WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регуляція фібринолізу некаталітичними ділянками молекул плазміногену/плазміну (автореферат) - Реферат

Регуляція фібринолізу некаталітичними ділянками молекул плазміногену/плазміну (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ім. О.В. ПАЛЛАДІНА

ГРИНЕНКО Тетяна Вікторівна

УДК 577.151.4

Регуляція фібринолізу некаталітичнимиділянками молекул плазміногену/плазміну

03.00.04 – біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Науковий консультант – доктор біологічних наук, професор

КУДІНОВ Станіслав Олександрович,

завідувач відділу хімії та біохімії ферментів

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

КОЗЛОВ Едуард Андрійович,

старший науковий співробітник відділу

біохімічної генетики Інституту молекулярної біології

і генетики НАН України;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

ЛІСНЯК Іван Олексійович,

провідний науковий співробітник відділу клітинної

фотобіології та фотомодуляції пухлинного росту

Інституту експериментальної патології, онкології і

радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

ЛУГОВСЬКОЙ Едуард Віталійович,

головний науковий співробітник відділу молекулярної

імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна

НАН України.

Захист відбудеться 24 грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

(01601, Київ-30, вул. Леонтовича, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біохімії

ім. О.В. Палладіна НАН України (Київ, вул. Леонтовича, 9).

Автореферат розісланий 22 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук Кірсенко О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Дослідження складнопідпорядкованих багатокомпонентних ферментних систем організму, таких як зсідаюча та фібринолітична системи крові, є однією з важливих проблем сучасної біохімії.

Між системами зсідання крові та фібринолізу існує динамічна рівновага, порушення якої приводить до тромбоутворення або геморагій, наслідком чого є серцево-судинні захворювання різного ступеня складності. Вивчення багатьох механізмів, що забезпечують васкулярний кровоток, а в разі необхідності – зупинку кровотечі, є необхідною умовою розуміння закономірностей виникнення різних захворювань та розробки стратегії їх лікування.

Дослідження біохімічних механізмів функціонування цих систем має важливе теоретичне значення для вирішення проблем ензимології та білкової хімії, а саме: міжмолекулярного розпізнавання та комплексоутворення молекул, взаємозв'язку між структурою та функцією білка, селективності дії, багатофункціональності та регуляції активності ферментів.

Фібринолітична система забезпечує рідинний стан крові та розчинення фібринових згустків. До ії складу входять проферменти, ферменти, активатори, інгібітори та модуляторні білки. Ключовим ферментом є плазмін, який виконує фібринолітичну функцію. В плазмі крові він циркулює як неактивний попередник плазміноген.

Для плазмін(оген)у характерна мультидоменна структурна організація. В кринглових доменах, що розташовані в некаталітичній частині молекули, містяться специфічні центри міжбілкових взаємодій, які можуть відігравати важливу роль в функціонуванні та регуляції активності плазмін(оген)у.

Механізм селективності руйнування фібрину плазміном в плазмі крові, який обгрунтовано Wiman, Collen ще в 1978 р., і сьогодні є загальноприйнятим. Він базується на активації плазміногену на поверхні фібрину, дії плазміну в межах фібринового згустка та інгібуванні вільного плазміну б2-антиплазміном.

Процес фібринолізу складається з послідовних етапів: взаємодії плазміногену та тканинного активатора з фібрином, активації плазміногену до плазміну на поверхні фібрину, гідролізу фібрину до розчинних фрагментів, інгібування плазміну, що вивільняється у кровоток, б2-антиплазміном.

Фізіологічний фібриноліз контролюється численними взаємодіями між окремими компонентами фібринолітичної системи.

Вирішальне значення білок-білкових взаємодій для фібринолітичного процесу ставить важливу в теоретичному і практичному плані проблему визначення функціональної ролі окремих структур білкових молекул фібринолітичної системи, насамперед плазміногену/плазміну, в механізмах комплексоутворення і регуляції багатостадійного процесу фібринолізу.

Плазмін, крім своєї основної функції – гідролізу фібрину, приймає участь у багатьох фізіологічних та патологічних процесах в організмі: міграції клітин, диференціації та ремоделюванні тканин, інвазії та метастазуванні. Багатофункціональність плазміну потребує з'ясування молекулярних механізмів, що регулюють його активність при взаємодії з іншими білками.

