,00 % в І та 25 % в другій групі. Перенесені ГРВІ вагітними І групи істотно не різнилися від таких у другій – 5,5 % проти 1,92 %. Відсоток прийому медикаментозних середників в І групі під час вагітності становив 65,00 %, в той час як в ІІ групі - 53,84 %. Зокрема, вагітні обох груп приймали препарати заліза та антибактеріальні середники з деякою перевагою у матерів І групи. Привернув увагу генетичний анамнез вагітних відносно атопії: в сім'ях вагітних І групи алергічна патологія дещо переважала над випадками у ІІ групі – 64,81 % та 34,61 % відповідно. Проте з найбільшою перевагою серед вагітних І групи зустрічалася хронічна форма цитомегаловірусної інфекції (94,44 %) відносно такої у ІІ групі (5,76 %). Це привело до подальшого розгляду проблеми та вимагало проведення тестування крові новонароджених на наявність специфічних антитіл класу M та G до цитомегаловірусу в сироватці пуповинної крові новонароджених. Аналіз отриманих результатів показав, що позитивних значень специфічних антитіл класу M в обстеженій групі немовлят не реєструвалося, а негативні значення становили (24,70 2,33) МО/мл та фіксувалися у всіх досліджуваних І групи. Отримані дані довели, що жодна обстежена дитина не зазнала антенатального інфікування цитомегаловірусом. Кількісне визначення специфічних антитіл класу G в пуповинній крові новонароджених виявило 30 % негативних значень, які становили (9,53 0,88) МО/мл та 70 % позитивних даних з показниками (40, 14 2,80) МО/мл, які були інтерпретовані, як материнські. При статистичній обробці отриманих даних було встановлено позитивний кореляційний зв'язок між величиною кріоглобулінемії та рівнем Ig E в пуповинній крові (r = 0,49), рівнем оксипроліну та підвищеними показниками Ig E (r = 0,49), між рівнем Ig E та високими значеннями ЦП (r = 0,65) у новонароджених І групи, в той час як в ІІ групі такої закономірності виявлено не було. Отримані дані показали, що пренатальні впливи в обох групах були відносно однаковими, проте найбільшого значення здобула наявність перенесеною матір'ю під час вагітності цитомегаловірусна інфекція, яка у поєднанні з іншими факторами могла вплинути на імунологічні механіми дозрівання плоду, що відразу після народження проявилося гіперпродукцією Ig E, кріоглобулінемією та активацією обміну сполучнотканинних елементів. На основі отриманих даних було проведено відповідну статистичну обробку даних з метою виявлення ризику розвитку атопічних захворювань, а саме найпоширенішої з них у ранньому дитячому віці – АД, в групах спостережень, оскільки саме Ig E має патогенетичне значення для їх розвитку та вважається загально відомим маркером атопії. Виявлено, що на пренатальному етапі найбільшу прогностичну значимість в формуванні ризику АД мала перенесена вагітною цитомегаловірусна інфекція (ДК=11,26, ІК=498,08), підвищений рівень Ig E (ДК=9,25, ІК=364,12), оксипроліну (ДК=9,45, ІК=376,06) та церулоплазміну (ДК= 6,34, ІК=197,17) в пуповинній крові новонароджених.

Таким чином, наведений вище аналіз клінічних та лабораторних даних у новонароджених І та ІІ групи дозволив, з одного боку, виявити найбільш інформативні з них у плані прогнозування атопічної патології, а з іншого – показав, що жоден з цих показників не може самостійно використовуватися для підтвердження чи виключення такого ризику. Враховуючи виявлені перинатальні фактори ризику атопії у дітей (хронічна форма цитомегаловірусної інфекції матері, підвищення рівня Ig E, оксипроліну та церулоплазміну в пуповинній крові новонароджених), матерям були дані наступні рекомендації щодо вторинної профілактики алергії:

Loading...

 
 

Цікаве