WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регуляція фібринолізу некаталітичними ділянками молекул плазміногену/плазміну (автореферат) - Реферат

Регуляція фібринолізу некаталітичними ділянками молекул плазміногену/плазміну (автореферат) - Реферат

Для визначення б2-антиплазміну плазми розроблено спосіб, який базується на гідролізі фібрину екзогенним плазміном, що залишається вільним після взаємодії з інгібіторами плазми. В кювету спектрофотометра вносили плазмін, зразки досліджуваної плазми та буферний розчин. Полімеризацію фібрину проводили як описано вище. За часом, необхідним для зменшення максимальної величини мутності розчину на 50 %, визначали швидкість гідролізу фібрину і виражали як tЅ. Вміст б2-антиплазміну визначали за калібрувальним графіком, побудованим з використанням стандартної плазми з визначеним вмістом інгібітора. Кількість б2-антиплазміну виражали в мкг/мл.

Спосіб визначення тканинного активатора представляє модифікацію стандартної процедури методу COASET t-PA (Chromogenix). Сутність її полягає у використанні desААВВ фібрину в якості стимулятора, що дозволяє вдвічі знизити кількість плазміногену та вдвічі скоротити час інкубації, а також визначати активність тканинного активатора безпосередньо у фібриновому згустку, що є необхідним в разі використання в клінічній практиці фібринового клею.

Застосування стрептокінази в тромболітичній терапіі потребує попереднього визначення рівня антистрептокіназних антитіл в плазмі крові, наявність яких знижує терапевтичну ефективність стрептокінази, а за повторного використання викликає алергійні реакції різної етіології. Нами розроблено простий у використнні спосіб визначення концентрації IgG проти стрептокінази у сироватці крові людини, що базується на інгібуванні ними активації плазміногену стрептокіназою і визначенні швидкості гідролізу фібрину плазміном.

Запропоновані способи можуть бути використані в медичній практиці для характеристики загального фібринолітичного потенціалу, контролю за ефективністю тромболітичної терапії, визначення концентрації функціонально активних білків та виявлення низькомолекулярних похідних плазміногену/плазміну.

ВИСНОВКИ

1. Функціонування фібринолітичної системи базується на високоспецифічних білок-білкових взаємодіях, вивчення яких важливе для з'ясування молекулярних механізмів регуляції фібринолізу та загальних принципів функціонування регуляторних протеїназ. Проведені дослідження визначили функціональну роль некаталітичних ділянок певних доменів молекули плазміногену/плазміну на всіх етапах процесу фібринолізу. Установлено, що вони забезпечують взаємодію плазміногену/плазміну з фібриногеном/фібрином, визначають швидкість процесів активації плазміногену, руйнування фібринового згустка плазміном, інгібування плазміну та зміну його активності.

2. Виявлено, що молекула фібриногену містить центри зв'язування плазміногену, які локалізовані в центральному домені Е та периферичних доменах D.Доведено, що в останніх плазміноген-зв'язувальні центри експонуються в процесі гідролізу молекули фібриногену. Показано, що Глу-плазміноген не взаємодіє з фібриногеном, що обумовлено його закритою конформацією, тоді як Ліз-плазміноген зв'язується з доменом Е фібриногену високоафінними ділянками кринглів 1-3.

3. Вперше вивчено взаємодію Glu-плазміногену з фрагментами фібриногену, що утворюються на всіх етапах його гідролізу, та розраховано константи дисоціації комплексів проферменту з Е- та D-фрагментами фібриногену.

4. Установлено, що під час полімеризації фібрину в D-доменах його молекул експонуються первинні центри зв'язування Глу-плазміногену, комплементарні низькоафінній ділянці крингла 5. Показано, що Ліз-плазміноген взаємодіє з фібрином як високо-, так і низькоафінними ділянками зв'язування в кількості, що на порядок перевищує таку Глу-плазміногену.

5. Показано, що на початкових стадіях гідролізу фібрину при розщепленні С-доменів в окремих молекулах фібрин-мономеру утворюються нові центри зв'язування плазміногену, комплементарні кринглу 4. Взаємодія з ними викликає конформаційні зміни в молекулі Глу-плазміногену, внаслідок чого ділянки кринглів 1-3 отримують можливість взаємодіяти з фібрином, що приводить до збільшення кількості сорбованого на фібриновому згустку проферменту.

6. Продемонстровано, що на стадії розщеплення С-доменів молекул фібрину швидкість активації Глу-плазміногену тканинним активатором та гідролізу полімерного фібрину збільшується. Таким чином, стадія утворення Х-фрагментів є ключовою в регуляції швидкості руйнування фібринового згустка фібринолітичною системою.

7. Вперше показано існування неферментативного шляху активації Глу-плазміногену за присутності Е фрагмента фібриногену. Останній викликає в проферменті структурні зміни, внаслідок яких в його протеїназному домені формується активний центр. Проведені дослідження дозволяють віднести Е-фрагмент до активаторів плазміногену непрямої дії.

