WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Підготовка майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки (автореферат) - Реферат

Підготовка майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки (автореферат) - Реферат

На контрольному етапі експерименту визначалась ефективність педагогічних умов і методики підготовки майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки (див.таблицю).

Таблиця

Рівні готовності майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки (до і після формувального експерименту, у %)

Рівні

Експериментальна група

Контрольна група

констатувальний

контрольний

констатувальний

контрольний

Високий

2,67

22,67

2,67

4

Достатній

13,33

42,66

13,33

29,33

Середній

44

28

40

44

Низький

40

6,67

44

22,67

Разом

100

100

100

100

Як засвідчує таблиця, в експериментальній групі відбулися позитивні зміни щодо рівнів готовності майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки. Так, високий рівень готовності відтепер становив 22,67% студентів (було 2,67%). Достатній рівень на констатувальному етапі виявили 13,33%, на прикінцевому етапі – 42,66% майбутніх учителів. Середній рівень готовності був зафіксований у 28% студентів, (до експерименту – 44%). На низькому рівні готовності залишилося ще 6,67% майбутніх учителів (було 40%).

У студентів контрольної групи відбулися незначні зміни: високий рівень готовності був зафіксований лише у 4% студентів, на констатувальному етапі - 2,67%; достатнього рівня досягли 29,33% майбутніх учителів (було 13,33%); на середньому рівні виявилося 44% студентів (було – 40% студентів); на низькому рівні готовності залишилось 22,67% майбутніх учителів (на констатувальному етапі було 44%).

Отже, порівняння результатів формувального експерименту підтвердили висунуту гіпотезу дослідження щодо ефективності визначених педагогічних умов.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше з позицій системного підходу до навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу освіти розкрито проблему готовності майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки, визначено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки в загальноосвітній школі.

1. Безпечна поведінка - це найбільш доцільна форма прояву активності людини в довкіллі, у повсякденні, під якою розуміємо своєрідну активність, яка не несе в собі небезпеки, захищає людину від небезпеки; не завдає шкоди особистості й природі. Безпечна поведінка виступає складовою життєдіяльності людини й забезпечує її доцільне, безпечне, передбачене існування.

2. Проблема безпечної життєдіяльності знайшла своє відображення в різних педагогічних концепціях і системах, світоглядних позиціях та педагогічних поглядах мислителів і просвітителів різних епох. На сучасному етапі підготовка майбутнього вчителя до викладання основ безпечної поведінки у школі розуміється як процес, який передбачає не тільки володіння основами педагогічної теорії, але й знаннями, вміннями і навичками, необхідними для безпечного життя та діяльності людини.

3. Педагогічними умовами, що забезпечують формування готовності майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки є: наявність професійно-педагогічної компетентності щодо навчання школярів основ безпечної поведінки; використання інтерактивних форм навчання, що забезпечують набуття й усвідомлення майбутніми педагогами особистого досвіду безпечної поведінки; створення навчальних ситуацій, що спрямовані на освоєння студентами методики навчання школярів основ безпечної поведінки.

4. Готовність до професійно-педагогічної діяльності виступає найбільш узагальненою характеристикою результату підготовки майбутнього вчителя до навчання школярів основ безпечної поведінки; базується на індивідуальних особливостях майбутнього вчителя як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності і є вихідною характеристикою його особистісного становлення як педагога-професіонала.

5. Структура готовності майбутнього вчителя до навчання школярів основ безпечної поведінки визначається трьома компонентами. Предметно-змістовий компонент виявляється у наявності знань з теоретичних основ безпеки і безпечної життєдіяльності, способів безпечної поведінки в повсякденних та в надзвичайних ситуаціях; знань щодо організації навчального процесу в загальноосвітній школі; розумінні значення цих знань для практики. Оперативно-діяльнісний компонент означеної готовності визначається: вміннями і навичками, що необхідні для здійснення вчителем професійної діяльності, спрямованих на організацію педагогічного процесу в загальноосвітній школі з навчання школярів основ безпечної поведінки; вміннями з безпечного поводження в довкіллі, побутовому, виробничому середовищі; здатністю забезпечити власну безпеку і безпеку оточуючих людей; навичками навчання школярів основ безпечної поведінки. Мотиваційний компонент базується на регулятивах, що спонукають учителя до пошуку нових підходів, методик і форм навчання школярів основ безпечної поведінки, схильності до творчості в організації навчального процесу, впевненості в необхідності і важливості навчання школярів основ безпечної поведінки, відповідальності за досягнуті результати.

