WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості психічного здоров’я в осіб із “соматогенною фрустраці-єю” (автореферат) - Реферат

Особливості психічного здоров’я в осіб із “соматогенною фрустраці-єю” (автореферат) - Реферат

При розробці концепції діагностики психічного стану ми спиралися на роботу В. Століна (1984). В основу концепції діагностики було покладено таку позицію відносно поняття особистісних характеристик у психології: динамічні функції психічних особливостей значною мірою залежать від міри усвідомлення людиною особливостей власних особистісних характеристик та рівня рефлексії.

Методи релаксації є одними з обов'язкових компонентів, які входять до нашого комплексу психокорекційних заходів. Тому в нашому дослідженні надавалася велика увага роботі з тілом клієнта. Методами релаксації ми знімали м'язові блоки. Згідно з метою та завданнями нашого дослідження, ми трактуємо термін "тіло" як провідник психічного стану.

Психолого-діагностичне дослідження проводилося двічі: на початку психокорекційних заходів та одразу після завершення роботи. Всього проводилося від 15 до 20 сеансів, періодичністю 5- 6 разів на тиждень. Тривалість кожного сеансу 45- 60 хв. Мета нашої корекційної роботи – покращання психічного здоров'я осіб із "соматогенною фрустрацією" через застосування активних засобів психологічного впливу та дослідження їх ефективності.

Перший етап - діагностичний (1-2 заняття).На цьому етапі метою було усвідомлення клієнтом особливостей власних особистісних характеристик, рівня рефлексії, глибинних причин проблеми. Завданням цього етапу було проведення комплексної психологічної діагностики особистості, первинне формулювання психологічної проблеми; висунення гіпотез про причини психологічної проблеми.

Досліджувалися особистісні характеристики клієнта (показники: осмисленності життя, самосприйняття, самоактуалізації; психічні стани: рівень тривожності, агресивності, ригідності; загальна картина психічної динаміки людини; особливості механізмів захисту та відокремлювалися показники, які підлягали психокорекції. Для досягнення мети цього етапу були використані гуманістичний та гештальт напрямки.

Другий етап - установчий (1 -2 заняття). Метою цього етапу було виявлення мотивації клієнта на роботу по звільненню його ЕГО від негативних аспектів: від страхів, образ тощо; на усвідомлення клієнтом прихованих власних можливостей і резервів. Завданням другого етапу було встановлення контакту і робочих відносин з клієнтом, спільна постановка цілей і визначення термінів. На цьому етапі вивчалися такі характеристики клієнта, які згодом підлягали психокорекції: самосвідомість клієнта, сфера мотивації і потреб, емоційна сфера. Для досягнення мети цього етапу нами було використано такі напрямки в психології: екзистенційно-гуманістичний та гештальт підходи.

Третій етап - власне корекційний (10-11занять). Метою третього етапу було актуалізація додаткових психічних сил і здібностей клієнта, які зможуть забезпечити вихід зі стану "соматогенної фрустрації" та знаходження нових можливостей покращання його психічного здоров'я. Завдання етапу полягало у формуванні у клієнта установок на підвищення рівня самосприйняття та самоактуалізації, зміну показників смисложиттєвих орієнтацій; зменшення тривожності, нормалізацію ставлення до оточуючих, забезпечення умов для глибинної особистісної рефлексії і переживання ситуації вільного і відповідального вибору, формуванні нових мотивів і цілей, нових життєвих цінностей і стратегій.

На цьому етапі вивчалися такі характеристики, які згодом підлягали психокорекції: показники самосприйняття (самоповага, гнучкість поведінки, контактність, спонтанність, підтримка); показники смисложиттєвих орієнтацій: (цілі у житті, результативність життя, локус контролю - "Я", локус контролю – "Ж"); показники самоактуалізації (розуміння людської природи, сензитивність, синергічність, ціннісні орієнтації). Для досягнення мети цього етапу було використано такі напрямки: екзистенційно-гуманістичний; гештальт підхід; раціональна терпія; НЛП; роджеріанська терапія; психосинтез).

На четвертому етапі оцінювалася ефективність психокорекці (1-2 заняття). Метою цього етапу було встановлення суб'єктивних змін, які переживаються клієнтом, визначення змін об'єктивних показників особистісних характеристик. Для досягнення мети нами використовувалисяекзистенційно-гуманістичний та гештальт підходи.