8. Установлено, що кринглові домени контролюють швидкість процесу активації плазміногену стрептокіназою. Вперше показано, що лізин-зв'язувальні ділянки кринглових доменів беруть участь у всіх етапах процесу активації: утворення еквімолярного комплексу, формування активного центра, взаємодії активаторного комплексу з субстратним плазміногеном.

9. Запропоновано механізм регуляції активності плазміну в комплексі з стрептокіназою. Він полягає в тому, що частина молекули активатора, який приєднується до протеїназного домену, виконує структурну роль відрізка поліпептидного ланцюга, де має місце делеція амінокислотних залишків. В такий спосіб стрептокіназа обмежує доступ в контактну зону активного центра плазміну просторово витягнутим ділянкам субстратів та інгібіторів і залишає її відкритою для ділянок, структурно подібних до активаційної петлі плазміногену.

10. Вперше установлено, що б2-антиплазмін є регулятором фібринолітичного процесу. Він контролює швидкість гідролізу полімерного фібрину на стадії активації плазміногену тканинним активатором.

11. Запропоновано способи кількісного визначення плазміногену, тканинного активатора плазміногену, б2-антиплазміну та антистрептокіназних антитіл в плазмі крові людини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриненко Т.В., Третьяченко В.Г. Иммобилизация стрептокиназы на нерастворимых носителях и свойства иммобилизованного белка // Укр. биохим. журн. – 1983. – Т. 55, № 3. – С. 307–310.

2. Кудинов С.А., Гриненко Т.В., Новохатний В.К., Макогоненко Е.М., Кастрикина Т.Ф. Некоторые структурные и функциональные аспекты молекулярного механизма фибринолиза // Вестник АН УССР. – 1984. – № 6. – С. 27–34.

3. Веревка С.В., Кудинов С.А., Гриненко Т.В. Аргинил-связывающие участки плазминогена человека // Докл. АН УССР. – 1985. – Сер. Б, № 1. – С. 53–56.

4. Кудинов С.А., Веревка С.В., Гриненко Т.В. Лигандная специфичность участков белок-белкового взаимодействия молекулы плазминогена человека // Стрептокиназа в регуляции свертывающей и противосвертывающей систем крови: Сб. науч. работ. – Минск, 1985. – С. 116–121.

5. Кудинов С.А., Гриненко Т.В., Третьяченко В.Г., Медведь Л.В. Локализация плазминоген-связывающих участков на молекуле фибриногена и его фрагментах // Докл. АН УССР. – 1986. – Сер. Б, № 4. – С. 70–73.

6. Verevka S.V., Kudinov S.A., Grinenko T.V. Arginil-binding sites of human plasminogen // Thrombosis Research. – 1986. – Vol. 41, № 5. – Р. 689–698.

7. Гриненко Т.В., Третьяченко В.Г., Кудинов С.А., Медведь Л.В. Плазминоген-связывающие центры молекулы фибриногена, фибрина и продуктов их протеолиза // Биохимия. – 1987. – Т. 52, № 10. – С. 1732–1738.

8. Третьяченко В.Г., Гриненко Т.В., Кудинов С.А. Связывание К 1-3 и К 4 фрагментов плазминогена, содержащих лизин-связывающие участки, с фибриногеном и его фрагментами // Укр. биохим. журн. – 1988. – Т. 60, № 2.– С. 3–6.

9. Скоморовская Е.В., Гриненко Т.В., Кудинов С.А., Третьяченко В.Г. Протеолитическая активность Глу-плазминогена при его взаимодействии с Е-фрагментом фибриногена // Докл. АН УССР. – 1988. – Сер. Б, № 10. – С. 75–78.

10. Кудинов С.А., Гриненко Т.В., Третьяченко В.Г. Изучение взаимодействия Глу- и Лиз-форм плазминогена с фибриногеном // Механизмы регуляции гемостаза на уровне молекулярных взаимодействий: Сб. науч. работ. – Свердловск. – 1988. – С. 6–13.

11. Гриненко Т.В., Третьяченко В.Г., Скоморовская Е.В., Кудинов С.А. Связывание Глу-плазминогена с фибриногеном и продуктами его протеолиза // Биохимия. – 1989. – Т. 54, № 2. – С. 213–220.

12. Гриненко Т.В., Кудинов С.А. Межбелковые взаимодействия плазминогена и фибриногена/фибрина в процессе фибринолиза // Биохимия животных и человека. – Киев, Наукова думка. – 1989. – Т. 13. – С. 46–55.

13. Скоморовская Е.В., Гриненко Т.В., Кудинов С.А., Золотарева Э.Н. Исследование протеолитической активности комплекса Глу-плазминогена с фрагментом Е фибриногена // Биохимия. – 1991. – Т. 56, № 3. – С. 458–466.

Loading...

 
 

Цікаве