WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дітям, які перенесли гостру нейроінфекцію (менінгіт, менінгоенцефаліт) запропоновано спостереження за показниками опіоїдних пептидів, В-вітамінного статусу і імунорегуляторного індексу, як прогностично несприятливих факторів формування функціональних порушень так і органічних ускладнень з боку ЦНС.

Дітям, з виявленими функціональними порушеннями та органічними ускладненнями ЦНС, після перенесеної гострої нейроінфекції з ознаками дисбалансу нейрогуморального статусу та В-вітамінної недостатності пропонується включення до комплексу реабілітаційної терапії, нейрометаболічних препаратів "Ноофен" і "Нейрон" та спеціалізованої ноотропної дієти.

"Нейрон" призначають: дітям віком від 3 до 10 років – по 1 таблетці 1 раз на добу, від 10 до 14 років по 1 таблетці 2 рази на добу, від 14 до 16 років – по 1 таблетці 3 рази на добу, після їди.

"Ноофен" рекомендується: дітям віком до 8 років по 50 – 100 мг 3 рази на добу, 8 – 14 років — по 250 мг 3 рази на добу. Тривалість курсу лікування складає 1 місяць. Впродовж періоду реабілітації нейрометаболічні препарати призначають курсами кожні 6 місяців.

Спеціалізовану ноотропну дієту призначають: дітям віком від 3 до 16 років. Вона включає продукти з високим змістом лецитину (яйця, печінка, нирки, рослинні олії, сметана, бобові), незамінних амінокислот – триптофану (твердий сир, риба). Впродовж усього періоду реабілітації дітям від 3 років рекомендували дієту з доданням морскої капусти, м'яса морських безхребетних, горіхів, фруктів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гончарова Т.А. Реабилитация детей, перенесших менингиты и менингоенцефалиты //Український медичний альманах – 2006. – № 4 (додаток) – С. 35 – 38.

  2. Гончарова Т.А. Усовершенствование реабилитации детей, перенесших острую нейроинфекцию // Проблеми екологичної та медичної генетики і клінічної імунології – 2006. – Вип. 2 (71). – С. 7 – 9.

  3. Гончарова Т.А. Реабилитация детей с вегето-сосудистой дистонией после перенесенных нейроинфекций //Український медичний альманах – 2004. – Том 7, № 6 (додаток) – С. 35 – 38.

  4. Єршова І.Б., Кузнєцов А.В., Гончарова Т.О., Скородумова Н.П. Антибіотикотерапія гнійного менінгіту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія – Київ. – 2000. – С. 33 – 34.

  5. Ершова И.Б., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Варианты иммунной реактивности и иммунокоррекция у больных менингитом детей первого года жизни // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 4. – С. 69 – 72.

  6. Ершова И.Б., Скородумова Н.П., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Клинико-патогенетические особенности менингитов и их лечение у детей первого года жизни, / Зб. наук. праць "Ефективність гропринозину в комплексному лікуванні вірусних інфекційних хвороб та імунодефіцит них станів", – Київ, 2002. – С. 10 – 12.

  7. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Скородумова Н.П. Клинико-иммунологическое обоснование применения лаферона и протефлазида при лечении серозных менингитов у детей // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 2003. Вип. 1 (47). – С. 81 – 83.

  8. Ершова И.Б., Скородумова Н.П., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Клинико-патогенетические особенности и лечение менингитов у детей первого года жизни // Медична газета Здоров'я України, 2002. – № 2, С. 26 – 27.

  9. Єршова І.Б., Гончарова Т.О., Скородумова Н.П. Герпетичні менінгоенцефаліти у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія – Київ. – 2003. – № 3. – С. 67 – 68.

  10. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Вегетативные дисфункции после перенесенныхнейроинфекций у детей (патогенетические механизмы и подходы к реабилитации // Таврический медико-биологический вестник – 2005. – № 2. – С. 33 – 34.

  11. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Патогенетические особенности нейроинфекций у детей и возможности реабилитации // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке. Материалы междун. науч.-практ. конф. Донецьк, – 2005. – С. 49 – 50.

АНОТАЦІЯ

Гончарова Т.О. Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпечення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх реабілітації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена питанням вивченню анамнестичних, клінічних особливостей, імунного, нейрогуморального статусу та нейровітамінного забезпечення у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію; розробки на підставі знайдених змін засобів корекції функціональних порушень і ускладнень з боку ЦНС.

У дисертації відображено матеріали спостереження за 128 дітьми, які перенесли гострий менінгоенцефаліт і менінгіт у віці від 1 міс до 16 років життя. Функціональні порушення та ускладнення з боку центральної нервової системи і психіки реєструвалися у 91,4% дітей та залишалися на протязі двох років у 35,8% з них. У 11 дітей (8,6%) у періоді відновлення будь-яких змін з боку нервової системи за даними клінічного та інструментального обстеження встановлено не було. На спадковість, тяжкість функціональних порушень та ускладнень впливали перебіг гострого періоду нейроінфекції, етіологія захворювання, вік дитини, її преморбідний резидуально-органічний фон. Виявлені різноманітні функціональні порушення і ускладнення: 75 (58,6 %) дітей – з церебрастенічним синдромом, 47 (36,7 %) – з мінімальною мозковою дисфункцією, вегетативні дисфункції реєструвалися у 32 (25,4 %) реконвалесцентів, у 29 (22,7 %) дітей з компенсованою гідроцефалією, 21 (16,4 %) пацієнт страждав епілептиформним синдромом, нейросенсорна туговухість спостерігалася у 6 (4,7 %) дітей.

В роботі багато уваги присвячено аналізу спадкової обтяженості, вивченню анамнестичних, соціально-побутових факторів та психо-вегетативних особливостей при розвитку несприятливих наслідків. Проводилося дослідження особливостей клітинного імунітету, ФНП, ІЛ-1в, ІЛ-4, досліджувався рівень опіоїдних пептидів: бета-ендорфіну, мет-енкефаліну, вивчалася вітамінна забезпеченість дітей, що перенесли нейроінфекції.

На підставі зареєстрованих порушень обґрунтована доцільність і ефективність застосування нейрометаболічних препаратів "Ноофен" та "Нейрон" і ноотропної дієти у комплексі реабілітаційних заходів.

Loading...

 
 

Цікаве