Порівняльний аналіз особливостей прояву психічного здоров'я в осіб із "соматогенною фрустрацією" на початку та після завершення психокорекційної роботи дозволив зафіксувати зміну показників психічного здоров'я особистості, зокрема, самоактуалізації: показників ціннісних орієнтацій (ЦОР) на 26,0%, це означає, що той ступінь, в якому людина розділяє цінності, притаманні особистості, яка само актуалізується, значно зріс. Середній показник самоповаги (СМПВ) піднявся на 20,0%. Це вказує на те, що наші клієнти стали більше цінувати свою гідність, позитивні характеристики своєї особистості і поважати себе за них. Середній показник сензитивності (СЕНЗ) зріс на 16,3%. Зміна цієї важливої характеристики психічного здоров'я є свідченням того, що зріс ступінь усвідомлення людиною своїх власних потреб і почуттів, того, наскільки вона добре їх відчуває і рефлексує. Середній показник розуміння людської природи (РЛП) зріс на 13,1%.Зміна за цим показником свідчить про те, що внаслідок психокорекційних заходів у наших клієнтів збільшилася схильність сприймати природу людини в цілому як позитивну і не вважати дихотомію жіночості - чоловічості, раціональності - емоційності антогоністичною і нездоланною. Показники самосприйняття (СМСПР) і спонтанності (СПН) збільшилися в середньому на 13,0%. Це означає, що клієнти стали здатними більш спонтанно і беспосередньо виражати свої почуття, а також сприймати себе такими, якими вони є, незалежно від оцінки своєї гідності чи своїх недоліків, можливо всупереч останнім. Середній показник синергічності (СИНГ) зріс на 11,6%. Він вказує, що збільшилася здатність клієнтів до цілісного сприйняття світу і людей, до розуміння зв'язку протиріч, таких як тілесне та духовне, гра і робота та ін. Далі йдуть зміни за базовими шкалами підтримки (ПТР) – на 11,8% і компетентності у часі (КОМП) – на 10,0%. Такі зміни свідчать про те, що певною мірою зріс ступінь незалежності цінностей і поведінки наших клієнтів від зовнішнього впливу, вони стали більш вільні у виборі (рис. Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Рис. 2 Зміна показників самоактуалізації під впливом

психокорекційних заходів

Примітка 1: Вісь У – сирі бали; Вісь Х – показники психічного здоров'я:

1. КОМП – компетентність у часі; 2. ПТР – підтримка; 3. ЦОР–ціннісні орієнтації;

4. ГНП–гнучкість поведінки; 5. СЕНЗ – сензитивність; 6. СПН – спонтанність;

7. СМПВ – самоповага; 8. СМСПР – самосприйняття; 9. РПЛ – розуміння природи

людини;10. СИНГ – синергічності;11. ПРАГР – сприйняття агресії;

12. КНТ – контактність; 13. ПП – пізнавальні потреби;14. КР – креативність.

Примітка 2:

- "-до" психокорекції – чорний колір;

- "після" психокорекції – сірий колір. Всі зміни - на рівні статистично значущих.

Також зросла здатність наших клієнтів жити теперішнім, відчувати нерозривність минулого, теперішнього і майбутнього, тобто бачити своє життя цілісним. Відбулися зміни і за такими показниками, як сприйняття власної агресії (ПРАГР) – на 8,9%, контактності (КНТ) – на 7,0%, гнучкості поведінки (ГНП) – на 8,1% та креативності (КР) – на 7,9%. Найменші зміни відбуваються за характеристикою пізнавальних потреб (ПП) –7,0% в бік підвищення в групі осіб після психокорекційних заходів.

Отже, внаслідок психокорекційних заходів характеристики само-актуалізації, які є одними із основних показників психічного здоров'я особистості, зазнали позитивних змін.

Спостерігається зростання показника осмисленості життя (з 76,7 балів до 111,4 балів), він знаходиться в рамках максимальної межі встановленої норми.

Зміна за показниками самооцінки тривожності (на 5,4 бали), фрустрації (на 5,7 балів), агресивності (на 4,1 бали), ригідності (на 5,5 балів) в бік їх

зменшення є свідченням позитивного емоційного фону наших клієнтів внаслідок психокорекції. Клієнти стали більш спокійними та оптимістичними.

Найменше піддалися впливу механізми психологічного захисту, тут зафіксовані певні зміни (в бік зменшення) за показниками заперечення (на 3,7 балів) та проекції (на 4,4 бали), що свідчить про те, що клієнти стали менше витрачати психічної енергії для створення механізмів захисту, стали більш гнучкі, збільшилася сила ЕГО.

Показник "вираженості болю" змінився з 2,48 0,68 балів (на початку психокорекційних заходів) до 1,20 0,06 - після проведення психокорекції.

Loading...

 
 

Цікаве