WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості психічного здоров’я в осіб із “соматогенною фрустраці-єю” (автореферат) - Реферат

Особливості психічного здоров’я в осіб із “соматогенною фрустраці-єю” (автореферат) - Реферат

Як показав аналіз результатів дослідження, проведених за методикою СЖО(смисложиттєвих орієнтацій), показник осмисленності життя

(СЖО-ОЖ) у осіб із "соматогенною фрустрацією" знаходиться на нижній межі встановленої мінімальної норми (76,7 балів), в той час, коли в групі здорових осіб цей показник набирає 114 балів (це верхня межа норми). Те саме ми спостерігаємо за іншими показниками, отриманими за допомогою методикиСЖО. Це вказує на те, що більшість людей із "соматогенною фрустрацією" (66,7%) мають у своєму житті цілі, які придають їхньому життю осмислення і направленність, але, разом з тим, у цій групі є люди (33,3%), які дискретно сприймають свій життєвий шлях, будують великі плани, не маючи реальної основи і особистісної відповідальності за їх реалізацію. Взагалі, люди із "соматогенною фрустрацією" не задоволені своїм життям сьогодні. Різниця між показниками СЖО в осіб із "соматогенною фрустрацією" та у здорових осіб на вірогідному рівні (p<0,01; p<0,001).

Емоційний стан осіб із "соматогенною фрустрацією" також має свої особливості. Згідно зі шкалою виміру тривожності за Дж.Тейлор, люди із "соматогенною фрустрацією" у своїй більшості (55,5%) знаходяться у стані середнього рівня тривожності з тенденцією до високого (15-25 балів), у 35,2% осіб спостерігається висока тривожність (25-40 балів). Середній рівень тривожності з тенденцією до низького мають лише 9,3% осіб.

Підтвердженням такого висновку є аналіз результатів, отриманих за допомогою методики самооцінки психічних станів за Айзенком, відповідно до яких 42,6% осіб із "соматогенною фрустрацією" перебувають у стані середнього рівня тривожності (8-14 балів), дуже високу тривожність (15 - 20 балів) мають 48,1% осіб, лише у 9,3% осіб тривожність відсутня (до 7 балів). У 53,7% осіб цієї групи спостерігається середній рівень фрустрації (8 -14 балів), у 40,7% осіб із "соматогенною фрустрацією" рівень фрустраціі високий (15 - 20 балів), що вказує на їхню низьку самооцінку, вони бояться труднощів, тікають від невдач, лише 5,6 % осіб (до 7 балів) характеризуються високою самооцінкою, стійкістю до невдач та не бояться труднощів. Агресивність в 85,2% осіб даної групи складає 8-16 балів, що ваказує на її середній рівень. Дуже агресивних, невитриманих 9,3% осіб (15-20 балів), та лише 5,7% осіб спокійних, витриманих (до 7 балів). У 51,8% осіб ми спостерігаємо дуже виражену ригідність (15-20 балів), яка проявляється у тенденції до зберігання своїх установок, стереотипів, засобів мислення, нездатності змінити власну точку зору. Середній рівень ригідності мають 42,6% осіб із "соматогенною фрустрацією" (8-14 балів), лише у 5,5% осіб ригідності немає (0-7 балів), вони легко переключаються.

Методику ФВТ ми використовували для того, щоб визначити наявність фрустрації. Результати дослідження показали, що не дивлячись на те, що життєві цінності знаходяться в межах статистичної норми, у 94,5 % осіб із "соматогенною фрустрацією" фрустрована цінність "здоров'я" (від 1,2 до 2 балів), спостерігається аутоагресія.

Більшість осіб цієї групи частіше вдаються до психологічних механізмів захисту, особливе місце серед яких посідають механізми заперечення (9-12 балів у 64,8% осіб) та проекція (9-12 балів у 85,2% осіб). Вони відмовляються визнати, що трапилася неприємна подія, схильні приписувати власні почуття, думки, поведінку іншим людям, оточенню. Для того, щоб визначити неусвідомлені механізми захисту, які характерні для осіб із "соматогенною фрустрацією" ми використали методику ІЖС.

Показник "вираженості болю" (2,48 0,68 балів) свідчить про те, що більшість (91,3%) наших клієнтів мали виражений біль, який проявлявся на фізичному рівні.

