WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Квалітативні та квантитативні стромально-паренхіматозні взаємо-відносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози (автореферат) - Реферат

Квалітативні та квантитативні стромально-паренхіматозні взаємо-відносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози (автореферат) - Реферат

Отримані поляризаційно-оптичні характеристики колагенових волокон при фіброзно-кістозній хворобі молочної залози з атиповою протоковою і часточковою гіперплазією інтерпретуються з двох позицій. З одного боку, колагенові волокна можна розглядати як незрілі, про що свідчить співвідношення значень оптичної сили і фенольного індексу, тобто, мова йде про затримку дозрівання колагену на стадії формування фібрил, об'єднаних глікопротеїдами. На користь цього свідчить також співвідношення між індексами нейтральних мукополісахаридів і сульфатованих глікозаміногліканів, значення якого більше в останніх. З іншого боку, з урахуванням загальної морфології, поляризаційно-оптичні характеристики допускають протилежну інтерпретацію, що приводить до висновку, що в колагенових волокнах відбуваються вторинні процеси. Зниження анізотропії колагенових волокон пояснюється просяканням колагенових волокон низькомолекулярною, оптичною неактивною речовиною, наприклад, білком плазми. Зниження індексів кислих і нейтральних мукополісахаридів можна пояснити своєрідним маскуванням цих речовин, пов'язаним, насамперед, із блокуванням сульфатних груп.

При неінвазивному раку молочної залози відзначена наявність перитубулярних фібрилярних структур, які володіють не тільки подвійним променезаломленням, але і явищем дихроїзму, що є характерним для початкового етапу колагеноутворення. Цим волокнам притаманні наступні кількісні поляризаційно-оптичні параметри: вихідна оптична сила подвійного променезаломлення – 3,72130,0865, фенольний індекс – 1,23790,0811, індекс вмісту нейтральних мукополісахаридів – 1,41930,0696, індекс вмісту глікозаміногліканів – 1,31560,0804. Такі дані свідчать про те, що волокнистий компонент, який формується, представлений переважно нативними фібрилами й у меншому ступені низькомолекулярними мономерними і полімерними ланцюжками колагену. Значення і варіабельність кількісних поляризаційно-оптичних показників колагенових волокон строми раку in situ молочної залози свідчать про виражену неоднорідність рівня стереохімічної організації волокнистого компонента строми і про наявність у його складі, незважаючи на домінування фібрил, об'єднаних глікопротеїдами, як нативних фібрил, так і волокон, стабілізованих білково-мукополісахаридними комплексами.

Колагенові волокна внутрішньочасточкових структур інвазивного часточкового раку (G1) молочної залози з початковою інвазією на всьому протязі помірно ШИК-позитивні, при забарвленні толуїдиновим синім (рН 5.3) нерівномірно метахроматичні, аргірофільні, володіють слабким подвійним променезаломленням (3,2150,161) і вираженим дихроїзмом. Низькі поляризаційно-оптичні показники фенольного індексу (1,2650,064), а також індексів вмісту нейтральних мукополісахаридів і глікозаміногліканів, (1,3910,059 і 1,2470,054 відповідно) свідчать про те, що в колагенових волокнах строми раку молочної залози з початковою інвазією переважають волокна з затримкою їх формування на стадії нативних фібрил і їх основу складають, головним чином, низькомолекулярні полімерні ланцюжки і мономерні фібрили колагену.

Приведені вище результати дослідження дозволяють розглядати основні форми фіброзно-кістозної хвороби (непроліферативна, помірного ступеня проліферації й атипова проліферації), початковий (неінвазивний) та інвазивний рак як відображення етапності розвитку доброякісної та злоякісної патології молочної залози. Проведене комплексне морфологічне дослідження дозволяє розглядати початкову, неінвазивну (in situ) протокову (дуктальну) (DCIS) і часточкову (лобулярну) (LCIS) карциноми молочної залози як форму раку, з самого початку представленого пулом злоякісних клітин різного ступеня катаплазії, з інтрапротоковою проліферацією епітелію, без ознак інвазії й залучення в процес базальної мембрани, але потенційно здатного до інвазії.

Підвищення ступеня злоякісності пухлини супроводжується збільшенням щільності інфільтрації строми імунокомпетентними клітинами, особливо в ділянках вираженого інфільтративного росту, і служить своєрідним проявом неспроможності системи протипухлинного захисту. Інтенсивність інфільтрації строми пухлини імунокомпетентними клітинами є одним з показників протипухлинного захисту, а також відображає активність і стадію пухлинного процесу. Незважаючи на те, що при фіброзно-кістозній хворобі молочної залози з атиповою проліферацією (сумарний індекс = 5,901,14‰) кількість імунокомпетентних клітин на мм2 у стромі в порівнянні з ФКХ помірного ступеня проліферації (сумарний індекс = 3,610,98‰) вірогідно (р<0,001) збільшена в 2,9 разів (з 21,374,09 до 63,915,14), а в одному полі зору в середньому в 2,4 разів (з 11,302,16 до 27,122,17), якісний склад інфільтратів не зазнав суттєвих змін.

