WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

На 6-м місяці періоду відновлювання поряд з знищенням фактору гострого запалення (нормалізація обміну цитокінів), різко знижується апоптоз клітин нервової тканини вслід чого зміньшується аутоантителогенез. Посиленє відновлення нервових структур призводить до дефіциту опіоїдних пептидів (регуляторів функцій нервової системи) і вітамінів групи В.

Таким чином виявлені порушення, насамперед нейрогуморального статусу та нейровітамінного забезпечення, поряд з клінічними проявами порушення психоневрологічного стану у дітей в ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції виявили необхідність корекції встановлених розладів у вигляді додаткового призначення до традиційних реабілітаційних засобів препаратів "Ноофен" і "Нейрон" та ноотропної дієти.

У період диспансерного спостереження під наглядом знаходилось 77 дітей у віці від 3 до 16 років. У рандомізованому дослідженні з використанням методу простої рандомізації з використанням таблиці випадкових чисел (А. М. Зосімов, В. П. Голик, 2005) в залежності від тяжкості та характеру наслідків пацієнти були розподілені на 2 групи: І – основна група – діти, які у складі реабілітаційних заходів отримували "Ноофен" і В-вітамінний комплекс "Нейрон" та ноотропну дієту (40 дітей), ІІ – група порівняння (37 дітей), котрі отримували загальноприйняту терапію без використання даних препаратів і ноотропної дієти.

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

1 місяць 6 місяців

Рис. 1. Рейтингова оцінка (t) відхилень від нормативів імунологічного, нейрогуморального статусу та вітамінного балансу (в залежності від часу перенесеної гострої нейроінфекції), показників гомеостазу у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію

Аналіз ефективності проведеної рандомізації встановив, що різниць між пацієнтами основної та групи порівняння відносно віку, тяжкості ускладнень, наслідків перенесеної гострої нейроінфекції та рівнем порушень гомеостазу не встановлено (p>0,05). Останнє дозволило отримати об'єктивні дані при проведенні наміченого терапевтичного дослідження.

Диспансерне спостереження та клініко-лабораторне обстеження з оцінкою психоневрологічного статусу проводилось в період ранньої реконвалесценції (протягом першого місяця), з наступним обстеженням через 1, 6, 12 та 24 місяців після виписки із стаціонару.

Медикаментозне лікування в обох групах проводилось з урахуванням переважання тих чи інших клінічних синдромів з використанням загальноприйнятих схем патогенетичної терапії.

Аналіз динаміки клінічних показників показав інволюцію основних клінічних симптомів з перебігом часу. Після проведеного лікування у дітей основної та групи порівняння було більше легких порушень. Однак динаміка їх згасання залежала від характеру проведеної терапії. Так, якщо прояви ЦАС через 6 місяців були зареєстровані у 16 дітей (40,0%) основної групи та у 19 (51,4%) групи порівняння в 1,3 рази менше, то через 12 місяців – в 1,5 рази. ММД через 6 місяців диспансерного спостереження зареєстрована у 11 дітей групи порівняння, що склало 29,7% , і 9 (22,5%) дітей основної групи. Через рік після перенесеної нейроінфекції в результаті диференційованої терапії частота реєстрації ММД скоротилась в 1,8 рази. При цьому, хоча в структурі мозкової дисфункції в обох групах переважав дефіцит уваги, корегуюча терапія у дітей основної групи мала більш виражений ефект.

Аналіз динаміки імунологічних показників в залежності від реабілітаційних заходів показав, що комплексна терапія у дітей основної групи сприяла більш швидкому відновленню показників клітинного імунітету впродовж 12 місяців. Найбільші значущі зміни торкались рівня імунорегуляторного індексу, що у дітей групи порівняння зберігався протягом всього періоду спостереження. У більшості дітей основної групи показники CD4/CD8 вирівнювались до завершення першого півріччя після перенесеної нейроінфекції. Що до рівня антитіл до фактору некрозу нервів у дітей основної групи з ЦАС, ММД, ЗПМР даний показник починав відновлюватися вже через місяць після проведеного першого курсу реабілітаційних заходів на відміну від дітей групи порівняння.

Аналіз вмісту цитокінів в залежності від проведеного лікування показав, що рівень ІЛ-4 у дітей основної групи не відрізнявся від показників здорових дітей, в той час, коли у дітей групи порівняння він був вірогідно підвищеним. Показники ІЛ-1в и ФНП-б хоча і залишалися підвищеними, були вірогідно нижчими порівняно з рівнем дітей групи порівняння.

Дослідження показників вмісту бета-ендорфіну та мет-енкефаліну впродовж диспансерного спостереження показало зниження їх рівня у більшості обстежених в перші 12 місяців від початку захворювання. Незважаючи на те, що до цього часу на фоні проведеної комплексної терапії у дітей основної групи показники вказаних нейропептидів ще не досягали нормативних значень, їх вміст визначався вірогідно вищим, ніж у дітей групи порівняння .

– основна група – група порівняння – норматив

Рис. 2. Вміст бета-ендорфіну, та мет-енкефаліну у обстежених пацієнтів в залежності від характеру реабілітаційної терапії

Дослідження динаміки опіоїдних пептидів показало, що серед дітей групи порівняння при легкому перебігу функціональних порушень та ускладнень гострої нейроінфекції впродовж першого півріччя рівні бета-ендофіну і мет-енкефаліну виявились нижчими, ніж їх вміст у здорових однолітків (рис. 2). У випадках середньотяжкого перебігу ускладнень у пацієнтів групи порівняння знижені показники зберігались впродовж першого року спостереження. Навпаки, серед дітей основної групи до кінця першого року спостереження рівні опіоїдних пептидів підвищувались, та досягали рівня показників здорових дітей.