Виділені показники були використані для оцінки їхньої динаміки в процесі застосування комплексу психокорекційних заходів.

На основі проведеного нами факторного аналізу було визначено, що основними факторами, які визначають специфіку психічного здоров'я осіб із "соматогенною фрустрацією" є: 1 фактор - "Осмисленність життя", який об'єднують показники: (цілі у житті; результативність життя; процес життя; смисл життя; локус контролю – "Я"; локус контролю - життя); 2 фактор - "Устремління до самоактуалізації" (який об'єднують показники: ціннісні орієнтації; розуміння людської природи; синергічність; підтримка; самоповага; спонтанность; компетентність); 3 фактор - "Самосприйняття" (який об'єднують показники: підтримка; контактність; гнучкість поведінки; самосприйняття; сприйняття своєї агресії; самоповага).

У групі здорових осіб (контрольна група) ми спостерігаємо іншу ієрархію факторів та показників психічного здоров'я. Так, перше місце посідає фактор "самосприняття". У цьому факторі найбільше навантаження припадає на показники: гнучкість поведінки, підтримка, самосприйняття, самоповага, спонтанність, контактність. На другому місці - фактор "осмисленність життя", де найбільше навантаження отримали результативність життя, цілі у житті, локус контролю –життя, процес життя, та локус контролю – "Я". На третьому місці - фактор "устремління до самоактуалізації", де найбільше факторне навантаження отримали ціннісні орієнтації, сприйняття агресії, сприйняття людської природи, сенситивність, синергічність.

Визначені особливості психічного здоров'я осіб із "соматогенною фрустрацією" обумовили зміст психокорекційної роботи.

Нами було розроблено комплекс психокорекційних заходів, в основі якого лежав індивідуальний підхід. Психокорекційна робота реалізовувалася двома шляхами: перший шлях – це посилення ЕГО, акцент робили на позитив і здоров'я, на більшу продуктивність, на усвідомлення прихованих можливостей і резервів. Другий шлях – звільнення ЕГО від негативних аспектів: від страхів, образ, негативних емоцій, почуття провини та інших неспокоїв. Люди із "соматогенною фрустрацією" знаходяться у кризовій ситуації, фактично біль, який вони переживають при остеохондрозі хребта, стає перешкодою у досягнені їхніх цілей. Отже, біль є фрустратором. Але висока мотивованість наших клієнтів визначила їхнє швидке включення в психокорекційну роботу, яка характеризувалася двома важливими факторами: скороченням часу та обмеженням цілей. Скорочення часу вимагало високої мотивації клієнта до активної роботи і до швидких змін, так як у даному випадку ми поставили ціль – зняття симптому шляхом переробки проблемного гештальту. Наслідком повинно стати більш ефективне функціонування особистості, а також її біологічне здоров'я. Ми вважаємо, що головним завданням нашої корекційної роботи є не досягнення якогось ідеального стану, а очевидне його покращання порівняно з актуальним.

При формуванні готовності до особистістих змін, наступним завданням було: ознайомлення клієнтів з гуманістичною психологією, основними її поняттями (самоактуалізація, самореалізація, повноцінне людське функціонування), які конкретизувались у ході подальшої індивідуальної роботи з людьми. Такий підхід допомагав забезпечити особистісне включення клієнта в проблематику гуманістичної психології і готовність до власно особистісних змін.

Психокорекційна робота здійснювалася, враховуючи медичний діагноз і можливості корекції. Зміст спеціально розробленої короткотривалої психокорекційної роботи базувався на екзістенційно-психологічному розумінні переживання болю. Сутність такого підходу полягає у тому, що людське життя повинно супроводжуватися вільною реалізацією здібностей, закладених у людині, самоактуалізацією. Згідно з таким підходом, хвороба – це обмежене у свободі життя, загроза людському буттю.

У процесі нашої роботи, на основі психокорекції, здійснювалися розкриття, аналіз, усвідомлення і відпрацювання проблем клієнта, його внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів. У психокорекційній роботі, враховуючи специфіку нашого контингенту, ми робили акцент на трьох її аспектах, а саме: поведінковому (саморегуляції); емоційному (самовідношенні); когнітивному (саморозумінні). Психокорекційний комплекс містив у собі 4 основних блоки: діагностичний, установчий, власне корекційний, блок оцінки ефективності корекційних впливів.

Loading...

 
 

Цікаве