WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпе-чення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх ре-абілітації (автореф - Реферат

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність дитячої поліклініки № 2 ЦМКЛ № 1 м. Донецька, дитячої міської клінічної лікарні № 1 м. Донецька, дитячої міської лікарні № 5 м. Києва, міської дитячої поліклініки № 13 м. Харкова, дитячої міської клінічної лікарні № 2 м. Дніпропетровська, дитячої клінічної лікарні № 1 м. Полтави, дитячої богатопрофільної лікарні № 3 м. Луганська, дитячої міської клінічної лікарні № 1 м. Маріуполя.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Самостійно проведено інформаційно-патентний пошук за проблемою, що вивчалась. Складено аналітичний огляд літератури на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури. Визначені основні напрямки наукової та практичної дії дослідження.

В умовах поліклініки самостійно проведено клінічне обстеження дітей, які перебували у періоді відновлювання гострого менінгіту та менінгоенцефаліту.

Здобувачем особисто проведено аналіз структури наслідків гострої нейроінфекції в залежності від віку пацієнтів, виду збудника, особливостей клінічного перебігу. Вивчення психоневрологічного статусу та тестування пацієнтів проведені самостійно. Безпосередню участь автор прийняла у виконанні імунологічних та біохімічних досліджень. Здобувачем самостійно проведено оцінку ефективності розробленої комплексної терапії з урахуванням клінічних проявів, динаміки показників імунного та нейрогуморального статусів, а також вітамінного забезпечення у дітей з функціональними порушеннями та органічними ускладненнями гострої нейроінфекції.

Здобувачем особисто сформована комп'ютерна база даних та проведено статистичний аналіз отриманих результатів з представленням висновків та розробкою практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: "Імунологія сьогодні" (Київ, 2002), 13-й науково-практичній конференції „Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії" (Луганськ, 2002), на VІІІ конгресі педіатрів Росії „Сучасні проблеми профілактичної педіатрії" (Москва, 2003), на ювілейній конференції, присвяченій 10-річчю Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004); ІV, V, VІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Актуальні питання дитячої кардіоревматології" (Євпаторія, 2004, 2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М.Горького „Внутрішньоклітинні інфекції і стан здоров'я дітей у ХХІ столітті" (Донецьк, 2005), на обласних науково – практичних конференціях педіатрів, дитячих неврологів м. Донецьк (2001, 2003, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 праць, з них 8 у фахових журналах, що рекомендовані ВАК України, 3 роботи виконано самостійно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Текстова частина викладена на 155 сторінках. Літературний покажчик містить 298 найменувань (з них 213 вітчизняних та 85 іноземних), які займають 29 сторінки. Робота ілюстрована 33 таблицями та 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для рішення поставленої мети та задач, в період з 1999 по 2005 рр. проведено обстеження та спостереження за 128 дітьми віком від 1 місяця до 16 років, які перенесли гостру нейроінфекцію у вигляді менінгіту та менінгоенцефаліту. Подальше, протягом двох років спостереження та обстеження пацієнтів здійснювалось в умовах дитячої поліклініки ЦМКЛ № 1 м. Донецька. Контрольну групу склали 130 здорових однолітків.

Катамнестичне спостереження проводилось на протязі двох років після захворювання.

Імунологічні дослідження проводили за допомогою цитотоксичного тесту з використанням моноклональних антитіл: CD3, CD4, CD8, CD4/CD8, CD22 фірми "Ortho Diagnostic Systems Inc" (СШA) у відповідності з методичними рекомендаціями „Цитотоксичний метод для визначення субпопуляцій Т-клітин моноклональними антитілами" Х.М. Векслер (1987), в модифікації В.М. Фролова та співавт. (1989). Рівень ААТ до ФРН в сироватці крові визначали за методою Т.П. Клюшник і І.Л. Туркова (1999).

Вміст ФНП-б в сироватці крові визначали методом твердофазного ІФА за допомогою стандартних тест-систем виробництва Інституту "особенно чистых биопрепаратов" (Санкт Петербург). Вміст IЛ-1 в, ІЛ-4, ФНП-б, в сироватці крові визначали методом ІФА за допомогою наборів реагентів "Протеиновый контур" (Санкт-Петербург).

Вміст опіоїдних пептидів визначали на основі вивчення рівня бета-ендорфіну, мет-енкефаліну методом радіоімунного аналізу з використанням комерційних тест-наборів фірми DRG (виробництва США). Дослідження В-вітамінного забезпечення проводили шляхом визначення вмісту піридоксальфосфату, транскетолази та вивчення тіаміндифосфат – ефекту в сироватці крові.