Якісний склад інфільтратів при обох формах хвороби характеризувався відсотковим переважанням Т-лімфоцитів, плазмоцитів і макрофагів. Але статистично значущого відсоткового зменшення в інфільтратах Т-лімфоцитів (з 89,704,12% до 88,763,52%) і збільшення плазмоцитів (з 2,180,41% до 2,920,74%) та макрофагів (з 2,260,31% до 3,590,67%) при міжгруповому порівнянні показників не виявлено. Разом з тим, збільшення щільності інфільтрації строми імунокомпетентними клітинами безсумнівно позитивно корелює зі ступенем проліферації внутрішньопротокового епітелію і слугує відображенням зниження рівня протипухлинного захисту.

При неінвазивній карциномі молочної залози також, як при ФКХ з атиповою проліферацією, відзначається значне осередкове збільшення плазматичних клітин різного ступеня диференціювання і макрофагів. Середня кількість імунокомпетентних клітин у стромі неінвазивної карциноми молочної залози на мм2 склала 109,145,74, а в одному полі зору цей показник дорівнював 32,015,09. Збільшення щільності інфільтрації строми імунокомпетентними клітинами здійснюється переважно за рахунок лімфоцитів, відсотковий вміст яких у складі клітинних інфільтратів склав 89,122,16%. При імуногістохімічному типуванні клітинних інфільтратів строми відзначено, що переважаючою клітинною популяцією були Т-лімфоцити. Лімфоцити в більшості випадків розташовані більш-менш рівномірно, місцями формували дрібні скупчення. При цьому в більшій частини випадків кількість СD8+ і СD4+ лімфоцитів була приблизно однаковою, з незначною перевагою СD8+. В 1-му випадку значно переважали СD8+ клітини. У більшій частині досліджень серед Т-лімфоцитів були відзначені нечисленні або одиничні В-лімфоцити, які при імуногістохімічному дослідженні експресували СD20 антиген. У 10 випадках мали місце проникнення лімфоцитів та макрофагів в епітелій, іноді з формуванням дрібних скупчень (екзоцитоз). Основна частина клітин дифузно або у вигляді крупних вогнищ були розташовані під пухлинними комплексами та навколо судин МГЦР. Незначна частина інфільтратів була виявлена в глибоких відділах строми. При цьому макрофаги частіше розташовувались у вигляді дрібних скупчень, переважно під пухлинним епітелієм та навколо судин, і при імуногістохімічному дослідженні з моноклональними антитілами експресували цитоплазматичний антиген CD68. Велику кількість плазмоцитів можна було побачити під пухлинними комплексами, навколо капілярів. Тучні клітини частіше виявлялися в глибоких відділах строми. Якісні й кількісні показники клітинної інфільтрації строми часточкового і протокового раку з початковою інвазією раку характеризуються вираженою варіабельністю. При цьому не виявлено якого-небудь корелятивного зв'язку між параметрами кількісного та якісного складу клітинних інфільтратів і таких чинників як вік хворих і питомий об'єм строми пухлини. Разом з тим, з певною долею впевненості можна стверджувати, що підвищення ступеня інвазії пухлини супроводжується збільшенням щільності інфільтрації строми імунокомпетентними клітинами, особливо в ділянках вираженого інфільтративного росту, і служить своєрідним проявом неспроможності системи протипухлинного захисту. Так, у середньому кількість імунокомпетентних клітин на мм2у стромі інвазивного раку G1 склала 116,5117,42, а в одному полі зору – 14,024,67, у той час як при G4 ці показники відповідно були 179,2821,39 і 23,532,54 (р<0,005).

Установлено позитивний кореляційний зв'язок між питомим об'ємом вогнищ некрозу в паренхімі пухлини і відсотковим вмістом у складі імунно-клітинних інфільтратів поліморфноядерних лейкоцитів (r=+0,7691 при G1 і r=+0,8125 при G4) і макрофагів (r=+0,5311 при G1 і r=+0,6010 при G4).

Суттєвою диференційно-діагностичною ознакою епітеліальних комплексів інвазивного, інфільтруючого раку молочної залози, на відміну від неінвазивного, є: інтенсивне накопичення в клітинах рівня білка р53, Кі67 і EDFR-протеази по периферії естроген- і прогестерон-позитивних (ER+PR+) епітеліальних пухлинних комплексів, осередковий або дифузний лізис базальної мембрани з повною втратою її первинних тинкторіальних і анізотропних властивостей, активація перифокального неоангіогенезу з/без вираженої імунноклітинної реакції з боку строми, що служить морфологічним проявом пухлинної прогресії і початком інвазії карциноми молочної залози; практично повна відсутність міоепітеліальних клітин у базальних відділах комплексів незалежно від ступеня катаплазії клітин пухлинної паренхіми (G1-G4); розпушення, розволокніння, базофілія, метахромазія (забарвлення толуїдиновим синім, рН-5,3), осередковий зернистий розпад колагену і зниження ступеня подвійного променезаломлення аж до повної втрати анізотропних властивостей базальної мембрани епітеліального комплексу; при формально цілій і навіть стовщеній, ШИК-позитивній базальній мембрані з яскравим подвійним променезаломленням і дихроїзмом виявлення пухлинних емболів у просвіті лімфатичних судин, розташованих перифокально; для об'єктивної мофрологічної (особливо морфометричної) верифікації пухлинних емболів і одиничних катаплазованих клітин, розташованих у стромальному компоненті пухлини, необхідне імуногістохімічне типування з моноклональними антитілами до антигенів епітеліальних мембран (ЕМА) і цитокератинів.

Loading...

 
 

Цікаве