Незважаючи на досягнуті успіхи у вивченні механізму фібринолізу, залишаються не з'ясованими важливі питання щодо експонування та ролі комплементарних центрів взаємодії плазміногену/плазміну з фібриногеном/ фібрином під час гідролізу, залежність таких взаємодій від конформації молекул, участі певних ділянок зв'язування молекул плазміногену/плазміну на окремих етапах фібринолітичного процесу, зміни активності плазміну та можливості контактної активації плазміногену в комплексі з іншими білками. Вирішення цих питань є необхідною умовою розуміння як механізмів регуляції фібринолізу, так і загальних принципів регуляції активності протеолітичних ферментів на рівні білок-білкових взаємодій. Визначення ділянок молекул, що є важливими для їх функціонування, відкриває можливості активно впливати на опосередковані ними процеси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відділах хімії та біохімії ферментів і структури та функції білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України по ДНТП „Біохімія тварин і людини"(шифр 2.28.4) за бюджетними темами: „Дослідження білок-білкових взаємодій компонентів фібринолітичної системи" (1983-1987 рр.), ДР № 01830064150; „Дослідження молекулярного механізму дії та регуляції фібринолітичної системи" (1988-1992 рр.), ДР № 01880076299; „Вивчення механізму регуляції фібринолітичного процесу на етапі утворення фрагментів молекул та їх комплексів" (1993-1996 рр.), ДР № 01930012959; „Вивчення структурної організації та функції тромбоцитарного інтегрину GPIIbIIIa та інших білків системи гемостазу" (1995-1997 рр.), ДР № 0195U002946; „Вивчення механізму активації ключових проферментів системи фібринолізу та гемостазу активаторами непрямої дії" (1998-2000 рр.), ДР № 0198U00345; „Вивчення молекулярних механізмів регуляції активації проферментів систем зсідання крові та фібринолізу в нормі та при патології" (2001-2003 рр.), ДР № 0101U000103; „Вивчення механізму активації плазміногену низькомолекулярною стрептокіназою та ролі фібрину у забезпеченні цього процесу" (2002-2004 рр.), ДР № 0102U000626 і „Вивчення механізмів регуляції та взаємодії компонентів системи зсідання крові та фібринолізу з судинно-тромбоцитарною ланкою системи гемостазу" (2004-2008 рр.), ДР № 0104U003276. У всіх зазначених темах здобувач приймав участь як відповідальний виконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було з'ясування механізмів регуляції фібринолітичного процесу на рівні білок-білкових взаємодій за участі некаталітичних ділянок молекули плазміногену/плазміну.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:

– дослідити взаємодію плазміногену з фібриногеном, фібрином та їх фрагментами, визначити доменну локалізацію плазміноген-зв'язувальних ділянкок на молекулі фібриногену/фібрину;

– визначити роль ліганд-зв'язувальних ділянок плазміногену/плазміну в регуляції швидкості гідролізу фібриногену/фібрину, активації плазміногену та інгібуванні плазміну;

– з'ясувати можливість контактної активації нативної форми плазміногену в комплексі з фрагментом Е фібриногену;

– визначити регуляторну дію б2-антиплазміну у фібринолізі;

– з'ясувати механізм зміни активності плазміну в комплексі з активаторами непрямої дії;

  • розробити способи кількісного визначення основних компонентів фібринолітичної системи в плазмі крові.

Об'єкт дослідження. Фібринолітична система плазми крові та процес фібринолізу.

Предмет дослідження. Молекулярні механізми комплексоутворення білків фібринолітичної системи в регуляції процесу фібринолізу.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведених досліджень визначено функціональну роль некаталітичних ділянок певних доменів молекули плазміногену/плазміну на всіх етапах процесу фібринолізу. Установлено, що вони забезпечують взаємодію плазміногену/плазміну з фібриногеном/фібрином, визначають швидкість процесів руйнування фібринового згустка плазміном, активації плазміногену та інгібування плазміну.

Loading...

 
 

Цікаве