6. Критеріями оцінки сформованості готовності майбутніх учителів щодо навчання школярів основ безпечної поведінки виступають: обізнаність, упорядкованість, оперативність, варіативність та спрямованість знань і вмінь на забезпечення безпечної життєдіяльності і поведінки людини.

7. Дані констатувального етапу експерименту засвідчили, що переважна більшість студентів знаходилися на низькому (40% в експериментальній і 44% - контрольній групах) і середньому (44% в експериментальній та 40% контрольної груп) рівнях готовності майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки.

8. Результати прикінцевого зрізу засвідчили ефективність визначених педагогічних умов і методики їх реалізації у процесі підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки таку динаміку рівнів готовності студентів експериментальних груп: високого рівня досягли 22,67% (у контрольній групі – 4%), достатнього – 42,66% (у контрольній 29,33%), середнього – 28% (у контрольній - 44%), на низькому залишилось – 6,67% (у контрольній - 22,67%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно відкриває перспективи для більш глибокого вивчення шляхів і засобів професійної підготовки вчителя в галузі „Безпека життєдіяльності", для виявлення механізмів і чинників, що впливають на ефективність цього процесу, розвиток творчих здібностей у фахівців щодо створення нових технологій навчання школярів безпечної поведінки.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора:

  1. Гвоздій С.П. Проблема підготовки фахівців до викладання курсу „Безпека життєдіяльності людини" // Наука і освіта. – 2004. – №6-7. – С. 57-58.

  2. Гвоздій С.П. Особливості розуміння майбутніми вчителями чинників безпечної життєдіяльності // Наука і освіта. – 2005. – №1-2. – С. 63-65.

  3. Гвоздій С.П. Безпечна поведінка як складова життєдіяльності сучасної людини // Наука і освіта. – 2005. – №7-8. – С. 14-17.

  4. Гвоздій С.П. Проблема визначення професійної компетентності майбутнього вчителя щодо основ безпечної життєдіяльності // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині К.Д. Ушинського (17-18 травня 2005року). – Одеса, 2005. – С. 190-193.

  5. Гвоздій С. П. Перспективи та проблеми у підготовці майбутніх учителів „Основ безпеки життя і діяльності людини" // Таврійський вісник освіти: науково-методичний журнал. – Херсон, 2005. – №2(10). – С. 125-129.

  6. Гвоздій С.П. Активні методи навчання у викладанні курсу „Безпека життєдіяльності" для майбутніх вчителів // Матеріали міжнар. науково - практ. конф. „Дни науки 2005" (15-27 квітня 2005). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Том 21: Сучасні методи викладання. – С. 31-34.

  7. Гвоздій С.П. Безпечна поведінка як складова здорового способу життя молоді // Матеріали міжвуз. науково-практ. конф. „Формування патріотизму, моральності, культури, здорового способу життя у студентської молоді" (24-25 травня 2006р). – Одеса: Астропринт, 2006. – С. 165-167.

  8. Гвоздій С.П. Формування безпечної поведінки у студентів через попередження стресових станів // Матеріали У науково-метод. конф. з міжнародною участю „БЖДЛ – 2006". – Харків, 2006. – С. 52-53.

  9. Іванова І.В., Гвоздій С.П., Багаєва О.С., Стенпковська Г.І. Формування культури здоров'я молоді як один з аспектів викладання „Безпеки життєдіяльності людини" у Вищих навчальних закладах України // Зб. наук. праць: Педагогічні науки. – Херсон, 2005. – Випуск 38. – С. 275-279.

  10. Іванова І.В., Заплатинський В.М., Гвоздій С.П. Безпека життєдіяльності: навчально-контролюючи тести. – Навч. посібник. – Київ: Самміт-книга, 2005. – 148 с.

  11. Карпова Е.Е., Гвоздій С.П. Підготовка майбутнього вчителя до викладання основ безпеки життєдіяльності як педагогічна проблема // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського. – Одеса, 2004. – С. 79-81.

Loading...

 
 

Цікаве