Аналіз динаміки показників вітамінного статусу показав, що використання корегуючої терапії у пацієнтів основної групи, на відміну від групи порівняння, сприяє більш швидкому відновленню В-вітамінного балансу у дітей після перенесеної гострої нейроінфекції (рис. 3). Спостереження за активністю транскетолази у дітей основної групи встановило, що вже через місяць від моменту виписки із стаціонару зазначені показники досягали нормативних значень. Реабілітаційна терапія надавала дієвий ефект з нормалізацією вітамінного балансу, починаючи з 1-го місяця (ќ=0,70; Р>0,05) спостереження та закінчуючи 12-и місячним терміном (ќ=0,39; Р>0,05). В групі порівняння було виявлено вірогідне зниження її ферментативної функції транскетолази як в перший, так і в наступні 12 місяців спостереження. Використання реабілітаційної терапії впродовж першого півріччя після перенесеної гострої нейроінфекції у 76,0% випадків у дітей основної групи усувало встановлений дефіцит тиаміндифосфат-ефекту.

Рис. 3. Комплексна оцінка (ќ) ступеня відхилень від нормативу показників В-вітамінного балансу.

Аналогічна динаміка показників спостерігалась при аналізі вмісту піридоксальфосфату – коферментної форми вітаміну В6. Якщо у дітей групи порівняння рівні піридоксальфосфату зберігались зниженими впродовж першого року спостереження після перенесеної гострої нейроінфекції, то у дітей основної групи вже після першого курсу терапії вміст даного коферменту підвищувався . У дітей групи порівняння з наслідками, які були віднесені до легкого перебігу, впродовж першого півріччя спостерігався зниженим вміст вітамінів В1 та В6. У більшості дітей при середньотяжкому перебігу ускладнень (52,3 %), що розвинулись, у більшості дітей зберігались зниженими показники транскетолази та піридоксальфосфату впродовж 12 місяців диспансерного спостереження.

Таким чином, проведене дослідження показало позитивний вплив корегуючої терапії повязанної з додатковим включенням препаратів "Ноофен" и "Нейрон", та ноотропної дієти на регресію психоневрологічних наслідків гострої нейроінфекції, і нормалізації показників нейрогуморального статусу та відновлення нейровітамінного балансу.

ВИСНОВКИ

В дисертації приведено теоретичне та практичне обґрунтування вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії, скерованої на покращення якості прогнозування неврологічних порушень та ускладнень гострої нейроінфекції та підвищення ефективності реабілітаційних заходів у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію.

  1. До моменту клінічного одужання дітей, які перенесли гострий менінгіт або менінгоенцефаліт (нормалізація температури, ліквідація інтоксикаційного синдрому, санація ліквору і т.п.), у більшості з них (91,4%) реєструються у вигляді різноманітних наслідків різних функціональних порушень (77,9%) та ускладнень органічного походження (12,4%).

  2. Серед наслідків функціонального характеру в ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції у дітей переважають прояви церебрастенічного синдрому (58,6%), мінімальної мозкової дисфункції (36,7%), епілептиформного синдрому (16,4%) та і. З числа ускладнень ЦНС органічного ґенезу в цей період нейроінфекції переважно реєструються гідроцефалія (22,7%), парези та паралічі (7,0%), нейросенсорна туговухість (4,7%), психоорганічний синдром (4,1%) та ін.

  3. Серед факторів ризику з розвитку гострих нейроінфекцій та їх ускладнень найбільш суттєвими є гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС в неонатальному періоді (52,4 %), перенесена черепно-мозкова травма (36,8 %) а також затримка статомоторного розвитку (54,0 %).

  4. Серед психологічних порушень у дітей, які перенесли гострі нейроінфекції характерними є підвищення агрессивності до (21,5 %), тривожності до (22,3 %), зниження показників уваги з (21,2 %) до (16,2 %) і короткочасної пам'яті з (45,7 %) до (14,7 %).

  5. Після перенесеного гострого менінгіту або менінгоенцефаліту у 78,5% випадках в ранньому періоді відновлювання у дітей виявляється дисбаланс імунорегуляторних механізмів з помірно вираженим супресивним варіантом вторинної імунологічної недостатності, підвищенням рівня прозапальних цитокінів та аутоантитіл до фактору росту нервів.

  6. В ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції у дітей у 68,3 % випадків відмічається зниження рівня опіоїдних нейропептидів, зокрема, бета-ендорфіну – 38,2 %, мет-енкефаліну – 41,5 %. Виявлене зниження вмісту пептидів залежить як від тяжкості перебігу гострої нейроінфекції і ступеня виразності ускладнень і терміни спостереження.

  7. Ранній та пізній відновлюванні періоди гострої нейроінфекції у дітей супроводжується різною за ступенем недостатністю В-вітамінного забезпечення за результатами визначення транскетолази (11,6 %), тиаміндифосфат-ефекту (1,5 %) та піридоксальфосфату (3,8 %).

  8. Розроблений та апробований метод корегуючої терапії, який включає додаткове використання до традиційних засобів реабілітації препаратів "Ноофен", "Нейрон" та ноотропну дієту дозволяє знизити частоту та вираженість психоневрологічних порушень з 91,4% до 35,8%, а у групі порівняння з 90,5 % до 56,7 %; нормалізувати нейрогуморальний статус з та відновити В-вітамінний баланс у 53,8 % пацієнтів з 18,9% до 87,4%.

Loading...

 
 

Цікаве