Поряд із загальноклінічними, лабораторними, в т.ч. імунологічними та біохімічними дослідженнями, проводилась оцінка психоневрологічного статусу, за показаннями виконувались ЕЕГ (ЕЕГ-картування) та РЕГ, Ехо-Ес, УЗДГ, НСГ, КТ головного мозку, ЕМГ, МРТ головного мозку, КІГ. Здійснювались консультації офтальмолога, отоларинголога, при необхідності – психолога. Всім дітям проводилась оцінка психологічного статусу, а дітям першого року життя – психомоторного розвитку за методою А.С. Петрухіна та О.В. Баженової (2000).

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики (Е.В. Гублер, 1990) з обчисленням середнього арифметичного значення М, середньої похибки середнього арифметичного значення m, критерію вірогідності t, значення вірогідності Р, коефіцієнта кореляції r. Статистична обробка проводилась за допомогою пакету аналізу програм "Statistica for Windows. Version 5.0" и "SPSS for Windows. Release 8.0".Для досягнення однорідності в групах була використана проста рандомізація із застосуванням таблиці випадкових чисел (Зосімов А.М., Голік В.П., 2005).

Результати досліджень та їх обговорення. Серед обстежених пацієнтів збудник захворювання встановлено у 45 дітей з гнійним (64,3%) та у 31 – з серозним менінгітом (53,4%). Серед гнійних менінгітів у 17 випадках (37,8%) природа виявилась менінгококовою, у 10 (22,2%) – стрептококовою, у 9 (20,0%) – стафілококовою, у 2 випадках (4,4%) – сальмонельозною, в одному (2,2%) ентеробактеріальною. У 6 дітей (13,3%) менінгіт був викликаний гемофільною паличкою.

Порівняльний аналіз особливостей клінічного перебігу періоду відновлення гострого менінгіту та менінгоенцефаліту (гнійний, серозний) у дітей різних вікових груп показав, що характер функціональних порушень та органічних ускладнень з боку ЦНС знаходиться в прямій залежності від тяжкості гострого періоду нейроінфекції, типу її збудника та віку хворої дитини.

Серед несприятливих факторів, які мали вплив на розвиток та тяжкість перебігу гострої нейроінфекції у обстежених дітей, особливе значення мають прееклампсія та загроза переривання вагітності (29,7 %), перінатально-гіпоксичні ураження ЦНС (52,4 %), затримка статомоторного розвитку (36,7 %), черепно-мозкова травма (36,8 %), обтяжений преморбідний фон у дитини (28,7 %), а також порушення соціально-побутових та гігієнічних умов (18,8 %).

В процесі дослідження ми орієнтувались на схему розподілу дітей в залежності від тяжкості функціональних порушень та органічних ускладнень зі сторони ЦНС внаслідок перенесеної гострої нейроінфекції (табл. 1).

Матеріали таблиці свідчать, що при виписки із стаціонару у більшості дітей (91,4%) мали місце ті чи інші відхилення з боку психоневрологічного статусу у вигляді функціональних порушень та органічних ускладнень.

Таблиця 1

Частота та характер наслідків менінгіту та менінгоенцефаліту у обстежених дітей

Характер та ступінь порушень

Абс.

%

функціональні – легкі порушення:

  • церебрастенічний синдром

75

58,6

мінімальна дисфункція мозку:

- з синдромом дефіциту уваги

47

36,7

- з синдромом гіперактивності

42

32,8

порушення середньої тяжкості:

порушення психічного розвитку:

  • порушення формування мовних функцій

58

45,3

  • порушення розвитку шкільних навичок

45

35,2

  • порушення розвитку моторних функцій

38

29,7

субкомпенсована гідроцефалія

29

22,7

вегетативні дисфункції:

  • астеновегетативний синдром

32

25,4

  • вегетовісцеральний синдром

17

13,3

  • неврозоподібний синдром

27

21,1

  • синдром гіпоталамічних дисфункцій

6

4,6

психосиндром органічного ґенезу

4

2,4

органічні – тяжкі порушення:

з пірамідною недостатністю

38

29,7

декомпенсована гідроцефалія

2

1,6

епілепсія, епісиндром

21

16,4

нейросенсорна туговухість, глухота

6

4,7

Вогнищеві органічні порушення ЦНС

9

7,0

Loading...

 
 

Цікаве